Human Studies Series of Pedagogy最新文献

{"title":"ПРОБЛЕМИ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ПЕНІТЕНЦІАРНІЙ ПЕДАГОГІЦІ","authors":"Олена Невмержицька","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.23","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.23","url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз основних проблем виховання особистості, які розв’язуються у сучасній пенітенціарній педагогіці. Доведено, що в умовах сьогодення актуалізується проблема пошуку шляхів удосконалення виховного процесу у виправних установах, адже після звільнення колишні в’язні не завжди готові вести просоціальний спосіб життя, адаптуватися до умов сучасного суспільства. Відтак розв’язання означеної проблеми покладається на пенітенціарну педагогіку. На основі узагальнення наукових джерел подано визначення пенітенціарної педагогіки як галузі педагогічної науки, яка вивчає питання цілеспрямованого виховання осіб, які вчинили кримінальні порушення та відбувають покарання, задля їхньої ресоціалізації, вказано на її об’єкт (виховна система органів виконання покарань) та предмет (специфічні закономірності виховання особи у процесі її виправлення), визначено умови, які впливають на її розвиток. Доведено, що стрижневим питанням цієї галузі педагогічної науки є виховання осіб, позбавлених волі. Констатовано вагомий вплив потреби удосконалення виховного процесу в установах виконання покарань на розвиток пенітенціарної педагогіки. Вказано, що пріоритетним питанням, яке розглядається у сучасній пенітенціарній педагогіці, є гуманізація виховного процесу. Крізь призму гуманного ставлення до особистості сьогодні розглядаються усі завдання цієї галузі педагогіки. Зокрема, доведено, що в сучасній пенітенціарній педагогіці крізь призму гуманістичного підходу здійснено обґрунтування понятійного апарату (виховання, перевиховання, виправлення), визначено статус засудженого у виховному процесі, змодельовано специфічне виховне середовище у виправних установах, обґрунтовано специфічні принципи, зміст та інструментарій виховної діяльності. Вказано, що у пенітенціарній педагогіці обгрунтовується той самий зміст і педагогічний інструментарій виховання, що і в загальній педагогіці, однак його використання екстраполюється на специфічні умови, які охоплюють особливий контингент осіб, на яких справляється виховний вплив, різні рівні засвоєння і прояву ними моральних цінностей та настанов, відсутність сталого колективу, адже терміни перебування в ув’язненні є різними тощо.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"56 7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131226627","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СІМʼЯ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ","authors":"Марія Чепіль","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.32","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.32","url":null,"abstract":"У статті на основі аналізу української та польської літератури теоретично обґрунтовано зміст поняття «сімʼя» та сучасні зміни у сімʼї як інституту виховання дітей. Констатовано, що науковці вкладають різний зміст: «специфічна соціальна група», «соціальний інститут», «духовний союз», «невелика неформальна група», «найбільша вихователька», «життєвий осередок», «святиня людського духу», «спасителька нації». Сім'я – це інститут, який функціонує за певними внутрішніми правилами, де кожному учаснику призначена роль. Сім'я трансформується внаслідок війни, змін в економіці, міграції. Аргументовано, що сімейний зв'язок заснований на об'єктивній (звичаях, релігійних і культурних традиціях) і суб'єктивній (усвідомлення зв'язків з членами сім'ї та почуття причетності до них) основі. Висвітлено три види сімейних зв'язків (структурно-предметний зв'язок, особистий зв'язок, культурний зв'язок). Тісний емоційний зв'язок між батьками та дітьми викликає у дитини постійне бажання розвиватися, бути самою собою, відкритою та щирою. Доброзичлива атмосфера в сім'ї, зміцнення звʼязків між її членами є незамінним середовищем, яке має величезний вплив на формування особистості. Дитина вчиться любові до ближнього, співчуття, послуху, шанобливого ставлення до старших, вміння володіти собою у різних ситуаціях. Висвітлено сутність виховання в українській сімʼї, яка полягає у передачі дітям батьківського досвіду, культурної спадщини і у формуванні ціннісних орієнтацій. У сім’ї закладається фундамент для виховання повноцінного громадянина, усвідомлення загальнолюдських і національних цінностей Сучасна сімʼя характеризується кризою сімейних відносин (негативні тенденції у розвитку процесів народжуваності, малодітні сімʼї, девіантна поведінка дітей). Виклики, які ставить сьогодні суспільство перед сімʼєю, вимагає розв’язання виховних завдань. Відчуття захищеності та підтримка близьких є необхідним фактором підготовки дитини до самостійного життя.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"498 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129930996","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА ЯК ОСНОВНА МЕТА РОЗВИТКУ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ","authors":"Юрій Ямполь","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.34","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.34","url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз професійного розвитку педагогів з точки зору практичної значущості. Теоретично обґрунтовано модель управління процесом професійного розвитку педагогів в освітній організації для покращення менеджменту якості освіти в закладах загальної середньої освіти. Вивчено роботи та дослідження вітчизняних вчених у галузі розвитку професійної компетентності педагогів та проаналізовано їхній вплив на розвиток та становлення менеджменту якості освіти в закладах освіти. Встановлено, що початком процесу професійного розвитку педагога можна назвати момент самовизначення особистості, що здійснюється двічі: під час вступу до вищого навчального закладу, або коледжу та під час його закінчення при виборі подальшого місця роботи. Узагальнено теоретичні аспекти менеджменту професійного розвитку педагогів закладів загальної середньої освіти. Зазначено, що розвиток педагогів в освітній організації – процес зростання освітнього (загального та професійного) потенціалу особистості педагога, організаційно забезпечений системою державних та громадських інституті. У дослідженні розкрито та обґрунтовано стан управління професійним розвитком педагогічного персоналу, який є процесом цілеспрямованої реалізації в освітній установі стратегії менеджменту, спрямованої на те, щоб сформувати певні компетенції педагогів. Концептуальною ідеєю теорії менеджменту розвитку педагогічного персоналу освітньої установи є створення внутрішньої організаційної практико-орієнтованої системи підвищення кваліфікації педагогів, що передбачає те, що основою професійного розвитку має бути активна суб'єктна позиція самого педагога, його інтенсивна практико-орієнтована методична (науково-методична) діяльність, а завершуватися вона має певним результатом чи продуктом, розробленим педагогом у процесі внутрішньошкільного підвищення кваліфікації.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133515799","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АНАЛІЗ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСВІДУ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ГОСТИННОСТІ","authors":"Олександр Коваленко, Л. І. Єпик","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.18","url":null,"abstract":"У даній статті зазначено, що в умовах інтеграції вітчизняної системи освіти в європейський та світовий освітній простір, є доцільним ретельне вивчення наявного зарубіжного досвіду у сфері підготовки фахівців для індустрії туризму, з тим, щоб підвищити загальний рівень якості освітніх послуг та забезпечити формування фахівців, здатних приймати економічно обґрунтовані рішення з управління готелями, ресторанами, туристичними компаніями, а також грамотно визначати їхню стратегію та тактику, розвивати інтеграційні процеси у світовій та вітчизняній індустрії гостинності та туризму. Також у роботі визначено, що у світовій практиці найбільш популярні дві моделі викладання «науки гостинності» – американська та швейцарська. Навчальні заклади, що прийняли американську модель, характерний сильніший акцент на менеджменті як такому, а у швейцарській моделі, навпаки, велику увагу приділяють прикладним питанням. У роботі розкрито тезу про те, що роботодавці часто віддають перевагу випускникам європейських готельних шкіл, які пройшли практику у найкращих готелях. Особливо цінуються дипломи швейцарських інституцій, які традиційно гарантують високий рівень підготовки – адже швейцарська модель освіти вважається еталоном навчання у сфері готельного бізнесу. В статті розглянуто умови та сутність підготовки фахівців сфери гостинності на прикладі декількох європейських освітніх установ, таких як: Готельна школа Лозанни (Швейцарія), Інститут міжнародного готельного менеджменту у Парижі (Франція), Інститут Ватель (Франція). Також у даній роботі визначено, що детальне вивчення зарубіжних моделей професійного навчання та ретельний їх відбір з урахуванням національних особливостей, особливо економічних умов та забезпечення матеріально- технічної бази, дозволив би вітчизняним закладам вищої освіти інтегруватися у світове професійне середовище та, в перспективі, стати конкурентоспроможними на світовому ринку освітніх послуг.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127784952","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"MOBILITY AND LANGUAGE LEARNING: USING ONLINE PLATFORMS FOR LEARNING FOREIGN LANGUAGES","authors":"A.V. Shykun","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.33","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.33","url":null,"abstract":"Mobility can have a significant impact on language learning, as it exposes learners to new linguistic and cultural environments. Immersion is one of the most effective ways to learn a language. When learners are surrounded by a language they are trying to learn, they are forced to use it and to adapt to new ways of communication. Mobility provides opportunities for learners to immerse themselves in the language by traveling to a foreign country or living with a host family. Online platforms have become increasingly popular for learning English in recent years. There are several benefits to using online platforms for language learning, including convenience, flexibility, and the ability to connect with native speakers. One of the most significant advantages of online language learning is that it allows learners to study at their own pace and on their own schedule. This is particularly useful for those who have busy schedules or limited access to language schools or tutors. Online platforms also offer a wide range of resources and materials, including videos, interactive exercises, and practice tests, which can help learners improve their language skills quickly and efficiently. The way foreign languages are learned has changed with the help of mobile technology. the concept of mobile students (MLs) appeared. That is, these are students who use modern innovations in the field of mobile communication to learn the language. Mobile technologies have allowed the use of a modern form of foreign language learning such as an online platform. It is an educational environment that creates a kind of virtual world and provides many opportunities, including multimodal, mobile, and social (Jones and Hafner, 2012; Richards, 2015). The researches show that there are many advantages of using online platforms and mobile technologies in language learning and teaching. Moreover, mobile learners may come from different cultural and linguistic backgrounds, however, they use online language learning platforms equally successfully (Ho, 2018). The article examines the possibilities and advantages of learning foreign languages using online platforms.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121742312","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МУЗИЧНЕ СПРИЙНЯТТЯ ШКОЛЯРІВ НА ОСНОВІ ІНТЕГРАЦІЇ МИСТЕЦТВ","authors":"Романа Дудик","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.12","url":null,"abstract":"У статті досліджується важливість поєднання музики з іншими мистецтвами, такими як живопис, танець і драма, з метою стимулювання інтелектуального, емоційного та творчого розвитку учнів. Підкреслюється важливість інтеграції мистецтв у навчальному процесі школяра, особливо у сфері музичного сприйняття. Цей підхід допомагає розвивати не тільки музичні навички, але й інтелектуальні та творчі здібності учнів, сприяє їх загальному розвитку та підвищує якість музичної освіти. Інтеграція цих мистецтв сприяє покращенню музичного сприйняття школярів і розвитку їх творчості. Поєднання музики з живописом, наприклад, стимулює візуальне музичне сприйняття та допомагає учням краще розуміти виразність та настрої музичних композицій. Танець може бути використаний для фізичного вираження музики, допомагаючи учням відчути ритм та мелодію через рух тіла. Драма допомагає учням відтворити емоційні аспекти музики через акторську гру та виразність. Використовуючи інтегративний підхід, уроки мистецтва стають більш цікавими та змістовними для учнів, допомагають їм розуміти музику краще та активніше розвивати творчість. У статті представлені методи інтеграції мистецтв, які свідчать про позитивний вплив інтеграції мистецтв на музичне сприйняття школярів. Учні, які беруть участь у таких інтегрованих уроках, проявляють більшу зацікавленість до музики, покращується музична техніка, збільшення творчих навичок і більш глибоке розуміння музичних творів. Цей інтегративний підхід до музичного навчання дозволяє учням бачити та відчувати музику в контексті інших мистецтв, що розширює їх розуміння і сприйняття музичного матеріалу. Крім того, це сприяє розвитку учнівської творчості, уяви, інтелектуальних навичок та сприяє їхньому загальному розвитку. Інтеграція мистецтв стимулює творчий потенціал учнів. Вона сприяє розвитку їхньої уяви, креативного мислення, інноваційних підходів до музики і розширенню їхнього художнього вираження. Інтегративне навчання сприяє формуванню учнівської творчості, їх здатності бачити зв’язки між різними мистецькими дисциплінами та створювати щось нове і унікальне.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128496763","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕДАГОГІЧНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ДІАГНОСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ","authors":"Ю. В. Грищук","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.8","url":null,"abstract":"Стаття присвячена обґрунтуванню педагогічної моделі розвитку діагностичної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ у системі післядипломної освіти. Проаналізовані підходи українських на іноземних науковців до визначення понять “модель” та “моделювання”. Розкрито змістовне наповнення усіх елементів (мети, завдань, принципів, підходів, організаційно-педагогічних умов, змісту, методів, засобів, технологій, організаційних форм навчання, критеріїв і показників діагностування рівнів розвиненості діагностичної компетентності, результату) запропонованої педагогічної моделі, які взаємопов’язані і взаємодіють між собою, створюючи синергетичний зв’язок, який є необхідним для розвитку діагностичної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ. Модель включає в себе наступні блоки: концептуальний, змістовний, методичний, діагностично-результативний. Концептуальний блок наочно відтворює мету, завдання розвитку діагностичної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ з урахуванням знань, умінь, навичок, досвіду, цінностей, а також методологічних підходів та дидактичних принципів, яких ми дотримувалися під час моделю- вання. У змістовному блоці висвітлено зміст підготовки викладачів іноземних мов ВВНЗ, який реалізується відповідно до компонентів їхньої діагностичної компетентності. Методичний блок відображає етапи авторської методики, траєкторії адаптивного навчання, а також відображає форми, методи, засоби, які забезпечують поступове, цілеспрямоване, системне та послідовне оволодіння змістовними складовими діагностичної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ. Діагностично-результативний блок містить результат розвиненості діагностичної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ за допомогою визначених критеріїв та показників.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127620588","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕХАНІЗМИ СПІВПРАЦІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ З ОРГАНІЗАЦІЯМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В КОНТЕКСТІ РЕІНТЕГРАЦІЇ ВЕТЕРАНІВ","authors":"Тетяна Іванівна Захаріна","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.14","url":null,"abstract":"У статті розглядаються особливості налагодження співпраці між органами державної влади та організаціями громадянського суспільства в контексті підвищення ефективності реінтеграції військовослужбовців та ветеранів. Акцентовано увагу на правових аспектах даної співпраці та затвердженні прав громадянських організацій на рівні законодавчих актів. Представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження, проведеного у формі анкетування серед військовослужбовців (ветеранів) та членів їх сімей, спрямоване на визначення переліку організацій, що на думку респондентів можуть бути залучені в процес соціальної реінтеграції. Мета дослідження полягає у визначенні дієвих механізмів співпраці органів державної влади з організаціями громадянського суспільства в контексті реінтеграційної діяльності з військовослужбовцями та ветеранами. Для досягнення поставленої мети визначено основні завдання, а саме: ознайомитися та ретельно дослідити провідні наукові дослідження з проблеми організації співпраці державних органів влади та громадськості в сфері соціальних питань; визначити основні принципи та механізми ефективної співпраці державних органів влади та організацій громадянського суспільства з питань реінтеграції ветеранів; експериментально дослідити ставлення громадськості до співпраці органів державної влади з суспільством з питань реінтеграції громадян. У висновках підтверджено важливість взаємодії органів державної влади з організаціями громадянського суспільства, оскільки представники громадськості в даному контексті здатні відобразити права, потреби та інтереси військовослужбовців та ветеранів, як категорії громадян, що інтегрується, та суспільства в цілому. На основі проведеного теоретичного та емпіричного дослідження визначено також, що механізми співпраці є недостатньо розробленими й потребують подальшого узгодження з потребами суспільства та апробації в умовах сучасного соціуму. Новизна дослідження та його практичне значення полягають у визначенні пріоритетності розподілу функціональних обов’язків з питань реінтеграції між різними організаціями (на думку ветеранів та членів їх сімей), що є відображенням рівня довіри до різного роду установ, сформованої на основі попереднього досвіду.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"2023 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133130558","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ В СІМЕЙНИХ ВІДНОСИНАХ","authors":"Г.Ю. Вошколуп","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.6","url":null,"abstract":"У статті здійснено узагальнення проведеного теоретичного аналіз наукових психологічний праць з питань розподілу сімейних ролей та проявів лідерських якостей в сімейних відносинах. За результатами аналізу установлено, що феномен лідерства вже досить давно розглядається дослідниками як соціально-психологічне явище управлінського спрямування, тобто носить соціальний та міжособистісний характер, оскільки виникає і реалізується лише в дійсному соціальному оточенні (не буває одноосібного лідерства типу «сам собі лідер»). Установлено, що в психологічній літературі на сьогодні сформовано три основні підходи до трактування сутності лідерства в сучасних умовах: 1) як різновид влади; 2) як управлінський статус; 3) як вплив на інших людей. При цьому сімейне лідерство більше підпадає під третій з наведених підходів. Узагальнено типові ознаки традиційної сім’ї. З’ясовано, що сучасна сім’я має істотні відмінності від традиційної, оскільки сучасні умови розвитку суспільства диктують свої умови для відповідних трансформацій в частині сімейних відносин. Узагальнено типові відмінності сучасної сім’ї від традиційної, зокрема, в частині вікового початку шлюбних відносин, основного джерела забезпечення доходів родини, рівнем освіченості та рівноправністю партнерів. Сформовано найбільш типові ознаки інституту сім’ї: перехід від традиційної (патріархальної) до сучасної рівноправної демократичної моделі сімейних відносин; перехід від багатопоколінної сім’ї до нуклеарної; перехід від сімей з домогосподарським типом чітковго розподілу ролей, до сімей з варіативним характером праці, де професії, які були раніше «чоловічими», стали доступні і для жінок; перехід від спонтанного народження дітей до їх планування;втрата інститутом сім’ї своєї стійкості (зростання числа розлучень), часткова втрата своїх функцій; знецінення окремих духовно-моральних, громадських, загальнолюдських ідеалів. З урахуванням проведеного критичного аналізу науково- психологічної літератури з сімейної психології обґрунтовано наступні психологічні чинники проявів лідерських якостей в сімейних відносинах: задоволеність шлюбом, рольові очікування, конфліктність, сімейні установки.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"46 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114786276","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ","authors":"Віра Васильцова, Тетяна Леонтьєва","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.4","url":null,"abstract":"У статті розглядається психолого-педагогічний супровід навчання дітей з особливими освітніми потребами як компонент безпечного та корисного освітнього середовища сучасної Нової української школи, що сприяє розвитку здобувачів освіти, що мають особливі освітні потреби, підвищує їх мотивацію до навчання та самонавчання. Велике значення для освітнього процесу має партнерство спеціалістів та родини учнів з особливими потребами. З’ясовано роль психолого-педагогічного супроводу як основи для розвитку співробітництва між усіма учасниками освітнього процесу. Досліджено психолого-педагогічні особливості організації освітнього процесу для здобувачів освіти, що мають особливі освітні потреби. Авторами використані методи дослідження: теоретичний аналіз науково-педагогічної літератури та якісний аналіз досвіду психолого-педагогічного супроводу навчання здобувачів освіти, що мають особливі освітні потреби. Обґрунтовано роль вчителя та асистента вчителя в організації та здійсненні психолого- педагогічного супроводу. Наведено форми навчання, які пропонується використовувати в освітньому процесі здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. Виділено види діяльності, які сприяють формуванню навичок самоосвіти та самореалізації здобувачів освіти із особливими освітніми потребами. Зроблено висновок про те, що психолого-педагогічний супровід спирається на принцип індивідуалізації, супровід спрямований на підтримку здобувачів з особливими потребами освіти у досягненні їх цілей у навчанні, утримання мотивації, допомогу у розпізнаванні своїх можливостей, здібностей та розвитку потенціалу. Психолого-педагогічний супровід сприяє розвитку соціальних та особистісних компетентностей здобувачів освіти, а саме: комунікативних навичок, толерантності та здатності учнів до навчання та самонавчання. Дане дослідження дозволило зробити висновок, що досвід впровадження різних форм психолого-педагогічного супроводу в навчанні здобувачів освіти з особливими потребами надає приклади реалізації принципу індивідуалізації у вітчизняному освітньому процесі, що змінюються та адаптуються під реалії Нової української школи.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"40 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-07-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122660662","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}