{"title":"Збереження міфічних цінностей літератури як гаранту існування духовної парадигми присутності у творчості Віри Вовк","authors":"Tadei Karabovych","doi":"10.31475/fil.dys.2020.10.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.08","url":null,"abstract":"Статтю присвячено збереженні міфічних цінностей літератури як гаранту існування духовної парадигми присутності у творчості Віри Вовк. Інтерпретація цієї проблематики окреслюється завдяки акцентуванню основних мотивів, які поетеса використовувала в своїй творчості. Акцентується увага на християнських паралелях, на грецьких та римських міфах і на широкому спектрі рідної української етнокультури Карпат. На загальному тлі здійсненого аналізу постає ширший висновок про існування духовної парадигми мислення Віри Вовк. Ідеалістичний світогляд поетеси, з’єднується з художніми світами, які можуть існувати поруч і взаємно доповнюватись.","PeriodicalId":375718,"journal":{"name":"Філологічний дискурс","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129075563","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Семантико-граматичні особливості англійської терміносистеми когнітивної лінгвістики","authors":"Nataliia Fanenshtel","doi":"10.31475/fil.dys.2020.10.28","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.28","url":null,"abstract":"У статті досліджено логічну системність англійської термінології когнітивної лінгвістики. В результаті аналізу матеріалу дослідження, котрим слугували терміни, взяті із словника, встановлено, що англійська терміносистема когнітивної лінгвістики, хоча ї є частиною словникового складу мови, має істотні відмінності від загальновживаної лексики. Ці відмінності виявляються передовсім у протіканні лексико-семантичних процесів, які мають загальний характер, але є індивідуальними в тому розумінні, що семантичні зв’язки завжди об’єднують конкретні терміни, а їхні наслідки призводять до появи полісемічних термінів, термінів-синонімів, термінів-антонімів тощо.В результаті дослідження морфологічної структури термінів було встановлено, що найбільш продуктивним способом номінації в сфері англійської термінології когнітивної лінгвістики є термінологічні словосполучення. Аналіз словотворчих засобів виявив, що найпродуктивнішим способом творення англійських термінів когнітивної лінгвістики є афіксальне термінотворення, яке, на відміну від загальнолітературного, має строгішу семантичну спеціалізацію словотворчих морфем і моделей. Встановлено, що на понятійному рівні найчисленнішою в англійській термінології когнітивної лінгвістики є група субстанцій, оскільки досліджувані терміни номінують поняття когнітивної лінгвістики.","PeriodicalId":375718,"journal":{"name":"Філологічний дискурс","volume":"90 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116352549","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Мовна метафора та її функції у поетичних творах Івана Гнатюка","authors":"Inna Volanyuk","doi":"10.31475/fil.dys.2020.10.20","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.20","url":null,"abstract":"У статті висвітлено питання про функціональні особливості метафор як різновиду тропів у поетичному доробку письменника-шістдесятника, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Івана Гнатюка. На основі опрацювання лінгвістичної літератури визначено, що метафора як мовна одиниця вторинної номінації розкриває зміст або призначення невідомого предмета через властивості й дії відомого, є потужним засобом розвитку та збагачення семантики і функцій слів. \u0000На конкретних прикладах нами виявлено, класифіковано та проаналізовано мовну метафору як різновид художньо-образного засобу поетичних творів Івана Гнатюка. Визначено функції метафоричних перенесень у віршах автора – номінативну та експресивну; схарактеризовано композиційну роль метафор як засобів інтеграції поетичного тексту: ці лексичні елементи поєднують різні рівні тексту – логічний, емоційно-образний та конотаційний, створюючи неперевершені художні образи. \u0000За результатами проведеного аналізу, доведено, що метафора є одним із своєрідних прийомів поезії І. Гнатюка, тому дослідження метафоричних перенесень у творах митця дозволяє значною мірою оцінити своєрідність його поетичної майстерності. Цей художній засіб сприяє найбільш повному розкриттю як оригінальності поетичного тексту, так і специфіки метафори як основи мовної його образності.","PeriodicalId":375718,"journal":{"name":"Філологічний дискурс","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-11-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130016917","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"«Друге крило» шістдесятників як смілива опозиція штучному соціалістичному реалізмові","authors":"V. Matsko","doi":"10.31475/fil.dys.2020.10.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.10","url":null,"abstract":"У статті простудійовано окремі поезії «другого крила» шістдесятників, його репрезентантів В. Стуса, В. Михайличенка, Б. Мамайсура. В історію поезії другої половини ХХ століття вони увійшли як поети-новатори, які сміливо зверталися до нових форм, засобів висловлення. Поети своєю художньою практикою розхитували ті важелі радянської літератури, які культивували позатрагедійність тоталітарної системи, пропагували класовий антагонізм, гостру боротьбу з інакодумцями, ставили матеріалістичне знання, партійні інтереси вище загальнолюдських, безпідставно актуалізували повне благополуччя і радянської людини, і світопорядку. Доведено, що своєю художньою практикою шістдесятники прагнули розірвати ідеологічно-компартійний ланцюг, який сковував літературний процес рамками соцреалізму, а письменників робив полоненими політики, пануючих стереотипів у мистецтві. З’ясовано, що відхилена поезія шістдесятників від строгої моделі соціалістичного реалізму, від стилістичних традицій спроектовувалась у русло образно асоціативного, модерного мислення, що було характерною рисою їхнього творчого методу. Винесена у заголовок тема нашої статті є спробою виявити нові грані поетичної майстерності українських поетів-шістдесятників, вказати на особливості їхнього художнього світу, що сприймався антитетично до тих творів, які були написані за нормами і правилами соціалістичного реалізму.","PeriodicalId":375718,"journal":{"name":"Філологічний дискурс","volume":"33 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114977995","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Кордоцентричні образи в поезії Анастасії Ткаченко (на матеріалі збірки «Із запахом кави...»)","authors":"V. Tkachenko","doi":"10.31475/fil.dys.2019.09.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/fil.dys.2019.09.17","url":null,"abstract":"У статті подано спробу проаналізувати образну систему лірики Анастасії Ткаченко з позицій національної «філософії серця». Виокремлено тематичні аспекти, пов’язані з ментальними традиціями українського народу. На прикладах конкретних поезій розкривається образна специфіка лірики.","PeriodicalId":375718,"journal":{"name":"Філологічний дискурс","volume":"29 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114026576","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Специфіка художнього вияву образу богині в казці-есе Д. Гуменної «Благослови, Мати!» та романі Д. Лессінг «Ущелина»","authors":"I. Bura","doi":"10.31475/fil.dys.2019.09.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/fil.dys.2019.09.03","url":null,"abstract":"У статті здійснено типологічний аналіз міфологічної основи образу матері-богині у творах Д.Гуменної (казка-есе «Благослови, Мати!») та Д.Лессінг (роман «Ущелина»). Акцентовано на специфіці зображення епохи матріархату, акцентовано на ролі жінки в житті суспільства, її магічних й особистісних якостях, подібності до божества. Д.Гуменна апелює до міфів Трипілля та українського язичництва, багатогранно змальовує різноманітні обряди, котрі виконували давні жінки, оберігаючи власний рід та дбаючи про циклічність та безперервність життя. Д.Лессінг створює власну неповторну модель художнього антропогенічного міфу, згідно з яким жінки з’явились першими на землі, а чоловіки постали пізніше, як аномалія, народжені матерями жіночого племені Ущелини. І українська, і англійська письменниця прагнуть реконструювати світові антропогенічні міфи, кожна вдаючись до специфічного способу художнього переосмислення ролі минулого людства. Їх твори відрізняються за стилістикою та способом структурування оповіді, але спільним є прагнення письменниць привернути увагу читача до трансформації ролі жінки в історичному розрізі й нагадати про міфологічний образ матері-богині, який відклав відбиток на формування сучасних цивілізацій.","PeriodicalId":375718,"journal":{"name":"Філологічний дискурс","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116393372","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"«Щоб ним женщина поводила? Ні, сього не буде»: маскулінні стратегії персонажів Івана Франка у стосунках із жінками","authors":"Kateryna Shmeha","doi":"10.31475/fil.dys.2019.09.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/fil.dys.2019.09.19","url":null,"abstract":"У статті сфокусовано увагу на міжособистісних взаєминах у прозі Івана Франка. Мета статті – виявити, як на соціокультурному та психологічному рівнях Франко відтворює чоловічий погляд на жінку, її сприйняття, які стратегії у стосунках із жінками застосовують чоловічі персонажі, як підкреслюють у них свою маскулінність; визначено, як на психіку чоловіка впливають невдалі стосунки та як він їх переживає. У контексті дискурсу маскулінності Франкових персонажів виокремлено основні статуси, у яких постає жінка в чоловічій рецепції: родинний (мати, донька, сестра), еротичний (коханка, демониця-спокусниця), матримоніальний (дружина) та стратегії у стосунках із нею: об’єктивізація, інфантилізація, менторство, ідеалізація, маніпуляція.","PeriodicalId":375718,"journal":{"name":"Філологічний дискурс","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127024787","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Містерія й карнавал як метаформи постпостмодерністського британського роману","authors":"D. Drozdovskyi","doi":"10.31475/fil.dys.2019.09.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/fil.dys.2019.09.05","url":null,"abstract":"У статті йдеться про реалістичні тенденції, експліковані в сучасному британському романі. Розвинуто концепцію Б. Шалагінова про містерію й карнавал як два метажанри світової літератури. Доведено, що в англійському романі «Хмарний атлас» Д. Мітчелла репрезентовано карнавальні та містеріальні елементи, причому центральне місце посідає саме містерія, яка переживає занепад у літературах ХХ ст. З’ясовано, що в британській постпостмодерністській літературі відбувається співіснування двох зазначених метаформ. Окреслено світоглядну специфіку (пост)реалізму, експлікованого в сучасному романі Великої Британії. Наголошено на аспектах медикалізованого пізнання дійсності персонажами. Визначено, що оприявнені в романах конфлікти, соціальні непорозуміння, комунікативні девіації тощо зображені як приклади фізіологічних порушень персонажів («Дивний випадок із собакою вночі», «Угамуйте мене», «Субота»), а отже, сучасний британський роман акцентує на детермінації соціальних феноменів біологічними особливостями й фізіологічною специфікою літературних героїв.","PeriodicalId":375718,"journal":{"name":"Філологічний дискурс","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131451372","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Листи як віддзеркалення еволюції життя і творчості Миколи Вороного","authors":"S. Osiak","doi":"10.31475/fil.dys.2019.09.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/fil.dys.2019.09.13","url":null,"abstract":"На підставі аналізу епістоли Вороного та листів до нього здійснено спробу осмислити історичне минуле України, розкрити ідейно-художні погляди М. Вороного в культурному просторі соціуму, яке, на думку поета, було необхідним задля виявлення національної ідентичності, наближення здобуття державної незалежності. Доведено, шо епістолярій М. Вороного репрезентує соціально-культурний досвід нації кінця ХІХ – початку ХХ століття. Історична зумовленість творення епістолярної спадшини – це спосіб зберегти історичну пам'ять, увиразнити можливість особистісного та національного самовираження. Ідейно-художні погляди поета оприявнено в листах, що засвідчують його тяжіння до модернізму, але він повністю не полишив писати твори, схильні до народницької традиції, що дало змогу О. Білецькому дати їм позитивну оцінку.","PeriodicalId":375718,"journal":{"name":"Філологічний дискурс","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134051539","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Психопоетикальна система І. Вільде у повісті «Метелики на шпильках»","authors":"Nataliia Karach","doi":"10.31475/fil.dys.2019.09.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/fil.dys.2019.09.08","url":null,"abstract":"У статті аналізуються індивідуально-авторські особливості психопоетики І. Вільде у повісті «Метелики на шпильках», окреслюються художні шукання авторки у відтворенні дискретної психіки людини в час становлення її особистості як складної психічної структури, визначаються художні засоби і прийоми психологізації з метою відтворення моментальних зрізів свідомості персонажів, їхніх внутрішніх конфліктів, суб’єктивних вражень та екзистенційних станів, простежуються елементи психологічної метафоризації і символізації.","PeriodicalId":375718,"journal":{"name":"Філологічний дискурс","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115537480","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}