Pedagogichnii diskurs最新文献

{"title":"Використання мультимедійних технологій в умовах змішаного навчання під час викладання іноземної мови у вищій школі","authors":"Olena Stepanyshena","doi":"10.31475/ped.dys.2022.32.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2022.32.02","url":null,"abstract":"У статті досліджується використання мультимедійних технологій в умовах змішаного навчання під час викладання іноземної мови у вищій школі. Перехід на дистанційне навчання, зумовлений пандемією та воєнним часом, став серйозним випробуванням для всіх учасників освітнього процесу. Неабиякої значущості набуло питання розвитку дистанційної освіти. І хоча дистанційне навчання не є заміною очного та ніколи не планувалось на довгострокову перспективу, воно може стати ефективним інструментом не тільки під час карантину та воєнного часу. У таких умовах доводиться прийняти цей виклик та швидко адаптуватися до нових змін. \u0000У статті представлена стисла класифікація електронних застосунків та інтерактивних дидактичних посібників, які легко демонструвати на екрані смартфона, комп’ютера чи на мультимедійній дошці. Особлива увага зосереджена на використанні окремих із них під час дистанційного вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням. \u0000У статті досліджується вплив інтернету та мобільних застосунків на покращення мовних навичок студентів. Розглядається думка студентів щодо онлайн-вивчення англійської мови за допомогою різних інтернет-ресурсів. \u0000Викладання іноземної мови з використанням мультимедійних технологій дозволяє перейти від пасивного засвоєння матеріалу до активної форми реалізації навчальної діяльності, у якому здобувач освіти стає активним її учасником. Таким чином, за рахунок збільшення наочності матеріалу активізується навчальний процес, відбувається більш продуктивна взаємодія.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69820025","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Роль збірника задач у навчально-методичному комплексі із загальної хімії","authors":"Hanna Tkachak","doi":"10.31475/ped.dys.2022.32.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2022.32.01","url":null,"abstract":"Ця стаття продовжує розглядати компоненти навчально-методичного комплексу (НМК) із навчальної дисципліни хімія (загальна), а саме збірник задач як наступний після навчального посібника щабель технології учіння в рамках сучасних педагогічних уявлень. Показана роль збірника задач як невід’ємного компонента НМК з хімії для організації навчального процесу в класичних університетах, який покликаний допомогти реалізації Болонських принципів. Важливим є залучення загально-педагогічних методів для організації навчання хімії в закладах вищої освіти (ЗВО). Навчальний посібник автора «Збірник вибраних задач із загальної хімії», підготовлений відповідно до освітніх програм (ОП) з хімії для здобувачів бакалаврського рівня вищої освіти (ВО), який містить основні розділи практичної частини курсу. Використані видання автора з навчальної дисципліни хімія, що викладається в класичних університетах для студентів хімічних та нехімічних ОП.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-01-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69819972","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Наступність у системі «коледж-університет» при підготовці майбутніх учителів початкових класів на засадах праксеологічого підходу","authors":"Galina Dzhanda","doi":"10.31475/ped.dys.2021.31.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.31.11","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання наступності при підготовці майбутніх учителів початкових класів на засадах праксеологічого підходу у системі «коледж-університет». Основною метою дослідження було обрано – визначення можливостей забезпечення наступності навчання в умовах у визачній системі. Було поставлено завдання даного дослідження: проаналізувати та конкретизувати особливості неперервної освіти у системі «коледж-університет»; визначити основні шляхи забезпечення наступності освіти в досліджуваній системі. Для досягнення мети було використано комплекс методів: теоретичні; емпіричні; методи математичної статистики. Визначено, що поняття «наступності» розглядали багато науковців і з психологічної та педагогічної точки зору. Ми дійшли висновку, що «наступність» слід розуміти як регулятор переходу людини від одного етапу його розвитку до іншого, що забезпечує міцність зв’язку одиниць різних рівнів. У працях науковців подано модель забезпечення й досягнення наступності в ступеневій ланці освіти, яку складають: методологічні основи; теоретичні основи; створення інформаційного середовища; аналіз ефективності впливу принципів наступності; діагностування наступності. \u0000У нашому експерименті ми впроваджували принцип наступності використовуючи навчальні дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» (вивчається в коледжі) та «Методика навчання мовно-літературної освітньої галузі (українська мова) (вивчається в університеті). Вони цілком забезпечують поєднання нoвиx фopм opгaнiзaцiï i cпocoбiв дiяльнocтi зi cтapими. Врахування внутріпредметних зв’язків дозволяє орієнтуватися в розвитку знань, умінь і навичок не тільки на попередній етап навчання, але й на ті знання, уміння, навички, які зв’язані з одиницею мови, яку вивчають в інших розділах курсу. \u0000Таким чином пpинцип наступності впливає на гoтoвнicть випycкникiв кoлeджy дo освітнього процесу в університеті. Його використання забезпечує формування професійності майбутнього фахівця.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48786051","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Соціальні та педагогічні актуалітети підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями","authors":"Oleksandr Alieksieiev","doi":"10.31475/ped.dys.2021.31.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.31.10","url":null,"abstract":"У статті теоретично проаналізовано сутність проблеми соціальних і педагогічних актуалітетів підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями. Наголошено, що вдосконалення й осучаснення фізкультурної освіти в загальноосвітній школі відбувається з урахуванням традиційних підходів до фізичного виховання підростаючого покоління. Представлено результати компаративного аналізу наукових джерел сучасних дослідників, де всебічно розкриваються різні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Встановлено соціальні та педагогічні актуалітети професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації індивідуальної роботи з учнями.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69819924","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Педагогічні умови формування міжкультурної компетентності майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти","authors":"Olena Pinzenik","doi":"10.31475/ped.dys.2021.31.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.31.09","url":null,"abstract":"У статті теоретично обґрунтована проблема формування міжкультурної компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти на основі аналізу сучасних досліджень. З’ясовано сутність поняття «міжкультурна компетентність майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти», аргументовано значення міжкультурної компетентності для професійної діяльності педагогічного працівника. \u0000Представлені результати експериментальної роботи з визначення рівня сформованості міжкультурної компетентності в майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засвідчують брак знань полікультурного спрямування, що призводить до труднощів у процесі організації та проведення навчальних занять, виховної роботи, практики й позааудиторної професійно спрямованої діяльності. \u0000Виокремлено педагогічні умови ефективного формування міжкультурної компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, що передбачають залучення спеціальних принципів формування міжкультурної компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в процесі фахової підготовки; наповнення змісту професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти міжкультурним компонентом; необхідність створення етнокультурного освітнього середовища в закладі вищої освіти. Обґрунтовано ефективність упроваджених педагогічних умов на основі узагальнених результатів експериментальної роботи.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49382833","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Організація самостійної роботи студентів – майбутніх бакалаврів сестринської справи на основі застосування інформаційно-комунікаційних технологій","authors":"M. Demianchuk, Nadiia Oliinyk","doi":"10.31475/ped.dys.2021.31.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.31.08","url":null,"abstract":"Проаналізовано важливість організації самостійної роботи студентів – майбутніх бакалаврів сестринської справи на основі застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Доцільність організації самостійної роботи майбутніх бакалаврів сестринської справи засобами ІКТ підтверджується й модернізаційними цифровими процесами, що відбуваються в закладах вищої медичної освіти. Серед важливих завдань цифровізації української охорони здоров’я слід відзначити створення інноваційних сервісів і платформ, зокрема діагностичних, що передбачають дистанційну інтерпретацію та оцінку якості результатів медичних досліджень, забезпечення переходу до персоналізованої медицини. Встановлено, що в умовах інформатизації медичної освіти та реалізації у вищій школі компетентнісного підходу підвищити ефективність самостійної роботи студентів, спрямованої на формування готовності майбутніх бакалаврів сестринської справи до використання ІКТ у професійній діяльності, можливо на основі системного використання ІКТ й розробки сукупності міждисциплінарних електронних проєктів. Логіка упровадження міждисциплінарних електронних проєктів в освітній процес медичної академії, задля організації та ефективного управління самостійною роботою студентів, відбивається в чотирьох взаємопов´язаних етапах, а саме: організаційно-підготовчому; технологічному, що передбачав розробку системи проектів та електронних курсів; експериментальному; завершальному.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49109268","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Навчально-методичне забезпечення творчих робіт у процесі професійно-педагогічної підготовки","authors":"I. Savka, Tetiana Yakymovych","doi":"10.31475/ped.dys.2021.31.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.31.07","url":null,"abstract":"Метою дослідження є перевірка ефективності науково-методичного забезпечення творчих робіт у процесі професійно-педагогічної підготовки. У процесі дослідження з’ясовано, що підвищення рівня ефективності професійно-педагогічної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання може відбуватися на основі шляхів екстенсифікації та інтенсифікації. Обґрунтовано необхідність творчих робіт у процесі професійно-педагогічної підготовки. Визначено, що творчу роботу можна розглядати як процес та результат діяльності; результат професійно-педагогічної підготовки; втілення творчого задуму в професійній діяльності. Виявлено особливості підготовки та оцінювання творчих робіт майбутніх педагогів професійного навчання. Досліджено ефективність чинників суб’єктного впливу на виконання творчих робіт; вплив компонентів навчально-методичного забезпечення на процес виконання творчих робіт; ефективність критеріїв оцінювання творчих робіт. Доведено ефективність навчально-методичного забезпечення на етапах підготовки, виконання, оцінювання творчих робіт у процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх педагогів професійного навчання.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69819864","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Професійна адаптація вчителя-початківця до педагогічної діяльності в сучасній школі","authors":"V. Vovk","doi":"10.31475/ped.dys.2021.31.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.31.06","url":null,"abstract":"В статті проаналізовано теоретичні аспекти проблеми професійної адаптації вчителя-початківця. Аналіз наукових джерел дав змогу з’ясувати сутність і зміст основних понять означеної проблеми, до яких віднесено: «адаптація», «професійна адаптація», «соціально-психологічна адаптація», «психологічна адаптація», «професійна адаптація майбутнього вчителя». В статті також визначено особливості професійної адаптації майбутнього вчителя, встановлено основні труднощі, які виникають у здобувачів освіти в процесі навчання в ЗВО. Поняття «професійна адаптація майбутнього вчителя» розуміється як процес пристосування майбутнього вчителя до професійної діяльності, її умов, досягнення високого рівня результативності педагогічної праці й відповідності між професійними домаганнями, інтересам, якостями особистості й вимогами, що ставляться до особистості сучасного вчителя. \u0000Використовуючи опитувальник Р.Х.Ісмаїлова для оцінки соціально-психологічної адаптації вчителя середньої школи, визначено рівні розвитку основних складових професійної адаптації вчителів, а саме: ставлення до навчального закладу, відносини між учителями, задоволення умовами праці, задоволення своїм становищем у колективі, ставлення до роботи, ставлення до учнів, ставлення до керівника, ставлення до колективу, на основі чого встановлено загальний рівень професійної адаптації.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48277701","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Основні тренди і виклики цифровізації у вищій освіті","authors":"Oleksandr Bazeliuk","doi":"10.31475/ped.dys.2021.31.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.31.05","url":null,"abstract":"У статті висвітлено основні тренди та виклики процесу цифровізації у закладах вищої освіти. Автор підкреслює, що такий перехід став значним викликом для системи вищої освіти не лише в Україні, але й у світі. Аналіз нормативно-правових та наукових джерел дозволив виокремити низку трендів, зокрема: виявлено, що у найближчий перспективні буде здійснено перехід до цифрового університету, як сукупності цифрових освітніх сервісів та освітнього контенту; окреслено тренд на посилення конкуренції між університетами, виходячи з можливостей організації віддаленої взаємодії як базової властивості цифрових технологій; спрогнозовано вихід університетів до нових цільових груп, що мали обмеження доступу до вищої освіти у зв’язку із життєвими обставинами, географічним розташуванням тощо; виявлено, що цифрові освітні ресурси здатні сприяти міжнародній академічній мобільності; співпраця та колаборація стають важливою складовою університетської освіти; визначено, що цифрові технології спонукають до пошуку нових віртуальних локацій-форм таких як цифрові кампуси, віртуальні освітні хаби, коворгінг-центри тощо; цифрові інновації це не лише технічні, але й структурні зміни, що є не менш важливими для забезпечення даного процесу. \u0000Окреслено загальний тренд щодо використання адаптивних освітніх систем та дата-базованих систем, які зроблять освітній процес у закладах вищої освіти більш прозорим та вимірюваним. Автор вказує на те, що цифрові технології мають обмеження у масштабованості, а розробка таких систем вимагає значного фінансування у зв’язку із високим рівнем наукомісткості та необхідністю постійного оновлення. \u0000Виявлено, недосконалість нормативно-правового забезпечення стає стримувальним чинником для впровадження цифрових інновацій. Як приклад – застаріле авторське право, що не дозволяє повною мірою реалізувати можливості цифрових технологій у частині забезпечення відкритого доступу до якісної освіти або академічної доброчесності. \u0000Автор вважає перспективними дослідження, які вивчатимуть нові віртуальні форми взаємодії між учасниками освітнього процесу, а також використання технологій розподілених обчислень та штучного інтелекту для створення адаптивних освітніх систем.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47590722","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Міжкультурна компетентність майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти в контексті вимог глобалізованого суспільства","authors":"T. Bondar","doi":"10.31475/ped.dys.2021.31.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.31.04","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано еволюцію терміна «міжкультурна компетентність» на прикладі досвіду США як мультикультурної країни. З’ясовано чинники, що аргументували необхідність розвитку мультикультурної освіти: міграційні процеси, поступовий рух США від «етноцентризму» до усвідомлення потреб глобалізованого суспільства. Виокремлено особливості поняття «міжкультурна компетентність»: труднощі тлумачення, ускладнений опис її компонентів, проблемне вимірювання рівнів сформованості цієї компетентності. Обґрунтовано доцільність заміни терміна «міжкультурна компетентність» на термін «глобальна компетентність», з огляду на специфіку підготовки глобально компетентних фахівців, спроможних взаємодіяти в глобалізованому суспільстві. Констатовано, що під впливом диверсифікації населення США змінюється зміст підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Забезпечення освітніх потреб культурно й етнічно диверсифікованого контингенту вихованців у закладі дошкільної освіти потребувало висококваліфікованих вихователів закладу дошкільної освіти. Здатність до професійної діяльності в умовах диверсифікації формували через включення культурної компетентності як ключової професійної компетентності. Значущість культурної компетентності прогнозувала інтеграцію знаннєвого, діяльнісного, аксіологічного компонентів до всіх навчальних дисциплін освітньої програми з підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.","PeriodicalId":32707,"journal":{"name":"Pedagogichnii diskurs","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69819743","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}