Tekhnichna inzheneriia最新文献

{"title":"Узагальнення досліджень формозміни еквіпотенціальних поверхонь напружено-деформованих об’єктів","authors":"Б. А. Шелудченко, Віктор Романович Білецький, Віктор Миколайович Боровський, Олег Борисович Плужніков, Юрій Валерійович Тростенюк","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-110-118","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-110-118","url":null,"abstract":"Переважна більшість аналітичних досліджень напружено-деформованого стану різноманітних об’єктів технічних систем, виконуваних на етапі їх розробки і проєктування, свідчить про те, що експлуатаційні характеристики цих технічних об’єктів визначаються геометричними параметрами їх формозміни значно більшою мірою, ніж параметрами їх напруженого стану. На підставі аналізу численних аналітичних та експериментальних досліджень різних технічних об’єктів, що складаються з трансверсально-ізотропних та ізотропних середовищ, запропоновано графо-аналітичну модель-аналог динаміки формозміни контурів еквіпотенціальних поверхонь та плоских перерізів здеформованих технічних об’єктів у вигляді ділянки овалу Кассіні з трьома характерними точками перегину. Розглянуто можливість практичного моделювання формозміни контурів поверхонь здеформованих об’єктів на прикладах динаміки деформування пневматичної оболонки периферії колісного рушія мобільної колісної техніки та пошарового деформування поперечного профілю ґрунту еластичним колісним рушієм мобільного засобу. Оцінка розробленої графоаналітичної моделі-аналогу динаміки формозміни контурів поверхонь та плоских перерізів технічних об’єктів свідчить, що усереднений рівень довірчої ймовірності до такої моделі у зіставленні з оцінкою міри деформації за критеріями Генкі та Свейнгера становить 86,8 %.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49277922","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Принципи та методи відтворення руху руки людини в комп’ютеризованих системах для роботи з небезпечними речовинами","authors":"Юрій Олександрович Подчашинський, Андрій Вікторович Рижук, Ларина Олексіївна Чепюк","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-222-227","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-222-227","url":null,"abstract":"Сучасні технології здатні замінити людину при роботі в небезпечних умовах та з небезпечними хімічними та біологічними речовинами. Але при побудові таких комп’ютеризованих систем необхідно мати інформацію про поточне положення та рухи руки людини, які відтворює комп’ютеризована система. Існують технології, які можуть розпізнавати положення та рухи людини за зображеннями. Також наявні технології, що дають можливість керувати роботом-маніпулятором. Але за існуючими технологіями потрібно одягати спеціальні костюми, які заважають оператору вільно рухатися, кріпити на тіло велику кількість датчиків, які дорого коштують і які дуже легко пошкодити. Щоб удосконалити отримання інформації про рухи людини та керування на її основі роботом-маніпулятором, потрібно створити програмно-алгоритмічні методи, які дозволять зчитувати з відеозображення рухи людини, трансформувати, розпізнавати їх за спеціальним алгоритмом та відтворювати за допомогою робота-маніпулятора. На основі отриманої інформації формуються сигнали управління, які передаються на виконавчі ланки, щоб робот повторював всі дії людини з такою ж точністю, як вона це робить. Найкращим та найдешевшим варіантом є створення безмаркерної системи зчитування рухів людини за допомогою машинного зору. Виконано аналіз існуючих розробок і взято за основу анатомічну модель руки людини, яку дещо оптимізовано для забезпечення правильної роботи робота-маніпулятора. Такий варіант побудови комп’ютеризованої системи є найкращим, тому що оператору не потрібно довго звикати та пристосовуватися до відмінної від його руки форми органів управління. Також наведено формулу про скорочення м’язів, яка в подальшому буде використана в розробці комп’ютеризованої системи. Для забезпечення практичної реалізації комп’ютеризованої системи досліджено математичну модель рухомих ланок.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48878526","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Автокомпенсатор шумоподібної перешкоди з колами корекції на основі частотно-залежних фільтрів","authors":"Олександр Федорович Дубина, Юрій Миколайович Єфремов, Анатолій Юрійович Денисюк, Андрій Семенович Паламарчук","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-256-261","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-256-261","url":null,"abstract":"Важливою рисою збройного конфлікту на сході України є широке використання  противником засобів радіоелектронної боротьби. Досить ефективними засобами, що здатні істотно ускладнювати роботу радіолокаційної станції, є шумоподібні перешкоди. До таких перешкод можна віднести і передавачі перешкод, що закидаються. Враховуючи високу чутливість приймальної апаратури радіолокаційної станції використання навіть одного такого джерела шумоподібної перешкоди може мати наслідком істотне погіршення спроможності радіолокаційних станцій, щодо обробки отриманої інформації. Використання багатьох відомих способів протидії таким перешкодам є малоефективними, особливо для крупноапертурних і високочутливих радіолокаційних станцій. Найбільш природнім способом захисту від активних широкосмугових перешкод є їх когерентна компенсація за допомогою кореляційного автокомпенсатора. Кореляційні автокомпенсатори показують гарні результати лише в тому випадку, якщо частотні спектри перешкод в основному та допоміжному каналі прийому однакові, що забезпечує високу кореляцію перешкодових коливань. Це можливо, коли джерело перешкод є вузькосмуговим та розташоване в дальній зоні антени радіолокаційної станції. Спектри перешкодових коливань в основному та допоміжному каналах у випадку широкосмугових перешкод є суттєво різними. З’являється потреба в нейтралізації відмінностей між частотними спектрами перешкоди в допоміжному і основному у каналах прийому. Через значне зниження інформативності корисного сигналу, нейтралізація спотворень частотного спектру перешкоди в основному каналі прийому немає сенсу. З метою підвищення ефективності роботи кореляційного автокомпенсатора, більш доцільним видається внесення до спектру допоміжного каналу прийому таких же спотворень, що і в основному каналі прийому, шляхом управління частотною характеристикою допоміжного каналу. Одним із практичних шляхів вирішення цього завдання, може бути створення кіл корекції, що основані на отримані потребуємо частотної характеристики допоміжного каналу прийому у вигляді поліноміального наближення.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48824032","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Комплексна оцінка тріщинуватості та блочності габро Пшеничного родовища","authors":"Сергій Станіславович Іськов, Володимир Григорович Левицький, Андрій Олексійович Криворучко, Ганна Вікторівна Кірейцева, Анатолій Георгійович Темченко","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-308-318","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-308-318","url":null,"abstract":"Для забезпечення правильної розробки родовища й використання ефективних технологій з видобування каменю потрібно робити комплексну оцінку структурних показників масиву, зокрема, виконувати дослідження поширення тріщин у масиві, орієнтації головних систем тріщин, анізотропних властивостей каменю та надавати прогноз по виходу товарних блоків каменю. За рахунок цього можуть бути досягнуті підвищення ефективності видобування блоків, мінімізація втрат сировини декоративного каменю під час його видобування та підвищення економічності розробки родовища. \u0000Для комплексної оцінки тріщинуватості та блочності габро Пшеничного родовища було вивчено документацію по керну 11 розвідувальних свердловин, проведених при розвідці родовища, опрацьовано документацію по кар’єру дослідно-промислового видобування. За результатами обробки початкових даних виконано оцінку тріщинуватості та блочності, побудовано рози-діаграми, кругові діаграми та плани тріщинуватості в ізолініях. Виокремлено поширені на родовищі системи тріщин. Оцінка блочності виконувалася за керном розвідувальних свердловин та результатами дослідного видобування блоків.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055229","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Фактори, що впливають на продуктивність екскаваторно-автомобільних комплексів","authors":"Олег Олександрович Анісімов, Леонід Сергійович Гриценко, Наталія Дмитрівна Давіденко, Олена Валентинівна Черняєва, Іван Костянтинович Сидоренко","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-262-270","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-262-270","url":null,"abstract":"Для удосконалення розкривних робіт та підвищення ефективності роботи виймально-навантажувального та транспортного обладнання розглянуто умови розробки кар’єрів, де виймають суглинки, глини. Визначення напрямків дослідження, що пов’язане з аналізом сучасного стану гірничих робіт на кар’єрах, оглядом літературних джерел із удосконалення розкривних робіт в умовах кар’єру, дозволяє сформулювати цілі, завдання з обґрунтування технологічної схеми використання комплексів обладнання транспорту та екскаваторів циклічної дії при вийманні порід розкриву. Виконано аналіз чинників, що впливають на продуктивність обладнання циклічної дії при відпрацюванні порід розкриву у вибоях кар’єру, та розглянуто вплив параметрів різного гірничого обладнання на циклічну технологію. Під час досліджень встановлено взаємозв’язок параметрів роботи екскаваторів із автосамоскидами та досліджено вплив коефіцієнта наповнення ковша екскаватора на продуктивність обладнання, що використовують для виймання та транспортування в умовах кар’єру. Під час досліджень застосовано статистичні методи обробки результатів, теорію масового обслуговування під час планування продуктивності обладнання протягом зміни. Визначено, що значення норми виробки екскаватора прямопропорційне ефективності використання місткості ковша останнього. Встановлено зміну норми виробки автосамоскидів від ефективності використання та місткості ковша екскаватора, що пов’язано з округленням розрахункової кількості ковшів до цілого значення. Встановлено, що при роботі екскаватора «CAT 336 D2L» максимальна ефективність застосовування такого параметра, як вантажність автосамоскида досягається при завантаженні автосамоскида «Volvo FM 6×4» з дотриманням коефіцієнта наповнення ковша 1–1,05 (відхилення розрахункової вантажності від паспортної 0–4,8 %). Максимальна ефективність автосамоскидів «Volvo A40G» досягається під час роботи з екскаватором «Volvo EC480» при коефіцієнті наповнення ковша 1,0 (відхилення розрахункової вантажності від паспортної 4,1 %). На основі отриманих розрахункових значень продуктивності наявного виймально-навантажувального і транспортного обладнання циклічних технологій, за різних комбінацій застосування, можна визначити оптимальне поєднання виймально-навантажувального і транспортного обладнання. Запропоновані рішення з виконання розкривних робіт під час розробки глин та суглинків дозволяють підвищити ефективність роботи основного гірничого обладнання при здійсненні основних процесів гірничих робіт.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48903700","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Оптимізація промальовування вебзастосунку на основі об’єктів з глибокою вкладеністю та багатозалежними зв’язками","authors":"Олег Валерійович Войтюк, Дмитро Дмитрович Плечистий","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-140-145","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-140-145","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню застосування методів оптимізації промальовуювання вебзастосунків з використанням об’єктів з глибокою вкладеністю. Розглядається завдання аналізу користувацького інтерфейсу, який містить складну структуру даних, отриману від серверної частини. Для цього було сформовано спеціальний набір даних на основі аналізу багатьох вебзастосунків, у яких наявна складна система архітектури фронтенд-частини. Продемонстровано, як вона, зі свого боку, слугує основним набором на вхід системи. Показано, що фронтенд-частина розроблена на основі бібліотеки React з використанням таких технологій: JavaScript, HTML, CSS, Redux та допоміжних бібліотек для коректної роботи системи. Додаток структурує та трансформує вхідні параметри у формат, зручний для використання самою системою. З огляду на те, що система орієнтована на використання лише для фронтенд-розробки, обґрунтовано, що серверна частина додатка відсутня. За допомогою браузерних інструментів досліджено проблеми продуктивності існуючих систем, які використовують складні структури даних для промалювання вебдодатка. Доведено, що результатом роботи системи є компонент, який відмальовує оптимізовану систему даних, що має покращені показники продуктивності: швидкість відмалювання, швидкість реакції системи на користувацькі дії, зменшена кількість ітерацій промальовування інтерактивних елементів. Додатковий функціонал містить трансформації і структуризацію вхідних параметрів, унаслідок чого новий набір даних буде мати додаткові параметри та семантичну структуру об’єктів. Надалі планується розробка методу оптимізації і впровадження її у вигляді незалежної бібліотеки, яка, за можливості, замінить процес відмалювання схожих структур даних.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48814592","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Аналіз методів обробки відеозображень з вимірювальною інформацією, отриманих від тепловізора / спектральної камери","authors":"Юрій Олександрович Подчашинський, Оксана Олександрівна Лугових, Ларина Олексіївна Чепюк","doi":"10.26642/ten-2023-1(91)-214-221","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2023-1(91)-214-221","url":null,"abstract":"Інформаційні технології здатні забезпечити людину необхідною інформацією про стан об’єктів, що контролюються, в складних умовах її роботи. Це можуть бути виробничі об’єкти, що мають властивості, видимі тільки в певному спектральному діапазоні випромінювань. Комп’ютеризовані інформаційно-вимірювальні системи, що побудовані на основі формування та програмно-алгоритмічної обробки тепловізійних та спектральних зображень, можуть забезпечити отримання інформації про геометричні параметри та поточне положення виробничих об’єктів, виявлення дефектів виробів, а також формування керуючих впливів на технологічне обладнання. Спостереження та контроль за різноманітними об’єктами враховує визначення геометричних параметрів цих об’єктів, їх переміщень та інших параметрів руху. Для цього потрібно враховувати особливості фізичних принципів роботи тепловізора та/або спектральної камери, що є в цьому випадку пристроями формування зображень. Основними методами попередньої обробки зображень є покращення зображень (фільтрація шумів та відновлення динамічних викривлень), бінаризація та морфологічні операції на виділених контурах та об’єктах. Визначено, що для тепловізійних зображень найбільше підходить сегментація за методом Оtsu, сегментація за методом k-середніх та сегментація за текстурою. Для тепловізійних зображень морфологічна обробка застосовується для замикання контурів, потовщення ліній, заповнення областей та побудови остова. Такі морфологічні операції дозволяють підвищити якість розпізнавання об’єктів та точність визначення їх геометричних параметрів за рахунок програмно-алгоритмічної компенсації викривлень, обумовлених неідеальністю умов формуванням зображень за допомогою тепловізора та/або спектральної камери. Також ці методи забезпечують виділення пов’язаних компонентів та визначення форми об’єктів на зображенні.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69055490","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Розробка Telegram-бота для перевірки рівня знань претендента на заміщення вакантної посади","authors":"Вікторія Валеріївна Городецька, Віталій Леонідович Левківський, Антон Юрійович Левченко","doi":"10.26642/ten-2022-2(90)-94-101","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-2(90)-94-101","url":null,"abstract":"Використання сучасних інформаційних технологій  створює нові можливості оперативного отримання інформації. Вчасне отримання інформації на сьогодні є актуальним як ніколи, в цьому можуть допомогти чат-боти. Популярність чат-ботів росте з кожним роком. Їх використовують у різних сферах життя для тестування, реклами, опитування, попереднього інтерв’ювання претендента на роботу. Також з метою раціонального використання часу можна застосувати чат-боти. Також вони завжди на зв’язку 24/7. Метою роботи є програмна реалізація Telegram-бота для проведення попереднього тестування та перевірки рівня знань і навичок претендента на заміщення вакантної посади в організаціях різної сфери діяльності. Програмний продукт реалізовано за допомогою мови програмування Python. Як сховище даних використовується документоорієнтована система керування базами даних з відкритим вихідним кодом MongoDB. У базі даних зберігається інформація для тестування, а також результати пройдених тестів. У роботі було використано методи об’єктноорієнтованого проєктування, теорії документоорієнтованих баз даних. Результатом реалізації поставленого завдання є програмний продукт у вигляді Telegram-бота. Розроблений бот може використовуватися під час проведення співбесіди, для тестування претендента на посаду. За результатами тестування менеджер по набору персоналу в подальшому зможе зробити попередні висновки. Таке тестування дозволить оцінити рівень знань претендента, щоб отримати бачення про його рівень кваліфікації.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47954937","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Комбінована сиcтема сигналізації на базі ESP32CAM","authors":"Олександр Володимирович Андрєєв, Олександр Федорович Дубина, Тетяна Миколаївна Нікітчук","doi":"10.26642/ten-2022-2(90)-131-135","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-2(90)-131-135","url":null,"abstract":"Для того щоб захистити квартиру або офіс, достатньо встановити охоронну та пожежну сигналізацію, головне завдання якої швидке сповіщення власників нерухомості або спеціальної служби про пожежу або несанкціоноване проникнення до приміщення. Якісною системою сповіщення вважається та, яка формує достовірний сигнал тривоги та мінімізує помилкові спрацьовування. Для максимальної продуктивності системи сповіщення доцільно використовувати комбінований варіант, що буде наділений внутрішнім «інтелектом», який дозволить виявити небезпеку, сповістити про неї, а також за необхідності нейтралізувати загрозу. Використання комбінованого сповіщувача, який, крім надсилання сигналу небезпеки, одночасно надсилає і фотографію приміщення, що охороняється, суттєво підвищить вірогідність правильного виявлення небезпечної ситуації і зменшить ймовірність хибної тривоги. У роботі показана можливість створення комбінованої системи дистанційного контролю за несанкціонованим проникненням до приміщення та пожежної сигналізації на основі недорогого модуля ESP32-CAM, який ідеально підходить для самостійних проєктів у галузі IoT.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69054793","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Супутнє видобування блоків природного каменю в умовах щебеневого кар’єру","authors":"Валентин Вацлавович Коробійчук, Анатолій Георгійович Темченко, Володимир Ігорович Шамрай, Сергій Станіславович Іськов, Богдан Володимирович Дубінчук","doi":"10.26642/ten-2022-2(90)-153-160","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2022-2(90)-153-160","url":null,"abstract":"Більшість щебеневих гранітних кар’єрів в Україні має ділянки із низькою тріщинуватістю, що дозволяє вести видобуток блоків природного декоративного каменю, при чому на деяких кар’єрах ці ділянки є значні за об’ємом, наприклад, як на Лезниківському кар’єрі. Перспектива супутнього видобутку блоків у щебеневих кар’єрах є економічно обґрунтованою, оскільки вартість одного куба щебню (8–10 дол. США) в десятки разів менше за вартість одного куба блока природного декоративного каменю (180–600 дол. США) при майже однакових затратах на видобуток. При супутньому видобуванні блоків можливо залучити існуюче видобувне обладнання щебеневого кар’єру, що зменшить витрати на технологічні комплекси гірничого підприємства. В публікації розроблена схема для роботи машини для різання каменю PILEMASTER RS15. Екскаватор з дисковою пилою може відпрацьовувати уступ як з підошви уступу, 1’ так і з покрівлі. Робочі параметри гідравлічних екскаваторів дозволяють розробляти уступи висотою до 10 м з підошви, вище 10 м з двох положень – з підошви та покрівлі уступу. Запропоновано технологічну схему супутнього видобутку блоків природного каменю на ділянках, які розміщені в межах робочої зони щебеневої дільниці кар’єру. У технологічній схемі А виїмки дисковою машиною природних блоків на стадії видобутку корисної маси з масиву закладено принцип поштучного оконтурювання блоків у виїмкових смугах уступу. Схема В за технологією відокремлення блоків з масиву така сама як схема А. Але роботи ведуться зверху вниз.","PeriodicalId":33761,"journal":{"name":"Tekhnichna inzheneriia","volume":"108 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69054874","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}