Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal最新文献

{"title":"Розвиток циркулярної аграрної економіки: потенційні джерела фінансування інноваційних проєктів","authors":"L. Kucher, A. Kucher, Hanna Morozova, Yulia Pashchenko","doi":"10.51599/are.2022.08.02.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.51599/are.2022.08.02.11","url":null,"abstract":"Мета. Метою цієї роботи є висвітлення результатів дослідження потенційних джерел фінансування циркулярної економіки в аграрному секторі й моделювання факторів, що впливають на формування фінансового забезпечення (власними ресурсами) для реалізації інноваційних циркулярних проєктів аграрних підприємств. \u0000Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано такі методи: бібліометричний (для визначення стану досліджуваної проблеми на основі баз Scopus і Web of Science); кореляційний аналіз (для виявлення та оцінювання тісноти взаємозв’язку між факторами, що впливають на формування фінансового забезпечення (власними ресурсами) для реалізації інноваційних проєктів аграрних підприємств); економетричне моделювання (для побудови математичної моделі залежності інвестиційного прибутку аграрних підприємств Харківської області від виробничих витрат на 1 га с.-г. угідь і їх площі); графічний (для побудови тривимірного графіка й наочного представлення виявлених залежностей); монографічний та абстрактно-логічний (для узагальнення результатів дослідження). Емпіричну частину дослідження виконано на прикладі даних 506 аграрних підприємств Харківської області за 2019 р. \u0000Результати. Узагальнено європейські практики фінансування циркулярних проєктів. Представлено результати кореляційного аналізу впливу на формування фінансового забезпечення (власними ресурсами) для реалізації інноваційних проєктів аграрних підприємств таких факторів: мотивація персоналу, концентрація, інтенсивність використання земель, інтенсифікація, спеціалізація, диверсифікація, аутсорсинг. Установлено, що першоосновою одержання високих показників доходу, маржинального доходу, грошового потоку та інвестиційного прибутку є формування належного розміру виробничих витрат на гектар. Так, підвищення розміру виробничих витрат на 1 тис. грн/га с.-г. угідь сприяло збільшенню загальної суми інвестиційного прибутку на 0,3199 млн грн, збільшення площі с.-г. угідь на 1 га – зростанню цього прибутку на 0,0037 млн грн. \u0000Оригінальність / наукова новизна. Уперше розроблено одно- та двофакторні лінійні економетричні моделі, що дозволило здійснити кількісну оцінку впливу інтенсифікації виробництва та концентрації земель на формування інвестиційного прибутку аграрних підприємств як головного потенційного джерела самофінансування інноваційних проєктів. Набули дальшого розвитку положення про формування фінансового забезпечення реалізації циркулярних проєктів в аграрному секторі. \u0000Практична цінність / значущість. Основні результати дослідження можуть бути використані для (і) удосконалення політики фінансового забезпечення реалізації циркулярних проєктів в аграрному секторі; (іі) оцінювання та прогнозування впливу факторів на інвестиційний прибуток аграрних підприємств як потенційне джерело самофінансування інноваційних циркулярних проєктів; (iii) управління виявленими факторами з позиції максимізації формування власного грошового потоку як потенційного джерела самофінансування інноваційних циркулярних проєктів.","PeriodicalId":398637,"journal":{"name":"Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127656146","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Global initiatives on implementation of zero hunger policy","authors":"O. Kotykova, M. Babych, Anna Iagodzinska, Anna Tabatskova","doi":"10.51599/10.51599/are.2022.08.02.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.51599/10.51599/are.2022.08.02.02","url":null,"abstract":"Purpose. The study aims to analyze critically the system and functions of specialized agencies, programs and United Nations (UN) funds that ensure the implementation of the second goal of sustainable development (GSD2), to identify the components of global initiatives for the successful implementation of the Zero Hunger Policy. \u0000Methodology / approach. The methodological approach of the study are theoretical provisions and practical recommendations for the formation of the food supply system, economic theory, which determines the patterns of food distribution, scientific works of domestic and foreign scientists on sustainable development of the agricultural sector to achieve Zero Hunger. The following methods were used in the research process: statistical (regression analysis of the assessment of factor’s impact on the level of daily energy value of food consumed in households in Ukraine), monographic (mechanism of GSD2 implementation in the global dimension), historical method (the UN’s composition and function in guaranteeing GSD2 implementation), systematic analysis (composition and roles of international institutions within the United Nations in guaranteeing GSD2 implementation), direct analysis and synthesis (areas of FAO’s activities in ensuring the implementation of GSD2 at the national level) etc. \u0000Results. The study found that global initiatives for successful implementation of the Zero Hunger Policy are based on three components: regulatory support, the activities of international organizations coordinated by the UN, and the implementation of the GSD2 framework and programs at the national level, which support most countries across the globe interaction with the Food and Agriculture Organization (FAO). \u0000Originality / scientific novelty. Theoretical provisions regarding global initiatives for the implementation of Zero Hunger Policy have further developed: the main functions of specialized agencies, programs and UN funds that ensure the implementation of GSD2 were systematized, the degree of their spread and influence was determined; it was proved that FAO had a significant potential comparative advantage in assisting countries to meet new challenges in GSD2 monitoring; it was found that the activities of FAO together with partners to ensure global processes for the implementation of GSD2 include different areas. \u0000Practical value / implications. The obtained results are important for building a network of institutional and international cooperation for the successful implementation of Zero Hunger government policies.","PeriodicalId":398637,"journal":{"name":"Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal","volume":"120 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131447241","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Financial well-being of territorial communities and the economic growth of the regions of Ukraine: assessment and modeling of interrelation","authors":"H. Voznyak, O. Mulska, M. Bil, K. Patytska, L. Lysiak","doi":"10.51599/10.51599/are.2022.08.02.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.51599/10.51599/are.2022.08.02.08","url":null,"abstract":"Purpose. The purpose of the article to assess and model the interrelation between the financial well-being of territorial communities (TCs) and regional economic growth in Ukraine under conditions of uncertainty. \u0000Methodology / approach. The empirics of assessment and modeling of a causal relationship between the financial well-being of TCs and economic growth of regions is based on: the construction of time series for empirical parameters of territorial communities’ financial well-being (substantiation of structural elements of financial well-being, TCs clusterization by the criteria of profitability, and calculation of integral coefficients); multidimensional estimation of regional economic growth (multiplicative approach, principal component analysis); detection of impact (“pressure” force) of TCs’ financial well-being on the paces of regional economic growth (index and regression methods). \u0000Results. Based on the results of the integral assessment with preliminary clusterization of TCs by their revenues, the article reveals that in 2020, the weighted average level of TCs’ financial well-being in Ukrainian regions was the highest in Zakarpattia (0.592), Kherson (0.534), Zaporizhzhia (0.513), and Chernivtsi (0.512) oblasts, while the lowest – in Ivano-Frankivsk (0.281) oblast. In 2010–2020, Ivano-Frankivsk (0.48 %), Poltava (0.06 %), Rivne (0.16 %), Ternopil (0.25 %), Khmelnytskyi (0.35 %), and Chernihiv (0.54 %) oblasts demonstrated higher annual average economic growth paces, while Dnipropetrovsk (-0.86 %) and Kherson (-0.94 %) oblasts – negative ones. \u0000Originality / scientific novelty. The article enhances the methodological approach to the complementary assessment of TCs’ financial well-being and regional economic growth, which has contributed to modeling the ability of territories’ economies to increase investment-economic capacity and the causal relationship between economic growth determinants and the financial capacity of territorial communities in regions.  \u0000Practical value / implications. The article offers and substantiates the action-oriented approach to the assessment of regional economic development. Its implementation contributes to making the spatial breakdown of the system’s economic condition and building the architectonics of economic progress determinants to determine the “divergence areas” of regional development.","PeriodicalId":398637,"journal":{"name":"Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129737237","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Accounting for transactions costs of agricultural producers in the shadow economy","authors":"Vasil Mukoviz, Lesya Leshchii, O. Khodakivska, O. Prokopova, Mykhailo Kuzub","doi":"10.51599/are.2022.08.02.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.51599/are.2022.08.02.04","url":null,"abstract":"Purpose. The purpose of the study – to explain the features of disclosure of transaction costs in the accounting of agricultural enterprises, taking into account the peculiarities of the shadow economy; to identify the main factors that lead to transaction costs and make suggestions for improving their accounting. \u0000Methodology / approach. The main methods used in this study are: statistical analysis to assess the dynamics and cost structure of agricultural enterprises; graphical and analytical methods used to determine the level of the shadow economy; theoretical generalization and comparison, induction and deduction are used to reveal the content of transaction costs and their values for agricultural producers; the current state and trends of the shadow economy in Ukraine in general and in the agricultural sector in particular are assessed through synthesis and economic analysis. \u0000Results. The role of transaction costs as an institutional economic category in the activities of agricultural producers and their impact on the growth of shadow economic processes in agribusiness is studied. The article shows that the share of transaction costs of agricultural enterprises is significant, and this reduces the efficiency of these enterprises. About 8 mln ha of agricultural land are used unofficially, which is about 25 % of all cultivated agricultural land in Ukraine. The classification of factors that contribute to the development of the shadow economy in Ukraine, in particular, the shadow agricultural market, and increase the transaction costs of agricultural producers has been improved. The factors of occurrence of transaction costs and flaws of their coverage by the accounting are investigated, recommendations on their reflection in the accounting are given. The possibilities of reducing the level of transaction costs are substantiated, in particular, due to their more correct accounting, the implementation of information systems and the formation of marketing service cooperatives. \u0000Originality / scientific novelty. The transaction costs of agricultural enterprises were further studied. For the first time, the relationship between the main problems of agricultural producers, transaction costs that arise and accounting sub-accounts, which will allow more accurate accounting of these costs, is schematically presented. Our own vision is proposed to identify the transaction costs of agricultural producers under the influence of non-institutional economic theory, their reflection in the methodology of accounting and their minimization through actions of formal and informal accounting institutions. \u0000Practical value / implications. The results of the study can be used in business operations of agricultural producers, in particular, the peculiarities of accounting for transaction costs are recommended to be taken into consideration when forming the accounting policy of the entity and also judgment of a professional accountant to be considered. It is also rec","PeriodicalId":398637,"journal":{"name":"Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal","volume":"53 6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127998193","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Sustainable transformation of accounting in agriculture","authors":"Anas Mohammad Alrowwad, K. Alhasanat, O. Sokil, S. Halko, S. Kucherkova","doi":"10.51599/are.2022.08.02.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.51599/are.2022.08.02.01","url":null,"abstract":"Purpose. The purpose of the article is to model the paradigm of accounting and reporting development in the context of the sustainable agricultural enterprise. \u0000Methodology / approach. In the process of working on the article, general scientific methods and methodological techniques were used, in particular, monographic and system analysis (formation of accounting information to take into account sustainable development); methods of comparative analysis (when studying the transition from a traditional accounting system to sustainable accounting); grouping (for grouping accounting types by user groups and information); structural-and-logical compilation (when formulating the conceptual foundations of information to take into account sustainable development); modeling (when building a model of the concept of sustainable accounting and a map of internal and external stakeholders of the enterprise in terms of the level of influence, interest and direction of the formation and use of reporting information); process approach (when developing a paradigm for the development of enterprise reporting in the field of sustainable development); abstract-logical (theoretical generalization and formation of conclusions); graphical method (with a visual display of economic phenomena and processes in time and space); system-functional (to generalize the theoretical and methodological aspects of sustainable development accounting). These methods were the methodological basis of the study. \u0000Results. To determine the category of sustainability accounting and the concept of its reporting, the types of entrepreneurial capital were studied, and the characteristics of information that arises as a result of the implementation of economic, social, and environmental activities. In addition, the main users of information, their goals, and their needs were identified. As a result, management and financial accounting for sustainable development were highlighted. The functioning of the institution of sustainable development reporting of agricultural enterprises is based on its \"paradigm\" as a set of generalized ideas, hypotheses, and methodological approaches shared by the scientific community, acceptable to other institutions, and formalized in the form of scientific theories. In the case when, within the framework of existing theoretical postulates, a scientific institute cannot effectively solve the issues, there is a need to change its paradigm. The proposed paradigm of accounting and reporting will not only orient the development of accounting to the prospects for the transition of mankind to a harmonious economy but also facilitate the acceleration of this transition through the introduction of progressive accounting systems. \u0000Originality / scientific novelty. Due to all findings and conducted research in modeling a new system of accounting and reporting for agricultural enterprises we could generate the definition of “sustainability accounting”, which, on the one hand, t","PeriodicalId":398637,"journal":{"name":"Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128089534","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Social capital of rural territorial communities in Ukraine: problems of strengthening and directions of their solution","authors":"T. Zaiats, H. Kraievska, Oksana Diakonenko","doi":"10.51599/are.2022.08.02.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.51599/are.2022.08.02.09","url":null,"abstract":"Purpose. The purpose of the article is to identify current problems of strengthening the social capital of rural territorial communities in the context of administrative and territorial reform with the definition of directions for their solution. \u0000Methodology / approach. The paper uses general scientific methods of analysis and synthesis to collect, process, and systematize the results of scientific research; abstract-logical and critical analysis – to identify possible risks due to the implementation of administrative-territorial reform; statistical – for data collection and systematization; method of comparisons – to identify the compliance of the dynamics of various forms of social capital to the potential of communities; graphic – to visualize the results of the assessment of the new spatial configuration of socio-territorial communities and the dynamics of accumulation of various forms of social capital; correlation and regression analysis – to determine the impact of certain indicators of social capital development on the economy of rural communities; induction and deduction – to substantiate the main directions of social capital development of rural communities in modern conditions. \u0000Results. Restrictions on the development of social capital accumulation have been identified, which include: shadowing of interaction and low trust in social institutions, individualization of behavioral strategies, growth of economically inactive and socially vulnerable groups, and formation of networks of discriminatory relationships, spreading of norms of destructive social behavior, as well as the risks that may arise in the new spatial configuration of socio-territorial communities. It is established that the administrative-territorial reform at the local level has created certain preconditions for strengthening the potential of horizontally and vertically integrating social capital. It was found that the dynamics of territorial identification of the population of Ukraine in relation to their community is negative and indicates low social capital at the local level. The dynamics of forms of horizontally integrating social capital of rural communities, which are represented by agricultural cooperatives, farms, and inter-community cooperation, are analyzed and it is found that the potential of their development in Ukraine has not been realized yet. The necessity of implementation of systemic decisions on the development of social capital of communities to achieve the main goals of decentralization of management is proved. The main directions of the development of social capital of rural communities are substantiated taking into account modern features of their development. \u0000Originality / scientific novelty. The specifics of the formation of social capital of rural communities as small local communities are analyzed, taking into account the main determinants of influence, which include increasing territorial mobility and maintaining the asymmetry of spatial ","PeriodicalId":398637,"journal":{"name":"Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal","volume":"280 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116072613","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Transparency of agriculture companies: rationale of responsible investment for better decision making under sustainability","authors":"I. Makarenko, A. Plastun, Jana Mazancovа, Z. Juhászová, P. Brin","doi":"10.51599/10.51599/are.2022.08.02.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.51599/10.51599/are.2022.08.02.03","url":null,"abstract":"Purpose. The purpose of the article – to explore transparency under sustainability among agricultural companies in Ukraine (company “Kernel”) and the Czech Republic (company “Agrofert”) with further recommendations and implications related to reporting. \u0000Methodology / approach. Qualitative estimations of sustainability transparency are based on Sustainability Transparency Index (STI) calculations. Methodology of this index is based on binary estimations of a number of transparency criterions including links to sustainability information; existence of sustainable development policy; availability of sustainability and SDG reports; disclosure according to ESG criteria and specifics SDGs as well as other relevant goals related to SDG and sustainable development. \u0000Results. Sustainability transparency from 2016 till 2019 in Agrofert and Kernel was almost the same. But since 2019 after Kernel introduced a number of steps to increase its transparency the situation has changed dramatically. STI index has increased from 32 in 2019 to 80 in 2021. STI values for Agrofert were unchanged in 2020 (the latest available period of analysis). As a result, Kernel’s financial results and indicators have demonstrated significant improvement both absolute and relative. For example, net profit increased by more than 1000 %, investment cash-flow by 100 %, ROE – by 500 % and ROIC by 140 %. \u0000Originality / scientific novelty. New empirical results based on qualitative estimations of sustainability transparency for the agriculture companies from different countries are provided. Current study covers the existing research gap, proved by bibliometric analysis tool, for instance in pure academic discussion in measurement, comparison and benchmarking of agricultural companies’ transparency for the responsible investment purpose. Recommendations for sustainability transparency improvement are proposed. They are intended on better perception of sustainability ideology and incorporation of ESG/SDG criterion by agriculture companies in Ukraine and especially Czech Republic, levelling the informational asymmetry and moral risks for their investors and create better investment rationale for decision making under sustainability. \u0000Practical value / implications. The most efficient steps include the following ones: development and implementation of sustainability policy; emergence of specific reports based on ESG criteria; implementation of SDGs in activity of the company with further prioritization of these criteria within two groups. Further study in this field might be devoted to sustainability transparency comparison for agriculture companies in different branch in Ukraine and Czech Republic. Spreading the scope and sample of research allows making cross-industries STI benchmarking analysis.","PeriodicalId":398637,"journal":{"name":"Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127587983","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Емпіричний аналіз соціально-економічних детермінант розвитку сільських і селищних територіальних громад","authors":"Viacheslav Pylypenko, N. Pylypenko, S. Khaminich, Polina Sokol","doi":"10.51599/10.51599/are.2022.08.02.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.51599/10.51599/are.2022.08.02.12","url":null,"abstract":"Мета. Метою статті є дослідження впливу соціально-економічних факторів на оцінку наявних проблем розвитку сільських і селищних територіальних громад та вибір напрямів їх вирішення з точки зору мешканців громад. \u0000Методологія / методика / підхід. В основі дослідження лежить порівняльний аналіз результатів опитування мешканців Ямпільської територіальної громади Сумської області в березні-квітні 2021 р. (проведені в рамках розробки стратегії розвитку Ямпільської територіальної громади на 2022–2027 рр.) та аналогічні дослідження, які проводили в Зноб-Новгородській об’єднаної територіальної громади Сумської області у 2018 р. Для виявлення проблемних питань життєдіяльності громад та їх бачення подальшого свого розвитку виконано соціологічне дослідження. Методом збору первинної інформації визначено анкетування, для відбору респондентів застосували комбіновану вибірку, яка враховувала соціально-економічну та демографічну структуру населення. Загальна чисельність опитаних становить 649 осіб. Із них 544 особи опитано інтерв’юерами, а 105 осіб – за допомогою гугл анкет через інтернет. \u0000Результати. Проведений порівняльний емпіричний аналіз впливу соціально-економічних і демографічних чинників щодо оцінки наявного становища, визначення пріоритетності проєктів розвитку, віри в можливість і готовності брати участь у реалізації проєктів соціально-економічного розвитку місцевих громад виявив певні тенденції – найбільш важливими для мешканців сільських територій є проблеми економічного характеру та функціонування інфраструктури. Саме це визначає вибір економічних проєктів розвитку як найбільш пріоритетних. Серед місцевих жителів домінують песимістичні очікування щодо можливостей реалізації завдань розвитку, але водночас спостерігається висока готовність брати активну участь у їх реалізації. В обох громадах головним ресурсом розвитку мешканці вважають природні ресурси та прогресивну владу, і тільки дуже незначна частина населення вірить у підприємливість й активність громадян. Водночас є і ряд розбіжностей стосовно впливу окремих чинників (освіта, соціальний статус, рівень доходів) на оцінку наявного стану та можливостей розвитку, що вимагає додаткових досліджень в цьому напрямі. \u0000Оригінальність / наукова новизна. Проведене дослідження базується на порівнянні емпіричних даних, які зібрані та оброблені авторами особисто, та результатами аналогічного дослідження, проведеного в сусідній громаді три роки тому. Зокрема, отримало дальший розвиток ідентифікування ключових чинників, що визначають соціально-економічний розвиток територіальних громад. Дослідження виявило тенденцію зменшення значення економічних проєктів розвитку громад і збільшення соціально-культурних із зростанням рівня отриманих доходів. Також виявлено, що більш високий рівень освіти визначає і вищий рівень оптимізму щодо можливості реалізації завдань розвитку громад. \u0000Практична цінність / значущість. Отримані результати можуть бути використані органами місцевого самоврядування при розробці стратегії соціа","PeriodicalId":398637,"journal":{"name":"Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127541741","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Conservation and development of human resources through the return migration policy","authors":"O. Ryndzak, M. Bachynska","doi":"10.51599/10.51599/are.2022.08.02.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.51599/10.51599/are.2022.08.02.06","url":null,"abstract":"Purpose. The purpose of the article is to develop the theoretical and methodological foundations for the study of return migration policy based on its information support, including regression analysis and authors’ sociological research on return intentions of Ukrainian migrants. \u0000Methodology / approach. The mathematical tools were used for the assessment of Ukraine’s economical losses, related to migration. With the help of the sociological method (survey) migrants’ intentions and main motives to return were investigated. Stepwise regression model was built for identification of main factors of Ukrainian population’s international migration. Besides, general scientific methods were used in the study, such as: analysis, generalization, systematization, tabular and graphical. \u0000Results. Analysis showed the lack of statistical and sociological information on international migration (particularly return migration) of Ukrainian population. It substantiates the need for improving the system of information provision of migration policy. The results of the survey of the migrants from the Carpathian region of Ukraine (conducted in 2020) show low level of their readiness to return. According to the answers to the questionnaire, there are two main circumstances that could motivate migrants to return: high level of wages and general improving of economic situation in Ukraine. Due to the regression model it was found that the emigration of the population is influenced by the following factors: average monthly wages, gross regional product per capita, foreign direct investment per economically active person and the share of the population with incomes below the subsistence level. The article provides main benefits and ways of implementation of the return migration policy. Particularly, circular migration is considered as a good way to slow down losses of human resources. It is beneficial for all institutional units of the migration process. \u0000Originality / scientific novelty. The methodology for the consequences of international migration study is improved. In particular, the formula for determination of migration losses through the calculation of economic activity losses is proposed and calculated for the first time. The theoretical foundation of return migration policy is developed. In particular, the model of return migration process on the individual level is elaborated. The sociological tool for the return migration investigation is developed and tested. \u0000Practical value / implications. The practical recommendations for the human resources conservation are worked out. The questions for the survey, developed by the authors, could be used in further investigations in this issue. The model of return migration process is useful for developing a comprehensive return migration policy, which could support migrants at all stages of this process: decisions making, movement and reintegration.","PeriodicalId":398637,"journal":{"name":"Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116756449","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"«Інституція» та «інститут»: тенденція «штучної підміни» понять","authors":"Iryna V. Makaliuk, Hanna Zhaldak, V. Martynenko","doi":"10.51599/are.2022.08.01.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.51599/are.2022.08.01.11","url":null,"abstract":"Мета. Метою статті є поглиблення теоретико-методологічних положень економічної науки шляхом обґрунтування доцільності подолання тенденції «штучної підміни» базових понять інституціональної теорії у вітчизняному науковому просторі через понятійне розмежування «інституцій» та «інститутів» на основі критеріально-етимологічної ідентифікації їх ключових особливостей. \u0000Методологія / методика / підхід. Дослідження базується на діалектичному методі пізнання та системно-структурному підході до вивчення інституціонального середовища взагалі та інституту аграрного підприємництва зокрема. Для досягнення поставленої мети в роботі використано методи: метод наукового узагальнення та порівняння – для визначення сутності категорій «інституція» та «інститут»; прийоми індукції, структурного аналізу та синтезу – для визначення діалектики взаємозв’язку між інституціями, інститутами, організаціями, органами, нормами, законами, звичаями тощо; асоціативний метод – для виявлення співвідношення між складовими елементами інституціонального середовища в контексті загального та часткового; дедуктивний метод – для визначення змісту суспільних інститутів; абстрактно-логічний метод і систематизація – для критеріально-етимологічної ідентифікації ключових особливостей інституцій та інститутів. \u0000Результати. Обґрунтовано актуальність використання чіткого понятійно-категорійного апарату при проведенні інституціональних досліджень з метою подолання методологічних протиріч та несумісності теоретичних висновків у науковій і політичній лексиці. Досліджено наукові підходи до трактування, а також проаналізовано спроби понятійного розмежування категорій «інституція» та «інститут» вітчизняними та зарубіжними науковцями. Визначено діалектику взаємозв’язку між інституціями та інститутами через опосередкування організацій, органів та норм, правил, звичок, традицій, законів тощо. Установлено, що інституції є джерелом творення норм і правил, а інститути – засобом їх закріплення та поширення. Розглянуто зміст суспільних інститутів, таких як держава, армія, підприємство, сім’я тощо. Виділено характерні ознаки інституцій та інститутів. Охарактеризовано структуру інституту аграрного підприємництва в Україні. Проаналізовано сучасні тенденції змін інституційних механізмів взаємовідносин між суб’єктами аграрної сфери, що зумовлені законодавчими нововведеннями. Визначено перспективи дальших наукових досліджень у напрямі удосконалення структури інституціонального середовища в аграрній та інших сферах. \u0000Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено понятійний апарат інституціональної теорії, що полягає в розмежуванні понять «інституція» та «інститут» за критеріально-етимологічною ідентифікацією їх ключових особливостей, а саме: функціональності, всезагальності, суспільної необхідності, морального авторитету (спонукальної сили), психологічності, екстернальності, організуючого впливу на соціальне життя (для інституції) та історичності, структурності, структурованості, об’єктивності, примусовості, ієрархічн","PeriodicalId":398637,"journal":{"name":"Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-03-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116808258","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}