Technologies and Engineering最新文献

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДСИСТЕМИ ТЕПЛОВІДДАЧІ НА ОСНОВІ CDF-МОДЕЛІ КІМНАТИ","authors":"В. І. Дешко, І. О. Суходуб, Олег Ігорович Яценко","doi":"10.30857/2786-5371.2022.5.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2022.5.2","url":null,"abstract":"Мета. Визначення енергетичних показників роботи підсистеми тепловіддачі системи опалення на базі CFD-моделі опалювальної кімнати. \u0000Методика. За допомогою CFD-моделювання типової кімнати з радіатором та природним повітрообміном були отримані данні, використані для розрахованку показників ефективності тепловіддавальної складової системи опалення (підсистеми тепловіддачі) відповідно до методики, представленої ДСТУ Б А.2.2-12:2015. Для CFD-моделювання було використано k-ε модель турбулентності та S2S радіаційну модель. \u0000Результати. За результатами чисельних моделювань, було проведено аналіз температурного розподілу у кімнаті. На основі отриманих даних про теплове навантаження кімнати, внутрішні середньооб’ємну та середньорадіаційну температури, а також температуру в робочій зоні було розраховано складову загальної ефективності, яка відповідає за вертикальний профіль розподілення температури повітря у приміщенні та включає коефіцієнт що враховує вплив температурного напору та коефіцієнт, що враховує питомі тепловтрати через зовнішні огороджувальні конструкції, визначені за температурного напору 29 К. \u0000Наукова новизна. Запропоновано підхід до визначення коефіцієнтів, які стосуються ефективності тепловіддавальної складової системи опалення (підсистеми тепловіддачі). Таким чином методом гідродинамічного моделювання можна уточнити тепловтрати підсистеми тепловіддачі та наведені в ДСТУ Б А.2.2-12:2015 коефіцієнти. \u0000Практична значимість. Наведені результати досліджень доводять доцільність застосування CFD-моделей при розрахунку тепловтрат тепловіддавальної складової системи опалення, а також дозволяють провести наукове обгрунтування ряду значень, наведених у таблицях стандарту ДСТУ Б А.2.2-12:2015, які стосуються ефективності тепловіддавальної складової системи опалення.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"75735754","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОВТОРНА ПЕРЕРОБКА СПІВПОЛІМЕРУ ПОЛІЕТИЛЕНТЕРЕФТАЛАТУ В ПРОЦЕСІ АДИТИВНОГО ВИРОБНИЦТВА","authors":"Є. С. Ящук, Н. В. Сова, О. О. Слєпцов, Т. Р. Федорів, С. І. Осауленко","doi":"10.30857/2786-5371.2022.5.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2022.5.8","url":null,"abstract":"Мета дослідження. Дослідження властивостей співполімеру ПЕТ, переробленого методом адитивного виробництва. \u0000Методи дослідження. Визначали основні фізико-механічні властивості дослідних зразків – міцність та відносне видовження при розриві за ISO 527-2:2012, модуль пружності при згині – BS EN ISO 178:2003, густину за ISO 1183-1:2019. Визначення показника текучості розплаву композитів проводили згідно ISO 1133-1:2011 на капілярному віскозиметрі постійного тиску при температурі (250±0,5)°С та масі вантажу 2,16 кг. \u0000Результати. Відходи співполімеру поліетилентерефталату, що утворюються під час адитивного виробництва, характеризуються високою однорідністю та не містять домішок інших матеріалів, що позитивно впливає на механічні властивості вторинної сировини. Вибір температури екструзії під час налаштування параметрів адитивного виробництва визначається значенням показника текучості розплаву полімерного матеріалу. Попереднє висушування мононитки полімеру забезпечує отримання більш монолітного виробу при умові підвищення температури екструзії, порівняно з кондиціонованою монониткою. Тип заповнення при адитивному виробництві суттєво впливає на кінцеві механічні властивості готового виробу. Заповнення 90º дозволяє отримувати вироби з максимально високими значеннями механічних характеристик, що зумовлено реалізацією ефекту орієнтаційного витягування розплаву полімеру та впорядкування його надмолекулярної структури. \u0000Наукова новизна. Встановлено, що максимальні значення механічних характеристик у дослідному зразку з РЕТ-G досягаються при типі заповнення 90º при попередньому висушуванні мононитки, що зумовлено ефектом орієнтаційного витягування при адитивному виробництві зразка. \u0000Практична значимість. Встановлено можливість повторної переробки відходів адитивного виробництва співполімеру поліетилентерефталату у готові вироби без суттєвого зниження їх механічних характеристик.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85951599","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МІКРОФІЛЬТРАЦІЙНІ МЕМБРАНИ, МОДИФІКОВАНІ ГІДРАТОВАНИМ ДІОКСИДОМ ЦИРКОНІЮ, ЯКИЙ МІСТИТЬ ВУГЛЕЦЕВІ НАНОТОЧКИ","authors":"К. О. Куделко, Л. М. Рождественська, А. А. Вербицька, Ю. В. Борисенко, В. З. Барсуков","doi":"10.30857/2786-5371.2022.5.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2022.5.5","url":null,"abstract":"Мета дослідження: Встановлення впливу модифікаторів - гідратованого діоксиду цирконію та його композиту із вуглецевими наноточками - на розділову здатність полімерних мембран (перенос іонів та закономірності фільтрування води і розчинів білків) для подальшого використання мембран із найкращими властивостями у процесах концентрування білкових компонентів із рідин біогенного походження. \u0000Методи дослідження: Сканувальна електронна мікроскопія (дослідження морфології мембран), гравіметричний (визначення вмісту ZrO2 у полімері), кондуктометрія (вміст солі у водних розчинах), потенціометрія (вимірювання мембранного потенціалу), спектрофотометричний (концентрація білку у пермеаті). \u0000Результати: Мікрофільтраційні мембрани (полівініліденфторидну та поліамідну) модифіковано гідратованим діоксидом цирконію, а також його композитом із вуглецевими наноточками, розмір яких становить 8–12 нм. Тестування мембран при фільтруванні води показало, що найменший гідродинамічний опір, який становить (0.48–3.77)´1012 м-1 виявляють полівініліденфторидні мембрани - як вихідна, так і модифіковані. При фільтруванні розчину бичачого сироваткового альбуміну показало, що найбільшою стійкістю до органічних забруднювачів та найвищою розділовою здатністю характеризується мембрана, модифікована композитом: при цьому затримується 100% білку. Цю мембрану використано для одержання білкового концентрату молочної сироватки. При цьому утворення осаду відбувається на її зовнішній поверхні. \u0000Для ідентифікації вуглецевих наноточок в інкорпорованому композиті запропоновано непрямий метод, який передбачає вимірювання мембранного потенціалу та вивчення дифузії солі (1,1-зарялного електроліту). Розраховано коефіцієнти дифузії іонів. У випадку полівініліденфторидних матеріалів, що містять одно- та двокомпонентний модифікатори, ці значення становлять відповідно 7´10-12 та 6´10-13 м2с-1 для іонів Na+. Отже, вуглецева складова зменшує коефіцієнти дифузії на порядок. \u0000Висновки: Введення до пор мікрофільтраційних мембран двокомпонентного модифікатору, що містить вуглецеві наноточки, дозволяє покращити затримуючу здатність мембран та підвищити їх стійкість до органічних забруднювачів. Мембрани можуть бути використані для переробки рідин біогенного походження.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"82447542","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОКИСНЕННЯ ОРГАНІЧНИХ СУБСТРАТІВ РІЗНОЇ ПРИРОДИ У ПРИСУТНОСТІ ГУМІНОВИХ ТА ГЕМАТОМЕЛАНОВИХ КИСЛОТ","authors":"І. В. Єфімова, О. В. Смирнова, В. І. Бессарабов","doi":"10.30857/2786-5371.2022.6.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2022.6.8","url":null,"abstract":"Мета. Дослідження реакційної здатності гумінових речовин у процесах радикально-ланцюгового окиснення декількох різних за природою органічних субстратів в апротонному середовищі. \u0000Методика. Газоволюмометричним методом було досліджено ініційоване азодіізобутіронітрілом окиснення кумолу, етилбензолу та аскорбінової кислоти в присутності гумінових та гематомеланових кислот в апротонному середовищі. \u0000Результати. Вивчено ініційоване рідиннофазне окиснення кумолу, етилбензолу та аскорбінової кислоти киснем у присутності гумінових і гематомеланових кислот із бурого вугілля. Показано, що додавання гумінових речовин до досліджуваної системи з кумолом та етилбензолом викликає гальмування процесу окиснення даних модельних субстратів, причому ефект, що спостерігається, посилюється зі збільшенням концентрації гумінових речовин. В той же час, додавання гумінових речовин до досліджуваної системи з аскорбіновою кислотою викликає прискорення процесу окиснення субстрату, яке посилюється зі збільшенням концентрації гумінових речовин. \u0000Наукова новизна. Вперше доведена вибіркова антиоксидантна або прооксидантна активність гумінових та гематомеланових кислот в процесах радикально-ланцюгового окиснення в залежності від природи окислювального субстрату. \u0000Практична значимість. Проведені дослідження доводять, що гумінові речовини виявляють вибіркові властивості, які уповільнюють або прискорюють процеси радикально-ланцюгового окиснення залежно від природи субстрату, що окиснюється. Здатність гумінової та гіматомеланової кислот до антиоксидантної та прооксидантної активності може бути перспективною для створення комплексних препаратів цілеспрямованої дії з регульованими окислювально-відновними властивостями.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80028474","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ НАПОВНЕНИХ ДИСПЕРСІЙ ВОДОРОЗЧИННИХ ПОЛІМЕРІВ ДЛЯ ФУНКЦІОНАЛІЗАЦІЇ ВОЛОКНИСТИХ МАТЕРІАЛІВ","authors":"В. П. Плаван, О. В. Іщенко, Н. В. Тарасенко, Ю. О. Будаш, А. І. Колодій","doi":"10.30857/2786-5371.2023.1.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2023.1.7","url":null,"abstract":"Мета дослідження – визначення впливу типу та концентрації полімерної сполучної речовини та кількості введеного адсорбенту на реологічні характеристики наповнених полімерних дисперсій і фізико-механічні властивості комбінованих волокнистих матеріалів для технологій водоочищення. \u0000Методика. Як основа для отримання волокнистих сорбційних матеріалів в роботі був використаний голкопробивний нетканий матеріал з поверхневою щільністю 227 г/м2 (ПУ/ПА-6,6), отриманий з еластичних волокнистих відходів текстильної промисловості. Для підвищення сорбційної здатності матеріалів вводили порошок глини монтморилонітового типу в кількості до 5–10% від маси. Як водорозчинні полімери для просочення волокнистої основи було обрано полівініловий спирт і крохмаль. Досліджували влив концентрації полімерних розчинів на реологічні характеристики наповнених полімерних дисперсій. Реологічні властивості наповнених полімерних композицій визначалися за допомогою ротаційного віскозиметра NDJ-9S (КНР). Механічні характеристики нетканих матеріалів визначали на розривній машині типу РМ-30, відповідно стандарту ДСТУ ISO 9073-3:2003. \u0000Результати. Встановлено, що концентрація полімерного сполучного та кількість мінерального сорбенту впливають на поверхневу щільність волокнистих матеріалів, просочених дисперсіями крохмалю і ПВС. Введення глини до 10% від маси сполучного призводить до значного зростання поверхневої щільності волокнистих матеріалів, хоча одночасно спостерігається зниження їх міцності. Нанесення наповненої дисперсії ПВС призводить до зниження розривного навантаження майже вдвічі із збільшенням кількості введеної глини. Розривне навантаження знижується майже на чверть із збільшенням кількості введеної глини в розчини крохмалю вищої концентрації. \u0000Нанесення 3% дисперсії ПВС або 2–3% дисперсії крохмалю з введенням 5% глини забезпечує отримання достатньо еластичних волокнистих матеріалів з хорошими показниками міцності. А враховуючи раніше отримані результати про те, що обробка волокнистої основи 3%-вими дисперсіями ПВС і крохмалю, наповненими глинистими мінералами, сприяє підвищенню сорбційної здатності отриманих матеріалів, ці волокнисті композити для технологій водоочищення можуть бути рекомендовані. \u0000Наукова новизна. Визначили раціональні умови отримання наповнених полімерних дисперсій з необхідними реологічними властивостями для просочення нетканих матеріалів на основі волокнистих відходів і отримання волокнистих композитів з сорбційними властивостями з відповідними фізико-механічними властивостями. \u0000Практична значимість. Сорбційні матеріали, отримані на основі волокнистих відходів ПУ/ПА-6,6, просочені наповненими дисперсіями водорозчинних полімерів, можуть бути в подальшому використані для очищення стічних вод підприємств легкої і хімічної промисловості від іонів важких металів, що може мати важливе значення для захисту довкілля і здоров'я людей.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84026801","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗРИВАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК КОМПЛЕКСНОЇ ПАРА-АРАМІДНОЇ НИТКИ","authors":"О.М. Дмитрик, С. Ю. Боброва, Людмила Євгеніївна Галавська, Тетяна Вікторівна Єліна","doi":"10.30857/2786-5371.2022.6.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2022.6.6","url":null,"abstract":"Мета. Виявити фактори, що впливають на характеристики міцності комплексних пара-арамідних ниток. \u0000Методика. У роботі використано стандартизований метод дослідження розривальних характеристик ниток згідно з ДСТУ ISO 2062:2004 з використанням розривної машини WDW-5ES, основні положення текстильного матеріалознавства та теорії в’язання, методи аналізу та синтезу одержаних результатів. \u0000Результати. З метою виявлення факторів, що впливають на розривальні характеристики пара-арамідних ниток, у ході експериментальних досліджень змінювали кількість ниток, що піддається розриву, затискну довжину та точку переплетення ниток по відношенню до рухомого затискача у разі дослідження міцності ниток петлею. При цьому затискна довжина змінювалася в діапазоні від 25мм до 300мм. У разі розірвання нитки петлею затискна довжина залишалася незмінною і становила 100 мм, а розташування точки переплетення ниток по відношенню до затискачів визначалось як 25х75мм, 50х50мм, 75х25мм. \u0000Наукова новизна. Встановлено закономірності впливу кількості ниток, що піддаються розриву, затискної довжини та розташування точки переплетення у разі дослідження міцності нитки на розрив петлею на величину розривального зусилля та видовження комплексних пара-арамідних ниток. \u0000Практична значимість. Одержані результати досліджень щодо характеру руйнування комплексної пара-арамідної нитки під дією розривального зусилля можуть бути використані в комп'ютерних системах імітаційного моделювання у ході реалізації віртуальних експериментів з визначення фізико-механічних характеристик трикотажу на основі його 3D моделі.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"91312117","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ЕЛЕКТРОПРОВІДНИХ ГІБРИДНИХ КОМПОЗИЦІЙНИХ ПОКРИТТІВ","authors":"Р. Ф. Свістільнік, Т. Р. Федорів, Б. М. Савченко, С. І. Осауленко","doi":"10.30857/2786-5371.2022.4.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2022.4.5","url":null,"abstract":"Мета дослідження. Розроблення технології та складу електропровідних полімерних покриттів з регульованим рівнем електричного опору на основі вуглецевих складових для застосування при створенні гнучких нагрівальних елементів. \u0000Методи дослідження: Визначали питомий поверхневий та об’ємний електричний опори за методом Кельвіна використовуючи чотириелектродну схему. \u0000Результати. Електричний опір покриття в значній мірі залежить від способу його нанесення та виду субстрату, що застосовується. Роликовий аплікатор забезпечує отримання монолітного багатошарового покриття з низьким значення питомого об’ємного електричного опору. Паперовий субстрат дозволяє сформувати бездефектне покриття завдяки швидкому поглинанню розчинника та попередженню розшарування системи через зростання її в’язкості. Проте плівковий субстрат є більш придатним у випадку створення нагрівальних елементів. Товщина покриття впливає на значення питомого об’ємного електричного опору і дозволяє керовано регулювати його електропровідність. Найнижчі значені електричного опору для створених покриттів отримані у випадку використання електропровідної сажі марки ХС 72 в кількості 10–20% мас. Введення інертних наповнювачів у склад композиції дозволяє знизити горючість покриття та покращити електропровідність за рахунок зменшення частки діелектричної полімерної матриці та покращення перколяції. Модифікація полімерної матриці реактопластичним компонентом – бакелітовою смолою забезпечує отримання термостабільного покриття, стійкого до дії розчинників. \u0000Наукова новизна. Встановлено залежність питомого електричного опору покриття від вмісту та виду сажі. Показано можливість регулювати електропровідність покриття шляхом введення інертного мінерального наповнювача в склад композиції. \u0000Практична значимість. Встановлено вплив технології нанесення покриття на значення його електричного опору. Визначена залежність питомого електричного опору покриття від виду субстрату.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85762237","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОБГРУНТУВАННЯ СКЛАДУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ГЕЛЮ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ РАН ТА ОПІКІВ З ШАВЛІІ ЛІКАРСЬКОЇ ЕКСТРАКТОМ","authors":"Олександр Митрофанович Роїк, Олена Нікітіна","doi":"10.30857/2786-5371.2022.6.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2022.6.9","url":null,"abstract":"Мета. Розробити оптимальний склад та технологію виробництва лікарського засобу на гелевій основі для лікування ран та опіків з шавлії лікарської екстрактом. Встановити фізико-хімічні та технологічні показники якості розробленого засобу. \u0000Методика. У роботі застосовувалися теоретичні та емпіричні методи: вивчення літератури, присвяченої обраній тематиці; методи порівняльного аналізу, системний підхід, експериментальне дослідження з оцінки сумісності компонентів та вибору оптимального консерванту, статистичні методи збору та обробки інформації. \u0000Результати. Проаналізовано український ринок лікарських препаратів для лікування ран та опіків і встановлено, що дана група ЛЗ представлена 105 препаратами різної форми випуску. В Україні, найбільшу частку займають препарати м’якої форми випуску, а розробка такої лікарської форми, яка б забезпечувала вимогам, що пред’являються до ідеального покриття, є актуальним напрямком сучасної технології ліків. однією з найперспективніших ЛФ для лікування ран та опіків є гелі, що являють собою м’які лікарські засоби (МЛЗ), які призначені для місцевого застосування. Обґрунтовано введення до складу препарату шавлії лікарської екстракту. За результатами проведених досліджень найбільш прийнятним консервантом у складі розробленого гелю обрано спирт фенілетиловий у концентрації 0,4%, що зумовлено проявом його високої антимікробної активності у даній фармацевтичній композиції, фізіологічною безпечністю, економічністю. Процес виготовлення розробленого гелю для лікування ран та опіків складається з 4 стадій, які детально описані в роботі. \u0000Наукова новизна. На підставі проведених досліджень обґрунтовано оптимальний склад гелю від ран та опіків і розраховано такий його склад: Екстракт листя шавлії – 10%, лідокаїну гідрохлорид – 2%, Хлоргексидину диглюконат – 2%, карбомер Carbopol® «Ultrez 21» – 1%; трометамол – до рН 6.0, пропіленгліколь – 5%, масло чайного дерева – 1,0 %, спирт фенілетиловий – 0,4% і вода очищена – до 100,0. Розроблено технологічну схему виробництва і проведено постадійний контроль якості розробленого гелю. За результатами мікробіологічних досліджень підтверджено доцільність та ефективність введення антимікробного консерванту спирту фенілетилового в концентрації 0,4%. На основі отриманих даних запропоновано умови зберігання ЛЗ у формі гелю від ран та опіків – при температурі 2–8 °C у тубах по 30,0 г у захищеному від світла місці, термін придатності – 2 роки. \u0000Практична значимість. Розроблений склад ЛЗ у формі гелю для лікування ран та опіків може бути використаний для промислового виробництва та доповнити та розширити існуючий асортимент лікарських препаратів з даної проблематики.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"72650960","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАНОКАТАЛІЗАТОРІВ","authors":"О. В. Кислова","doi":"10.30857/2786-5371.2022.5.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2022.5.4","url":null,"abstract":"Мета. Узагальнити інформацію про особливості будови та властивості нанокаталізаторів, принцип їх дії, ефективність, специфічність, переваги застосування та перспективні напрямки розвитку. \u0000Методика. Аналіз літературних даних щодо залежності властивостей нанокаталізаторів від їх просторової розмірності, впливу особливостей структури на ефективність нанокаталізу, перспектив розвитку. \u0000Результати. Нанокаталізатори характеризуються сукупністю специфічних фізичних та хімічних властивостей, які обумовлені суттєвим зростанням їх питомої поверхні внаслідок зменшення розмірів часточок, зміною кристалічної структури та будови електронних рівнів. Механізм дії нанокаталізаторів відрізняється від дії класичних каталізаторів. На ефективність каталізу значно впливає розмір наночастинок та їх взаємодія з носієм. Активні центри нанокаталізаторів мають неоднорідну поверхню та ненасичені валентні зв'язки, які сприяють легкому протіканню електронного або протонного обміну. Широкого застосування набувають нанокомпозитні матеріали на основі нанокластерів металів та модифікованих поліелектролітів, вуглецевих матеріалів, цеолітів, які стабілізують структуру нанооб’єктів та збільшують їх каталітичну активність. \u0000Наукова новизна. Аналіз літературних даних показав, що ефективність дії нанокаталізаторів залежить від просторової розмірності нанооб’єктів, наявності дефектів у їх структурі. Створення композитних наноматеріалів дозволяє стабілізувати наночастинки каталізаторів, зберегти їх унікальні властивості та технологічно модифікувати організацію каталітичних процесів. \u0000Практична значимість. Нанокаталітичні системи дають можливість реалізовувати хіміко-технологічні процеси з більшою ефективністю, меншими енерговитратами та за вищими екологічними вимогами. Сучасні методи одержання нанокаталізаторів з оптимальними структурними та розмірними характеристиками сприяють підвищенню їх активності, селективності, зниженню собівартості.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78475791","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ПАРАМЕТРІВ ОДНО- ТА ДВОКОМПОНЕНТНОГО ВУГЛЕЦЕВОГО НАПОВНЮВАЧА НА ЕЛЕКТРОПРОВІДНІСТЬ АКРИЛОВОГО ПОЛІМЕРНОГО КОМПОЗИЦІЙНОГО ПОКРИТТЯ","authors":"Я. А. Куриптя, Ілона Володимирівна Сеник, В. З. Барсуков, В. Г. Хоменко","doi":"10.30857/2786-5371.2022.5.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2022.5.6","url":null,"abstract":"Мета. Дослідження впливу параметрів одно- та двокомпонентного вуглецевого наповнювача на електропровідність акрилового полімерного композиту у вигляді тонкого покриття. \u0000Методика. Приготування зразків композитів відбувалось на швидкісному міксері занурюваного типу. Розміри та форму часточок наповнювачів, а також структуру полімерних композитів досліджували у відбитому світлі за допомогою мікроскопу МБИ-15У42. Електропровідність отриманих зразків вимірювали згідно стандартів ASTM D257-07 та ASTM F1711-96 відповідно до значень поверхневого опору зразків. \u0000Результати. Визначено пороги перколяцій для композитів наповнених однокомпонентним наповнювачем – технічним вуглецем, графітом КГП-С1, вуглецевим волокном. В результаті проведених експериментів показано, що перколяційна поведінка провідності полімерних композитів, наповнених однокомпонентним наповнювачем, пов'язана з морфологією відповідного наповнювача та внутрішньою структурою, яку він утворює при взаємодії з полімером. Синтезовані полімерні композити з двокомпонентними наповнювачами КГП-С/технічний вуглець, вуглецеве волокно T300/технічний вуглець, і різним співвідношенням вуглецевих матеріалів та загальним наповненням в композиті 50–70 об. % показали синергетичний ефект електропровідності при певному співвідношенні компонентів наповнювача. \u0000Наукова новизна. Встановлено вплив співвідношення складових вуглецевого двокомпонентного наповнювача на електропровідність акрилового полімерного композиту. \u0000Практична значимість. Визначено оптимальну пару вуглецевих наповнювачів, їх вміст та співвідношення двокомпонентного наповнювача в акриловому полімерному композиті. Отримані композити можуть бути використані для виготовлення електропровідного полімерного покриття.","PeriodicalId":22554,"journal":{"name":"Technologies and Engineering","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78554779","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}