PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word最新文献

{"title":"ЕМБЛЕМАТИЧНІ ФОРМИ БОГОРОДИЧНИХ СЕНСІВ УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО","authors":"Олександр Солецький","doi":"10.31471/2304-7402-2022-17(65)-140-146","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-140-146","url":null,"abstract":"Мета. Статтю присвячено дослідженню емблематичних форм репрезентування богородичних сенсів у літературі українського бароко. Автор зосереджується на визначенні та описі емблематичних композицій, їхніх структур, семіотичних знаків. Метою статті є виявлення функціональності та конструктивності іконічно-конвенційних схем у формуванні сакральних значень Богородиці. Дослідницька методика. У дослідженні використано систему з генетичного, герменевтичного, структурального та семіотичного методів. Автор опирається на наукову методику семіотики та герменевтики, використовує когнітивну теорію літератури (когнітивну поетику). Це зумовлено специфікою дослідження, його об’єктом та предметом. Результати. У статті оглянуто емблематичні сенсові моделі, що відіграли вагому роль у організації міфологічного досвіду та які з шістнадцятого століття «легалізуються» літературою, модифікуються в популярну форму, яка означує конкретний тип художнього іконічно-конвенційного моделювання з визначеною структурою, її окремими модифікаціями, реєстром тем, символів, образів, що, загалом, має прикмети конкретного жанру та, водночас, позначає особливий спосіб метафізичного висловлювання. Функціональність емблематичного моделювання виявляється й конструюванні богородичних сенсів. Наукова новизна. У статті узагальнюються спостереження багатьох дослідників про явища емблематичного моделювання Богородичних сенсів, конкретизуються їхні форми, окремі художні відображення. Практичне значення. Стаття може бути використана для подальшого вивчення явищ емблематинчих моделювань сенсів, іконічно-конвенційної синкретичності репрезентування Богородичної теми. Наукові результати дослідження можуть бути основою для написання курсових та дипломних робіт.","PeriodicalId":338851,"journal":{"name":"PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130466416","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЮРІЙ МОРАЧЕВСЬКИЙ У ЛИСТАХ ДО СЕМЕНА СТЕФАНИКА","authors":"Є.М. Баран","doi":"10.31471/2304-7402-2022-17(65)-339-353","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-339-353","url":null,"abstract":"У статті вперше публікуються листи Юрія Морачевського (1896-1935) до найстаршого сина письменника-новеліста Василя Стефаника – Семена (1904-1981), який був правником, а в радянський час на державних посадах. Листи датовані 1927-1933 роками, і стосуються родинних і громадських справ.\u0000Листи надані для публікації Мотрею Стефаник, невісткою Кирила Васильовича Стефаника.","PeriodicalId":338851,"journal":{"name":"PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131113719","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ У ТВОРЧОСТІ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ","authors":"І. І. Стеф’юк (Олещук)","doi":"10.31471/2304-7402-2022-17(65)-304-317","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-304-317","url":null,"abstract":"За формулюванням Василя Стефаника, з душі Івана Семанюка (Марка Черемшини) «виходило два коридори» – його громадська та літературно-лірична іпостасі, які не перетиналися. Проте у руслі трактування означеної нами теми – «Українська національна ідея у творчості Марка Черемшини» – простежується виразний взаємозв`язок із громадсько-політичним осердям світогляду Івана Семанюка, доктора права, адвоката та громадського діяча. Адже значною мірою його власні бачення націєтворення лягли в основу змалювання образу державного лідера.\u0000Мета нашого дослідження – з’ясувати, як корелювалися письменницька та громадсько-політична іпостасі Йвана Семанюка (Марка Черемшини) та проаналізувати, які з окреслених письменником націєтворчих акцентів перегукуються із сьогоденням. \u0000Актуальність роботи полягає в тому, що хронотопна панорама тексту Марка Черемшини чи не вперше розглядається крізь призму націєцентричних векторів. Окрім того, в умовах російсько-української війни особливої актуальності набуває не так дослідження, як предмет зображення – тобто сама художня та мемуарна спадщина Марка Черемшини, адже історія знову повторюється. Окремо характеризуються дві праці Марка Черемшини, які з ідеологічних причин або були заборонені до друку взагалі (казка-билиця «Райска птиця»), або публікувалися з фрагментами і не розглядалися серед його повноцінних творів («Йордан»).\u0000Варто підкреслити, що на порозі 150-літнього ювілею Марка Черемшини дослідження маловідомих граней його творчості ще раз увиразнює потребу повторного, повнішого прочитання творчої спадщини Марка Черемшини. \u0000Теоретико-методологічною основою цього дослідження стали здобутки українського літературознавства – знані праці І. Франка, О. Засенка, Б. Мельничука, Р. Піхманця, С. Хороба, О. Слоньовської, Р. Чопика та багатьох інших авторитетних дослідників. \u0000У процесі дослідження ми послуговувалися таким методологічним інструментарієм: культурно-історичний, міфологічний, біографічний, герменевтичний метод, застосовували також окремі постулати методу екзистенційної інтерпретації тексту.","PeriodicalId":338851,"journal":{"name":"PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word","volume":"139 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127463341","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДІАЛЕКТНЕ СЛОВО В ЙОГО ФУНКЦІЙНИХ ВИЯВАХ","authors":"Василь Ґрещук","doi":"10.31471/2304-7402-2022-17(65)-87-95","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-87-95","url":null,"abstract":"У статті розглянуто деякі особливості функціонування діалектного слова, на які в сучасній діалектології взагалі не зверталось уваги, а якщо й зверталось, то недостатньо.\u0000Метою статті є висвітлення семантичних нюансів діалектизмів включно з так званими протиставними у порівнянні з нормативними, відслідкування специфіки діалектних слів у їх функційних виявах в українській художній мові.\u0000Основним методом дослідження семантичних парадоксів діалектного слова став аналітико-описовий.\u0000Результатом наукової студії стало розширення типології діалектних лексико-семантичних одиниць, виявлення, поряд із протиставними й непротиставними діалектизмами, регіональних слів, у семантичній структурі яких поєднано два значення, одне з яких є літературностандартним, а інше – діалектним. Встановлено також, як ареал діалекту, його територія, природа, ландшафт, мешканці зі своєю культурою господарської діяльності, світосприйманням детермінують семантичний простір діалектної лексики. Виявлено й нарощення семантико-граматичних та функційних властивостей діалектного слова.\u0000Наукова новизна розвідки полягає в тому, що аналізовані у статті матеріали, висновки, яких дійшли автори статті, дають змогу доповнити типологію лексико-семантичних діалектизмів, по-новому інтерпретувати зумовленість їх функційних виявів позамовними чинниками.\u0000Практичне значення. Одержані результати дослідження доповнюють сучасні діалектологічні студії про типологію діалектної лексики новими відомостями про діалектну лексику в її функційних виявах. Матеріали статті можуть бути використані під час вивчення курсу “Українська діалектологія” на філологічних факультетах університетів.","PeriodicalId":338851,"journal":{"name":"PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115804300","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОДІЇ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ В АНТИМІЛІТАРНІЙ ПРОЗІ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ: КРІЗЬ ПРИЗМУ АНТИКОЛОНІАЛЬНОЇ КРИТИКИ","authors":"І. В. Волосянко","doi":"10.31471/2304-7402-2022-17(65)-372-380","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-372-380","url":null,"abstract":"Історія російсько-української війни, починаючи ще з 2014 року, а особливо після 24 лютого 2022 року, стала потужним каталізатором розвитку нової української антивоєнної прози, котра репрезентує війну як абсурдну реальність у всіх її виявах – біль, жах, руйнування, смерть. Упродовж останніх років вийшла друком доволі помітна кількість різноманітних видань про АТО, події на сході країни, серед яких важливе місце посідають твори Світлани Талан «Ракурс» та «Оголений нерв», Леоніда Капелюшного «Дике поле» тощо. Мета статті полягає у необхідності дослідити ідейно-естетичні особливості прози сучасних українських авторів про події російсько-української війни.\u0000У статті з’ясовано, як через воєнні вчинки розкриваються характери персонажів, їхня психологія та мотивація. Особливу увагу приділено історично-соціальному контексту як чиннику, який впливає на поведінку героїв-сучасників і формує їх. З огляду на це під час вивчення художнього показу цих подій у літературних текстах українських письменників, що досліджуються, актуалізовано методологію постколоніальної критики, яка володіє інструментарієм тлумачення історичних ексцесів, їхніх причин, а також віддалених наслідків, у тому числі майже 400-літнього панування Росії над Україною, постійного винищування найменших паростків української самоідентифікації і намагання нашого народу боронити й сповідувати власну національну ідею української незалежності.\u0000Для аналізу художніх текстів про перший етап російсько-української війни (2014 – 2021 рр.) використано праці О. Багана, Є. Гуцала Д. Донцова, В. Лизанчука, Ю. Липи як якісний інструментарій постколоніальної критики, що має найкращий результат при трактуванні долі постколоніальних держав, а саме такою виявляється й Україна впродовж усіх років своєї новітньої історії (1991 – 2022).","PeriodicalId":338851,"journal":{"name":"PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129961061","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ҐОТИЧНА ПОВІСТЬ В УКРАЇНСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОЦЕСІ «НА ЗЛАМІ ВІКУ» (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ АНДРІЯ ЧАЙКОВСЬКОГО «КОЗАЦЬКА ПОМСТА» ТА ГРИГОРІЯ МАЧТЕТА «ЗАКЛЯТИЙ КОЗАК»)","authors":"І. В. Стецька","doi":"10.31471/2304-7402-2022-17(65)-176-187","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-176-187","url":null,"abstract":"Мета. Статтю присвячено детальному аналізу творів Андрія Чайковського «Козацька помста» та Григорія Мачтета «Заклятий козак» крізь призму ґотичної поетики. Авторка виокремлює та систематизує комплекс елементів ґотичної парадигми у відповідних текстах письменників; встановлює, що в системі координат національного варіанта літературної ґотики, крім наявності демонологічних персонажів, у повістях важливу роль відіграє й міфологізований образ козака-характерника; простежує трансформацію окремих художніх деталей загальноєвропейського інваріанта ґотичної поетики на українському ґрунті.\u0000Метою статті є висвітлення особливостей ґотичної поетики та її трансформації у повістях Андрія Чайковського «Козацька помста» та Григорія Мачтета «Заклятий козак».\u0000Дослідницька методика. У статті застосовано низку методів, які дають можливість висвітлити порушені проблеми, зокрема використання типологічного методу дало можливість систематизувати релевантні особливості ґотичної поетики в аналізованих творах; психоаналітичного – дослідити функціональне навантаження оніричних мотивів літературної ґотики та експлікувати танатологічні елементи образно-сюжетного рівня в ґотичній повісті; міфопоетичного – виокремити та охарактеризувати роль міфологічного образу в ґотичній системі координат; структуралістського – розглянути ґотичну жанрову систему як цілісну структуру, де кожен елемент визначає специфіку цієї структури; інтертекстуального – простежити застосування численних алюзій на відповідні фольклорні мотиви.\u0000Результати. У статті досліджено трансформацію окремих ознак ґотичної поетики світового інваріанта літературної ґотики на матеріалі творів Андрія Чайковського «Козацька помста» та Григорія Мачтета «Заклятий козак», а також виявлено низку особливостей, притаманних власне національному варіанту ґотичного жанру, серед яких, зокрема, імпліцитний натуралізм, міфологізм, контамінація фантасмагорії та онірики, редукція категорії жаху, іронічне світосприйняття. \u0000Наукова новизна. У статті вперше виконано всебічний аналіз повістей Андрія Чайковського «Козацька помста» та Григорія Мачтета «Заклятий козак» крізь призму ґотичної поетики, а також схематично здійснено теоретичне узагальнення атрибутів ґотичної поетики та їх модифікацій в українській літературі у порівнянні зі світовою.\u0000Практичне значення. Стаття може бути використана в процесі вивчення літературної ґотики як жанрового різновиду, дослідження еволюції її поетики в різні періоди, а також для комплексного аналізу ґотики як мистецького явища. Наукові результати дослідження можуть використовуватися студентами у написанні курсових та кваліфікаційних робіт.","PeriodicalId":338851,"journal":{"name":"PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126895945","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОГНІТИВНІ СФЕРИ ІКОНОТРОПІЗМУ","authors":"Г. М. Васильків","doi":"10.31471/2304-7402-2022-17(65)-362-371","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-362-371","url":null,"abstract":"Мета. У статті досліджено когнітивні сфери іконотропізму, робиться спроба конкретизування та увиразнення змісту цієї категорії у контексті студій, що присвячені між науковим інтерпретаціям явищ художнього пізнання та конструювання сенсів. Предметом аналізу є його етимологія та змістова вагомість, категоріальна доцільність, інтеграція в літературознавчу терміносистему, його ознаки в літературі постмодернізму. У статті застосовано семантико-когнітивний аналіз іконотропізму, осмислюється взаємозалежність та синтез усвідомлення психічних та біологічних процесів людського організму, його креативний пізнавальний потенціал. Останнім часом зростає інтерес до вивчення окремих літературознавчих явищ у фокусі когнітивістики. «Когнітивне літературознавство», яке виникло наприкінці ХХ століття, все більш виразно виявляє свій потенціал для розгерметизації багатьох літературознавчих проблем, зокрема й щодо осмислення функціонування іконотропічності. Методологічну базу статті становлять праці дослідників літератури Еллен Спольські, Ростона Мюррея та нейроантрополога Терренса Дікона, які стверджують про доцільність дослідження літератури, явищ художньої творчості крізь призму когнітивних процесів особистості, природу іконотропізму безпосередньо поєднують із еволюцією людини та її природньою жагою до тлумачення зображень.Як результат, визначено декілька потрактувань «іконотропізму»; простежено його розвиток в діахронічному аспекті; окреслено когнітивні сфери іконотропізму; доведено, що саме цей термін доволі влучно позначає творчі механізми та акційну природу народження сенсів – візуальну інтерпретацію його змістів, особливість сприйняття читачем художнього твору, та й, зрештою, жагу людей до мистецтва (в цьому полягає практична цінність і новизна даного дослідження). Аналізуючи поетику постмодернізму в контексті іконотропії, охарактеризовано особливість таких іконічних концептів як «лабіринт», «ризома», «фрактал».","PeriodicalId":338851,"journal":{"name":"PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134317708","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"«ФОРМАТ» ТІЛА І НЕМОЖЛИВІСТЬ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ В НОВЕЛІ «ІНВАЛІДКА» МАРКА ЧЕРЕМШИНИ","authors":"Л.М. Горболіс","doi":"10.31471/2304-7402-2022-17(65)-293-303","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-293-303","url":null,"abstract":"У статті досліджується дискурс тілесності в новелі «Інвалідка» українського письменника кінця ХІХ – початку ХХ ст. Марка Черемшини. Чоловіче й жіноче тіло потрактовується як ключ в осмисленні ідейного спрямування, тематико-проблемного діапазону, сюжетно-компо-зиційної специфіки та образотворчого потенціалу твору. Війну в новелі автор констатує як головну причину нереалізації жіночого й чоловічого тіла, психологічної травми героїв, а також руйнування родини, роду, засад громади.","PeriodicalId":338851,"journal":{"name":"PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word","volume":"60 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116700898","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ У ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ВІЗІЇ ДРАМАТИЧНИХ ТВОРІВ ЛЮДМИЛИ СТАРИЦЬКОЇ-ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ","authors":"Л. Б. Процюк","doi":"10.31471/2304-7402-2022-17(65)-168-175","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-168-175","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано специфіку художнього переосмислення історичної тематики у драматургічній спадщині Людмили Старицької-Черняхівської, простежено її теоретичні погляди на історичну драму. До уваги взято п’єси «Гетьман Дорошенко», «Іван Мазепа», «Останній сніп», «Аппій Клавдій», «Сапфо». Виявлено зв’язок теоретичних постулатів Людмили Старицької-Черняхівської та їх художнього втілення у драматичних творах авторки. Доведено, що художня спадщина письменниці – непересічне явище української літератури. Людмила Старицька-Черняхівська  репрезентує поступ національного духа через осягнення національної історії, причому не просто запозичуючи із неї сюжетну основу, а розкриваючи її драматизм через зображення складних характерів, що визначаються й самі визначають хід націй  Вказано, що у драматургії письменниці саме національна свідомість і державницькі прагнення відрізняють постаті гетьманів та їхніх прибічників на тлі загалу, наділеного етнічною й релігійною ідентичністю, а відтак, аморфного політично й позбавленого твердих моральних критеріїв. Зазначено, що Людмила Старицька-Черняхівська майстерно й доречно організовує композицію своїх історичних драм. Зроблено висновок, що Людмила Старицька-Черняхівська своїми драматичними творами шукала основ для історичного оптимізму у складну суспільно-політичну добу, сучасницею якої була, а сама драматургія письменниці часто виконувала просвітницьку і пропагандистську роль, була спрямована на зростання національної самосвідомості та повернення українському народові історичної пам’яті.","PeriodicalId":338851,"journal":{"name":"PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121660189","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕРЕКЛАД ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У НІМЕЦЬКОМОВНОМУ ВИДАННІ НОВЕЛ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА","authors":"М. Р. Ткачівська, В. В. Ткачівський","doi":"10.31471/2304-7402-2022-17(65)-47-57","DOIUrl":"https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-47-57","url":null,"abstract":"Стаття присвячена перекладу фразеологізмів німецькою мовою. Матеріалом дослідження слугує німецькомовний переклад новел В. Стефаника, виконаний Е. Залевські за посередництвом російської мови. Опираючись на наукові розвідки вітчизняних та зарубіжних науковців, у статті аналізуються особливості перекладу фразеологізмів та пов’язані з ним труднощі. У ході дослідження підкреслюється важливість використання фразеологічних синонімічних рядів, які полегшують підбір семантичних еквівалентів. Заміна денотатів зазвичай призводить до заміни образності, проте зберігає авторську інтенцію. \u0000Окрема увага акцентується на перекладі бібліїзмів. Оскільки Біблія слугує їхнім спільним джерелом, у більшості випадків у багатьох мовах уможливлюється добір повного біблійного фразеологічного відповідника зі збереженням денотації та конотації. \u0000Особливе місце в науковій розвідці займають діалектні фразеологізми – одна із маловивчених ланок перекладознавства. Хоча емотивно забарвлена покутська говірка надає мовленню героїв Стефаника автентичності і виразності та підсилює уяву про їхнє життя, її відтворення складає чималі труднощі для перекладача. Для перекладу діалектних фразеологізмів виокремлено такі основні фразеологічні та нефразеологічні способи перекладу: повний/ частковий еквівалент, калькування, експланація, елімінація, введення яскравої метафори, запозичення фразеологічної одиниці з третьої мови, трансплантація, стилізація. У статті наголошується на пріоритетності перших чотирьох способів перекладу. \u0000Трансляторний аналіз фразеологічних одиниць покутської говірки засвідчує втрату діалектних маркерів, що має системний характер і призводить до зміни в перекладі мовленнєвої характеристики героїв та втрати автентичності. При цьому постулюється думка про важливість збереження оригінальності мовлення героїв за допомогою його маркування в перекладі одиницями розмовної мови та просторіччя, а також застосування стилізації.","PeriodicalId":338851,"journal":{"name":"PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122291224","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}