Педагогіка та психологія最新文献

{"title":"КОНЦЕПЦІЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ","authors":"Андрій Петрович Гриценко","doi":"10.34142/2312-2471.2019.62.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.08","url":null,"abstract":"У статті аналізуються основні теоретичні положення концепції формування професійної компетентності майбутніх учителів історії у процесі фахової підготовки й виокремлюються теоретичний, методичний, практичний та методологічний концепти. Звернено увагу, що завдяки інтеграції ряду педагогічних підходів методології системи (особистісно-орієнтованого, компетентнісного, гуманістичного, системного, діяльнісно-розвивального, середовищного, аксіологічного, акмеологічного, суб’єкт-суб’єктного) відбувається інтенсифікація результатів названої системи. Крім того, упровадження інтеграційного підходу допомагає загальному об’єднанню означених принципів формування професійної компетентності майбутніх учителів історії у процесі фахової підготовки завдяки поєднанню складових освітнього процесу (зміст, форми, методи, засоби) з інноваційністю та інтегрованістю навчання. Автор вважає, що професійна компетентність майбутніх учителів історії є конструктом п’яти взаємообумовлених та взаємозалежних компонентів: інформаційно-когнітивного, операційнодіяльнісного, креативно-проектного, оцінно-рефлексивного та мотиваційноціннісного. Розглядаючи професійну компетентність майбутніх учителів історії динамічною властивістю особистості, автором визначено, що процес її розвитку включає чотири рівні: початковий; середній; достатній; високий. У поданій статті звернено увагу, що дієвість концепції формування професійної компетентності майбутніх учителів історії у процесі фахової підготовки досягається рядом педагогічних умов, основними з яких є: упровадження інноваційних технологій навчання до процесу фахової підготовки майбутніх учителів історії; створення інформаційно-освітнього середовища фахової підготовки майбутніх учителів історії у закладах вищої освіти; переорієнтація освітнього процесу на оволодіння майбутніми учителями історії методологією науково-технічної творчості; проектування змісту освіти на основі ідей компетентнісного підходу; цілеспрямований розвиток особистісно-професійних якостей майбутніх учителів історії.","PeriodicalId":306207,"journal":{"name":"Педагогіка та психологія","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114842414","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗВИТОК ТВОРЧОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ","authors":"Станіслав Бурчак","doi":"10.34142/2312-2471.2019.61.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.03","url":null,"abstract":"Бажання України потрапити до Європейського Союзу вимагає від неї кардинально змінити власну систему освіти, в тому числі й вищу. Тому публікація присвячена аналізу процесу професійної підготовки майбутніх учителів математики зарубіжних країн (Польща, Болгарія, Великобританія), зокрема, розвитку творчості майбутніх учителів, оскільки система освіти України не може в повному обсязі розв’язувати завдання і проблеми, що виникають під час організації освітнього процесу відомими і звичними способами. Тому є необхідним врахування навчальних і культурних потреб молоді, можливостей використання в освітньому процесі різноманітних інновацій, а також міжнародного педагогічного досвіду. У зв’язку з цим, основним завданням статті є з’ясування стану професійної підготовки майбутніх учителів математики в Польщі, Болгарії й Великобританії, зокрема з питань розвитку їхньої творчості. У статті представлений аналіз навчальних планів окремих педагогічних закладів вищої освіти окреслених країн, компетентностей, набутих випускниками педагогічних університетів. Порівняння процесу фахової підготовки польських і українських здобувачів показало, що найсуттєвішою є відмінність в годинах, відведених на математичну підготовку майбутніх учителів математики. Крім того, практична підготовка здобувачів частково відрізняється, і майбутні вчителі математики в Польщі, навчаючись у закладах вищої освіти, отримують основи розвитку творчості, оскільки серед знань і компетентностей прослідковується розвиток окремих особистісних творчих якостей особистості педагога, визначених у межах нашого дослідження. Майбутні вчителі математики в Болгарії та Великобританії, які навчаються у закладах вищої освіти, також отримують основи творчого розвитку, але фрагментарно, не систематично, оскільки серед знань та компетентностей також простежується розвиток окремих особистісних творчих якостей педагога.","PeriodicalId":306207,"journal":{"name":"Педагогіка та психологія","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114252649","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ КОМП’ЮТЕРНОГО ПРОФІЛЮ","authors":"Олег Малишевський","doi":"10.34142/2312-2471.2019.61.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.12","url":null,"abstract":"У статті обґрунтовано актуальність дослідження педагогічних умов формування готовності до професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю. Окреслено комплекс педагогічних умов досліджуваної якості. Перша умова – створення інформаційного освітнього середовища, як педагогічної умови, що впливає на забезпечення єдиного інформаційного та професійного простору в професійній підготовці інженерів-викладачів у галузі комп’ютерних технологій. Друга умова – інтеграція змістового, технологічного та методичного забезпечення інженерно-педагогічної підготовки. Акцентовано увагу на проектному значенні як умові розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів-викладачів. Визначено суть проектної діяльності. Це важливо для формування та розвитку комунікативного потенціалу майбутнього фахівця та адаптивних якостей співробітництва в колективі. Виділено етапи проектування та типи проектів, необхідних для розвитку професійної готовності до мобільності. Забезпечення моніторингу як умови розвитку досліджуваної якості є певним технологічним процесом. Це передбачає процедуру визначення компонентів готовності, їхніх критеріїв, показників, розробки та впровадження загальної моделі моніторингу. Визначено, що педагогічні умови формування готовності до професійної мобільності інженерів-педагогів комп’ютерного профілю передбачають сукупність педагогічних заходів і суб’єкт-суб’єктних стосунків. Вони допомагають підвищити ефективність професійної підготовки. Наголошено, що реалізація педагогічних умов сприяє цілісності системи формування готовності до професійної мобільності, забезпечує позитивну динаміку саморозвитку та самоудосконалення майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю. Перспективи подальших розвідок з формування готовності до професійної мобільності майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю пов’язані із дослідженням шляхів підвищення ефективності їх фахової підготовки засобами проєктної технології навчання.","PeriodicalId":306207,"journal":{"name":"Педагогіка та психологія","volume":"77 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115569231","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ІЛЛІ МЕЧНИКОВА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОСТІ","authors":"Л. О. Голубнича","doi":"10.34142/2312-2471.2019.61.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.04","url":null,"abstract":"У статті розглядаються педагогічні ідеї видатного вченого другої половини ХІХ – початку ХХ століття, Іллі Мечникова з погляду їхнього застосування у сучасній системі освіти та виховання. Актуальність дослідження зазначеної проблеми обумовлюється наступним: оскільки І.І. Мечников відомий тим, що опередив час, висунувши геніальні ідеї у сфері мікробіології, імунології тощо, то припускаємо, що його педагогічні ідеї також є непересічними та можуть бути корисними для сучасної освітньої системи. Метою наукової розвідки є визначення цінності наукової спадщини досліджуваної персоналії в контексті сучасних реалій освіти та виховання. Завдання статті полягають у: 1) виявленні педагогічних ідей І.І.Мечникова; 2) з’ясуванні значення виявлених ідей для сучасної педагогічної науки. Методами наукового дослідження, що застосовувалися у даній роботі, були теоретичні когнітивно-узагальнюючі методи, як-то: аналіз та синтез різних видів письмових джерел. Результатами дослідження стало: 1) виявлення наступних педагогічних ідей І.І.Мечникова: гуманізація навчання; викладання на основі моральності, творчості, науковості, історичності із використанням науково-практичного та особистісно-орієнтованого підходів; популяризація та підтримка освіти дорослих; удосконалення інтелектуальної природи людини шляхом навчання «правильному життю» та виховання позитивного мислення; 2) з’ясування того, що гуманізація навчання, за І.І.Мечниковим, реалізується у сучасному індивідуальному та компетентнісному підходах до навчання. Зазначені підходи до викладання відповідають сучасним освітнім стандартам. Сьогодні освіта дорослих, яку популяризував науковець, корелює із неперервною освітою або навчанням впродовж життя. На сучасному етапі формування оптимістичного світогляду це можна вважати елементом гармонійного розвитку особистості.","PeriodicalId":306207,"journal":{"name":"Педагогіка та психологія","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127707259","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ КНР","authors":"Людмила Перетяга, О. О. Наливайко","doi":"10.34142/2312-2471.2019.61.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.16","url":null,"abstract":"У статті розглянуто основні аспекти впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес закладів вищої освіти Китайської Народної Республіки. Визначено зв’язок використання інформаційно-комунікаційних технологій при отриманні компетенцій навчання упродовж всього життя: пошук інформації, її обробка та використання. Представлено основні етапи впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процес навчання закладів освіти Китайської Народної Республіки, через прийняття нормативно-правових актів та планів розвитку цифрових технологій як запоруки зростання економіки та покращення ефективності роботи з інформаційно-цифровими ресурсами. Виділено чотири основних напрями розбудови процесу впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес закладів освіти: розробка загальної стратегії, розроблення основних завдань, створення та поширення якісних цифрових освітніх ресурсів, заходи з захисту інформації та громадян у цифровому просторі. Проаналізовано рівень підтримки центральними органами влади процесу цифровізації освітнього середовища закладів освіти Китайської Народної Респубілики. Констатовано збільшення підтримки держави в процесі подолання цифрової нерівності між великими містами та їх закладами освіти й регіональними закладами вищої освіти. Представлено різні аспекти використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання на прикладі цифровізації процесів вивчення ієрогліфічної писемності, де інформаційно-комунікаційні технології виступають засобом підвищення наочності та динаміки навчання. Крім того, були підставлено дослідження провідних китайських учених щодо впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у закладах вищої медичної освіти Китайської Народної Республіки та проаналізовано рекомендації викладання курсів інформаційно-комунікаційних технологій для НПП.","PeriodicalId":306207,"journal":{"name":"Педагогіка та психологія","volume":"68 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131196022","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ","authors":"Ю. М. Атаманчук","doi":"10.34142/2312-2471.2019.61.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.01","url":null,"abstract":"Актуальність дослідження обумовлена відсутністю наукового розуміння проблеми співвідношення традиційного та інноваційного досвіду професійної підготовки майбутніх економістів на сучасному етапі трансформації. У роботі схарактеризовано розвиток професійної підготовки майбутніх економістів у закладах вищої освіти України. Мета статті – проаналізувати особливості традицій та новацій у підготовці майбутніх економістів у вищих навчальних закладах України. Для досягнення мети дослідження були використані такі загальнотеоретичні методи як аналіз педагогічної літератури з проблеми професійної підготовки майбутніх економістів, узагальнення результатів вітчизняних досліджень з даної проблеми. У результаті дослідження підкреслюється важливість та необхідність посилення профорієнтаційної роботи для підвищення мотивації студентів до майбутньої професійної економічної діяльності за фахом. Охарактеризовано розвиток форм та моделей професійної підготовки майбутніх економістів у вищих навчальних закладах України. Вказано на домінування традиційної моделі професійної підготовки майбутніх економістів у системі ступеневої вищої освіти. Стверджується про домінування традиційної моделі, що здійснюється на початковому, першому, другому та третьому рівнях вищої освіти у вищих навчальних закладах. Окреслено інноваційні форми та шляхи удосконалення професійної підготовки майбутніх економістів. Наголошено на потребі оновлення підходів до організації освітнього процесу професійної підготовки майбутніх економістів, розроблення міждисциплінарних освітніх програм, упровадження конструктивного зарубіжного досвіду.","PeriodicalId":306207,"journal":{"name":"Педагогіка та психологія","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133929667","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІНТЕГРАЦІЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТУ КИТАЮ","authors":"Ілона Костікова","doi":"10.34142/2312-2471.2019.61.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.10","url":null,"abstract":"У статті аналізуються окремі питання інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в сучасну середню освіту Китаю, стан впровадження ІКТ в школі, з’ясування певних переваг, недоліків, бар’єрів інтеграції ІКТ, що є метою дослідження. В результаті дослідження стверджується, що в загальноосвітніх школах Китаю відбувається глобальна інтеграція ІКТ та охоплення новітніми технологіями навчальних планів і програм. Майже на всіх предметах в школах застосовуються ІКТ, вчителі використовують ІКТ у викладанні й навчанні, відбувається інтеграція ІКТ в усі ланки середньої освіти. Існує різноманітність моделей інтеграції ІКТ та навчальних планів і програм. Більшість китайських шкіл проводить чимало навчальних експериментів з впровадження ІКТ у дослідницьке, мобільне, бінарне навчання. Інформаційно-комунікаційні технології впроваджуються у китайську систему освіти протягом останніх двох десятиліть, маючи за мету покращити розвиток середньої освіти, досягти високої якості освіти. Однією із переваг ІКТ навчання у дослідженні названо інтерактивне, електронне, мобільне навчання із використанням інтерактивної дошки у навчально-виховному процесі. Перешкодами ІКТ навчання визначено неадекватний доступ школярів до ІКТ засобів, недостатня підготовка та підтримка вчителів з використання ІКТ, так само як і упереджене ставлення старшого покоління вчителів Китаю до ІКТ. У дослідженні розмірковується над проблемою переваги учнів нового покоління – міленіалів – над вчителями у використанні ІКТ, а також все ще існуюче переважання групового над індивідуальним, що притаманне традиційній китайській системі освіти, яка спирається на філософію Конфуція. У роботі зроблено висновок, що вивчення бар'єрів впровадження ІКТ у викладанні та навчанні відкриває шлях до їх подолання, успішної інтеграції ІКТ в китайську систему освіти.","PeriodicalId":306207,"journal":{"name":"Педагогіка та психологія","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129805005","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЛЯЛЬКОТЕРАПІЯ В РОБОТІ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ","authors":"Юрій Бойчук, Олена Казачінер","doi":"10.34142/2312-2471.2019.61.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.02","url":null,"abstract":"У статті порушено проблеми набуття дитиною важливих соціальних навичок, досвіду соціальної взаємодії через використання лялькотерапії: психодіагностика; розвиток самоконтролю; розвиток комунікативних навичок; розвиток самосвідомості; розвиток емоційної та моторної адекватності; розв’язання внутрішніх конфліктів; профілактика й корекція страхів; розвиток мовлення. Доведено, що лялькотерапія сприяє розвиткові природних здібностей, образного мислення, удосконаленню пам’яті, поглибленню емоційної сфери, самосвідомості й самоконтролю, оптимізує формування позитивних настанов, емоційної та моторної адекватності, комунікативних навичок, допомагає в лікуванні страхів, заїкання, полегшує соціальну реабілітацію людей з інвалідністю, інтенсифікує внутрішні резерви для боротьби з хворобою та для її подолання. Відрефлектовано світовий досвід розвитку лялькотерапії, що представлений у психолого-педагогічних працях. Виокремлено три основні напрями лялькотерапії, що використовують у процесі становлення дитячої особистості: 1) терапевтично-стабілізаційний, що передбачає роботу з хворими дітьми в умовах тимчасового перебування особи, яка має важкий стан, у лікарні; 2) психокорекційний, що застосовують у роботі з дітьми, які вимагають посиленої уваги (лялька слугує засобом у психокорекційній діяльності та соціально-навчальних проектах); 3) навчально-виховний напрям. Проаналізовано наявні класифікації ляльок, із якими працюють під час навчання й виховання дітей з особливими освітніми потребами (ляльки-маріонетки; пальчикові; тіньові; мотузкові; площинні ляльки; ляльки-рукавички; ляльки-костюми; логопедичні ляльки; ляльки-«моральні путівники»; «Я-ляльки»). Перспективний вектор дослідження пов’язаний із формулюванням науково-методичних рекомендацій для фахівців галузі спеціальної та інклюзивної освіти щодо використання різних видів ляльок під час навчання й виховання дітей з особливими освітніми потребами, зокрема в ході лекційних, семінарсько-практичних занять, вебінарів, майстер-класів, воркшопів, тренінгів.","PeriodicalId":306207,"journal":{"name":"Педагогіка та психологія","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123785267","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ФАСИЛІТАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З УЧНЯМИ","authors":"І. А. Прокопенко","doi":"10.34142/2312-2471.2019.61.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.18","url":null,"abstract":"Стаття присвячена актуальній проблемі підготовки вчителів до здійснення фасилітаційної взаємодії з учнями. Системний підхід до проблеми дослідження вказує на те, що критерії, показники, рівні готовності майбутніх учителів до здійснення фасилітаційної взаємодії з учнями не можна розглядати як ізольовані, самодостатні елементи підготовки. Автором доведено, що перехід з рівня на рівень сформованої готовності характеризується створенням нової системи відношень між елементами. Розроблено систему покомпонентних критеріїв та їх якісних показників сформованості готовності майбутніх учителів до здійснення фасилітаційної взаємодії з учнями відповідно до структури цього феномена, які відображають авторські модельні уявлення про його зміст та характеристики. На основі визначення суті поняття «готовність майбутніх учителів до здійснення фасилітаційної взаємодії з учнями» схарактеризовано його компоненти. Ціннісно-мотиваційний компонент оцінюється за допомогою мотиваційного критерію, когнітивний – змістового, діяльнісно-операційний – процесуального, рефлексійний – особистісно-рефлексійного. Визначені критерії характеризуються показниками: мотиваційний – ціннісне ставлення до майбутньої педагогічної професії, яке грунтується на засадах фасилітаційної взаємодіїта оволодіння фасилітативною компетентністю; інтерес до опанування форм, методів та прийомів фасилітаційної взаємодії; потреба в досягненні успіху в професійній діяльності на засадах фасилітаційної взаємодії; змістовий – системність, дієвість, гнучкість; процесуальний – сформованість умінь (діагностично-прогностичних, інтелектуальних, конструктивних, комунікативних); особистісно-рефлексійний – уміння здійснювати рефлексію, самооцінка, самоаналіз. Автором диференційовано рівні готовності майбутніх учителів до здійснення фасилітаційної взаємодії з учнями на основі традиційної триступеневої градації (високий, середній, низький). На основі проведеного аналізу автором розкрито суть змісту готовності майбутніх учителів до здійснення фасилітаційної взаємодії з учнями, схарактеризовано компоненти готовності та обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості означуваної готовності.","PeriodicalId":306207,"journal":{"name":"Педагогіка та психологія","volume":"74 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116032297","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ","authors":"І. Ф. Прокопенко, О. А. Мкртічян","doi":"10.34142/2312-2471.2019.61.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.17","url":null,"abstract":"Сучасні умови, орієнтація суспільства на демократичні засади, модернізація системи дошкільної освіти (різноманіття форм дошкільного виховання, варіантність навчальних програм) зумовлюють необхідність змін в системі підготовки вихователів. У статті висвітлено актуальну проблему підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності з дітьми дошкільного віку, яка знайшла відбиття в багатьох сучасних науково-педагогічних дослідженнях. Проведено аналіз теоретичної бази дослідження, зокрема, найбільш відомих учених у галузі професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти таких, як Г. Аніщенко, Г. Бєлєнької, І. Бутенко, О. Вашак, С. Гаврилюк, Н. Давкуш, І. Дичківської, А Залізняк, С. Петренко, Т. Філімонової, Т. Танько та ін. Мета статті: на основі аналізу науково-педагогічних джерел визначити суть поняття «підготовка майбутніх вихователів», розкрити роль та значення підготовки фахівців у професійній діяльності в закладах дошкільної освіти. У процесі дослідження використано такі методи: аналіз, порівняння, узагальнення для вивчення наукової літератури з окресленої проблеми, що дозволило визначити суть і особливості підготовки майбутніх вихователів у закладах вищої освіти (ЗВО). Зазначено, що нині значна увага приділяється проблемі підготовки студентів факультету дошкільної освіти, адже головною постаттю, від якої залежить навчання, виховання та розвиток дітей дошкільного віку, є вихователь закладу дошкільної освіти (ЗДО). Визначено та уточнено суть поняття «підготовка майбутніх вихователів» та розкрито зміст професійної підготовки студентів дошкільної освіти у ЗВО та здатності, якими вони мають володіти для успішної професійної діяльності. Комплексний аналіз проблеми підготовки майбутнього вихователя в науковій психолого-педагогічній літературі свідчить про те, що у сучасних умовах система підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти розглядається вченими як багатофакторна структура, головне завдання якої полягає в набутті кожним студентом особистісного сенсу діяльності, формуванні професійної майстерності, постійно зростаючий інтерес до роботи з дітьми та їхніми батьками, а також у розвитку успішності в діяльності, на основі якої по-новому вирішуються питання підвищення ефективності виховання у ЗДО.","PeriodicalId":306207,"journal":{"name":"Педагогіка та психологія","volume":"75 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-04-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124825903","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}