Medical and Clinical Chemistry最新文献

{"title":"ВПЛИВ ДУЛОКСЕТИНУ НА КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ ТА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМИ ВЕРТЕБРОГЕННИМИ ПОПЕРЕКОВО-КРИЖОВИМИ БОЛЬОВИМИ СИНДРОМАМИ","authors":"А. Р. Кулик, Анжеліка Володимирівна Паєнок, Л. Д. Сойка, Любов Лаповець, Н. Д. Бойків, С. О. Ткачук, Н. З. Луців, Н. Р. Дем’янчук","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14128","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14128","url":null,"abstract":"Вступ. Хронічний біль у нижній частині спини – джерело страждань мільйонів людей, а також одна з основних причин інвалідизації населення в розвинутих країнах світу. На жаль, сьогодні не існує однозначного уявлення про патогенез хронічного болю, а також узагальненого послідовного підходу до лікування. Формування хронічного болю – складний та багатогранний процес, на який можуть впливати різні фактори. У статті проаналізовано клінічний перебіг больового синдрому, проаналізовано показники тривожності, депресії, якості життя та оцінено рівні субстанції Р і кортизолу в крові пацієнтів на тлі лікування дулоксетином. Мета дослідження – оцінити вплив дулоксетину на клінічний перебіг та біохімічні показники у пацієнтів із хронічними вертеброгенними попереково-крижовими больовими синдромами після комплексного стаціонарного лікування. Методи дослідження. Проведено комплексне клінічне обстеження та визначення біохімічних показників (кортизолу і субстанції Р) у сироватці крові 45 пацієнтів (середній вік – (41,2±11,2) року, кількість чоловіків – 26 (57,7 %), кількість жінок – 19 (42,3 %)). Біохімічні показники визначали методом імуноферментного аналізу без екстракції в зразках сироватки крові. Результати й обговорення. Через 8 тижнів приймання дулоксетину в дозі 60 мг 1 раз на день у пацієнтів із хронічними вертеброгенними попереково-крижовими больовими синдромами зменшилось вираження больового синдрому, вірогідно (р<0,05) знизилась поширеність клінічних симптомів (напруження мʼязів спини, анталгічного сколіозу, симптому Ласега), покращилась рухомість поперекового відділу хребта (за даними пальце-підлогової проби, з (23,12±2,31) до (16,46±2,26) см). Також вірогідно зменшились показники тривожності, депресії та поліпшилась якість життя (р<0,05). Рівень субстанції Р у крові знизив­ся з (8,25±2,35) до (6,11±2,71) нг/мл, а кортизолу – з (379,3±93,1) до (212,2±88,0) нмоль/л (p>0,05). Висновок. Призначення дулоксетину після закінчення стаціонарного лікування пацієнтів із хронічними вертеброгенними попереково-крижовими больовими синдромами приводить до покращення клінічних метрик, зменшення вмісту кортизолу і субстанції Р у крові.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"10 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139312828","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ПИТНОЇ ВОДИ З РІЗНИМ ВМІСТОМ СТЕАРАТУ КАЛІЮ В КОМБІНАЦІЇ З ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ НА ПОКАЗНИКИ АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ В ОРГАНІЗМІ ЩУРІВ","authors":"І. Р. Мисула, В. В. Лотоцький, Л. Я. Федонюк, О. М. Смачило, О. М. Сопель","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14140","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14140","url":null,"abstract":"Вступ. Часто, потрапляючи у водойми в складі стічних вод, сполуки важких металів можуть контактувати з іншими пріоритетними забруднювачами поверхневих вод, у тому числі з поверхнево-активними речовинами, які є основними компонентами всіх пральних порошків. Мета дослідження – вивчити вплив питної води з різним вмістом стеарату калію ізольовано та в комбінації з кадмієм, міддю і марганцем на показники антиоксидантної системи. Методи дослідження. Дослід проводили на 78 білих щурах-самцях масою 180–200 г, яких поділили на контрольну групу (6 щурів, які споживали питну воду з міського водогону) і три дослідних групи (по 24 тварини в кожній, які добровільно споживали питну воду з таким вмістом стеарату калію: 1-ша група – 125,0 мг/л, що дорівнювало максимально недіючій дозі (МНД) речовини; 2-га – 62,5 мг/л (або 1/2 МНД); 3-тя – 31,2 мг/л (або 1/4 МНД). Через 25 днів від початку експерименту кожну дослідну групу поділили на чотири підгрупи по 6 щурів у кожній, яким було внутрішньошлунково введено кадмію хлорид, марганцю хлорид та міді сульфат у дозах 1/20 від ЛД50 відповідно. Тварин виводили з експерименту під тіопентал-натрієвим наркозом через 30 днів від початку досліду. Для оцінки антиоксидантної системи визначали супероксиддисмутазну і каталазну активність у гомогенаті печінки за стандартними методиками. Результати й обговорення. Споживання щурами питної води з вмістом стеарату калію в кількості, що дорівнює МНД та 1/2 МНД, негативно впливало на стан клітинних мембран гепатоцитів, про що свідчило пригнічення активності ензимів антиоксидантного захисту. Комбінація стеарату калію з важкими металами навіть після одноразового введення останніх посилювала їх токсичну дію, на що вказувало пригнічення активності антиоксидантної системи, більш виражене під впливом кадмію хлориду. Висновок. Споживання питної води зі стеаратом калію в концентрації 125,0 та 65,5 мг/л посилює токсичну дію важких металів на організм щурів. Тому при тривалому споживанні питної води навіть із незначним вмістом синтетичних поверхнево-активних речовин на тлі важких металів з часом виникає потенційний ризик розвитку патологічних процесів в окремих органах (серці, печінці, нирках), що загрожує здоров’ю населення.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"35 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139313025","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ СИРОВИНИ ЩАВНАТУ МЕТОДОМ ГАЗОВОЇ ХРОМАТО-МАС-СПЕКТРОМЕТРІЇ","authors":"С. М. Марчишин, С. М. Жиляєва, Л. В. Слободянюк, Л. О. Кравчук","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14134","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14134","url":null,"abstract":"Вступ. Щавнат (Rumex patientia L. × Ru­mex tianshаnicus Losinsk.) – цінний генофонд нової культури, міжвидовий гібрид щавлю шпинатного зі щавлем тянь-шанським, який одержали в результаті селекційної роботи в 90-х роках ХХ ст. науковці відділу культурної флори Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (м. Київ). Це цінна кормова, овочева, харчова, лікарська рослина. Він має також важливе значення як біоенергетична рослина. Враховуючи те, що щавнат на сьогодні вивчено мало, актуальним є його фітохімічне дослідження. Мета дослідження – встановити і визначити кількісний вміст індивідуальних амінокислот у сировині досліджуваної рослини. Методи дослідження. Матеріалом для досліджень були стебла, квітки, листки, корені та насіння щавнату сорту Київський Ультра, який заготовляли під час цвітіння рослин у 2022 р. на дослідних ділянках відділу культурної флори Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (м. Київ). Якісний склад і кількісний вміст амінокислот визначали на газовій хромато-мас-спектрометричній системі Agilent 6890N/5973inert (“Agilent technologies”, США). Результати й обговорення. Результати досліджень показали, що у щавнату листках та насінні ідентифіковано по 14 зв’язаних і по 13 вільних амінокислот, у коренях – 16 зв’язаних та 11 вільних, у стеб­лах – 11 зв’язаних і 7 вільних, у суцвіттях – 12 зв’язаних та 5 вільних. Найбільший сумарний вміст вільних амінокислот виявлено в насінні рослини (29,69 мг/г), дещо менший – у щавнату листках (24,93 мг/г) і найменший – у стеблах (1,06 мг/г). У всіх досліджуваних об’єктах, окрім стебел, виявлено в значній кількості з вільних амінокислот L-пролін. Найбільший сумарний вміст зв’язаних амінокислот встановлено у щавнату листках (89,55 мг/г), дещо менший – у насінні й суцвіттях (70,03 і 62,96 мг/г відповідно). Незначну сумарну кількість зв’язаних амінокислот виявлено у щавнату коренях та стеблах (29,33 і 7,44 мг/г відповідно). Висновки. Встановлено якісний склад і визначено кількісний вміст вільних та зв’язаних амінокислот щавнату листків, насіння, коренів, стебел і суцвіть. У щавнату листках та насінні виявлено по 14 зв’язаних і по 13 вільних амінокислот, у коренях – 16 зв’язаних та 11 вільних, у стеблах – 11 зв’язаних і 7 вільних, у суцвіттях – 12 зв’язаних та 5 вільних. З вільних амінокислот у листках та насінні домінували фенілаланін і L-валін відповідно, в коренях – L-лізин та L-валін, у суцвіттях – L-аспарагінова кислота, в стеблах – гліцин. Зі зв’язаних амінокислот у щавнату листках переважали за кількісним вмістом L-лейцин, L-пролін та L-аспарагінова кислота, в насінні – L-лейцин і L-аспарагінова кислота, в коренях – L-фенілаланін та L-триптофан, у стеблах – L-аспарагінова кислота і L-пролін, у суцвіттях – L-лейцин та L-фенілаланін.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"7 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139313036","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК ТРАВИ ASTRAGALUS DASYANTHUS PALL.","authors":"О. П. Хворост, Є. Ю. Зудова","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14137","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14137","url":null,"abstract":"Вступ. Рід Астрагал (Astragalus) родини бобових (Fabaceae) є одним із найчисленніших та нараховує 2500–3500 видів. Astragalus dasyanthus Pall. (A. dasyanthus) – багаторічна трав’яниста рослина, рослинною сировиною якої є трава. Хімічний склад сировини досить різноманітний: полісахариди, слизи, органічні кислоти, тритерпенові сапоніни, флавоноїди, мінеральні сполуки. Витяжка з трави – популярний гіпотензивний, седативний, судинорозширювальний, сечогінний, протинабряковий, кровоспинний, протиблювотний засіб. Сировини вітчизняної заготівлі практично не досліджено. Тому актуальним було проведення фармакогностичного вивчення трави A. dasyanthus. Мета дослідження – визначити компонентний склад гідроксикоричних кислот і флавоноїдів трави A. dasyanthus вітчизняної заготівлі. Методи дослідження. Серії трави A. dasyanthus заготовляли протягом 2020–2021 рр. із приватних ділянок в Україні. Компонентний склад гідроксикоричних кислот і флавоноїдів визначали методом високоефективної рідинної хроматографії на рiдинному хроматографi “Agilent Technologies 1200”. Результати й обговорення. Методом високоефективної рідинної хроматографії було вивчено компонентний склад трави A. dasyanthus, який представлений 5 гідроксикоричними кислотами і 8 флаво­ноїдами. З ідентифікованих гідроксикоричних кислот за кількісним вмістом домінувала хлорогенова кислота ((615,88±1,68) мкг/г), а з флавоноїдів переважали неогесперидин ((1885,06±1,04) мкг/г) і рутин ((1390,15±17,41) мкг/г). Висновки. За допомогою високоефективної рідинної хроматографії визначено компонентний склад гідроксикоричних кислот і флавоноїдів трави A. dasyanthus, яку заготовлено в Україні. Встановлено, що з гідроксикоричних кислот трави A. dasyanthus домінує хлорогенова кислота ((615,88±1,68) мкг/г), а зі сполук флавоноїдної природи переважають неогесперидин ((1885,06±1,04) мкг/г) і рутин ((1390,15±17,41) мкг/г). Перспективним напрямком подальших досліджень є вивчення компонентного складу фенольних сполук серій трави A. dasyanthus, які заготовлено в різних регіонах України та з рослин різного віку.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139312956","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ПОЛІМОРФІЗМІВ ГЕНА FNDC5 НА СХИЛЬНІСТЬ ДО РОЗВИТКУ ОЖИРІННЯ В ЖІНОК ІІ ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ","authors":"Ю. М. Панченко, С. Б. Дроздовська","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14129","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14129","url":null,"abstract":"Вступ. Як свідчать результати нещодавно проведених досліджень, оздоровчий ефект фізичних вправ при ожирінні реалізується за рахунок дії на адипоцити міокіну іризину. Іризин утворюється шляхом від­щеп­лення від мембранного білка FNDC5. Поліморфізми цього гена можуть зумовлювати чутливість до інсуліну та схильність до розвитку ожиріння, ефективність зменшення маси тіла під впливом фізичних навантажень. Мета дослідження – визначити характер взаємозв’язку між варіантами гена FNDC5 та схильністю до розвитку ожиріння, ефективністю впливу різних програм оздоровчого фітнесу на зменшення маси тіла, встановити можливість використання поліморфних варіантів гена як маркера ефективності застосування програм оздоровчого фітнесу. Методи дослідження. У дванадцятитижневій програмі оздоровчого фітнесу з аеробним характером тренувань взяли участь 39 жінок ІІ періоду зрілого віку з І–ІІІ ступенями ожиріння. На початку і після програми вимірювали антропометричні та біохімічні показники крові (інсулін, глюкоза, HOMA, ліпопротеїни високої і низької щільності, холестерин, тригліцериди, іризин, лептин, гормони). Три поліморфізми гена FNDC5 визначали методом сканування мікрочіпів з ДНК букального епітелію. Результати й обговорення. Однофакторний дисперсійний аналіз результатів дослідження впливу поліморфізмів гена FNDC5 на схильність до розвитку ожиріння виявив вірогідну асоціацію алельних варіантів T/G-поліморфізму гена FNDC5 (rs16835198) (р=0,0015) з індексом маси тіла жінок з ожирінням та дозволив нам стверджувати, що індекс маси тіла жінок з G/G-генотипом вірогідно перевищує аналогічний показник у жінок з Т/Т- і Т/G-генотипами (р=0,0012). Носійство Т/Т-генотипу за Т/G-поліморфізмом гена FNDC5 (rs1683598) сприяє підвищенню рівня інсуліну в крові жінок з ожирінням та індексу HOMA-IR. Асоціації поліморфізмів гена FNDC5 з рівнем іризину в плазмі крові жінок з ожирінням та ефективністю зменшення маси тіла й інсулінової чутливості під впливом тримісячної програми оздоровчого фітнесу в нашій роботі не встановлено. Висновки. G-алель та G/G-генотип за T/G-поліморфізмом гена FNDC5 (rs16835198) асоційовані з підвищеним індексом маси тіла та сприяють розвитку ожиріння. T/G-поліморфізм гена FNDC5 можна розглядати як молекулярно-генетичний маркер ожиріння. Поліморфізм rs1683598 гена FNDC5 асоційований з інсулінорезистентністю, а T/T-генотип поліморфізму rs1683598 гена FNDC5 сприяє зниженню чутливості до інсуліну, зростанню інсулінорезистентності.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"5 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139312997","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ КАЛЬЦИТРІОЛУ НА ПРОДУКУВАННЯ ГІДРОГЕН СУЛЬФІДУ В СЕРЦЕВО-СУДИННІЙ СИСТЕМІ ЩУРІВ","authors":"Р. С. Остренюк, Н. В. Заічко","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14002","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14002","url":null,"abstract":"Вступ. Порушення статусу вітаміну D є незалежним чинником високого кардіоваскулярного ризику, артеріальної гіпертензії, коронаросклерозу, інфаркту міокарда. Встановлено безпосередню участь активної форми вітаміну D (кальцитріолу) в регуляції проліферації, клітинної адгезії, мембранного транс­порту в серцево-судинній системі. В окремих роботах засвідчено бустерний вплив вітаміну D на рівень поліфункціонального газового медіатора гідроген сульфіду (H2S) у тканинах. Однак участі кальцитріолу в регуляції різних ланок обміну H2S у серці та судинах остаточно не з’ясовано, і вона потребує подальшого вивчення. Мета дослідження – встановити вплив кальцитріолу на різні ланки обміну гідроген сульфіду в аорті й міокарді щурів. Методи дослідження. Досліди проведено на 105 білих лабораторних щурах-самцях з дотриманням принципів біоетики. Кальцитріол вводили внутрішньошлунково в дозах 0,1 та 1,0 мкг/кг маси тварини впродовж 4 тижнів. Контрольні щури отримували еквіоб’ємну кількість розчинника. У гомогенатах аорти і міокарда визначали рівень Н2S та активність ензимів його обміну. Експресію гена цистатіонін-γ-ліази (CSE) визначали методом кількісної полімеразно-ланцюгової реакції в режимі реального часу (qRT-PCR). Статистичну обробку результатів проводили в пакетах МS Excel та IBM Statistics SPSS 26 for Windows. Достовірність відмінностей оцінювали за U-критерієм Манна – Уїтні при рівні значущості р<0,05. Результати й обговорення. Кальцитріол спричиняв різновекторні зміни обміну H2S у серцево-судинній системі залежно від дози і тривалості застосування. У дозі 0,1 мкг/кг він викликав збільшення рівня H2S в аорті й міокарді щурів, підвищення активності ензимів його синтезу та утилізації впродовж 4 тижнів досліду, в дозі 1,0 мкг/кг – зростання рівня H2S в аорті й міокарді тварин протягом перших 14 діб, але в подальшому справляв депримуючий ефект на ензими обміну H2S і зумовлював зниження його рівня в аорті й міокарді щурів. Кальцитріол впливав на експресію гена СSE в аорті й міокарді щурів із стимулювальним ефектом у дозі 0,1 мкг/кг та інгібуючим ефектом у дозі 1,0 мкг/кг. Висновки. Кальцитріол є регулятором активності різних ланок обміну H2S у серцево-судинній системі щурів: у високих дозах він суттєво пригнічує активність H2S-синтезувальних ензимів та ензимів утилізації H2S в аорті й міокарді, а у фізіологічних концентраціях, навпаки, стимулює його продукування. Феномен впливу кальцитріолу на систему H2S є важливим для вибору стратегії профілактики захворювань серцево-судинної системи при різному статусі вітаміну D3.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"49 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139313009","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ПОЛІВІТАМІННОГО КОМПЛЕКСУ НА СТАН ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ХОМ’ЯКІВ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ","authors":"Н. Ю. Духніч, К. О. Калько, Оксана Міщенко","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14132","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14132","url":null,"abstract":"Вступ. За умов метаболічного синдрому порушується функція підшлункової залози, тому важливими є панкреапротекторні властивості лікарських засобів, які використовують для лікування цього стану. Мета дослідження – вивчити вплив полівітамінного комплексу (Aevit premium виробництва АТ “Київський вітамінний завод”), який широко використовують у клінічній практиці, на структуру тканини підшлункової залози сирійських хом’яків за умов експериментального метаболічного синдрому, індукованого кафе-дієтою. Методи дослідження. Метаболічний синдром у сирійських золотавих хом’яків спричиняла кафе-дієта, складовою якої була суміш з промислово оброблених харчових продуктів із вмістом жирів не менше 40 %. Приготовлену суміш давали тваринам з надлишком упродовж 7 тижнів (49 днів). Питну воду було замінено на 10 % розчин фруктози. Досліджуваний полівітамінний комплекс (у дозі 25,8 мг/кг) та препарати порівняння – метформін (у дозі 60,0 мг/кг) і вітамін Е (у дозі 100,0 мг/кг) застосовували, починаючи з 5-го тижня моделювання метаболічного синдрому, протягом 3 тижнів (21 день).  Мікропрепарати підшлункової залози виготовляли за загальноприйнятими гістологічними методиками. Переглядали мікропрепарати під світловим мікроскопом Granum L 30 (03), фотографували мікроскопічні зображення цифровою відеокамерою Granum DСМ 310, обробляли фотознімки на комп’ютері Pentium 2,4GHz за допомогою програми Toup View. Результати й обговорення. Після споживання впродовж 7 тижнів кафе-дієти у підшлунковій залозі сирійських хом’яків виявлено певні ознаки виснаженості інсулярного апарату: зниження “якості” частини бета-клітин у панкреатичних острівцях, зменшення чисельності цих клітин, збільшення відносної частки дуже дрібних та дрібних і зменшення частки середніх панкреатичних острівців. Під впливом полівітамінного комплексу чисельність панкреатичних острівців, відсотковий розподіл їх за класами показово перевищували аналогічні показники у тварин контрольної патології і практично відповідали інтактному контролю. Висновки. Досліджуваний полівітамінний комплекс сприяє зменшенню напруження інсуліноцитів та панкреацитів підшлункової залози у сирійських хом’яків з моделлю метаболічного синдрому. Встановлено, що за виразністю коригувального впливу на стан підшлункової залози хом’яків із метаболічним синдромом полівітамінний комплекс не поступається препаратам порівняння – вітаміну Е і метформіну.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"148 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139312782","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗМІН ГОРМОНАЛЬНОГО ПРОФІЛЮ У БЕЗПЛІДНИХ ПАЦІЄНТОК НА ТЛІ ЛЕЙОМІОМИ МАТКИ ТА ХРОНІЧНОГО ЕНДОМЕТРИТУ ЗАЛЕЖНО ВІД СХЕМИ ЛІКУВАННЯ","authors":"С. В. Хміль, Н. Я. Петришин","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14161","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14161","url":null,"abstract":"Вступ. Безпліддя є актуальною медико-соціальною проблемою сучасності. Допоміжні репродуктивні технології на сьогодні – найефективніший метод лікування всіх форм безпліддя. У деяких наукових дослідженнях повідомлялося про взаємозв’язок між лейоміомою та хронічним запаленням слизової оболонки матки. Доведено негативний вплив цих патологій на репродуктивну функцію жінок: вони спричиняють порушення рецепторної функції ендометрія та, як наслідок, викликають безпліддя, неуспішні повторні імплантації ембріонів у циклах екстракорпорального запліднення, мимовільні ранні й пізні аборти, передчасні пологи. Мета дослідження – вивчити вплив схеми лікування хронічного ендометриту на гормональний профіль безплідних пацієнток на тлі поєднаного перебігу лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Методи дослідження. Проведено клінічне обстеження і порівняльний аналіз клініко-анамнестичних даних 105 безплідних жінок на тлі коморбідного перебігу лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Пацієнток було поділено на дві досліджувані групи залежно від пропонованої схеми лікування хронічного ендометриту й окремо створено групу контролю.  Результати й обговорення. Модифікована схема лікування зумовлювала достовірне зменшення концентрації фолікулостимулювального гормону, збільшення співвідношення лютеїнізуючого гормону до фолікулостимулювального, зниження рівня прогестерону на 2–3-й день менструального циклу та його зростання на 21-й день циклу. В групі пацієнток, які одержували модифіковану схему лікування хронічного ендометриту з прегравідарною підготовкою, достовірно більшою була кількість отриманих ооцитів і бластоцист, а також частота настання вагітності та пологів порівняно з групою пацієнток, яким проводили стандартну терапію. Висновки. Враховуючи важливий вплив статевих гормонів на процес імплантації та перебіг вагітності, що часто є зміненим у  пацієнток із хронічним ендометритом на тлі лейоміоми матки, необхідні ретельний моніторинг і корекція гормонального профілю безплідних пацієнток за рахунок вибору оптимальної методики лікування цих гінекологічних патологій.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"7 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139312907","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ПОКАЗНИКІВ АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ ТА СТРУКТУР ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ ЕТАНОЛОВОМУ ОТРУЄННІ","authors":"М. С. Гнатюк, С. О. Нестерук, Л. В. Татарчук, О. Б. Ясіновський","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14127","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14127","url":null,"abstract":"Вступ. Етанолова інтоксикація ушкоджує майже всі органи та системи організму. Структурно-функціональних змін передміхурової залози при цьому повністю не вивчено. Мета дослідження – експериментально дослідити зміни показників антиоксидантної системи та структур передміхурової залози при етаноловій інтоксикації. Методи дослідження. Досліди проведено на 62 статевозрілих щурах-самцях, яких поділили на дві групи: 1-ша група (30 тварин) слугувала контролем; щурам 2-ї групи (32 тварини) внутрішньошлунково вводили 30 % розчин етанолу в дозі 2 мл на 100 г маси тіла протягом 28 діб 1 раз на добу. Через місяць від початку експерименту здійснювали евтаназію піддослідних тварин шляхом кровопускання за умов використання тіопенталового наркозу. В гомогенатах передміхурової залози визначали супероксиддис­мутазну, глутатіонпероксидазну, глутатіонредуктазну, каталазну активність, вміст SH-груп та церуло­плазміну. З передміхурової залози виготовляли гістологічні препарати, на яких гістостереометрично визначали відносні об’єми ушкоджених ендотеліоцитів артерій, вен, залозистих епітеліоцитів, міоцитів, стромально-паренхіматозні відношення у досліджуваному органі. Проводили кореляційний аналіз між досліджуваними кількісними морфологічними параметрами та показниками антиоксидантного захисту з визначенням коефіцієнта парної кореляції. Кількісні показники обробляли статистично. Результати й обговорення. Тривала етанолова інтоксикація експериментальних тварин призводила до вираженого погіршення антиоксидантного захисту передміхурової залози та ураження її структурних компонентів. Під час кореляційного аналізу виявлено сильні та значні зворотні взаємозв’язки переважно між ензимними показниками антиоксидантного захисту і відносними об’ємами ушкоджених залозистих епітеліоцитів, ендотеліоцитів артерій, вен та стромально-паренхіматозними відношеннями у передміхуровій залозі. Висновки. При тривалому етаноловому отруєнні лабораторних статевозрілих білих щурів-самців суттєво погіршується антиоксидантний захист передміхурової залози, що свідчить про виражене зниження супероксиддисмутазної, глутатіонпероксидазної, глутатіонредуктазної, каталазної активності, вмісту SH-груп та церулоплазміну. Вираження порушень антиоксидантного захисту досліджуваного органа корелює зі ступенем його структурних ушкоджень.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"278 2 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139312391","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФУНКЦІОНАЛЬНІ Й МЕТАБОЛІЧНІ ПОРУШЕННЯ НИРОК ЗА УМОВ СКЕЛЕТНОЇ ТРАВМИ, УСКЛАДНЕНОЇ ГОСТРОЮ КРОВОВТРАТОЮ РІЗНОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ, ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ 2-ЕТИЛ-6-МЕТИЛ-3-ГІДРОКСИПІРИДИНУ СУКЦИНАТУ В КОРЕКЦІЇ ВИЯВЛЕНИХ ПОРУШЕНЬ","authors":"Т. І. Пискливець, А. Г. Шульгай","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14130","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2023.i3.14130","url":null,"abstract":"Вступ. Травма є однією з головних причин масивної крововтрати. Відповідно до концепції “травматичної хвороби”, викликані травмою порушення важливих функцій і параметрів гомеостазу мають пролонгований характер та нерідко стають основною причиною загибелі організму внаслідок розвитку синдрому поліорганної недостатності. Усе це змушує вести пошук додаткових засобів протекції тканин від гіпоксичного впливу й оксидативного стресу – ключових патогенних чинників при травмі та гострій крововтраті. Останнім часом серед комплексних засобів антиоксидантної та антигіпоксантної дії широко використовують 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат. Проте його протекторного впливу на нирки за умов травми та гострої крововтрати не досліджено. Мета дослідження – з’ясувати вплив 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату на функціональні й метаболічні порушення нирок за умов скелетної травми, ускладненої гострою крововтратою. Методи дослідження. Експерименти виконано на 114 білих статевозрілих білих щурах-самцях лінії Вістар. У наркотизованих тварин 1-ї дослідної групи моделювали скелетну травму. В щурів 2-ї дослідної групи додатково викликали гостру крововтрату в об’ємі 1 % від маси тіла. У тварин 3-ї дослідної групи, крім скелетної травми, моделювали гостру крововтрату в об’ємі 2 % від маси тіла. Щурам 4-ї дослідної групи з аналогічною травмою з метою корекції щоденно внутрішньочеревно вводили 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат у дозі 100 мг·кг-1. Контрольних тварин лише вводили у тіопентал-натрієвий наркоз. З експериментів щурів 1-ї, 2-ї і 3-ї дослідних груп виводили через 1, 3 та 7 діб посттравматичного періоду, тварин 4-ї дослідної групи – через 7 діб. У всіх щурів спершу оцінювали функцію нирок методом водного навантаження, далі їх виводили з експерименту й у сироватці крові та сечі визначали вміст креа­тиніну, розраховували швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ), у кірковому і мозковому шарах нирки визначали вміст реагентів до тіобарбітурової кислоти (ТБК-активних продуктів ПОЛ). Результати й обговорення. Під впливом скелетної травми в гострий період і період ранніх проявів травматичної хвороби істотно зростав вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ у кірковому та мозковому шарах нирки і зменшувалася ШКФ. Ще більші порушення виникали після додаткового моделювання гострої крововтрати, вони наростали зі збільшенням її об’єму. За вмістом ТБК-активних продуктів ПОЛ у кірковому шарі нирки і величиною ШКФ через 1 добу посттравматичного періоду порушення, порівняно з контролем, були практично однаковими у групах щурів, у яких моделювали лише скелетну травму та додатково викликали гостру крововтрату в об’ємі 1 % від маси тіла. Застосування 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату за умов скелетної травми, ускладненої гострою крововтратою в об’ємі 2 % від маси тіла, має виражений саногенний вплив на організм. Під впливом препарату через 7 діб експерименту істотно зменшився вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ у кірковому та мозковому шарах нирки. На цьому тлі суттєв","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"73 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139312641","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}