{"title":"Статеві особливості виживання тварин за гострої холодової травми та корекції глюкозаміну гідрохлоридом","authors":"Н. І. Волощук, А. В. Юхимчук","doi":"10.33250/17.04.248","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/17.04.248","url":null,"abstract":"Важливою проблемою сьогодення є холодова травма. Наразі вона стосується військових, спортсменів, туристів та ін. Роль статевих чинників у стійкості організму до дії холоду практично не вивчена. У лікуванні холодової травми використовують широке коло препаратів, серед яких найвиразнішу фригопротекторну дію виявив глюкозаміну гідрохлорид. Мета дослідження – експериментально встановити особливості виживання самців і самок мишей за екстремально низьких температур та оцінити статеву детермінацію захисної дії глюкозаміну гідрохлориду за умов гострого загального охолодження (ГЗО). Досліди проведено на білих нелінійних статевозрілих і кастрованих мишах. Експериментальне ГЗО моделювали в холодильній камері при –18 °С. Глюкозаміну гідрохлорид вводили інтрагастрально в дозі 50 мг/кг за 60 хв до ГЗО. Визначали тривалість життя тварин. Статистичну обробку проводили в програмі «STATISTICA 6.0» за допомогою стандартних методів біометрії. Вірогідними вважали відмінності за p < 0,05. Результати показали, що самки мишей є більш стійкими до ГЗО, оскільки середній час життя був на 38,1 % більшим, ніж у самців. Провідна роль у проявах статевого диморфізму належить гонадальним гормонам, оскільки кастрація збільшувала тривалість життя самців і зменшувала таку в самок. Попереднє введення глюкозаміну гідрохлориду подовжувало термін виживання за ГЗО в більшій мірі в самців, ніж у самок, нівелюючи статеві відмінності середнього показника тривалості життя тварин. Вплив цієї сполуки на кастрованих мишей виявився практично однаковим. Таким чином, виявлено статеві відмінності стійкості організму тварин до дії гострої холодової травми, які можуть бути наслідком впливу гонадальних гормонів. Глюкозаміну гідрохлорид проявляє захисну дію в мишей обох статей, однак більшою мірою в самців, при цьому статева різниця показника виживання нівелюється. Підвищена чутливість до захисної дії глюкозаміну за умов ГЗО у самців тварин потребує подальших поглиблених досліджень.","PeriodicalId":324731,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139251949","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Вплив комплексної фармацевтичної композиції на показники системи ПОЛ-АОЗ печінки за умов експериментального метаболічного синдрому в хом’яків","authors":"К. О. Калько, Н. Ю. Духніч","doi":"10.33250/17.04.261","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/17.04.261","url":null,"abstract":"Сьогодні спосіб життя багатьох людей, який називають сучасним західним стилем життя, при зводить до поширеності метаболічного синдрому (МС), своєчасна профілактика та лікування якого є край важливою задачею. Мета дослідження – встановити вплив комплексної фармацевтичної композиції (КФК) (Aevit premium) на показники системи ПОЛАОЗ за умов експериментального МС (ЕМС) у сирійських золотавих хом’яків. МС у сирійських золотавих хом’яків індукували кафедієтою, складовими якої були суміш з про мисловооброблених харчових продуктів з вмістом жирів не менше ніж 40 %. Приготовлену суміш давали тваринам з надлишком упродовж 7 тижнів (49 днів). Питну воду було замінено на 10 % рн фруктози. Досліджувану КФК (25,8 мг/кг) і препарати порівняння метформін (60,0 мг/кг) і вітамін Е (100 мг/кг) застосовували внутрішньошлунково, починаючи з 5 тижня моделювання МС упродовж 3 тижнів (21 день), тобто, у лікувальному режимі. Тривале перебування хом’яків групи контрольної патології на раціоні кафедієти призводило до розвитку МС, дисбалансу в системі ПОЛАОЗ, про що свідчило зниження вмісту відновленого глута тіону (ВГ), активності супероксиддисмутази (СОД) та каталази в тканині печінки та на тлі зростання вмісту тіобарбітурової кислоти активних продуктів (ТБКАП). Досліджувана КФК сприяла відновленню балансу в системі ПОЛАОЗ: збільшення вмісту ВГ, активності СОД та каталази та одночасне зменшення вмісту ТБКАП. Встановлена здатність КФК пригнічувати оксидативний стрес та сприяти нормалізації балансу в системі ПОЛАОЗ обумовлена реалізацією прямої та непрямої антиокси дантної дії її складових (етиловими ефірами омега3 кислот, вітаміном Е, коензимом Q10, цинком, вітаміном А, біотином, селеном), а також спроможністю останніх чинити метаболітотропну дію. За виразністю коригуючого впливу на стан системи ПОЛАОЗ печінки хом’яків в умовах ЕМС КФК пере важала препарати порівняння метформін та вітамін Е. Отримані результати обґрунтовують доцільність застосування КФК у комплексній фармакокорек ції МС.","PeriodicalId":324731,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":"152 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139251487","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Effect of digoxin, sodium valproate, their combination and celecoxib on neuroactive amino acids content and cerebral Na+, K+-ATPase activity in pentylenetetrazole-kindled mice","authors":"В. В. Цивунін, С. Ю. Штриголь, Т. В. Горбач","doi":"10.33250/17.04.227","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/17.04.227","url":null,"abstract":"Our previous studies have shown moderate anticonvulsant efficiency of celecoxib as well as high efficiency of the combination of digoxin at subcardiotonic dose with widespread antiepileptic drugs at a sub- effective doses in various models of primary-generalized chemoinduced seizures. The aim of the study was to determine the efficiency of these medicines in the model of chronic epileptogenesis and the possible neurochemical mechanism of anticonvulsant action of digoxin and celecoxib per se as well as the combination of digoxin with sodium valproate. For this purpose, the effect on the course of pentylenetetrazole (PTZ) kindling, on the content of neurotransmitter amino acids (GABA, glycine, glutamate, aspartate) and the activity of Na+, K+-ATPase in the mice brain has been determined. PTZ kindling was chosen to its maximal pathogenetic similarity to human epilepsy. A total of 56 adult random-bred female albino mice weighing 20–24 g have been chosen. PTZ-induced kindling was simulated by the use of PTZ at a dose of 30 mg/kg intraperitoneally for 16 days. The classic antiepileptic drug sodium valproate has been used at a subeffective dose (1/2 ED50) of 150 mg/kg intra- gastrically. Digoxin was administered subcutaneously at a previously determined effective anticonvulsant dose of 0.8 mg/kg which is equal to 1/10 LD50. Animals of the combination group of digoxin and sodium valproate received drugs in the above-mentioned doses. Celecoxib as an anti-inflammatory agent capable of exhibiting anticonvulsant properties was administered at a dose of 4 mg/kg intragastrically. Sodium valproate and celecoxib were administered 30 minutes and digoxin – 15 min before PTZ administration. The content of GABA, aspartate, glutamate in the brain homogenate was determined by high-voltage electro- phoresis. Glycine content was determined by thin layer chromatography. Тhe activity of Na+, K+-ATPase was determined in the synaptosomal membranes. For 16 days, celecoxib did not affect the clinical course of kindling, when sodium valproate and digoxin per se showed moderate efficacy, and the combination of valproate + digoxin had a complete protective effect against spontaneous seizures. It has been found a statistically significant decrease in the content of GABA, glycine and increase in the content of glutamate, aspartate, as well as almost twofold decrease in Na+, K+-ATPase in the brains of untreated animals. All studied medicines (to a lesser extent – celecoxib, most pronounced – valproate + digoxin) contributed to the normalization of the balance of neurotrans- mitter amino acids. All drugs, except digoxin per se, significantly increased the activity of Na+, K+-ATPase (valproate + digoxin maximally). Therefore, the combination of sodium valproate with digoxin in terms of the effectiveness of seizure control and the influence on neurochemical mechanisms of neuronal excitability control significantly exceeded the effect of these drugs per se and celecoxib. The pronoun","PeriodicalId":324731,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":"51 3-4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139254602","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
К. Г. Щокіна, Г. В. Бєлік, О. В. Ткачова, М. В. Савохіна
{"title":"Analysis of side effects of calcium antagonists and determination of ways to minimize them","authors":"К. Г. Щокіна, Г. В. Бєлік, О. В. Ткачова, М. В. Савохіна","doi":"10.33250/17.04.270","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/17.04.270","url":null,"abstract":"According to the World Health Organization, the development of side effects (SE) of drugs is one of the serious medical problems. The relevance of this problem is proven by numerous statistical data obtained in different countries of the world. The aim of the study – to analyze the SE of calcium antagonists (CA) in Kharkiv and Kharkiv region for the period of 2017–2021 and to provide recommendations for their minimizations, to conduct an analysis of the assortment on the Ukrainian pharmaceutical market, an analysis of the evidence base and clinical effectiveness of CA. The work used methods of passive pharmacovigilance, namely the method of spontaneous reports, as well as the method of a systematic approach and systematic analysis. To analyze the clinical effectiveness and conditions of rational use of calcium antagonists, well-known databases were used: Cochrane Library, Trip Database, and PubMed. These databases contain systematized primary or secondary information on a specific clinical issue: the effectiveness and safety of various medical technologies. It was shown that the range of calcium channel blockers on the modern pharmaceutical market of Ukraine is quite wide. Dihydropyridine derivatives predominate, namely, amlodipine drugs, predominate among the registered medicines of this group. However, there are only 6 drugs of phenylalkylamine and benzothiazepine derivatives. The results obtained of the conducted studies and data from the literature showed that the most frequent side effects of CA are edema of the lower extremities and reflex tachyarrhythmia. According to the analyzed results of systematic reviews, three main directions of increasing the safety level of CA have been established. The first is related to the use of stereoisomers. The second direction is the use of drugs of the latest generation. A promising direction is also the combination of CA with antihypertensive drugs of other pharmacological groups. The results obtained can be used by practicing doctors and health care organizers to optimize the pharmacotherapy of cardiovascular diseases.","PeriodicalId":324731,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":"108 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139253545","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Василь Миколайович Брицун, І. В. Нємчінова, Н. Л. Тарасенко, Н. О. Савіна, Н. В. Останіна
{"title":"Визначення вмісту металів (Cu, Fe, Zn) у фармацевтичній сировині, лікарських засобах і в дієтичній добавці методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою","authors":"Василь Миколайович Брицун, І. В. Нємчінова, Н. Л. Тарасенко, Н. О. Савіна, Н. В. Останіна","doi":"10.33250/17.04.278","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/17.04.278","url":null,"abstract":"Мета дослідження – визначення вмісту металів міді – (Cu), заліза (Fe), цинку (Zn) – методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою у фармацевтичній сировині, лікарських засобах і дієтичній добавці, які були передані для випробовувань у Державну науково-дослідну лабораторію контролю якості лікарських засобів. Визначення концентрацій Cu, Fe, Zn проведено методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою на оптико-емісійному спектрометрі Agilent 5800 ICP-OES. Вимірювання вмісту металів проведено шляхом порівняння емісії досліджуваних розчинів з емісією стандартних розчинів на довжинах хвиль: Cu 327,395 нм, Fe 238,204 нм, Zn 213,857 нм. Як зразки для дослідження використовували фармацевтичну сировину (аскорбінову кислоту, аскорбат натрію, сульфіт натрію, вугілля активоване та інші), лікарські засоби антибіотичної й антидіабетичної дії, упаковочний матеріал для лікарських форм, дієтичну добавку. Усього було перевірено на вміст металів 37 зразків: Cu – 19, Fe – 4, Zn – 32. Концентрації, які більші, ніж межа виявлення приладу, зафіксовані для Сu – 89,5 % випробуваних зразків, для Fe і Zn – 100 % випробуваних зразків. Встановлено, що вміст Cu і Fe у фармацевтичній сировині, лікарських засобах, упаковці фармацевтичної продукції відповідає вимогам нормативних документів у 100 % зразків. Уміст Zn відповідає вимогам нормативних документів у 96,9 % зразків (у дієтичній добавці встановлено перевищення вмісту Zn в 2,1 разу). Дієтична добавка за вмістом Zn не відповідає вимогам НД. Причини відповідності вмісту металів у фармацевтичній продукції – жорсткі вимоги, які прописані в фармакопеях, й обов’язковість їхнього виконання. Дієтичні добавки не відносяться до лікарських засобів чи фармацевтичної сировини, тому виробники не обтяжують себе дотриманням точного складу своєї продукції. Тому в перспективі слід підвищувати обов’язковість контролю за дієтичними добавками на предмет відповідності реального вмісту тих чи інших речовин заявленій рецептурі, подібно до того, як це є з продукцією фармацевтичної промисловості.","PeriodicalId":324731,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":"13 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139254092","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Опосередкована TL4-рецепторами побічна дія нестероїдних протизапальних лікарських засобів за тривалого застосування","authors":"К. А. Бурлака, Сергій Васильович Павлов","doi":"10.33250/17.04.240","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/17.04.240","url":null,"abstract":"Останнім десятиріччям дослідження щодо молекулярних механізмів розвитку небажаних побічних ефектів нестероїдних протизапальних лікарських засобів (НПЛЗ) трансформувались від пригнічення секреції гастропротективних простогландинів до тонких молекулярних механізмів трансформації імунної відповіді, епігенетичних впливів і структурних змін у молекулярної будови функціонально активних молекул. У цьому аспекті певний науковий інтерес викликають молекулярні механізми побічної дії НПЛЗ, які пов’язані зі взаємодією та можливим впливом НПЛЗ на TL-рецептори. Підґрунтям вищезазначеної гіпотези є дослідження, в яких встановлено здатність НПЛЗ, особливо неселективних, індукувати оксидативний і нітрозуючий стрес (за рахунок тривалого пригнічення всіх ізоформ циклооксигенази та дисбалансу простагландинів E2 та F2α) у тканинах шлунково-кишкового тракту за їхнього тривалого застосування, що в свою чергу призводить до гіперактивації TLR4. Мета дослідження – оцінка впливу тривалого введення індометацину, диклофенаку, ацетилсаліцилової кислоти та мелоксикаму на експресію TL4-рецепторів кишківника, маркери окисної деструкції білків (нітротирозин), нуклеїнових кислот (8-гідрокси-2-дезоксигуанозин) та маркер пошкодження кишківника (фекальний кальпротектин). 50 лабораторних щурів-самців масою 250–400 г були розподілені на 5 експериментальних груп (по 10 тварин) наступним чином: 1 – контрольна, тваринам вводили щоденно впродовж 3 місяців розчин натрію хлориду 0,9 %, 2 – щури, яким вводили щоденно індометацин протягом 3 місяців у дозі 0,6 мг/кг, 3 – щури, яким вводили щоденно протягом 3 місяців диклофенак у дозі 0,6 мг/кг, 4 – щури, яким вводили щоденно протягом 3 місяців ацетилсаліцилову кислоту в дозі 0,6 мг/кг і 5 – щури, яким вводили щоденно протягом 3 місяців мелоксикам у дозі 0,1 мг/кг. За допомогою ELISA-методу у тканині кишківника досліджували експресію рецепторів TL4, концентрацію 8-гідрокси-2-дезоксигуанозину (8-OHdG), нітротирозину, фекального кальпротектину в калі. Тривале введення НПЛЗ, особливо індометацину та диклофенаку, лабораторним щурам призводило до гіперекспресії TL4-рецепторів на тлі суттєвого приросту концентрації 8-OHdG і нітротирозину у тканинах кишківника. Ацетилсаліцилова кислота та, особливо мелоксикам, сприяли розвитку менш вираженого ефекту. Аналіз вмісту фекального кальпротектину в експериментальних тварин показав значне його збільшення на тлі введення ацетилсаліцилової кислоти (у 1,8 разу порівняно з контрольною групою тварин), індометацину та диклофенаку (у 7,7 і 7,0 разу). Також, було встановлена високу позитивну кореляцію концентрації фетального кальпротектину у тварин на тлі призначення ацетилсаліцилової кислоти, диклофенаку та індометацину з експресією TLR4 (r = 0,7, p < 0,0001; r = 0,91, p < 0,0001; r = 0,9, p < 0,0001 відповідно), з концентрацією 8-OHdG (r = 0,8, p < 0,0001; r = 0,85, p < 0,0001; r = 0,84, p < 0,0001 відповідно) та нітротирозину (r = 0,88, p < 0,0001; r = 0,75, p < 0,0001; r = 0,89, p < 0,0","PeriodicalId":324731,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":"37 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139252974","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Олена Демченко, Олександр Родинський, Юлія Віталіївна Козлова, Сергій Козлов, Л. Д. Скубицька
{"title":"Роль тиреоїдних гормонів у формуванні просторової пам’яті щурів у геронтогенезі","authors":"Олена Демченко, Олександр Родинський, Юлія Віталіївна Козлова, Сергій Козлов, Л. Д. Скубицька","doi":"10.33250/17.04.255","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/17.04.255","url":null,"abstract":"Тиреоїдні гормони мають ключову дію на центральну нервову систему. Дисфункція щитоподібної залози є однією з основних причин когнітивних порушень, особливо в похилому віці, але особливості цих змін залишаються нез’ясованими. Мета дослідження – вивчити особливості формування просторової пам’яті в старих щурів за гіпер- і гіпотиреоїдизму. Поведінкову активність досліджували в піднесеному хрестоподібному лабіринті; формування просторової пам’яті вивчали у водному лабіринті Морріса та в тесті з позитивним підкріпленням у 8-променевому лабіринті. Адекватність обох відтворюваних моделей підтверджували визначенням вмісту тироксину та тиреотропного гормону в плазмі крові піддослідних щурів імуноферментним методом. Дослідження вродженої спонтанної поведінки старих щурів на моделях тиреодисфункції виявило формування анксіогенного ефекту й депресивно подібного стану. У піднесеному хрестоподібному лабіринті в тварин з гіпотиреозом спостерігали зниження рухової активності в освітлених частинах й одночасне збільшення кількості звішувань з відкритих місць лабіринту, що свідчило про наявність анксіогенного ефекту. Стан експериментального гіпертиреозу також характеризувався зменшенням рухової активності в світлій частині лабіринту з подовженням тривалості ґрумінгу, збільшенням кіль- кості звішувань, що свідчить про порушення емоційності, страх, підвищену тривожність і формування депресивно подібного стану. У водному лабіринті Морріса формування просторових енграм пам’яті за умов як гіпертиреозу, так і гіпoтиреозу погіршилось. Дослідження просторової пам’яті старих щурів у тесті з позитивним підкріпленням підтвердило більший амнестичний ефект у щурів з експериментальним гіпотиреозом, так як вони робили більше помилок. Таким чином, аналіз показників рухової активності в піднесеному хрестоподібному лабіринті вказує на розвиток тривожності та депресивності в щурів з гіпотиреозом. При виробленні захисної набутої поведінки у водному лабіринті Морріса формування просторових енграм пам’яті за обох моделей тиреоїдної дисфункції погіршилось. Дослідженням просторової пам’яті в старих тварин у тесті з позитивним підкріпленням встановлено амнестичний ефект у щурів з гіпотиреозом.","PeriodicalId":324731,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":"53 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139254594","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
М.Я. Головенко, С. Ю. Штриголь, В. Б. Ларіонов, Д. В. Литкін, І.П. Валіводзь, А. С. Редер
{"title":"Визначення альфа ізоформ рецептора ГАМК у реалізації фармакологічної дії пропоксазепаму","authors":"М.Я. Головенко, С. Ю. Штриголь, В. Б. Ларіонов, Д. В. Литкін, І.П. Валіводзь, А. С. Редер","doi":"10.33250/17.03.177","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/17.03.177","url":null,"abstract":"Пропоксазепам (похідне 1,4-бензодіазепіну) є новаторським аналгетиком, що одночасно гальмує гострий і хронічний біль з компонентами протизапальної та протисудомної дії, яка залежить від стану рецептора гамма-аміномасляної кислоти, ГАМКА (ГАМК-Р). Відомості щодо участі відповідних ізоформ (субодиниць альфа) цього рецептора в прояві спектра фармакологічної дії пропоксазепаму сьогодні відсутні.Мета дослідження – визначити методами фармакологічного аналізу на моделях емоційно-поведінкових реакцій у мишей участь деяких ізоформ ГАМК-Р (субодиниці α1βγ2, α2βγ2, α3βγ2 та α5βγ2) у реалізації фармакологічної дії пропоксазепаму. Провести порівняння з даними дослідів in vitro щодо взаємодії пропоксазепаму з відповідними субодиницями ГАМК-Р.Дослідження проведено in vivo на білих безпородних мишах-самцях (20–25 г). Досліджувані сполуки вводили внутрішньоочеревинно в еквімолярних дозах: пропоксазепам – 10 мг/кг і діазепам – 6,82 мг/кг. Визначення поведінкових показників у тестах «відкрите поле», «стрижень, що обертається», «горизонтальна поперечина», «піднесений хрестоподібний лабіринт» та «гаряча пластина» проводили через 0,5, 1, 2 та 4 год після введення. Позитивним контролем був діазепам.Діазепам у низці поведінкових тестів показав задовільні результати, які характеризують цей клас психотропних препаратів, що свідчить про належну якість тесту, який використовується при з’ясуванні ступеня достовірності вимірювання, тобто, має відповідну валідність. У всіх зазначених фармакологічних моделях пропоксазепам виявляв анксіолітичний, седативний, міорелаксантний та аналгетичний ефекти, що дало можливість їх ранжувати залежно від ефективності.За інтенсивністю фармакологічні ефекти можуть бути розташовані в наступному порядку: аналгезія = седація > анксіолітична дія > порушення координації рухів > міорелаксація, що загалом відповідає залежності ефектів похідних 1,4-бенздіазепіну від концентрації (вплив на тонус м’язів і координацію рухів виникає при більш високих дозах, тоді як розвиток анксіолітичної дії спостерігається при менших дозах). Враховуючи відповідність між тестами та субодиницями ГАМК-Р, запропоновано наступну послідовність активності пропоксазепаму відповідно до інтенсивності ефекту: (α2/α3, головний мозок) = α1 > (α2/α5) > (α2/α3 спинний мозок). Розглянуто можливі причини розбіжностей результатів емоційно-поведінкових реакцій у мишей (in vivo) та афінітету до різних субодиниць ГАМК- Р (in vitro).","PeriodicalId":324731,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":"146 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139335846","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Оксана Гойстер, Андрій Гудзенко, Т. М. Курапова, Л. А. Бутко, Т. К. Шураєва, П. І. Середа, Р. Ю. Марунич, Є. П. Делян
{"title":"Аналіз ліпофільного екстракту плодів коріандру (Coriandrum sativum L.) методом газової хроматографії з мас-детекцією","authors":"Оксана Гойстер, Андрій Гудзенко, Т. М. Курапова, Л. А. Бутко, Т. К. Шураєва, П. І. Середа, Р. Ю. Марунич, Є. П. Делян","doi":"10.33250/17.03.219","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/17.03.219","url":null,"abstract":"Перспективним напрямом удосконалення процедури стандартизації багатокомпонентних фітозасобів є використання так званих маркерних сполук, або маркерів – речовин, присутність яких характерна лише для окремої лікарської сировини. Впровадження методик якісного та кількісного аналізу, які засновані на використанні маркерів, має не лише велике практичне значення, але й суттєву наукову доцільність.Одними з найпоширеніших складових, що застосовуються для виготовлення комплексних фітопрепаратів, є плоди коріандру, що успішно використовуються в медичній практиці як у вигляді монопрепаратів, так і у вигляді складових частин багатокомпонентних лікарських засобів рослинного походження.Фармакологічна активність плодів коріандру зумовлена наявністю в їхньому складі комплексу біологічно активних речовин, зокрема терпеноїдів, з вмістом яких пов’язані такі фармакологічні властивості рослини, як бактерицидна, протизапальна тощо. Тому вважали за доцільне провести пошук маркерів для стандартизації рослини в сумішах саме серед даної групи біологічно активних речовин. Мета дослідження – провести аналіз ліпофільного екстракту плодів коріандру зі застосуванням методу газової хроматографії з мас-детекцією для пошуку речовин-маркерів для стандартизації рослини в сумішах.Об’єктом дослідження були плоди коріандру в пачках з внутрішнім пакетом по 100 г (виробник ЗАТ «Ліктрави», м. Житомир, Україна, серія 010414). Ліпофільний екстракт досліджуваної сировини отримували шляхом перегонки сировини з водяною парою. Дослідження летких компонентів здійснювали за допомогою методу газової хроматографії з масдетекцією. Хроматографічне вивчення досліджуваних екстрактів проводили на газовому хроматографі Agilent 6890, обладнаному масспектрометричним детектором (модель 5973). Ідентифікацію досліджуваних компонентів виконували за масспектрами та часом утримування компонентів.У результаті проведеного аналізу в досліджуваному екстракті було ідентифіковано 22 летких компоненти. Мажоритарним компонентом ліпофільного екстракту є терпеноїд ліналоол, вміст якого серед летких сполук складає 85,812 % ± 9,611 %. Значно меншим вмістом характеризуються наступні леткі компоненти: камфора (5,021% ± 0,422 %), гераніол (5,155 % ± 0,624 %) і гераніл ацетат (1,356 % ± 0,142 %). Вміст інших індивідуальних летких компонентів був менший ніж 1 % від маси всіх летких компонентів досліджуваного екстракту.Виходячи з отриманих даних, пошук маркерів для стандартизації плодів коріандру в рослинних сумішах доцільно проводити серед наступних мажоритарних компонентів ліпофільного екстракту рослини, таких як ліналоол, камфора, гераніол, та гераніл ацетат.","PeriodicalId":324731,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":"2016 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139335884","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
О.О. Нефьодов, О. І. Кальбус, С. О. Макаров, Валентин Родіонов, І. Д. Крижановський, Надія Гладких, Гюльсун Сіразетдінова, К. Р. Власова, Наталія Мархонь
{"title":"Вивчення процесів регенерації мієліну – від експерименту до клініки","authors":"О.О. Нефьодов, О. І. Кальбус, С. О. Макаров, Валентин Родіонов, І. Д. Крижановський, Надія Гладких, Гюльсун Сіразетдінова, К. Р. Власова, Наталія Мархонь","doi":"10.33250/17.03.157","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/17.03.157","url":null,"abstract":"Відомо, що відновлення мозку не відбувається, але регенерація мієліну вочевидь свідчить про інше. Багатьма дослідженнями показано, що існує кореляція між вмістом мієліну та когнітивною функцією. Згідно з нещодавно розробленою концепцією «пластичності мієліну», зміни мієліну можуть модулювати функцію мозку за допомогою впливу на синхронізацію сигналів. Ремієлінізація є серйозною проблемою для запобігання нейродегенерації, незворотній втрати функції олігоден- дроцитів та аксонів. Цей взаємозв’язок має вирішальне значення для збереження цілісності аксонів і правильного проведення сигналу, особливо в хворих на демієлінізуючі захворювання.Мета дослідження – узагальнення сучасних уявлень щодо механізмів регенерації мієліну, методів виявлення учасників ремієлінізації, починаючи від експериментальних моделей на тваринах і до стратегій лікування демієлінізуючих захворювань.Більшість нейронів не регенерують, але зазвичай спостерігається спонтанна репарація мієліну. Цей процес є дуже ефективним на моделях у гризунів з повною ремієлінізацією протягом тижнів або місяців після експериментального пошкодження на відміну від процесів у пацієнтів з розсіяним склерозом (РС). Спонтанна ремієлінізація може виникнути після травми або за РС. Однак ефективність ремієлінізації значно різниться між пацієнтами з РС і між ураженнями в кожного пацієнта індивідуально. Відновлення мієліну необхідне для оптимального функціонального відновлення, тому для розробки нових терапевтичних стратегій потрібно глибоке розуміння клітинних механізмів, що беруть участь у цьому процесі. У статті описані моделі на тваринах і сучасні методи відстеження нервових клітин, а також візуалізації, які допомогли визначити типи клітин, що беруть участь у регенерації мієліну. Складна та мультимодальна природа РС ускладнює точну імітацію хвороби на моделях у тварин, але ці моделі були джерелом більшої частини наших знань про клітинну біологію відновлення мієліну. Найбільше використовуються такі моделі демієлінізації, як вогнищева демієлінізація білої речовини шляхом внутрішньомозкової ін’єкції демієлінізуючих агентів (лізофосфатидилхоліну або етидію броміду), масивна та поширена демієлінізація головного мозку за прийому купризону (хелатора міді), експериментальний алергічний енцефаломієліт. Крім клітин-попередників олігодендроцитів як основного джерела ремієлінізації потенційними учасниками ремієлінізації в ЦНС можуть бути інші клітинні популяції, зокрема нейральні попередники, шванновські клітини. Звернено увагу на умови, що обмежують ендогенне відновлення, такі як старіння, хронічне запалення та синтез білків позаклітинного матриксу, а також роль астроцитів у цих процесах.","PeriodicalId":324731,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":"36 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139336044","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}