Наука та будівництво最新文献

{"title":"НОРМАТИВНІ АКТИ В СФЕРІ СЕЙСМОСТІЙКОГО БУДІВНИЦТВА НОВОГО ПОКОЛІННЯ. ЗМІНА № 1 ДБН В.1.1-12:2014 «БУДІВНИЦТВО У СЕЙСМІЧНИХ РАЙОНАХ УКРАЇНИ»","authors":"Юрій Немчинов, М. Г. Мар’Єнков, Конствнтін Бабік, К.В. Єгупов, О.В. Кендзера, І.В. Шеховцов, С.В. Петраш","doi":"10.33644/scienceandconstruction.v19i1.62","DOIUrl":"https://doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v19i1.62","url":null,"abstract":"Представлені основні положення Зміни № 1 ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України» [1], що враховують досвід та сучасні тенденції проектування будівель і споруд в сейсмічних районах інтенсивністю від 6-ти до 10-ти балів згідно з ДСТУ Б В.1.1-28:2010 «Шкала сейсмічної інтенсив-ності» [6] та ДСТУ-Н Б EN 1998-1:2010 «Єврокод 8.Проектування сейсмостійких конструкцій. Частина 1. Загальні правила, сейсмічні дії, правила щодо споруд (EN 1998-1:2004, IDT)» [4].В Зміні № 1 ДБН В.1.1-12:2014 наведені вимоги щодо використання карт загального сейсмічного районування (ОСР-2004) території України, зокре-ма карти ОСР-2004-С при проектуванні об’єктів із значним класом наслідків (відповідальності) СС3 для будівель житлового та громадського призначення, що не ідентифікуются як об’єкти підвищеноїнебезпеки відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки».Результати експериментально-теоретичних досліджень, виконаних ДП НДІБК протягом 2015-2017 років, сприяли розробленню системних вимог щодо визначення сейсмічних навантажень на багатоповерхові та висотні (висотою 73,5 м та вище) будівлі, а також вимог щодо проектування малоповерхових (до 3 поверхів) будівель з несучими стінами із газобетонних блоків автоклавного тверднення в залежності від розрахункової сейсмічності будівельного майданчика (6, 7 і 8 балів).Наведені вимоги щодо використання газобетонних блоків марки D 400 за середньою густиною і класом за міцністю на стиск C 2,5 і марки D 300 за середньою густиною і класом за міцністю на стиск C 2,0; допустимих значень перекосів поверхів малоповерхових будівель з несучими стінами із ніздрюватого бетону для трьох рівнів (СЗ, ПЗ, МРЗ); коефіцієнту k1, що враховує непружні деформації та локальні пошкодження конструкцій при землетрусах.","PeriodicalId":346021,"journal":{"name":"Наука та будівництво","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126859826","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗРАХУНОК ПОЗАЦЕНТРОВО СТИСНУТИХ ГНУЧКИХ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЗА МЕТОДОМ “РЕАЛЬНОЇ” КРИВИЗНИ","authors":"А.М. Бамбура, О.В. Дорогова, І.Р. Сазонова, В.М. Богдан","doi":"10.33644/scienceandconstruction.v17i3.43","DOIUrl":"https://doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v17i3.43","url":null,"abstract":"Метод визначення несучої здатності гнучких позацентрово стиснутих елементів із урахуванням ефектів другого порядку у розгорнутому вигляді чинними державними будівельними нормами України не представлено. За європейськими нормами для визначення несучої здатності гнучких залізобетонних елементів з урахуванням ефектів другого порядку застосовують метод номінальної кривизни. Він базується на використанні в розрахунках прогнозної кривизни (прогину) при досягненні граничних деформацій стиску бетону і деформації границі текучості арматури. Цей метод має цілий ряд недоліків. Перш за все, втрата несучої здатності гнучких елементів (втрата стійкості), як правило, відбувається при значно менших значеннях кривизни, ніж номінальна кривизна і, відповідно, критична сила буде значно більшою. По-друге, в Єврокоді для бетонів міцністю нижче класу С50/65 граничні деформації стиску бетону однакові і складають εcu=350×10-5. Це означає, що номінальна кривизна не залежить від міцності бетону (при різному класі міцності бетонувона однакова), що суперечить фізичній природі явища. По-третє, для матеріалів, у яких діаграма роботи є криволінійною з низхідною гілкою, втрата стійкості може реалізуватись і для короткого позацентрово стиснутого залізобетонного елемента (перерізу) та навіть для елемента, що згинається. Зазначені недоліки методу номінальної кривизни впливають на точність визначення критичної сили, а отже, і на надійність позацентрово стиснутих залізобетонних елементів та, відповідно, на надійність будівель у цілому. Результатом виконання даної роботи є розроблення методу розрахунку із визначення несучої здатності (критичної сили) гнучких позацентрово стиснутих залізобетонних елементів на основі  використання деформаційного методу оцінки напружено-деформованого стану розрахункового перерізу, що базується на чітких фізично обґрунтованих передумовах.Висновок. Аналіз результатів співставлення величини критичної сили, визначеної за методом реальної кривизни з показниками експериментальних досліджень гнучких залізобетонних колон при різних параметрах: міцності бетону, гнучкості, відсотка армування, початкового ексцентриситету, умов закріплення на опорах (усього для 66 колон)показав, що запропонований метод реальної кривизни достатньо точно відображає як якісно, так і кількісно процес, що моделюється.","PeriodicalId":346021,"journal":{"name":"Наука та будівництво","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125818699","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЛЬ НАУКИ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ БУДІВЕЛЬНИХ ОБ'ЄКТІВ","authors":"Генадій Фаренюк","doi":"10.33644/scienceandconstruction.v18i4.51","DOIUrl":"https://doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v18i4.51","url":null,"abstract":"Наведено аналіз стану розвитку науки у будівельній галузі України в умовах обмеженого фінансування науково-дослідних робіт на рівні держави. Розглянуто стан питання щодовідповідності нормативної бази України вимогам чинного законодавства та необхідності постійного перегляду вимог щодо забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктіву відповідних нормативних актах та нормативних документах. Визначено, що розвиток науки у будівельній галузі України суттєво залежить від створення умов для практичного тамобільного застосування інноваційних технічних рішень, що потребують наукового обґрунтування при оцінці забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Підкреслено необхідність надання нового статусу існуючим процедурам з оцінки відповідності інноваційних технічних рішень для широкого їх впровадження, що сприятиме забезпеченню науково-технічного прогресу у будівельній галузі України в цілому. Розглянуто питання щодо проведення науково-технічного супроводу будівельних об’єктів на різних етапах життєвого циклу. Показано, що науково-технічний супровід на сучасному етапі є основним джерелом отримання нового досвіду, що у подальшому має бути впроваджено у відповідні нормативні акти та нормативні документи. Обґрунтовано необхідність проведення науково-технічного супроводу науковими організаціями, які одночасно є і розробни-ками відповідних нормативних актів та нормативних документів. Наведено досвід Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» із вирішення проблем розвитку наукової діяльності.","PeriodicalId":346021,"journal":{"name":"Наука та будівництво","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129671828","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕКОНСТРУКЦІЯ ЗАЛІЗОБЕТОННОГО АВТОДОРОЖНЬОГО ШЛЯХОПРОВОДУ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЙОГО ВИПРОБУВАНЬ","authors":"А.А. Горбачевська, Л. В. Салійчук","doi":"10.33644/scienceandconstruction.v17i3.49","DOIUrl":"https://doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v17i3.49","url":null,"abstract":"На даний час більшість мостів малих і середніх прольотів відносять до морально і фізично застарілих. При неможливості їх перебудови для продовження терміну нормальної експлуатації вони потребують відновлення і реконструкції, що за вартістю у декілька разів менша від перебудови і може бути виконана у короткі терміни. В роботі описано технічний стан і проектні рішення реконструкції одного з таких мостів - шляхопроводу через залізницю на км. 7+222 автодороги Західний обхід м. Львова. Результати випробуваньданого шляхопроводу після реконструкції показали, що прийняті рішення є актуальними.Метою роботи є аналіз досвіду реконструкції моста з прольотними будовами за ТП вип. 56 з застосуванням для розширення габариту мостового полотна і одночасного підсилення балок залізобетонної накладної плити і зміни статичної схеми, а також експериментальна перевірка прийнятих конструктивно-технологічних рішень реконструкції за результатами статичних випробувань реконструйованої прольотної будови.Виконано розширення прольотної будови за нормативами дороги ІІ технічної категорії до Г-10,5+2×1,0 м та забезпечення вантажопідйомності на нормовані тимчасові навантаження А15 і НК-100. Передбачено заміну конструкцій облаштування мостового полотна і виконання комплексу ремонтно-відновлювальних робіт для ліквідації дефектів і забезпечення довговічності реконструйованої споруди. Проведено випробування для встановлення дійсного характеру просторової роботи прольотної будови і розподілутимчасового навантаження між балками після заміни крайніх балок новими більшої жорсткості, влаштування збірно-монолітної накладної плити і зміни статичної схеми, а також експериментальна перевірка дійсної статичної схеми реконструйованої прольотної будови із двох можливих: класичної балкової нерозрізної з шарнірним обпиранням балок на опорах або з повним їх защемленням (рамно-нерозрізна).Реконструкція залізобетонної прольотної будови за ТП вип. 56 після тривалого періоду експлуатації довела її доцільність, технологічність і надійність прийнятих конструктивних рішень. Зміна статичної схеми з розрізної на защемлену на опорах також підтвердила свою ефективність.","PeriodicalId":346021,"journal":{"name":"Наука та будівництво","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132116831","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕАКЦІЙНІ ПОРОШКОВІ БЕТОНИ НА КОМПЛЕКСНОМУ ЗАПОВНЮВАЧІ","authors":"О О Шишкін","doi":"10.33644/scienceandconstruction.v16i2.36","DOIUrl":"https://doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v16i2.36","url":null,"abstract":"Вступ. Реакційні порошкові бетони, отримані в кінці двадцятого століття, є бетонами нового покоління, що володіють цілим рядом специфічних властивостей, що дозволяють створювати унікальні будівлі і споруди з використанням передових технологій, наприклад, будівельний 3D-друк. Дані бетони виготовляють без застосування крупного заповнювача, в зв'язку з цим збільшується потреба в дрібному заповнювачі. Однак із зростанням цін на пісок для будівництва існує потреба у вишукуванні економічних і раціональних прийомів використання місцевої сировини для виробництва бетонів, у тому числі і реакційних порошкових. Додатковим фактором, що схиляє до цих рішень, є значні витрати на транспортування матеріалів і сировини до місця будівництва. Іншою проблемою, що стримує широке поширення перспективної технології будівельного 3D-друку, є необхідність отримання реакційних порошкових бетонів високої міцності без застосування таких технологічних прийомів, як віброущільнення і пресування, а також без застосування спеціальних модифікаторів - хімічних речовинприскорювачів твердіння цементу.Мета. Метою даної роботи є підвищення міцності при стиску реакційних порошкових бетонів за рахунок використання комплексного заповнювача, що складається з суміші річкового піску і відходів збагачення залізних руд.Результати досліджень показали, що застосування суміші річкового і відходів збагачення залізних руд, що містять сполуки заліза, призводить до збільшення міцності бетону на (30-200)%. Встановлено оптимальний вміст відходів збагачення залізних руд у складі заповнювача незалежно від водоцементного відношення в бетоні і вмісту тонкодисперсної частини у відходах збагачення залізних руд. При цьому, чим вищий вміст заповнювача в бетоні, тим більше вплив відходів збагачення залізних руд. \u0000Висновки. Проведені дослідження дозволили зробити такі висновки. Застосування в якості дрібного заповнювача в реакційних порошкових бетонах суміші річкового піску і відходів збагачення залізних руд, що містять сполуки заліза, дозволяє підвищити міцність даних бетонів при стиску на (30-200)%. При цьому оптимальний вміст відходів збагачення залізних руд, що містять сполуки заліза, в заповнювачі залежить від його вмісту в бетоні. Зі збільшенням вмісту заповнювача в бетоні зменшується оптимальний вміст відходів збагачення залізних руд, що містять сполуки заліза, в заповнювачі.","PeriodicalId":346021,"journal":{"name":"Наука та будівництво","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126491093","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТРАНСФОРМАЦІЙНИЙ ЕЛЕМЕНТ, ЩО ПОВ’ЯЗУЄ ЗАЛЕЖНОСТІ МЕХАНІКИ РУЙНУВАННЯ З ТЕОРІЄЮ ЗАЛІЗОБЕТОНУ","authors":"І.А. Яковенко","doi":"10.33644/scienceandconstruction.v18i4.54","DOIUrl":"https://doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v18i4.54","url":null,"abstract":"Розвинені гіпотези механіки руйнування стосовно врахування ефекту порушення суцільності залізобетонних конструкцій при різних силових впливах зі спрощенням її енергетичного функціонала. Розглянуто специфіку побудови двоконсольного елементу у зонах, безпосередньо прилеглих до тріщин. Отримано нову аналітичну залежність, яка пов'язує дотичне зусилля, що виникає в безпосередній близькості від тріщини з довжиною її розвитку через питомою енергією утворення нових поверхонь тріщини.Після утворення тріщин у залізобетонних конструкціях суцільність бетону порушується і його деформування вже не підкоряється законам суцільного тіла. У зонах, прилеглих дотріщин, виникає концентрація деформацій, що перенасичує потреби «системи», що складається з бетонних блоків і арматури. Як показали проведені експериментальні дослідження, причиною обурення напружено-деформованого стану у зонах, прилеглих до тріщин, є додатковий деформаційний вплив в тріщині, що необхідно враховувати в розрахунку. При цьому виявлено зв'язок складових напружено-деформованого стану у зоні обурення з питомою енергією утворення нових поверхонь тріщини, що звільняється в зоні передруйнування.Отримав подальшого розвитку функціонал механіки руйнування стосовно до розрахунку залізобетонних конструкцій. Розроблено трансформаційний елемент, що пов'язуєзалежності механіки руйнування стосовно розрахунку залізобетонних конструкцій за граничними станами другої групи. Описані особливості вирізання двоконсольного елемента, що включає тріщину для побудови ефективного інструментарію розрахунку залізобетону з урахуванням фізичної нелінійності, процесів тріщиноутворення, зчеплення арматури з бетоном і ефекту порушення суцільності. Наведено результати розробки двоконсольних елементів механіки руйнування при різних силових впливах: згині, позацентровому стиску, центральному розтязі, а також у зоні похилих тріщин.","PeriodicalId":346021,"journal":{"name":"Наука та будівництво","volume":"1 4","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114031331","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ КОНСТРУКЦІЙ МОСТУ ЧЕРЕЗ Р. ДЕСЕНКУ В М.КИЄВІ","authors":"Р.О. Головко, С.О. Дубовик, Є.В. Зеленко, Л.В. Колумбет, О.М. Лісений","doi":"10.33644/scienceandconstruction.v17i3.47","DOIUrl":"https://doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v17i3.47","url":null,"abstract":"Викладено основні результати комплексного спеціального обстеження мосту через р. Десенку в м. Києві, що входить до комплексу споруд Північного мостового переходу і забезпечує транспортне з'єднання лівого та правого берегів Дніпра у північній частині міста. Міст експлуатується понад 40 років. Конструкції мосту, окрім прямого призначення, використовуються як опорні елементи для пропуску трубопроводів водогону та теплопостачання.При комплексному обстеженні виявлено численні пошкодження залізобетонних опор, конструкцій прогонових будов та кінцевих ділянок, а також опорних металевих конструкційв міжбалочному просторі. Перевірні розрахунки несучої здатності та вантажопідйомності елементів мосту з урахуванням зафіксованих дефектів і по-шкоджень, а також визначення залишкового ресурсу конструкцій мосту показали, що міст придатний до подальшої експлуатації: загальний експлуатаційний стан категорії 4 – «обмежено працездатний».Частина елементів конструкцій мосту потребує капітального ремонту відповідно до спеціально розробленого проекту при обов’язковому науково-технічному супроводі як проекту, так і ремонтних робіт. Також є необхідність у забезпеченні циклічних спостережень за станом конструкцій мосту.","PeriodicalId":346021,"journal":{"name":"Наука та будівництво","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122252255","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БАГАТОШАРОВИХ СКЛЯНИХ КОЛОН КВАДРАТНОГО ПЕРЕРІЗУ","authors":"Богдан Демчина, М. І. Сурмай, Р. О. Ткач, Я.М. Шидловський","doi":"10.33644/scienceandconstruction.v18i4.61","DOIUrl":"https://doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v18i4.61","url":null,"abstract":"У даній статті представлено результати експериментальних досліджень багатошарових скляних колон квадратного перерізу з вертикальним розташуванням шарів на центральний стиск. Досліджено можливість використання несучих будівельних конструкцій зі скляного триплексу. Розроблено програму експериментальних досліджень, до якої входили випробування дослідних зразків на центральний стиск з жорстким та шарнірним закріпленням. Виготовлено та випробувано дві скляні колони дослідних зразків одної серії. Дослідні зразки були виготовлені за технологією триплексування. Між кожним шарам скла вкладалась полімерна плівка EVASAFE (Bridgestone, Японія), після чого скляні колони нагрівались до температури 130 ºС і витримувались 30 хв. Випробування проводилось на гідравлічному пресі ПГ-250, за допомогою якого прикладалось зовнішнє навантаження N ступенями по 25,0 кН аж до руйнування зразків. Витримка на кожній ступені навантаження становила 10 хв. На основі отриманих результатів побудовано графік залежності відносних деформацій від напружень, визначено модуль пружності триплексного скла. Основним недоліком використання звичайного скла є крихка природа його руйнування, тобто воно руйнується миттєво. Для уникнення даного ефекту використовують технологію триплексу: скло з’єднують між собою у декілька шарів за допомогою полімерної плівки. Матеріал плівки являє собою eлаcтомeр (полімер з високо еластичними властивостями в широкому температурному діапазоні), який дозволяє стримувати частини уламків скляних конструкцій, робитьїх пластичними в площині склеювання, збільшує їх надійність запобігаючи миттєвому поширенню тріщин в глиб перерізу. Триплексоване скло в Україні на сьогодні не дуже поширене. Його використовують у виготовленні плит перекриття чи покриття невеликих прольотів, перегородок, фасадних склопакетів чи елементів інтер’єру (столиків, підставок, тощо). Відсутність методики розрахунку та нормативних документів по проектуванню несучих конструкцій із триплексованого скла, збільшує їх собівартість, оскільки кожен проект є індивідуальним та вимагає проведення експериментальних досліджень.","PeriodicalId":346021,"journal":{"name":"Наука та будівництво","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129604875","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕРЕВІРОЧНИЙ РОЗРАХУНОК ПРОГИНІВ ЗА СПРОЩЕНИМИ ДІАГРАМАМИ ЗА ДБН В.2.6-98:2009 «БЕТОННІ ТА ЗАЛІЗОБЕТОННІ КОНСТРУКЦІЇ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ»","authors":"О.В. Войцехівський, Т.В. Гаврилишена","doi":"10.33644/scienceandconstruction.v17i3.45","DOIUrl":"https://doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v17i3.45","url":null,"abstract":"За вимогами чинних норм проектування залізобетонних конструкцій допускається використовувати спрощену дволінійну діаграму деформування матеріалів. Попередньо була описана методика розрахунку залізобетонної балки за першою групою граничних станів із використанням спрощених діаграм деформування матеріалів. Тому в цій статті розглянуто методику розрахунку за другою групою граничних станів із контролю прогинів з використанням спрощених діаграм деформування матеріалів, що приймаються згідно основних вимог.Згідно з п. 7.4.4.1 ДБН В.2.6-98:2009 «Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення» основною є умова забезпечення жорсткості. Враховуючи залежність прогину балки як від жорсткості, так і від величини зовнішнього навантаження, перевірка буде полягати у порівнянні моментів від зовнішнього навантаження та від дії максимально допустимого експлуатаційного навантаження. Напружено-деформований стан нормального перерізу розглядається із урахуванням стадії роботи розтягнутої та стиснутої арматури. Алгоритм розрахунку передбачає такі операції: - визначення гранично допустимого значення кривизни балки через максимальний прогин;- знаходження висоти стиснутої зони бетону із попереднього припущення, що розтягнута та стиснута арматура працюють в стадії текучості;- перевірка правильності цього припущення через знаходження деформацій в арматурі.У випадку помилкового припущення, методом поступового підбору, виконання перевірки наступних можливих варіантів напружено-деформованих станів арматури при конкретних проектних умо-вах. Знаходження максимального експлуатаційного моменту та порівняння його з зовнішнім діючим моментом.","PeriodicalId":346021,"journal":{"name":"Наука та будівництво","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115446883","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВРАХУВАННЯ СЕЙСМІЧНИХ ВПЛИВІВ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД","authors":"Ю.С. Слюсаренко, В.А. Титаренко, Ю. Б. Мелашенко, В.Д. Шумінський","doi":"10.33644/scienceandconstruction.v17i3.42","DOIUrl":"https://doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v17i3.42","url":null,"abstract":"Основним документом комплексу нормативних актів та стандартів щодо проектування основ і фундаментів будівель та споруд на сьогоднішній день є ДБН В.2.1-10:2009 (зі Змінами № 1 і № 2). На заміну чинних норм розроблено систему нормативних документів, що включає проект ДБН В.2.1-10:201Х і низку національних стандартів України у їх розвиток. У проекті нових норм визначено принципи (загальні положення) і вимоги до проектування, будівництва й реконструкції основ і фундаментів будівель та споруд усіх видів і класів наслідків (відповідальності), в тому числі з урахуванням сейсмічних впливів.У нормативних документах України, що стосуються фундаментобудування і геотехніки, існують посилання на нормативні документи з сейсміки та особливості врахування сейсмічних впливів залежно від місця розташування ділянки будівництва, інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов території. Значна кількість пошкоджень і руйнувань при землетрусах пов’язана із зниженням міцності і руйнуванням нескельних ґрунтів у вигляді зсувів, зрушень, розрідження водонасичених пухких піщаних ґрунтів, осідань фундаментів.Введення в дію нових державних будівельних норм та стандартів дозволяє удосконалити вимоги до призначення запобіжних заходів і проектування фундаментів, котлованів, підземних споруд, захисних споруд для інженерного захисту територій, будівель та споруд від небезпечних геологічних процесів і в складних інженерно-геологічних умовах, до спостережень за спорудами інженерного захисту та охорони довкілля.","PeriodicalId":346021,"journal":{"name":"Наука та будівництво","volume":"75 3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123150820","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}