Ю. Є. Лях, Марина Володимирівна Лях, В. О. Мельничук
{"title":"ДІАГНОСТИЧНА СКЛАДОВА КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ У ПОСТКОВІДНИХ ПАЦІЄНТІВ","authors":"Ю. Є. Лях, Марина Володимирівна Лях, В. О. Мельничук","doi":"10.32782/2522-1795.2023.15.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.7","url":null,"abstract":"Мета. Визначення пріоритетності реабілітаційних втручань у пацієнтів з постковідним синдромом відповідно до цілей пацієнтів та результатів достатньої діагностики. Матеріал. Учасниками дослідження були особи другого зрілого віку у яких, методом ПЛР, був діагностований коронавірус Covid-19. Діагностика учасників дослідження відбувалась після 8-12 тижня гострого періоду. Протягом курсу реабілітації моніторинг функціонального стану пацієнтів здійснювався з використанням неінвазивного аналізатора формули крові АМП. Відповідно до отриманих даних і до запитів пацієнта курс реабілітації становив в середньому 3 тижні. Якість реабілітаційного втручання описували за показниками функціонального стану дихальної, серцево-судинної та нервової систем і опорно- рухового апарату. Окрім цього, до уваги були взяті такі показники як витратна потужність життєзабезпечення та робочий рівень споживання кисню. Саме за тими даними спостерігалась динаміка у відновному процесі. Статистичну обробку даних здійснювали, застосовуючи математичний пакет MedStat. Результати. До проведення терапевтичних втручань показники дихальної системи, зокрема тест Тиффно та поверхня газообміну були нижчими значень норми. Значення показників легеневої вентиляції були завищеними. Показники, що стосуються роботи серця, також були нижчими значень норми. Також спостерігалася низька концентрація дофаміну, збільшена ширина третього шлуночка головного мозку. Показники мозкового кровообігу на 100 г тканини та кровообігу скелетних м’язів були дещо знижені, в той час концентрація молочної кислоти, навпаки, була підвищеною. Витратна потужність життєзабезпечення та робочий рівень споживання кисню були високими (р˃0,05). У кінцевому обстеженні ми спостерігали деякі зміни в значеннях показників. Зокрема значуща відмінність була між показниками дихальної системи. Статистично значущими також були показники ширини третього шлуночка головного мозку, ацетилхоліну, кровообігу скелетних м’язів, креатинінкінази м’язів, витратної потужності та робочого рівня споживання кисню. Висновки. Цілі відновного лікування повинні створюватися відповідно до даних первинного обстеження, яке, в свою чергу, повинне бути комплексним, інформативним та доказовим Реабілітація постковідних пацієнтів ґрунтується на мультидисциплінарному підході та індивідуальна для кожного пацієнта, оскільки ознаки постковідного синдрому пацієнти можуть відчувати з різних причин і не можливо створити єдину програму, яка б задовольнила усіх.","PeriodicalId":147595,"journal":{"name":"Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation)","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116950085","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Ю. М. Малярова, Ольга Володимирівна Лянна, О. А. Бондюк
{"title":"РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ПЛОСКОСТОПОСТІ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ","authors":"Ю. М. Малярова, Ольга Володимирівна Лянна, О. А. Бондюк","doi":"10.32782/2522-1795.2023.15.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.8","url":null,"abstract":"Вивчення практичного та наукового досвіду свідчить про те, що проблема реабілітаційного втручання при плоскостопості на формування склепінь стопи у дітей молодшого шкільного віку вимагає свого вирішення в теоретичному та науково-практичному плані з урахуванням особливостей тонусу м’язів нижніх кінцівок. Мета дослідження: розробити алгоритм реабілітаційного втручання при плоскостопості у дітей молодшого шкільного віку та перевірити його ефективність в умовах дитячої клінічної лікарні. Для досягнення мети та завдань означеного дослідження використовувалися наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; тести для візуального визначення мобільності стоп; шкала FPI-6 (foot posture index); шкала BESS (balance error scoring system); тестування фізичного розвитку; оксфордський опитувальник стану стопи у дітей (The Oxford ankle foot questionnaire for children – OxAFQ-C); рентгенографія; методи математичної статистики. Для чіткого розуміння спрямованості методів дослідження у даному досліджені їх було розподілено відповідно до структурних компонентів моделі МКФ-ПД. Дослідження проводилось на базі Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня». Всього у дослідженні брало участь 20 дітей віком 6-8 років, які були розділені на 2 групи дослідження. Структура алгоритму реабілітаційного втручання при плоскостопості у дітей молодшого шкільного віку відповідала структурі моделі МКФ-ПД, згідно якої планувалися втручання в рамках кожного домену (структура та функції, діяльність та участь, фактори середовища) на основі визначених проблем та потреб дітей з плоскостопістю та містила наступний алгоритм реабілітаційного втручання: обстеження (виявлення ключових проблем), прогнозування (постановка SMART-цілей фізичної терапії), планування (складання програми фізичної терапії), втручання (реалізація програми фізичної терапії), оцінка ефективності (досягнення цілей фізичної терапії). Аналізуючи результати експериментального дослідження можна зробити висновок про ефективність розробленого алгоритму реабілітаційного втручання при плоскостопості у дітей молодшого шкільного віку у порівнянні зі стандартною програмою кінезотерапії, що підтверджена досягненням поставлених реабілітаційних цілей у дітей основної групи дослідження.","PeriodicalId":147595,"journal":{"name":"Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation)","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122085350","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПСИХОЛОГІЧНУ РЕАБІЛІТАЦІЮ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ","authors":"І. М. Крук, І. М. Григус","doi":"10.32782/2522-1795.2023.15.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.6","url":null,"abstract":"У статті здійснено теоретичний огляд сучасних поглядів на психологічну реабілітацію учасників бойових дій з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), закцентовано увагу на головній меті, завданнях та її специфіці в роботі з військовослужбовцями. Метою даної роботи було обґрунтувати доцільність застосування моделі психологічної реабілітації військовослужбовців з ПТСР. Розглянуто основні його ознаки. Проаналізовано соціальні та психологічні причини розвитку ПТСР. Запропоновано актуальні засоби подолання посттравматичного стресового розладу та проведення психологічної реабілітації з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду в цій галузі. Від 24 лютого 2022 року триває повномасштабна агресія Росії проти України. Російська армія, не досягнувши на початку вторгнення заявлених Кремлем цілей, веде головні бої на Донбасі, а також щоденно обстрілює цивільне населення. Всі ці дії зумовлюють низку деструктивних порушень психічної діяльності. Ключове місце серед цих відхилень займає посттравматичний стресовий розлад. Неврози виникають переважно в тих військовослужбовців, які побували на полі бою, жили в окопах, зазнали поранень, каліцтва, стали свідками загибелі бойових побратимів, були у полоні. Участь у бойових діях впливає на свідомість людини, піддаючи її серйозним якісним змінам. Посттравматичний стресовий розлад є природною емоційною реакцією на події, що глибоко вражають. Це нормальна реакція на екстремальну ситуацію. На цей час усе більша кількість медичних фахівців визнають, що ПТСР може бути зумовленим не лише подіями які загрожують життю та здоров’ю, але й так званими нормальними життєвими обставинами – важкою втратою, професійними невдачами та значними фізично-емоційними перевантаженнями на службі, особистими конфліктами, погрозами, переслідуванням, дискримінацією, труднощами у подружньому житті тощо. Ці причини зумовлюють зростання кількості пацієнтів з ПТСР та зростанню кількості звернень до лікарів різних фахів у різноманітних лікувально-профілактичних закладах України. Розв’язання проблем психологічної реабілітації учасників військових конфліктів є однією з найбільш необхідних та актуальних питань сьогодення. Фахівці зазначають, що реабілітація відіграє важливу роль для військових, їх сімей та суспільства в цілому. Це обумовлює актуальність нашого дослідження.","PeriodicalId":147595,"journal":{"name":"Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation)","volume":"84 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114484287","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ ТА АЛГОРИТМ ЗАСТОСУВАННЯ ВИСОКОІНТЕНСИВНОГО ІНТЕРВАЛЬНОГО ТРЕНУВАННЯ В ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ГПМК","authors":"М. М. Віноградов, Олена Борисівна Лазарєва","doi":"10.32782/2522-1795.2023.15.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.3","url":null,"abstract":"Мета – визначити основні критерії за якими можна залучати пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу до високоінтенсивного інтервального тренування як частини комплексної фізичної терапії в умовах роботи мультисциплінарної команди. Матеріал і методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; лікарські спостереження; визначення безпечності інтеграції високоінтенсивного інтервального тренування на основі оцінювання показників ЧСС, АТ, стану самопочуття за шкалою Борга та тісної співпраці з лікарями мультидисциплінарної команди, а саме кардіологами та неврологами. Результати дослідження: за результатами спостережень та огляду науково-методичної літератури здійснювали обгрунтування ефективності застосування високоінтенсивного інтервального тренування як складової комплексної фізичної терапії. В коректному режимі використання, чітко можна визначити основні умови для безпечного залучення пацієнтів до даного типу тренувань. Основними умовами є: адекватна реакція з боку кардіо-респіраторної системи на навантаження, стабільний стан пацієнта, відсутність протипоказів до мобілізації, дозвіл профільного лікаря, а саме ( кардіолога та невролога), когнітивна збереженість та здатність адекватно оцінювати самопочуття пацієнтом, вибудований алгоритм комунікації з пацієнтом та використання моделей зворотнього звʼязку акцентованого на субʼєктивних та обʼєктивних складових. Описано застосування апробаційного періоду, для визначення доцільності та безпечності включення пацієнта до використання тренувань високої інтенсивності. Висновки. Питання використання високоінтенсивного інтервального тренування дуже поширене та ефективне закордоном, що підтверджується великою кількістю профільної науково-методичної літератури. Важливість правильної комунікації в серед мультидисциплінарної команди є основною складовою на якій грунтуєтся алгоритм відбору пацієнтів до використання високоінтенсивного тренування в України. Використання даного типу тренування на території України не має значної науково-методичної обгрунтованості та потребує більшого вивчення та інтеграції.","PeriodicalId":147595,"journal":{"name":"Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation)","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132245970","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Г. О. Мордвінцев, В. М. Гавриленко, М. І. Петрушко
{"title":"ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ВОДНОГО ПОЛО НА ЗАНЯТТЯХ З ПЛАВАННЯ В МОЛОДШОМУ ТА СЕРЕДНЬОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ (МЕТОДИЧНІ ТА ЗМІСТОВІ АСПЕКТИ)","authors":"Г. О. Мордвінцев, В. М. Гавриленко, М. І. Петрушко","doi":"10.32782/2522-1795.2023.15.22","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.22","url":null,"abstract":"Враховуючи важливість набуття дітьми й підлітками шкільного віку плавальних навичок для гармонічного формування їх особистості, автори статті запропонували ввести у зміст занять з плавання в рамках позакласної фізкультурно-оздоровчої роботи і початкової підготовки з плавання в ДЮСШ навчання окремим елементам водного поло, адже це може значно підвищити ефективність засвоєння школярами плавальних навичок, розширити їх діапазон. Актуальність статті зумовлена повною відсутністю вітчизняних науково-методичних розробок змістового наповнення і проведення занять з плавання з елементами водного поло в молодшому та середньому шкільному віці. Мета статті – ознайомлення шкільних вчителів фізичної культури і дитячих тренерів з плавання з методичними та змістовими аспектами використання на заняттях із плавання з дітьми й підлітками елементів навчання основам гри у водне поло. Матеріал. У дослідженні використані методи збору та обробки інформації на основі вивчення науково-методичної літератури, аналізу і синтезу, класифікації і типологізації, а також педагогічне спостереження. Результати. У статті наведено методичні вимоги й дано докладну характеристику змістового аспекту навчання школярів, які ще не володіють навичками способів спортивного плавання. Цей аспект охоплює загальнорозвиваючі вправи, вправи спеціальної фізичної підготовки, вправи на освоєння водного середовища, на вивчення полегшених способів плавання, стрибків у воду, вправи на засвоєння техніки різних способів спортивного плавання, рухливі ігри в басейні. Розкрито етапи та різні варіанти навчання школярів техніці плавання кролем, брасом і батерфляєм. Окреслено загальний зміст блоків вправ на техніку дихання, на комплексне ознайомлення з елементами техніки різних способів спортивного плавання, на засвоєння техніки рухів ногами й руками та їх узгодження з диханням, на узгодження техніки дихання, рухів руками й ногами і плавання з повною координацією всіх рухів і дихання, на засвоєння техніки стартів і поворотів, на загальне вдосконалення техніки різних способів плавання. Виконання цих вправ доповнюється засвоєнням елементів ватерпольних різновидів способів спортивного плавання – ватерпольного кролю на грудях і на спині, треджену, плавання на боку, а також вивчення елементів плавання на місці, «ходьби у воді», прийомів піднімання тулуба над поверхнею води, вистрибування з води, старту для ривка, зупинки, повороту. Висновки. Таким чином, використання елементів водного поло на заняттях з плавання в молодшому та середньому шкільному віці спрямоване на більш ефективне засвоєння школярами плавальних навичок і розширення їх діапазону. Запропоновані нововведення до занять з плавання розширюють і поглиблюють звичні плавальні навички школярів, розвивають швидку правильну реакцію, культивують у дітях і підлітках відчуття впевненості і розкутості.","PeriodicalId":147595,"journal":{"name":"Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation)","volume":"88 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133420774","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
I. Mirska, P. Kreft, O. Rybak, D. Skalski, L. Svyshch, T. Gamma
{"title":"DZIECI Z CUKRZYCĄ TYPU 1, A LEKCJE WYCHOWANIA FIZYCZNEGO W PLACÓWKACH OŚWIATOWYCH","authors":"I. Mirska, P. Kreft, O. Rybak, D. Skalski, L. Svyshch, T. Gamma","doi":"10.32782/2522-1795.2023.15.28","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.28","url":null,"abstract":"W Polsce na cukrzycę typu 1 choruje około 20 000 dzieci. Największa zachorowalność przypada na okres wieku szkolnego i przedszkolnego. Wiedza na temat choroby wśród dorosłej populacji jest bardzo niska. Brak informacji i wiedzy dotyczącej postępowania z chorym dzieckiem prowadzi często do lęku i niechęci do opieki. Zgodnie z rekomendacją PTD (Polskiego Towarzystwa Diabetologicznego) cukrzyca nie jest wskazaniem do indywidualnego toku nauczania i zwolnienia z jakichkolwiek zajęć np. wychowania fizycznego czy wycieczek. Aby zapobiegać stygmatyzacji chorego dziecka, a przede wszystkim zapewnić mu bezpieczeństwo w szkole, pracownicy każdej placówki oświatowej, do której uczęszcza chory uczeń powinni odbyć stosowne, obowiązkowe przeszkolenia. W Polsce w latach 2014–2020 Ministerstwo Zdrowia zorganizowało szkolenia obejmujące informacje o cukrzycy wraz z zasadami pierwszej pomocy dla chorego dziecka. Kursy skierowane były do wszystkich pracowników szkół podstawowych i przedszkoli. Wzięło w nich udział ogółem 11634 pracowników z 8073 placówek – łącznie przedszkoli i szkół podstawowych. W roku 2020 w Polsce funkcjonowało 13,2 tys. publicznych przedszkoli i 14,2 tys. publicznych szkół podstawowych, co daje sumę 27,4 tys. placówek. Zatem tylko pracownicy 1/3 placówek oświatowych odbyli kurs. Za nieodłączny i integralny element leczenia cukrzycy uznawana jest aktywność fizyczna. Dzieci z dobrze kontrolowaną cukrzycą mogą wykonywać bardzo intensywną aktywność fizyczną, nie tylko rekreacyjną ale również na poziomie zawodowym. Zarówno na świecie jak i w Polsce wielu wybitnych sportowców zmaga się z cukrzycą typu 1. Choroba nie przeszkadza w zdobywaniu medali, nawet na szczeblu olimpijskim. Cukrzyca nie powinna być postrzegana jako ograniczenie w udziale w sportowych zajęciach szkolnych. Warunkiem koniecznym do aktywności sportowej jest znajomość zasad postępowania w cukrzycy i samokontrola związana z chorobą. Niezbędna jest umiejętność równoważenia wysiłku fizycznego z przyjmowaniem insuliny i odpowiednią dietą. W związku ze stałym wzrostem zachorowań na cukrzycę typu 1 wśród polskich dzieci, potrzebne są zmiany w programie dydaktycznym prowadzonym przez uczelnie wyższe, w których kształcą się przyszli nauczyciele wychowania fizycznego.","PeriodicalId":147595,"journal":{"name":"Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation)","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131529371","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Валентина Шевець, Юрій Атаман, Олексій Володимирович Кореньков, Валентина Ивановна Бумейстер, Тетяна Василівна Івахнюк, Ірина Бріжата
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ВПРАВ ПОСТІЗОМЕТРИЧНОЇ РЕЛАКСАЦІЇ У ЯКОСТІ ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНОГО МЕТОДУ ПІСЛЯНАВАНТАЖУВАЛЬНОГО ВІДНОВЛЕННЯ У ЛЕГКОАТЛЕТІВ","authors":"Валентина Шевець, Юрій Атаман, Олексій Володимирович Кореньков, Валентина Ивановна Бумейстер, Тетяна Василівна Івахнюк, Ірина Бріжата","doi":"10.32782/2522-1795.2023.15.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.17","url":null,"abstract":"Метою статті є вивчити ефективність постізометричної релаксації у спортсменів-легкоатлетів відносно рухливості, аналіз даних мережі інтернет, зарубіжних та вітчизняних авторів стосовно методів відновлення спортсменів після надмірних фізичних навантажень та запропонувати комплекс вправ постізометричної релаксації у якості фізіотерапевтичного методу післянавантажувального відновлення у спортсменів. Матеріал. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури включав друковані літературні джерела та бази даних Scopus, SPORT Discus, Web of Science, Scholar. Дослідницька вибірка складалася з публікацій, що відображалися при використанні таких ключових слів: постізометрична релаксація, нефункціональне перенавантаження, післянавантажувальне відновлення, а також відповідні їм абревіатури й комбінації. Було проаналізовано 48 вітчизняних та зарубіжних джерел стосовно методів відновлення легкоатлетів. Результати. Мануальні методи відновлення є популярними та пропонують різноманітний спектр варіантів постнавантажувального відновлення для спортсменів та клініцистів, які надають їм допомогу. Ці методи призначені для мінімізації негативних наслідків тренувань або змагань, таким чином дозволяючи спортсмену швидше повернутися до максимальної продуктивності. Сучасні дані свідчать про покращення відновлення спортсменів за допомогою вправ постізометричної релаксації м’язів, посилюють кровоток, зменшують м’язове та нервове напруження, збільшують діапазон рухів, еластичність, загальну релаксацію, зменшують інтенсивність відстрочених болів у м’язах та тривоги, покращують результативність спортсменів і знижують ризик отримання травм. Інші популярні способи, такі як компресійні пристрої, кріотерапія всього тіла, ударна терапія за допомогою пістолета, нервово-м’язова електрична стимуляція та імпульсна електромагнітна терапія не мають переконливих доказів щодо відновлення спортсмена. Спортсмени на витривалість зазвичай чергують періоди інтенсивного тренування з періодами відпочинку та відновлення, щоб досягти максимальної продуктивності. Неадекватне відновлення може порушити ріст і регенерацію тканин опорно-рухового апарату і призвести до пошкодження при надмірному навантаженні. Під час великих турнірів частота травм і захворювань може досягати 235 на 1000 зареєстрованих легкоатлетів. Показано, що оптимізація сну, масаж, холодне занурення, постізометрична релаксація ефективні для відновлення спортсменів різних видів спорту. Ефективне відновлення знижує рівень травм і може покращити продуктивність; однак розробка та впровадження ефективних методів відновлення є проблемою для фахівців, які працюють з легкоатлетами. Висновки. Щоб досягти оптимальної продуктивності, спортсменам, які займаються спортом на витривалість, необхідно впроваджувати різноманітні стратегії відновлення, які є специфічними для їхніх тренувань і змагань. Відновлення – це багатовимірний процес, який включає фізіологічні, психологічні, емоційні, соціальні та поведінкові аспекти. Досягнення відповідного баланс","PeriodicalId":147595,"journal":{"name":"Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation)","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121729788","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
М. М. Василенко, Олена Андрєєва, Анастасія Воробйова
{"title":"ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОНСУЛЬТАНТА З ПИТАНЬ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ","authors":"М. М. Василенко, Олена Андрєєва, Анастасія Воробйова","doi":"10.32782/2522-1795.2023.15.20","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.20","url":null,"abstract":"Теоретично обґрунтовано положення кваліфікаційної характеристики консультанта з питань здорового способу життя (проєкт). Мета. Дослідити компетенції фахівців зі збереження та зміцнення здоров’я у зарубіжній практиці та обґрунтувати кваліфікаційні характеристики професії «консультант з питань здорового способу життя» в Україні. Методи. Аналіз фахової науково-методичної літератури та нормативно-правових документів, метод порівняння та зіставлення. Результати. Відмічено зростання попиту на професію коуч зі здоров’я та благополуччя Health & Wellness Coach (HWC) у США. Надано характеристику діяльності коуча зі здоров’я та споріднених професій за кордоном. З’ясовано, що просвітництво, інформування, порада у формі готового алгоритму дій для клієнта як результат консультування не є запорукою ефективних змін поведінки. Професійна діяльність консультанта з питань здорового способу життя спрямована на розвиток внутрішньої мотивації для покращення здоров’я та благополуччя через набуття відповідних стереотипів поведінки й характеризується міждисциплінарністю (знаходиться на перетині наукових знань з охорони здоров’я, психології комунікації, мотиваційної теорії та оздоровчого фітнесу). Консультант зі здоров’я повинен володіти достатнім рівнем умінь та навичок управління мотивацією і поведінкою клієнта, та водночас – здоров’язбережувальними технологіями. Інструментами діяльності такого фахівця (на відміну від фітнес-тренера) слугує мотиваційне інтерв’ю та техніки коучинга. Запропоновано перелік завдань та обов’язків, вимог до знань та умінь, а також рівня освіти такого професіонала. Визначено, що консультант з питань здорового способу життя – це спеціаліст із системної зміни моделей поведінки людини, орієнтованої на інтеграцію у повсякденне життя оптимальної фізичної активності, режиму праці та відпочинку, звичок раціонального харчування, навичок управління стресом, тайм менеджменту, а також медичної активності.","PeriodicalId":147595,"journal":{"name":"Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation)","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116438101","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ","authors":"Ольга Борисівна Нагорна","doi":"10.32782/2522-1795.2023.15.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.10","url":null,"abstract":"Вирішення викликів сьогодення в освітньому просторі зумовлюють потребу розв’язання низки реабілітаційно-соціально-педагогічних завдань, пов’язаних з уможливленням надання якісних і довготривалих реабілітаційних послуг. Одним з них є забезпечення комплексної реабілітаційної допомоги дітям з розумовою відсталістю як у спеціальних, так і у загальноосвітніх навчальних закладах. Впровадження системи інклюзивної освіти загострює цю проблему і набуває особливо актуального значення. На сьогодні невирішеними залишаються питання практичної реалізації багатовекторної методики фізичної терапії дітей з розумовими вадами у процесі навчання за будь-якою формою – індивідуальною, інтегрованою чи в інклюзивному класі. Мета дослідження – сформувати завдання методології фізичної реабілітації/терапії дітей з розумовою відсталістю молодшого шкільного віку. Методи дослідження – теоретичний аналіз, синтез, узагальнення науково-методичних літературних джерел за темою дослідження. Результати дослідження. У статті розглядаються питання комплексного реабілітаційного впливу під час навчального процесу з дітьми з розумовою відсталістю; проаналізовано загальні та специфічні розлади моторної сфери дітей даної категорії; акцентовано увагу на необхідності систематичного впровадження фізичної реабілітації/терапії для покращення особистісного розвитку дітей з вадами розумового розвитку. Зокрема, варто зауважити, що для гармонійного особистісного розвитку дітей з порушенням розумового розвитку та забезпечення довготривалого та безперервного корекційного ефекту пріоритетним завданням фахівців є тісна співпраця з батьками дітей. Висновки. Проблемі реабілітації дітей з розумовою відсталістю присвячено достатньо наукових та методичних праць у сфері медицини, освіти, фізичної терапії. Однак недостатньо опрацьовано умови забезпечення систематичного реабілітаційного впливу на дітей з обмеженими інтелектуальними можливостями упродовж навчання у початковій ланці школи. Завданнями методики фізичної реабілітації/терапії дітей даної категорії передбачається формування у них навичок самообслуговування; профілактика дихальних та соматичних захворювань, вторинних порушень розвитку опорно-рухового апарату, моторних функцій; формування у вихованців мотивації до здорового способу життя; удосконалення соціо-побутової моделі поведінки дітей з особливими потребами.","PeriodicalId":147595,"journal":{"name":"Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation)","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133627842","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
A. Mahlovanyy, I. Grygus, O. Kunynets, S. Duliba, L. Strelbytskyi, O. Ivanochko, V. Homyshyn
{"title":"CHARACTERIZATION OF THE INFLUENCE OF PHYSICAL REHABILITATION MEANS AND SPECIAL PHYSICAL EXERCISES OF ARCHERY ON THE SPORTS PERFORMANCE OF PARALYMPIC ATHLETES","authors":"A. Mahlovanyy, I. Grygus, O. Kunynets, S. Duliba, L. Strelbytskyi, O. Ivanochko, V. Homyshyn","doi":"10.32782/2522-1795.2023.15.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.2","url":null,"abstract":"Determining the effect of an individually selected complex of special physical exercises in archery and physical rehabilitation means on the functional state of the cardiovascular, neuromuscular, and sensory systems and sports achievements of Paralympic athletes. Material. To achieve the goal and solve the tasks of the study, the following methods were used: theoretical – search and bibliographic methods; empirical – medical-pedagogical and medical-biological research methods; methods of mathematical statistics. Results. The analysis of scientific and methodological literature on practically healthy archery athletes allowed us to establish the important role of the nervous, muscular, and sensory systems in the realization of the archer’s sports results. Physical loads in archery are static and well-studied in practically healthy athletes, but in Paralympic athletes, they have not yet been studied sufficiently, and the effect of physical rehabilitation and special physical exercises in archery on recovery processes in the post-training and post-competition periods has not been studied, so a scientific study of Paralympic athletes was conducted. It was found that the Paralympians of the experimental and control groups at the firing line before and after the first training session of the first stage (background indicators) had no significant differences between all studied indicators. Significant differences between the first and second stages of the study and between the first and third stages of the study were determined only in the experimental group. The positive influence of the use of a complex of special physical exercises in archery and physical rehabilitation means on increasing psycho-emotional stability and improving sports performance has been proved. It was proved that Paralympians of the experimental group were more stable in performing shots and outperformed Paralympians of the control group by the results of shots, which is also an argument for the application of the proposed changes to the plans of educational and training sessions. Conclusions. In order to improve and stabilize sports results, increase psycho-emotional stability in the preparatory part of training sessions of the preparatory and competitive periods, apply a set of special physical exercises in archery and in the final part of physical rehabilitation – back muscle massage, massage of the muscles of the shoulder girdle and upper extremities and, on a free day, recreational swimming.","PeriodicalId":147595,"journal":{"name":"Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation)","volume":"121 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131462192","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}