Intermedical journal最新文献

{"title":"Взаємозв'язки клінічних та лабораторних показників періостатусу пацієнтів, які є резидентами територій з різним рівнем залишкового радіаційного забруднення","authors":"М.О. Стецик","doi":"10.32782/2786-7684/2023-3-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-7684/2023-3-20","url":null,"abstract":"Захворювання тканин пародонта по причині своєї високої чутливості структурних компонентів до впливу антропогенних факторів продовжують займати провідне місце за поширеністю серед населення. Дана ситуація є наслідком складних і глибоких порушень багатьох біохімічних, імунологічних та ендокринних реакцій, внаслідок ендогенного та екзогенного впливів. Серед етіопатогенетичних факторів, що призводять до виникнення генералізованого пародонтиту є метаболічні розлади та порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини альвеолярного відростка внаслідок дії, як місцевих чинників (зміни гомеостазу цитокінового профілю), так і загальних чинників (гормонального дисбалансу), що обумовлюють характер перебігу захворювання та вираженість клінічних проявів. Прийнято вважати, що дія іонізуючого випромінювання може мати ініціюючий, прискорюючий та модифікуючий вплив як на прояви і перебіг загальносоматичних захворювань, так і мати безпосередній вплив на стоматологічний статус пацієнтів-резидентів екологічно-несприятливої місцевості. В ході комплексної діагностики стоматологічного статусу пацієнтів, які постійно проживають на радіаційно-забрудненій території, отримано низку даних по клінічних (глибина зондування, рівень втрати епітеліального прикріплення, рівень інтерапроксимальної втрати кісткової тканини, оцінка кровоточивості при зондуванні, гігієнічні та пародонтальні індекси) та лабораторних (концентрація рівня кальцію та фосфору в слині, рівні IL-1b, IL-4, показники кількісного та якісного складу мікробіоти ротової порожнини) параметрах, які після систематизації та відповідного статистичного опрацювання з використанням методів регресійного аналізу, стали одним із підходів для підбору найбільш клінічно-оптимізованих алгоритмів пародонтологічних втручань, а також стали основою для створення адаптованої прогностичної моделі успішності майбутнього пародонтологічного лікування з врахуванням значущості вихідних взаємозв’язків.","PeriodicalId":291327,"journal":{"name":"Intermedical journal","volume":"90 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139242595","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Пер-Інгвар Бранемарк і його роль в історії дентальної імплантації","authors":"Тетяна Василівна Чайковська, Анна Василівна Комісар, Валерія Юріївна Головчак","doi":"10.32782/2786-7684/2023-3-22","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-7684/2023-3-22","url":null,"abstract":"У статті висвітлено історію відкриття шведським професором анатомії та хірургом-ортопедом доктором Пер-Інгвар Бранемарк явища «остеоінтеграції». В процесі тривалих досліджень були розроблені дентальні імплантати і успішні, перевірені на практиці, способи лікування адентії. Приведені принципи і умови ефективності застосування методики дентальної імплантації, розроблені доктором Бранемарк. Це відкриття здійснило революцію в дентальній імплантології, а також дозволило значно розширити реконструктивні можливості протезування в ортопедичній хірургії.","PeriodicalId":291327,"journal":{"name":"Intermedical journal","volume":"27 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139247507","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Необхідність проведення променевого обстеження пацієнтів як складова алгоритму видалення молярів нижньої щелепи","authors":"Павло Іванович Ткаченко, І. О. Бойко, Сергій Олександрович Білоконь, І.А. Колісник, Артур Іванович Панькевич, Катерина Юріївна Резвіна","doi":"10.32782/2786-7684/2023-3-21","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-7684/2023-3-21","url":null,"abstract":"Операція видалення третіх молярів нижньої щелепи являє собою значну проблему для лікарів-стоматологів-хірургів, складність якої варіює залежно від досвіду лікаря, напрямку нахилення та глибини залягання зуба, особливості будови нижньої щелепи та наявності загальносоматичної у пацієнта. Незважаючи на значну кількість досліджень, натепер не має загальновизнаного методу проведення даного оперативного втручання, яке було б загальновизнаним та статистично-значуще зменшувало рівень розвитку ускладнень ятрогенного характеру. Метою дослідження було встановити необхідність ретельного обстеження пацієнтів перед операцією видалення нижніх молярів. Матеріали та методи дослідження: нами було проаналізовано 50 випадків видалення третіх нижніх молярів, кожному пацієнту було попередньо проведено конусно-променеву комп’ютерну діагностику. Виклад основного матеріалу дослідження. При аналізі даних КП КТ встановлено, що в жодному випадку не було достатнього місця у щелепі для прорізування нижнього третього моляра. У 12% випадків зуб мав вертикальне положення, лише у 2% – займав майже горизонтальне, а у переважній більшості випадків (86%) нижній третій моляр був мезіально нахиленим. Слід зазначити, що нижній третій моляр повністю прорізався у 10% випадків, у 46% – відмічали напівретенцію та у 44% повну ретенцію зуба. Не було відмічено статистично значущої гендерної або вікової різниці із напрямком нахилу та глибиною розташування зуба «мудрості». У одного пацієнта виявили відсутність закладки нижнього третього моляру з протилежного боку. Висновок. Отже, зважаючи на отримані результати підтверджено необхідність проведення попереднього променевого обстеження пацієнтів, яким планується видалення нижнього третього моляру, що допомагає спланувати оперативне втручання та, таким чином, може обумовлювати зниження ризику розвитку післяопераційних ускладнень.","PeriodicalId":291327,"journal":{"name":"Intermedical journal","volume":"43 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139247577","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Роль полімікробних аеробно-анаеробних комплексів у дезінтеграції первинно стабілізованих дентальних імплантатах","authors":"Світлана Борисівна Костенко, Марина Валеріївна Кривцова, Р.О. Дунець, А.С. Чобей, Годердзі Накашидзе","doi":"10.32782/2786-7684/2023-3-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-7684/2023-3-11","url":null,"abstract":"Актуальним залишається встановлення характеру та динаміки змін всього комплексу мікроорганізмів у тканині пародонту при пародонтиті та встановлення їх ролі у дезінтеграції внутрішньокісткових титанових дентальних імплантатів.","PeriodicalId":291327,"journal":{"name":"Intermedical journal","volume":"164 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139249818","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Аналіз потреби в ортодонтичному лікуванні дітей за даними дентального естетичного індексу","authors":"Володимир Семенович Мельник, М.Е. Ізай, Софія Володимирівна Мельник","doi":"10.32782/2786-7684/2023-3-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-7684/2023-3-15","url":null,"abstract":"Висока поширеність зубощелепних аномалій за відсутності зниження потреби в ортодонтичному лікуванні вимагає систематичної актуалізації даних для розробки комплексу коригуючих заходів. Мета дослідження. Визначення потреби в ортодонтичному лікуванні дітей м. Ужгорода від 7 до 12 років з використанням індексу Dental Aesthetic Index (DAI) з урахуванням поширеності та вираженості зубощелепних аномалій. Матеріали та методи. Проведено огляд 285 учнів середніх шкіл м. Ужгорода під час змінного прикусу. Для оцінки важкості та потреби в ортодонтичному лікуванні був застосований дентальний естетичний індекс (DAI). Результати. Середнє значення індексу DAI становило 19,7±0,35. У 81,8±2,3% обстежених дітей відсутні або мали незначні порушення оклюзії, які, як правило, не потребують ортодонтичного лікування. У 12,3±1,9% обстежених були виявлені порушення оклюзії, які потребують вибіркового лікування. Дуже рідко були виявлені важкі та дуже важкі порушення оклюзії, за наявності яких лікування дуже показано або обов'язкове: 3,2±1,0 % та 2,8±0,9 % випадків відповідно. Потреба в ортодонтичному лікуванні склала 18,2±2,3%. Висновки. Застосування дентального естетичного індексу DAI ортодонтами при оглядах учнів дозволяє отримати актуальні дані про поширеність, важкість зубощелепних аномалій. На основі отриманої інформації про потребу в ортодонтичному лікуванні є можливість планувати заходи щодо надання ортодонтичної допомоги дитячому населенню в конкретному регіоні.","PeriodicalId":291327,"journal":{"name":"Intermedical journal","volume":"52 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139250041","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Концептуальні підходи до забезпечення в ході створення спроможної мережі закладів охорони здоров’я медичними виробами на базі національного класифікатора медичних виробів","authors":"Г. О. Cлабкий, Р.Л. Картавцев","doi":"10.32782/2786-7684/2023-3-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-7684/2023-3-19","url":null,"abstract":"Мета роботи: запропонувати концептуальні підходи до забезпечення системи охорони здоров'я в ході створення спроможної мережі медичними виробами на базі Національного класифікатора медичних виробів. Матеріали та методи. Матеріали: законодавчі документи із реформи охорони здоров'я України та Національний класифікатор медичних виробів і пакети медичних послуг за програмою медичних гарантій. Методи: бібліосемантичний, контент-аналізу, структурно-логічного аналізу, концептуального моделювання. Результати. Показано, що в ході реформування системи охорони здоров'я створюються кластерні, надкластерні та загальні лікарні. При цьому Табелі оснащення для закладів охорони здоров'я не затверджені. Забезпечення закладів охорони здоров'я регламентується Національною службою здоров'я України. Показано, що даний механізм є недосконалим. Висновки. Представлено концептуальні підходи до забезпечення новостворених закладів охорони здоров'я медичними виробами.","PeriodicalId":291327,"journal":{"name":"Intermedical journal","volume":"23 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139246453","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Аналіз показників карієсу тимчасових зубів у дітей, які проживають в гірській зоні Закарпатської області","authors":"Оксана Василівна Клітинська, В.В. Шетеля, Н.В. Лайош, Т.І. Зорівчак, Андрій Вікторович Стішковський","doi":"10.32782/2786-7684/2023-3-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-7684/2023-3-9","url":null,"abstract":"Мета. Оцінити клінічні показники захворюваності на карієс тимчасових зубів у дітей, які проживають в гірській зоні Закарпатської області. Матеріали і методи. Було проведено обстеження 116 дітей у віці 5–6 років (56 хлопців – 48,28±0,3% та 60 дівчат – 51,72±0,3%), мешканців гірської та низинної зон Закарпатської області. Були визначені поширеність інтенсивність та активність карієсу з урахуванням групової належності уражених зубів, рівень гігієни зa дoпoмoгoю гігієнічнoгo індeкca зa Фeдopoвим-Вoлoдкіною. Статистичний аналіз отриманих даних проводилися на персональному комп’ютері з використанням ліцензованих програм ˝МS Excel 7˝ для операційної системи˝ Windows˝ та стандартного пакету програм «STATISTICA» v. 6.0. Результати та їх обговорення. Серед обстежених 116 дітей міста Рахова з тимчасовим прикусом встановлені високі показники поширеності (95,7%) та інтенсивності карієсу (14,7±1,9 од.) серед обстежених дітей Рахівської школи, найчастіше були вражені тимчасові моляри (97,7±1,4%) та центральні різці (85,52±1,9%). Встановлено превалювання субкомпенсованого ступеню активності карієсу у дітей з тимчасовим прикусом (43,96%); найчастіше діагностувався глибокий карієс 54,06%. Встановлено пряму залежність ступеню активності карієсу та рівня гігієни: при декомпенсованому ступені активності карієсу гігієна визначалася як дуже погана. Висновки. Отримані результати доводить підвищення потреби якості проведення індивідуального навчання щоденної гігієни порожнини рота та сигналізують про нагальну необхідність покращення роботи дитячого стоматолога стосовно проведення заохочення та навчання дітей, що є особливо ефективним серед дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, як найбільш виправданого.","PeriodicalId":291327,"journal":{"name":"Intermedical journal","volume":"1049 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139247450","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Доцільність рентгенологічного контролю стану кісткової тканини в периімплантатній ділянці у період 7-14 днів після установки дентальних імплантатів для реєстрації потенційних ознак порушення остеоінтеграції","authors":"Сергій Іванович Крічфалушій, Євген Якович Костенко","doi":"10.32782/2786-7684/2023-3-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-7684/2023-3-13","url":null,"abstract":"Вступ. Метод рентгенологічного контролю залишається одним із найбільш надійних підходів до оцінки змін периімплантатної кісткової тканини та функціонального стану дентального імплантата в цілому, оскільки дозволяє виявити ознаки надмірної втрати вертикального рівня кістки відносно платформи імплантата та ділянки формування рентген-просвітлень різного ступеня вираженості та поширеності, за фактом наявності котрих можна запідозрити компрометацію прогнозу інтраосальної опори. Мета дослідження. Оцінити значущість змін оптичної щільності кісткової тканини у період 7-14 днів після встановлення дентальних імплантатів при порівнянні таких в ділянках опор, які в подальшому були втрачені у ранні терміни моніторингу, та в ділянках опор, які характеризувались успішним пролонгованим функціонування. Матеріали та методи. Досліджувана група рентгенограм складалась зі знімків, виконаних на момент постановки діагнозу ранньої дезінтеграції, а порівнювана група – з рентгенограм імплантатів, які характеризувались успішним функціонування, та фактом реєстрації стану кісткової тканини у аналогічний період спостереження. Усі рентгенограми були анонімізовані та конвертовані у графічний формат *.png. Після цього знімки були імпортовані у програмне забезпечення плагіну BoneJ, в якому визначали показники середньої щільності кісткової тканини на ділянках шириною в 1 мм безпосередньо навколо встановленого дентального імплантату, а також на відстані 3 мм від дентального імплантата і 3 мм від оточуючих зубів (при наявності таких) Результати досліджень та їх обговорення. Різниця показників оптичної щільності кісткової тканини в периімплантатній області та ділянках, віддалених від імплантації, зареєстрована через 7-14 днів після встановлення інтраосальних опор, які в майбутньому були дезінтегровані у ранній період, та таких, які характеризувались успішним функціонуванням, не була статистично аргументованою та характеризувалися вираженим рівнем варіації у кожному окремому проаналізованому випадку (р > 0,05). Статистичний аналіз підтвердив, що основним регресором у структурі прогнозу змін кісткової тканини в периімплантатній ділянці через 7-14 днів після встановлення інтраосальної опори є середня оптична щільність кісткової тканини у ділянках, віддалених від місця імплантації, які приймалися в якості референтних під час проведення порівняння. Висновки. Згідно отриманих даних рентгенологічний контроль стану периімплантатної кісткової тканини у період через 7-14 днів після встановлення дентального імплантата суто з метою ранньої верифікації ознак дезінтеграції при відсутності суміжної клінічної симптоматики є недоцільним, оскільки в цей період зміни в кістковій тканині пов’язані із ремоделюванням такої у відповідь на хірургічну травму, та характеризуються значною варіацією змін показників оптичної щільності, які в значній мірі залежать від вихідного стану кісткової тканини та специфіки проведення маніпуляції. Крім того, зареєстровані рентгенологічні зміни периімплантатної кісткової тк","PeriodicalId":291327,"journal":{"name":"Intermedical journal","volume":"98 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139250087","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Аналіз поширеності пульпіту як найчастішого ускладнення каріозного процесу","authors":"Т.І. Зорівчак","doi":"10.32782/2786-7684/2023-3-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-7684/2023-3-8","url":null,"abstract":"Значний відсоток приросту ускладнень карієсу зубів у дітей – це одна з актуальних проблем сучасної стоматології дитячого віку, яка обумовлена високим рівнем поширеності та інтенсивності цього патологічного процесу. Аналіз оцінки результатів епідеміологічних досліджень, проведених серед дітей різних вікових груп по регіонах України, свідчать про значне збільшення приросту карієсу та пульпіту за останні роки як тимчасових, так і постійних зубів, що зумовлює поглиблене вивчення та вдосконалення методів лікування та профілактики даної нозології. Мета: провести ретроспективний аналіз поширеності, інтенсивності карієсу тимчасових зубів та його ускладнень серед дітей західного регіону, а також особливості їх перебігу з урахуванням ендемічних особливостей Закарпатської області та його прямим впливом на перебіг каріозного процесу. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження стали наукові розробки вітчизняних та закордонних дослідників. В ході дослідження використано бібліосемантичний метод та структурно-логічний аналіз. Методичною основою дослідження став системний підхід. Результати. Аналізуючи ендемічну приналежність Закарпатської області, стає зрозумілим, що високі показники поширеності, інтенсивності карієсу та його ускладнень: пульпіти, періодонтити, пов’язані безпосередньо із недостатнім надходженням фтору та йоду в організм людини, що призводить до розбалансування процесів де- та ремінералізації емалі, і відповідно, знижує рівень карієсрезистентності емалі зубів, що призводить в першу чергу до руйнування кристалічної решітки емалі та виникнення дефектів в твердих тканинах зубів з подальшим їх руйнуванням. Висновки. У регіонах з низьким вмістом фторидів та йоду в питній воді та ґрунті, до яких також належить Закарпатська область, спостерігається значна поширеність та інтенсивність карієсу, а також відсоток його ускладнень як серед дитячого так і серед дорослого населення, тому визначення даних показників залишається актуальним на сьогоднішній день.","PeriodicalId":291327,"journal":{"name":"Intermedical journal","volume":"35 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139247307","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Порівняльне дослідження якості крайової адаптації у стоматологічних фотокомпозитних матеріалів для герметизації фісур та ямок зубів","authors":"І.В. Ноєнко, Юрій Олександрович Мочалов, Вячеслав Радомирович Гурандо, Вікторія Юріївна Мар’ян-Йовбак","doi":"10.32782/2786-7684/2023-3-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-7684/2023-3-16","url":null,"abstract":"На сьогодні герметизацію фісур визнано одним із найбільш ефективних методів екзогенної профілактики карієсу зубів в дитячій та дорослій стоматології, такі рекомендації базуються на проведених клінічних та популяційних дослідженнях. Досягнення оптимального рівня адгезії та ізоляції емалі герметиком є провідною вимогою, що висувається до таких матеріалів, особливо для композитних та компомерних емалевих герметиків. Мета дослідження: дослідити мікропідтікання у трьох сучасних фотокомпозитних матеріалів для герметизації фісур зубів. Матеріали та методи. Проведено порівняльне дослідження для трьох матеріалів – «Fissurit FX» (VOCO), «Clinpro™Sealant» (3M™ESPE™) та «Jen-Fissufil» (ТОВ «Джендентал-Україна»). Кожен з герметиків було нанесено відповідно до інструкції виробника на фісури 10 видалених людських молярів. Через добу зуби термоциклували і надалі помістили на 24 години в розчин метиленового синього. Шліфи емалі було досліджено під світловим мікроскопом. Результати досліджень та їх обговорення. Всі досліджувані матеріали мали ознаки мікропідтікання, але ступінь його вираженості відрізнялася. Загалом, найкраще проникнення в глибину фісури було знайдено у «Jen-Fissufil» (2,60±0,56, М=3,00 балів). Трохи менший середній бал був у «Clinpro™Sealant» – 2,50±0,50 (М=2,50), і найменший – у «Fissurit FX» (2,00±0,80, М=2,00). Загалом, кількість випадків збереження адгезії матеріалу до емалі (відсутність мікропідтікань) в досліджуваних матеріалів незначно відрізнялася – 3 із 10 зразків герметика «Clinpro™Sealant» не мали мікропідтікань, 4 зразки із 10 герметика «Fissurit FX» не мали мікропідтікань, і відповідно половина зразків «Jen-Fissufil» не мала мікропідтікань. Оцінка ступеня проникнення герметика до фісур та мікропідтікань у зразків, в яких було виявлено проникнення барвника між емаллю та масою герметика, теж не виявила істотних відмінностей між трьома матеріалами. Висновки: дослідження рівня проникнення матеріалу в фісуру зуба та мікропідтікань (якість крайової адаптації) у трьох сучасних фотокомпозитних герметиків для емалі в лабораторних умовах показали схожі результати. Найменший умовний рівень мікропідтікання та найкраще проникнення до фісур зубів показав «Jen-Fissufil». Статистичні тести не показали вірогідної різниці в результатах застосування всіх трьох матеріалів.","PeriodicalId":291327,"journal":{"name":"Intermedical journal","volume":"344 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139249786","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}