MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES最新文献

{"title":"МЕТОД МОНІТОРИНГУ СТАНУ ЗДОРОВ'Я ПАЦІЄНТІВ ІЗ СЕРЦЕВО-СУДИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ","authors":"","doi":"10.31891/2219-9365-2023-73-1-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-73-1-2","url":null,"abstract":"Серцево-судинні захворювання є основними причинами смертності й одними з основних факторів інвалідності в усьому світі. Cтандартизований за віком показник серцево-судинних захворювань почав рости в деяких країнах із високим рівнем доходу, де раніше він знижувався. Виявлення випадків серцево-судинних захворювань майже подвоїлося з 271 мільйона в 1990 році до 523 мільйонів у 2019 році, а кількість смертей від серцево-судинних захворювань неухильно збільшувалася з 12,1 мільйона в 1990 році до 18,6 мільйона у 2019 році Враховуючи той факт, що наразі є тенденція до автоматизації галузі медицини, яка збільшує ефективність використання сучасних медичних ресурсів, а також враховуючи важливість постійної самодіагностики та моніторингу за станом здоров’я пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями, слід максимально автоматизувати та зробити постійними такі вимірювання та моніторинг. В такому разі для автоматизації та постійності вимірювань частоти серцевих скорочень та артеріального тиску людині на допомогу може прийти метод моніторингу стану здоров'я пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, який забезпечуватиме постійний моніторинг частоти серцевих скорочень людини та її артеріальний тиск в реальному часі і повідомлення людини про порушення діяльності серця або відхилення від норми тиску людини одразу, щойно ці відхилення відбудуться. Таким чином, актуальною задачею наразі є постійний моніторинг стану здоров’я пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями шляхом розроблення відповідного методу моніторингу стану здоров'я пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, що і буде метою даного дослідження. Розроблений метод моніторингу стану здоров'я пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями забезпечує: щохвилинне та щоп’ятихвилинне формування множини показників стану здоров’я користувача, аналіз показників з використанням вище розроблених правил та видачу повідомлення користувача про ризик або видачу повідомлення користувачу про ризик із відправленням даних про існуючий ризик сімейному лікарю та/або члену родини користувача.","PeriodicalId":128911,"journal":{"name":"MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129645835","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ВАРІАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ГЕНЕРАТОРІВ ХАОСУ ПО ФОРМУВАННЮ ПСЕВДОВИПАДКОВИХ ПОСЛІДОВНОСТЕЙ","authors":"Володимир Корчинський, Олександр Рябуха, Аль-Файюми Халед, Сергій Гавель, Володимир Міненко, Зураб Криштафор","doi":"10.31891/2219-9365-2023-73-1-24","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-73-1-24","url":null,"abstract":"В роботі проведено дослідження варіаційних можливостей генераторів хаосу по формуванню псевдовипадкових послідовностей, які можна використовувати в системах потокового шифрування. У криптографічних системах найчастіше застосовуються лінійно-конгруентні генератори або апаратні генератори із зворотними зв’язками. Недоліками таких генераторів є невеликий період формування псевдовипадкових числових послідовностей, а також обмежена кількість можливих комбінацій. З цієї причини доцільним є дослідження властивостей генераторів хаосу, період формування вибірки чисел для яких залежить від розміру розрядної сітки використовуваної обчислювальної системи. Вочевидь, що якість генераторів хаосу потрібно оцінювати за допомогою системи тестів NIST. Тобто, для практичного застосування генераторів хаосу в криптографічних системах необхідна ретельна оцінка їх статистичних характеристик. Також на основі хаотичних послідовностей розробляються різні методи модуляції, за допомогою яких забезпечується структурна та енергетична прихованість сигнальних конструкцій. Передумовами для всього цього стали властивості динамічного хаосу: рух детермінованої динамічної системи при певних умовах має всі властивості шумового сигналу; наявність нелінійності і неперіодичності процесу. Характерною особливістю генераторів хаосу є те, що незначні зміни початкових параметрів хаотичного процесу призводять до суттєвої зміни значень генеруючих коливань. Це дає можливість формувати різні траєкторії хаотичного процесу, на основі яких можна створювати практично необмежену кількість комбінацій псевдовипадкових послідовностей (ПВП) заданої довжини. Однак реальне впровадження динамічного хаосу для систем шифрування та модуляції вимагає пошуку методів, за допомогою яких можна формувати початкові параметри генератора на основі, наприклад, введеного пароля. З цього приводу доцільним є оцінка варіаційних можливостей генераторів хаосу для завдання формування псевдовипадкових послідовностей з необхідними кореляційними властивостями. На жаль, у відомих наукових працях цьому питанню приділено недостатню увагу, тому перспективність дослідження в даному напрямку визначає актуальність роботи. Метою цієї роботи є дослідження варіаційних можливостей генераторів хаосу для формування псевдовипадкових послідовностей із заданими кореляційними властивостями.","PeriodicalId":128911,"journal":{"name":"MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES","volume":"96 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131702737","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИХОРОСТРУМОВИЙ МЕТОД СУМІСНОГО ВИМІРЮВАЛЬНОГО КОНТРОЛЮ НОРМАТИВНИХ ПАРАМЕТРІВ ЗРАЗКІВ СТІЧНИХ ВОД ПИВОВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА","authors":"Вадим Себко, Валерій Здоренко, Наталія Защепкіна, Євгенія Пироженко","doi":"10.31891/2219-9365-2023-73-1-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-73-1-6","url":null,"abstract":"Досліджено можливість застосування теорії роботи індуктивного параметричного вихорострумового перетворювача (ІПВП), стосовно інформативного багатопараметрового вимірювального контролю фізико-хімічних параметрів зразків стічних вод лужного складу. За рахунок введення спеціальних нормованих параметрів та встановлення універсальних функцій перетворення ІПВП, які пов’язують фізико-хімічні характеристики досліджуваної рідини з амплітудними і фазовими компонентами сигналів ІПВП, надано алгоритми вимірювальних та розрахункових процедур сумісного контролю динамічної в’язкості µt, відносної діелектричної проникності εrt, питомої електричної провідності χt і температури t зразків стічних вод пивоварного виробництва малої потужності (міні-пивоварні). Досліджено алгоритми вимірювальних та розрахункових процедур фізико-хімічних параметрів зразків стічних вод. Встановлено, що навіть незначні зміни параметрів µ, εr, χ і t призводять до змінення компонентів сигналів електромагнітних перетворювачів: потокозчеплень ψ, опорів Ω та індуктивностей обмотки L1 і L2  ІПВП та, як наслідок, узагальнених нормованих характеристик A, G і j, які пов’язують компоненти сигналів перетворювачів з фізико-хімічними параметрами зразків стічних вод. Точність спільного визначення фізико-хімічних параметрів зразків стічних вод пояснюється тим, що данні про динамічну в’язкість µ, відносну діелектричну проникність εr, питому електричну провідність χ і температуру t отримують внаслідок зондування зразків стічних вод електромагнітним полем, котре викликає протікання вихрових струмів, у свою чергу на вихрові струми впливають зміни  параметрів µ, εr, χ, яке пов’язано, у тому числі і зі зміною температури t досліджуваних зразків стічних вод.","PeriodicalId":128911,"journal":{"name":"MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125510102","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА САМООРГАНІЗАЦІЇ ДЛЯ КЕРУВАННЯ БЕЗПІЛОТНИМИ ЛІТАЛЬНИМИ АПАРАТАМИ З МЕТОЮ ВИЯВЛЕННЯ ОБ'ЄКТІВ","authors":"Олександр Мельниченко","doi":"10.31891/2219-9365-2023-73-1-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-73-1-16","url":null,"abstract":"Динамічне отримання зображення у тривимірному просторі в динамічному режимі з подальшою обробкою для розпізнавання структурних об’єктів точної природи є актуальним завданням. Потрібно забезпечити високу точність результату розпізнавання та правильне, повне визначення зображення. Далі необхідно розрахувати кількість таких об’єктів. Крім того, важливо забезпечити функції виявлення всередині такої самоорганізованої системи у разі класифікації вхідних даних. У даній роботі ми пропонуємо нову самоорганізовану автоматизовану систему, в якій один або кілька БПЛА контролюються та відстежуються для отримання зображень виявлених об’єктів, розглядаючи один об’єкт за раз. Результат цього дослідження слугує основою для створення нових засобів, які можуть запускати та контролювати безпілотні літальні апарати над підмножинами вивченого просторового району відповідно до заданих початкових даних. Така розроблена архітектура дозволяє досягти відповідного рівня організації при визначенні наступних кроків у функціонуючих підсистемах та компонентах. Проведені експерименти підтверджують можливість практичного впровадження запропонованих архітектурних рішень.","PeriodicalId":128911,"journal":{"name":"MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES","volume":"117 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114984047","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОГЛЯД СИСТЕМ НАВІГАЦІЇ РУХОМИХ ОБ'ЄКТІВ","authors":"Юрій Хазанович, Антон Моспан, Юрій Володимирович Киричук, Наталія Назаренко","doi":"10.31891/2219-9365-2023-73-1-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-73-1-9","url":null,"abstract":"В роботі розглядаються різноманітні системи навігації та позиціонування рухомих об’єктів наводяться їх принцип дії та точність, упор робиться на системи високої точності позиціонування та можливість їх використання в обмеженому об’ємі. \u0000Серед систем, що розглядаються: глобальні навігаційні системи (GPS) - забезпечують точність позиціонування менше 6 метрів. Нове покоління супутників забезпечує точність більше 60-90 см; позиціонування в стільникових мережах складає 100-150 м, для більшості базових станцій - кілометр або більше. Фірмові технології стільникових мереж досягають точності 100-50 м; до локальні інфрачервоні системи позиціонування досягають точності позиціонування в 10-30 см, ультразвукові системи мають найвищу точність позиціонування, що досягає 3 см; системи позиціонування з використанням пасивних радіочастотних ідентифікаторів (RFID) досягають точності біля одного метра; системи позиціонування з використанням активних радіочастотних ідентифікаторів RFID радіочастотні мітки використовуються для відстежування об'єктів на відносно великих відстанях до 100 м; позиціонування за технологією \"ближнього поля\" досягає точності позиціонування в реальних умовах близько метра на відстані до 30 м. Радіохвилі охоплюють перешкоди, не відбиваються. Тому технологія NFER має переваги в складній конфігурації приміщень з великою кількістю перешкод; безплатформена інерціальна система - принцип організації інерціальних навігаційних систем і систем орієнтації ґрунтується на інтеграції кутових швидкостей і прискорень. Точність визначення поточних координат – 7 м в залежності від пройденого шляху; інерціальна система позиціонування - це метод навігації для визначення координат і параметрів руху різних об'єктів – кораблів, літаків, ракет. Суть методу в тому, що для цього не потрібно зовнішні орієнтири або сигнали. Точність визначення поточних координат – 10 м в залежності від пройденого шляху. \u0000Отримані результати можуть бути використані для вибору навігаційної системи відповідно до області використання та необхідної точності.","PeriodicalId":128911,"journal":{"name":"MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114919927","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕТОД ЗЛИТТЯ БАГАТОМОДАЛЬНИХ ВЕКТОРНИХ ПРЕДСТАВЛЕНЬ СЛІВ У МАЛОРЕСУРСНОМУ СЕРЕДОВИЩІ","authors":"Роман Шаптала, Геннадій Кисельов","doi":"10.31891/2219-9365-2023-73-1-23","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-73-1-23","url":null,"abstract":"У даній статті представлено метод злиття багатомодальних векторних представлень слів у малоресурсному середовищі. Цей метод, на відміну від інших методів злиття векторних представлень слів, враховує обмеження малоресурсного середовища і дозволяє поєднувати вектори слів з різних джерел, таких як документи та словники. Метод покладається на обчислення міжрядкової відстані замість побудови повних синтаксичних і морфологічних моделей, що часто неможливо в малоресурсних мовах. Його можна використовувати на проміжних етапах побудови систем обробки природної мови та машинного навчання при вирішенні практичних завдань, таких як машинний переклад чи класифікація документів. \u0000Крім того, проведено аналіз різних методів злиття багатомодальних векторних представлень слів у малоресурсному середовищі. У статті описуються переваги, недоліки та обмеження кожного підходу, враховуючи завдання побудови уніфікованого векторного представлення тексту в поєднанні з даними з додаткових джерел. У дослідженні прикладом завдання у малоресурсному середовищі була обрана класифікація петицій до Київської міської ради, написаних українською мовою. \u0000Велика кількість функцій обчислення міжрядкової відстані ускладнює їх вибір при вирішенні практичних задач. Ми пропонуємо набір рекомендацій у контексті малоресурсних середовищ, а також методологію вибору найкращого для вирішення поставлених завдань. Проаналізовані функції обчислення міжрядкової відстані включають відстань Левенштейна, подібність Жаккара, Мангеттенську відстань, відстань Хеммінга та коефіцієнт Дайса. Наші результати демонструють, що метод на основі відстані Левенштейна збільшує якість класифікації документів сильніше, ніж альтернативи. Ці висновки мають практичне значення для різних сфер, включаючи обробку природної мови, аналіз текстів та пошук інформації.","PeriodicalId":128911,"journal":{"name":"MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126954340","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ УМОВ КОРЕКТНОСТІ КРАЙОВИХ ЗАДАЧ ДЛЯ БАГАТОШАРОВОГО БІОТЕХНОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА","authors":"Д.А. Левкін","doi":"10.31891/2219-9365-2023-73-1-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-73-1-14","url":null,"abstract":"В умовах невизначеності національної економіки актуальною є проблема раціонального використання енергетичних та інших ресурсів. З метою підвищення точності діагностики та контролю модельованих систем потрібна розробка нових високоточних програмно-апаратних засобів забезпечення технологічних і біотехнологічних процесів. Здійснюючи математичне моделювання стану досліджуваного об’єкта нетипової геометричної форми та багатошарової будови, неможливо гарантувати існування та єдиність розв’язку крайової задачі для диференціальних рівнянь. Для моделювання фізичних процесів в складних системах потрібно при побудові крайових задач з диференціальними рівняннями враховувати будову досліджуваного об’єкта і особливості випромінювачів. Однак, це підвищіть складність реалізації крайових задач. Коректність крайових задач зумовлює коректність прикладних оптимізаційних математичних моделей задач пошуку оптимальних параметрів джерел дії з урахуванням обмежень на функцію мети та її параметри. \u0000В статті здійснене математичне моделювання процеса лазерної дії на ембріон. Автором визначені та обгрунтовані умови коректності крайових задач, які описують стан модельованої біотехнологічної системи під дією сфокусованих джерел лазерного випромінювання. Для обгрунтування коректності крайової задачі використані методи з теорії псевдодиференціальних рівнянь в просторі узагальнених функцій степеневого зростання (спадання). Доведено, що символ псевдодиференціального рівняння є сумою експоненціально-коректного та підлеглого символів псевдодиференціальних операторів. Запропоновану в статті методику доцільно використати для обгрунтування коректності нелокальних крайових задач для диференціальних рівнянь, які описують стан інших технологічних та біотехнологічних систем, та прикладних оптимізаційних математичних моделей.","PeriodicalId":128911,"journal":{"name":"MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125991313","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КЕРУВАННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИМИ МЕРЕЖАМИ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ AI/ML","authors":"Микола Васильківський, Ольга Болдирева, Ганна Варгатюк, Михайло Будаш","doi":"10.31891/2219-9365-2023-73-1-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-73-1-13","url":null,"abstract":"В роботі наведено результати досліджень поточного стану і нових тенденцій застосування AI/ML при керуванні мережами та послугами. Розглянуто базові технології, які є фундаментальними для наскрізного створення ресурсів і керування ними. За допомогою таких технологій мережі 5G можуть автоматизувати обробку ресурсів і ізоляцію між логічними та фізичними ресурсами. У цьому сенсі розглянуто останні підходи в домені RAN з відкритою мережею радіодоступу (O-RAN). Також зосереджено увагу на відповідних контролерах, заснованих на стеку Європейського інституту телекомунікаційних стандартів керування та оркестровки (ETSI MANO), і, зокрема, на тому, як обробляються обчислювальні ресурси. Після чого розглядаються фундаментальні ідеї та останні тенденції програмування площини даних на рівні пакетів і на рівні оптичного перемикання, зосереджуючись на транспорті керування мережними ресурсами. Також описано створення конвеєра даних для забезпечення стека керування мережним моніторингом і аналітикою. \u0000Досліджено основні підходи до управління різними архітектурними компонентами мережі 5G. У ході розгляду зазначено, що різноманітність проблем на кожному архітектурному рівні, звичайно, вимагає різних підходів. Також розглянуто керування ресурсами RAN за допомогою виявлення моделей поведінки користувачів і розподілу ресурсів RAN за допомогою методів навчання з підкріпленням (RL) та Q-навчання. Проаналізовано традиційні методи оптимізації та підходи на основі штучного інтелекту для вирішення проблем оркестрування мережі, що містить будь-які обчислювальні ресурси. Наведені методи SoA для досягнення нарізки площини даних через ізоляцію співіснуючого трафіку. Також розгля-нуто надзвичайно важливе питання об’єднання ресурсів і методи ШІ, які використовуються для сприяння реалізації процедур об’єднання. \u0000Розглянуто особливості застосування методів машинного навчання в мережній платформі, а також керування програмними мережами 5G на основі ML та оцінювання QoE. Після цього, наведено тематичні дослідження, які охоплюють керування QoE, розгортання VNF і керування зрізами. Визначено основні виклики, запропоновано, як їх можна вирішити та вказівки для операторів. Здійснено огляд алгоритмів ML, які використовуються для керування потужністю, планування користувачів, асоціації користувачів і розподілу спектру.","PeriodicalId":128911,"journal":{"name":"MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES","volume":"49 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125234625","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СХЕМОТЕХНІЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УМОВ СИНХРОНІЗАЦІЇ В СИСТЕМАХ ЗВ’ЯЗКУ З OFDM","authors":"Юлія Бойко, І.С. Пятін","doi":"10.31891/2219-9365-2023-73-1-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-73-1-5","url":null,"abstract":"В запропонованій роботі розглянуто схемотехнічні аспекти забезпечення умов синхронізації  в системах зв’язку з OFDM. Наведено дослідження оцінок міжканальних та міжсимвольних завад в системах синхронізації. Описано та алгоритмізовано можливі сценарії оцінки завад в каналах з OFDM за навчальними послідовностями та пілот-сигналами. Наведено експериментальні результати оцінки спотворення OFDM-сигналів в умовах міжканальних завад на основі сигналів типу 16QAM. Здійснено порівняльний аналіз середньоквадратичної оцінки міжканальних завад для трьох методів синхронізації які досліджувались у статті. Розглянуто конструкції OFDМ-сигналів з пілот-сигналами. Досліджено концепції схемотехнічної реалізації систем тактової синхронізації в каналі зв’язку з OFDM. Проілюстровано процес спрацювання системи синхронізації з метою компенсації спотворень на основі сформованої сітки ресурсів в каналі зв’язку з OFDM.","PeriodicalId":128911,"journal":{"name":"MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132697038","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"SEISMIC WAVE RECORDER DESIGN FOR DEVELOPMENT FOOTSTEP HUMAN DETECTION ALGORITHMS","authors":"Y. Vistyzenko, Andriy Movchanyuk, M. Stepanov, J. Boiko","doi":"10.31891/2219-9365-2023-73-1-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-73-1-11","url":null,"abstract":"The article shoving the results of development seismic signal recorder for purpose of registration human footstep seismic signals. Design of recorder was adopted for collection seismic signals and store it on PC, for next seismic signal processing and creation signal detection and classification algorithms. \u0000The article provides an overview of the types of seismic waves, their classification is given. The conditions for the propagation of seismic waves are determined, and the features of Rayleigh waves are clarified. The design structure of the seismic sensor has been developed. The specifics of the functioning of the seismic sensor are described, the place and conditions of power supply and placement of the external interface are recognized. The specifics of using the sensor of an electromechanical transducer - geophone and the features of measurements using a stationary earth are described. It is shown that the development of a seismic signal sensor circuit implies the placement of input amplifiers in its structure. The main amplitude-frequency and phase-frequency characteristics of the geophone are presented. Geophone equivalent circuit, amplifier circuit, low-pass filter circuit are presented. Illustrations of types of seismograms are given, recommendations on the features of digital signal processing are given. The order of seismic signal processing is connected with its transmission from the sensor through the amplifying stage, passing through a low-pass filter in order to minimize noise and interference. The next step is to send a signal to the ADC. From the presented graphs of sensitivity and phase shift of the geophone, it follows that special attention should be paid to the curve corresponding to the sensor with an open output. This configuration of the sensor is optimal in the context of the formation of the maximum equal frequency response. \u0000As papers result was proposed structural and schematic design for all main recorders blocks and software features that required for properly using recorder. Tests in real conditions on test sites have shown the correctness of the choice of schemes of technical solutions for the task of registering seismic waves.","PeriodicalId":128911,"journal":{"name":"MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121559883","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}