Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik最新文献

{"title":"АНТИЧНІ МОНЕТИ VI–I СТ. ДО Р. Х. НА ПОДІЛЛІ","authors":"V. Orlyk","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-5-45","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-5-45","url":null,"abstract":"Мета статті полягає у дослідженні та систематизації монетних знахідок на території Поділля та введення їх до наукового обігу. Теоретико-методологічні основи дослідження складає сукупність загальнонаукових та нумізматичних методів, які найперше визначаються наявною джерельною базою та оцінкою щодо її достовірності чи недостовірності. Наукова новизна. Протягом останніх десятирічь значно збільшилася кількість відомих знахідок античних монет на поселеннях VI–I ст. до Р. Х. у різних регіонах України, в тому числі й на Поділлі. Проте, узагальнююче комплексне дослідження знахідок монет VI–І ст. до Р. Х. з Поділля та прилеглих до нього територій відсутнє, що й обумовило звернення автора до заявленої теми та написання даної статті. Основні результати дослідження. Аналіз знайдених 118 античних монет VI–І ст. до Р. Х. на території Поділля дозволив виокремити 7 пунктів зосередження таких знахідок, зокрема 4 населені пункти, поблизу яких знайдено кілька одиничних монет, і 3 населені пункти, неподалік від яких виявлено одиничні монети та монетні скарби. Окрему категорію серед корпусу подільських монетних знахідок складають 12 «демонетизованих» монет (11,65 %), тобто таких, що оформлені як прикраси. Наявність корпусу знахідок античних монет VІ–І ст. до Р. Х. на території Поділля, у тому числі знахідок монетних скарбів, пунктів скупчення одиничних знахідок, особливо локацій з поєднанням скупчення таких знахідок і скарбів, а також наявність серед монетних знахідок «демонетизованих» монет, дала підстави для визначення ймовірності існування в цьому історичному регіоні України в досліджуваний період товарно-грошового господарства з використанням монет як платіжного засобу. Хоча зрозуміло, ці товарно-грошові відносини не були настільки розвинутими, як у грецьких колоніях Північного Причорномор‘я та в сусідніх фракійських племен.        У статті на підставі аналізу нумізматичних джерел доведено, що Північно-чорноморська торгівля на теренах Поділля в VI–І ст. до Р. Х. була пов‘язана з Ольвією, особливо протягом IV–ІІІ ст. до Р. Х. А південно-західний вектор торгівельної діяльності населення Поділля в VI–І ст. до Р. Х. був пов‘язаний із фракійськими землями, звідки надходили не лише монети грецьких колоній Західного Причорномор‘я та фракійські монети, а й частково монети Македонії. Найбільше знахідок фракійських та македонських монет припадає на емісії IV–ІІІ ст. до Р. Х.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41398337","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗНАХІДКИ ДАВНЬОГРЕЦЬКИХ МОНЕТ У БІЛОЗЕРСЬКОМУ РАЙОНІ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ","authors":"D. Miroshnychenko","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-46-70","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-46-70","url":null,"abstract":"У статті розглянуто відомі автору знахідки давньогрецьких монет у Білозерському районі Херсонської області. Більшість було знайдено поблизу річки Інгулець і належить до емісій Ольвії. Це говорить про початковий, можливо непрямий зв'язок місцевого населення з Ольвією. Найстарша монета – «дельфін» з околиць с. Садове (кінець VI – IV початок ст. до Р.Х.). Наймолодшою монетою є обол Деметра-Зброя, який дослідники датують 240-230рр до Р.Х. Цікавою нумізматичною знахідкою, на думку автора, є «редукований ас» із зображенням горгогейону, який використовували як прикрасу у вигляді бляшки. Серед монетних знахідок, у статті згадуються 2 бронзові монети Македонії, часів Олександра Великого. На аверсі цих монет зображено портрет Геракла у скальпі вбитого ним Німейського лева, а на реверсі – атрибути героя, який став богом – його знаменита палиця та лук із сагайдаком. \u0000Значну увагу приділено вивченню скарбу знайденого у лютому 2019 р. зі східного боку с. Орлове (с. Понятівка) Білозерського району. У ньому налічувалося понад 85 мідних ольвійських монет – «борисфенів», з яких автор дослідив 63 монети. Проаналізовані «борисфени» відносяться до шести послідовних груп ольвійських оболів даного типу, зокрема, І група – 1 монета, ІІ група – 7 монет, ІІІ група – 3 монети, ІV група – 18 монет, V група – 28 монет, VI група – 6 монет. Старшою монетою скарбу є «борисфен» із диферентом №1, який належить до першої групи даних мідних монет. Наймолодша монета представлена «борисфеном» з диферентом №76, відноситься до шостої групи. Таким чином, тезаврація даного комплексу мідних монет Ольвії могла мати місце приблизно в 30-20-х рр. ІІІ ст. до Р.Х. \u0000Всі проаналізовані у статті нумізматичні знахідки свідчать про проживання поблизу гирла р. Інгулець та його околицях населення, яке мало економічні зв'язки з Ольвією. Ця місцевість, принаймні в IV-ІІІ ст. до Р.Х. була обжитою, густонаселеною та розвиненою в економічному та культурному відношенні.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46673236","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СКАРБ КЕЛЬТСЬКИХ МОНЕТ З КОЛИШНЬОГО ВИНОГРАДІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ","authors":"Mykhailo Orlyk","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-109-123","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-109-123","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано тезаврований у кружальній кераміці скарб, який включав більше 4000 монет типу Медиешул Ауріт. Даний скарб знайдено поблизу городища Мала Копаня, розташованому на теренах колишнього Виноградівського району Закарпатської області. У процесі поширення кельтської культури на Схід у ІІІ ст. до Р. Х. чимало племен, що не належали до кельтської групи, зазнали асимілятивного впливу останніх. Племена костобоківської культури, що належали до фракійської групи, зазнали значного впливу кельтської культури й були, фактично, латинізованими. Саме до костобоківської культури вчені відносять населення городища Мала Копаня. Теоретико-методологічні основи дослідження полягають у поєднанні загальнонаукових, історичних та нумізматичних методів дослідження. Наукова новизна. Загалом історичній та археологічній науці відомо близько 10 скарбів монет типу Медиешул Ауріт, що були знайдені у Східній Європі. Найбільшим скарбом монет такого типу вважався скарб із 107 монет, знайдений у 1903 р. на території Румунії. У статті вперше здійснено спробу проаналізувати в загальних рисах скарб, що включав понад 4 тисячі монет типу Медиешул Ауріт. Автором частково встановлений контекст знахідки та визначено хронологічні межі тезаврації скарбу. Даний скарб розкриває раніше невідомі аспекти грошового обігу на території латинізованих дакійських племен у І ст. до Р. Х. – І ст. н. е. Основні результати дослідження. Особливо цікавим цей скарб робить не лише надзвичайно велика кількість монет у ньому, а й хронологічні межі його тезаврації, що були встановлені нами за допомогою типологічного аналізу кераміки, яка використана для зберігання монет, та проведеного рентгенофлуоресцентного аналізу окремих монет зі скарбу. У статті акцентовано увагу на значних нерівномірностях у складі лігатури монетних знахідок, що підтвердило тривалий час їх перебування в обігу у грошовій системі даного регіону. Автор з урахуванням однотипності монет та їхньої значної кількості у скарбі підтримує гіпотезу Є. Кольникової та В. Котигорошка про те, що в даному регіоні діяв центр карбування монет типу Медиешул Ауріт. Глечик, в якому було тезавровано скарб, віднесено автором до кружального посуду, що також указує на те, що тезаврація скарбу відбулася не пізніше І ст. та могла бути пов‘язаною з бойовими діями або міжплемінними війнами в даному регіоні. За сумою факторів можемо стверджувати, що найбільш імовірний період тезаврації скарбу – початок І ст. У статті акцентовано увагу на тому, що даний скарб вибивається зі статистики знахідок таких монет в цілому як на території України, так і Румунії, що може бути додатковим аргументом на підтвердження гіпотези про існування центру карбування в районі городища Мала Копаня. Висловлено припущення про те, що до даного скарбу увійшла казна городища, яка була, скоріш за все, тезаврована через напад на городище інших дакійських племен на початку І ст.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48944467","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"А COIN OF BOHEMOND I OF ANTIOCH OVERSTRUCK BY TANCRED","authors":"M. Phillips","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-206-216","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-206-216","url":null,"abstract":"AbstractAfter the city of Antioch was captured by the crusaders in 1098 Bohemond ofTarentum declared himself Prince of Antioch. In the summer of 1099 he was captured bythe Danishmendids and remained a prisoner for four years. During his absence Antiochwas ruled by his nephew Tancred. In 1104 Bohemond left the Holy Land and neverreturned. Until his death in 1111 he titled himself Prince of Antioch and was succeededby his infant son, also called Bohemond. Tancred (1104–12) and his successor Roger(1112–19) also used the title 'Prince‘ and obviously considered themselves more thanjust simply 'regents‘ for Bohemond I or II.The coinage attributed to Bohemond I, prince of Antioch (1098–1111) consists of asingle type in copper in Byzantine style. It depicts a bust of St Peter on the obverse and afloreate cross, with the letters B H M T in the angles, on the reverse. Ever since it wasfirst attributed to Bohemond I by de Saulcy in 1847 it has been generally accepted thatthis type is a coin of Bohemond I and not Bohemond II (1119–30). The copper coins ofthe princes of Antioch were usually overstruck on preceding types and until now therehas been no sign of a coin of Bohemond‘s successors, the 'regents‘ Tancred, Roger andBohemond II, overstruck on a coin of Bohemond I. The article publishes a clear exampleof a type 3 coin of Tancred overstruck on a coin of Bohemond I, so the identification isnow secure.The coins of Bohemond I are scarce but recently a relatively large number haveappeared in trade. This provides an opportunity to analyse the coinage in more detail.There are two types in somewhat different styles and it is not clear whether they shouldbe regarded as substantive types or just the work of different die cutters. The articleconsiders the possibility that one could belong to the first period of Bohemond‘s presence in Antioch and the other to his second. If this is the case then it is possible that some of Tancred‘s early coins date from the time of his first 'regency‘ since the precedent for coinage had been established. It seems more likely, however, that both types belong to Bohemond‘s second stay and that Tancred did not begin to coin until after Bohemond left Antioch for good.As a postscript a new 'variety‘ of the coinage of Bohemond of scyphate fabric is published.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44889144","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"«ЗНИКЛІ» СКАРБИ: ПРО ПРОБЛЕМУ ЗБЕРЕЖЕННЯ СКАРБІВ У ПОЗАМУЗЕЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПІНСЬКОГО СКАРБУ 1962 Р. З ФОНДІВ НІМ РБ)","authors":"Roman Krytsuk","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-314-330","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-314-330","url":null,"abstract":"Необхідність вивчення та публікації скарбів з музейних зібрань довгий час майже не перебувала в полі зору вітчизняних учених та музеєзнавців як із причини відсутності відповідних фахівців, так і з причини слабкого інтересу до даної теми. У процесі обробки заявленого скарбу автор зіткнувся з проблемою у вигляді втрати частини депозиту, що у підсумку вилилося в окреме дослідження. Мета статті – введення до наукового обігу Пінського скарбу 1962 р. та розкриття історії втрати частини даного депозиту в контексті специфіки розвитку археологічної науки у період існування БССР та пострадянський період. Методологія дослідження. Наукова обробка комор комплексів не зводиться тільки до одного їх опису. Дослідник може підняти цілу серію питань – від провенанс депозиту до контексту скарбу у розрізі історії населеного пункту, де його виявили, та/або історії епохи і культури, до якої він належить. У процесі вивчення заявленого комплексу використані аналітичний, логічний та ілюстративний методи. Як додаткові дані для всебічного дослідження монет виконано їх фотографування та вимірювання технічних параметрів, редагування фотографій у графічних редакторах та встановлення відповідності їх характеристик з описом у попередніх публікаціях. Так само велася робота з короткими публікаціями й періодикою за темою втрат археологічних та нумізматичних предметів. Через специфіку даної тематики дослідникові доводилося опиратися не тільки на суто строгі наукові публікації, а й іноді на тенденційну періодику. Наукова новизна. Тема збереження та пропажі скарбів у позамузейних організаціях у вітчизняній історіографії, фактично, не піднімалася. У деяких публікаціях зустрічається інформація про те, що місце зберігання скарбу невідоме, але автори таких статей не ставлять питання про втрату депозиту основною проблемою своїх праць. Відповідно, наукові роботи, присвячені даній проблемі, в Білорусі відсутні. Висновки. Втрата частини Пінського скарбу сталася в результаті збігу обставин, які поступово формувалися протягом багатьох років в Інституті історії НАН Білорусі (за радянських часів – в Інституті історії АН БРСР). Відсутність системи обліку та зберігання матеріалів, порушення законодавства Республіки Білорусь у галузі охорони культурної спадщини, байдужість до наявних фондів і небажання привести їх у порядок та взяти на облік, намагання не згадувати про невдачі та прикрі помилки минулого – ось так можна охарактеризувати сучасний стан справ у даній організації. Ймовірно, подібні ситуації з археологічно виявленими монетними, монетно-речовими і речовими комплексами в майбутньому будуть неодноразово повторятися.Сам же Пінський скарб за своїм характером, ймовірно, належав ювелірові і був набором брухту з дорогоцінних металів. Час приховування скарбу припадає на період після 1632 р. і, можливо, це було пов'язано з бойовими діями 1648 року, коли Пінськ був захоплений військами Богдана Хмельницького. Перспективи подальших досліджень у зв'язку з відсутністю робіт в цьому напрямку широкі. Скар","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43026613","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОРПУС МОЛОДШИХ НОМІНАЛІВ ОЛЬВІЙСЬКОЇ КАРБОВАНОЇ МІДІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ IV СТ. ДО Р. Х.","authors":"Yevgeniy Kolesnichenko","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-94-108","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-94-108","url":null,"abstract":"Мета статті полягає у доповненні та систематизації дрібних мідних монетних типів та їхніх різновидів емітованих у першій чверті-середині ІV ст. до Р. Х., і укладенні їхнього каталогу. \u0000Стаття є результатом багаторічної праці автора над архівом штемпелів ольвійської міді першої половини IV ст. до Р. Х. з подальшим дослідженням із застосуванням сукупності нумізматичних методів, а саме: візуального аналізу, ідентіфікації та типологізації монет, порівняльного методу. \u0000Наукова новизна полягає у поділі усього корпуса на чотири групи, які представлені максимальною кількістю типів і різновидів, 30 з яких раніше були неопублікованими. Дана робота складає один із сегментів ольвійської нумізматики. У кожній окремій публікації автор переслідує мету максимально опрацювати опубліковані матеріали та додати нові знахідки з їх подальшим осмисленням. \u0000Вагомий внесок нумізматичного матеріалу, який мав місце у сфері нумізматичних досліджень протягом останніх 30 років, багато в чому змінив уявлення про монетну справу Ольвії в цілому. До пріоритетних аспектів нумізматичних досліджень належать архівація та введення до наукового обігу нового нумізматичного матеріалу з метою створення бази штемпелів. Як показують реалії, багато навіть добре вивчених періодів піддаються корекції та змінам.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43780016","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОБІГУ ПРАЗЬКОГО ГРОША В УКРАЇНІ","authors":"Andrii Boiko-Haharin, Igor Prokhnenko, O. Andreiev","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-223-262","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-223-262","url":null,"abstract":"Мета дослідження. У вітчизняній нумізматиці, насамперед у публікаціях топографій одиничних знахідок та скарбів, іноді розглядаються празькі гроші. До наукового обігу також уведені подібні екземпляри з контрамарками та фальшиві монети того часу. Окремо досліджувалося питання обрізання празьких грошів у Галичині. Незважаючи на достатню базу даних, ряд питань проблематики явно опинився поза увагою дослідників. \u0000Празький гріш, практично, одразу набув стрімкого поширення в Польщі та Пруссії. Звідти він потрапив на Галичину, Поділля, Волинь та Полісся, а через Угорщину, можливо, на територію Закарпаття і в Молдову. Хронологію потрапляння чеської монети можна умовно розділити на три основні періоди: початковий – до масового надходження монет (1378–1419); перебування в обігу, переважно монет Вацлава IV (1378–1419); завершальний період – потрапляння у скарби разом із монетами XVI–XVIIІ ст. \u0000Знахідки ранніх богемських монет найбільш рідкісні. Більшість екземплярів празьких грошів Вацлава ІІ (1300–1305) та Яна І Люксембурзького (1340–1346) зафіксовані на території Західної України. Наявність монет Вацлава ІІ у складі більш пізніх скарбів можна пояснити потраплянням до депозитів тих монет, що залишались в обігу разом із монетами пізніших правителів станом на середину XIV ст. За часів правління Яна І Люксембурзького у Кутній Горі відновилось і карбування золотої цінової одиниці – флорину. Наймасовішими богемськими монетами у знахідках Східної Європи виявилися монети Карла І (1346–1378) та Вацлава IV (1378–1419). Празькі гроші Георгія з Подєбрад (1457–1471), практично, не перебували у грошовому обігові. Монети Владислава ІІ (1490–1516) зафіксовані на Волині у складі скарбів із золотими дукатами. За правління Людовіка І відбулося відкриття нового монетного двору у м. Йоахімсталі (1518 р.), де празькі гроші карбувались до 1526 р. Монети Фердинанда І (1526–1564) більш характерні для пізніших скарбів. \u0000На особливу увагу заслуговують скарби з монетами Золотої Орди у розрізі вивчення східного шляху подальшого просування богемських монет. У цьому контексті особливо цікаві знахідки з ранніми литовськими монетами та київськими монетами Володимира Ольгердовича, а також із монетно-ваговими зливками гривень різних типів. \u0000Щодо знахідок празьких грошів у Московщині, то ймовірніш за все, їх потрапляння на Схід може відноситись до третього хронологічного періоду поширення гроша – разом із більш пізніми монетами XVI–XVII ст. Власних виокремлених особливостей обігу празький гріш на цій території явно не мав. \u0000Нерідко у грошовому обігові для надання торговим угодам більшої гнучкості використовували фрагменти празьких грошей. У такому стані вони зафіксовані як у складі скарбів, так і як одиничні знахідки. У складі одного скарбу нерідко виявляються дві розламані половини однієї і тієї самої монети. \u0000Склад металу монет відповідає родовищному сріблу. При цьому основною домішкою в дорогоцінному металі виступає мідь, а стабільними компонентами – вісмут та свинець. \u0000Період нанесення н","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48109824","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НУМІЗМАТИКИ КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ЧВЕРТІ ХХ СТ.: ЛИСТУВАННЯ К.В. БОЛСУНОВСЬКОГО ТА М.Г. ЗАХАРЕВИЧА-ЗАХАРІЄВСЬКОГО З НАУКОВОГО АРХІВУ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ","authors":"Olena Popelnytska","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-331-352","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-331-352","url":null,"abstract":"Метою статті є введення до наукового обігу листування К. Болсуновського та М. Захаревича-Захарієвського за 1894–1923 рр., що зберігається у фонді 4 «Матеріали, документи та наукові праці відомого колекціонера та нумізмата Болсуновського Карла Васильовича (1838–1924)» Наукового архіву Національного музею історії України (НМІУ) та є вагомим джерелом вивчення історії становлення вітчизняних нумізматики та музейної галузі. Наукова новизна дослідження полягає у реконструкції за писемними джерелами біографії київського нумізмата та археолога М. Захаревича-Захарієвського (1870-і рр. – 1931). Методологією дослідження є принцип науковості, історизму, об’єктивності, методи аналізу, класифікації, узагальнення, історико-генетичний та історико-типологічний. \u0000Основними результатами дослідження є реконструкція біографії М. Захаревича-Захарієвського за згадками, що містяться у листах К. Болсуновського до М. Захаревича-Захарієвського, та відомого колекціонера С. Дроздова. Також було з’ясоване коло наукових практичних та теоретичних питань, які цікавили дослідників, що наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. вивчали та колекціонували нумізматичні матеріали: проведення експертизи монет для визначення їхньої оригінальності; встановлення контактів з нумізматами-колекціонерами для обміну монетами так інформацією про них; встановлення контактів з продавцями монет та нумізматичних каталогів, зокрема з Сибіру та Західної Європи; моніторинг знахідок монетних скарбів на території Києва та Київщини та їх придбання; створення наукових студій, присвячених вивченню нумізматики зокрема та старожитностей взагалі; діяльність по розбудові нумізматичного відділу Київського художньо-промислового та наукового музею. Було також з’ясоване коло осіб (нумізматів, музейників, археологів, колекціонерів, меценатів, торговців антикваріатом, видавців з Києва, Білої Церкви, Москви, Санкт-Петербурга, Мінусінська, Мюнхена), з якими контактував К. Болсуновський у своїй науковій діяльності: В. Антонович, М. Біляшівський, С. Дроздов, Б. Копилов, С. Кулжинський, М. Макаренко, О. Мердер, М. Петров, Й. Прове, О. Темницький, І. Товстін, Б. Ханенко, В. Хвойка, О. Хельбінг, І. Холодковський, Д. Щербаківський. \u0000Перспективи подальших студіювань: продовження вивчення листування К. Болсуновського, що зберігається у Науковому архіві НМІУ, з метою виявлення нової інформації, яка б доповнила та уточнила отримані результати. \u0000Практичне значення досягнутих результатів: одержані результати дослідження та опубліковані писемні джерела можуть бути використані при написанні наукових статей та монографій, побудові музейних експозицій та тимчасових виставок, створенні науково-популярних видань та відеофільмів тощо. \u0000Оригінальність дослідження: вперше до наукового обігу вводяться досі не опубліковані епістолярні джерела, що містять інформацію про наукове життя, ділові стосунки та побут представників наукової інтелігенції Києва та Київщини кінця ХІХ – першої чверті ХХ століття.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42456184","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"POCZĄTKI POLSKIEJ KRAJOWEJ KASY POŻYCZKOWEJ W ŚWIETLE WSPOMNIEŃ STANISŁAWA DZIERZBICKIEGO (cz. I)","authors":"Krzysztof Filipow","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-353-359","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-353-359","url":null,"abstract":"Polska Krajowa Kasa Pożyczkowa była bankiem emisyjnym powołanym 6 grudnia 1916 r. przez niemieckie władze okupacyjne Generalnego Gubernatorstwa Warszawskiego z prawem emisji marki polskiej równej marce niemieckiej. Miała ona obiegać na terenie utworzonego Aktem Dwóch Cesarzy (Niemiec i Austro-Węgier) 5 listopada Królestwa Polskiego z ziem dawnego Królestwa zaboru rosyjskiego. 24 kwietnia 1917 r. rubel przestał być na ziemiach polskich prawnym środkiem płatniczym. Przejęta przez władze polskie 11 listopada 1918 r. Polska Krajowa Kasa Pożyczkowa (PKKP) pełniła czynności pierwszego w Polsce banku emisyjnego i przeprowadziła unifikację obiegu pieniężnego na podstawie marki polskiej.Początki tworzenia PKKP i marki polskiej odtworzyć można na podstawie pamiętnika polskiego działacza gospodarczego Stanisława Dzierzbickiego. On to był jednym z promotorów tworzenia banku i emisji marek polskich nazywanych pospolicie „Notami Kriesa‖.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48704331","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"MEDIEVAL COINS ON THE TERRITORY OF UKRAINE. “BRUSH STROKES” TO THE MONETARY CIRCULATION (I)","authors":"Lilia Dergaciova, A. Boiko-Haharin","doi":"10.31470/2616-6275-2021-5-299-319","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2021-5-299-319","url":null,"abstract":"During the past two decades, with the development of private search using a special equipment, the number of known coins has increased dramatically, opening up the new opportunities for researchers. \u0000The aim of the study. Some of these finds, mainly treasures, have been the subject of the specialized research or have been the part of various numismatic publications, which cannot be said of isolated finds that have only been partially covered in the scientific literature. At the same time, the individual finds are not inferior to informative treasures, allowing a reconstructing the monetary circulation of a single settlement or city, its economic potential, interregional trade relations and many other aspects that contribute together to the restoration of the historical past. Over the last 10-15 years, the authors of this article have been systematically collecting information about the medieval coins found in Ukraine, some of which have an exact location. Thus, the purpose of this article is the gradual introduction into scientific circulation of the numismatic material originating from the territory of modern Ukraine with its full description, illustrations and outlines, references to current works and catalogues. It opens a series of articles on issues of the XV and XVII centuries, namely the Moldavian coins of Alexander I the Good, Stephen III the Great and one piece of the crown solidus of Sigismund III, found with them. Within the 22 coins described in the article, about 10 were found: 6 coins originate from Chernivtsi region, 1 piece of Moldovan coins were founded in Vinnytsia, Poltava, Volyn and Lviv regions. Other coins were also found on the territory of modern Ukraine, the authors do not know the exact places of their discovery. The Conclusions. The topographic distribution of the finds indicates that the main zone of concentration of Moldavian coins falls on the Chernivtsi region, which is quite natural, given that these lands, mentioned in written sources under the name of Shipinska land (terra Sepenicensis), were was included the part of the Moldavian principality since the end of XIV century. The distribution of Moldovan coin finds in Ukraine corresponds to the same international trade routes that connected Central Europe with the Crimean Peninsula, passing through the territory of modern Ukraine and Moldova, known as «Tatar» and «Moldovan» trade routes; and the mediating the role played by the lands of the Principality of Moldavia in this trade.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47589881","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}