Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом最新文献

{"title":"ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ","authors":"Олена СТАРИНСЬКА","doi":"10.32689/maup.psych.2023.2.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.psych.2023.2.7","url":null,"abstract":"Мета статті: розкрити результати емпіричного дослідження гендерних особливостей соціального інтелекту здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами (105 чоловічої й 119 жіночої статі). Методологія: аналіз, тест вивчення соціального інтелекту Дж. Гілфорда і М. О’Саллівена, критерій φ*‑кутового перетворення Р. Фішера. Висновки. Соціальний інтелект – це складний комплекс здатностей, які дозволяють особистості досягати успіху у взаємодіях із іншими людьми. Щодо загального показника соціального інтелекту, порівняно з досліджуваними чоловічої статі, емпірично визначено статистично значуще перевищення кількості досліджуваних жіночої статі з нижчим від середнього і статистично значуще заниження – із середнім рівнем. Низький рівень виявлено в значної кількості досліджуваних чоловічої статі; вищий від середнього рівень – достатньо невеликої кількості досліджуваних жіночої статі. Щодо здатності правильно розуміти соціальні взаємодії інших людей, порівняно з досліджуваними чоловічої статі, зафіксовано статистично значуще перевищення кількості досліджуваних жіночої статі із середнім і статистично значуще заниження – з вищим від середнього рівнем. Низький рівень помічено в досліджуваних чоловічої статі. Щодо здатності правильно розуміти прояви невербальної поведінкової експресії інших людей, порівняно з досліджуваними чоловічої статі, визначено статистично значуще перевищення кількості досліджуваних жіночої статі з низьким і статистично значуще заниження – з нижчим від середнього рівнем. Середній рівень помічено в досліджуваних жіночої статі. Вищий від середнього рівень у досліджуваних відсутній. Щодо здатності правильно розуміти прояви вербальної поведінкової експресії інших людей, порівняно з досліджуваними чоловічої статі, встановлено статистично значуще перевищення кількості досліджуваних жіночої статі із середнім рівнем. Низький рівень мають досліджувані чоловічої статі. Щодо здатності правильно прогнозувати поведінку інших людей, порівняно з досліджуваними чоловічої статі, визначено статистично значуще перевищення кількості досліджуваних жіночої статі із середнім рівнем. Вищий від середнього рівень має достатньо невелика кількість досліджуваних жіночої статі. Низького рівня не має. Високий рівень соціального інтелекту відсутній.","PeriodicalId":486351,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135387135","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЧНОГО САМОЗАХИСТУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ВІД НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ МЕДІАПЕРЦЕПТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ","authors":"Інга ШЕРЕШКОВА","doi":"10.32689/maup.psych.2023.2.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.psych.2023.2.8","url":null,"abstract":"З’ясовано сутність поняття «психологічний самозахист від негативного впливу медіаперцептивної комунікації». Здійснено констатацію змісту й структурної організації психологічного самозахисту військовослужбовців Збройних Сил України від негативного впливу медіаперцептивної комунікації. На підставі здійснених досліджень розроблено та обґрунтовано структурно-функціональну модель розвитку психологічного самозахисту військовослужбовців Збройних Сил України від негативного впливу медіаперцептивної комунікації, яка складається з цільового, діагностичного, змістовного, процесуального та результативного блоків. Основне завдання цієї структурно-функціональної моделі – розвиток мотивів, спонукань, основних якостей особистості, її професійного становлення, усвідомлення небезпек інформаційного простору, що потенційно впливає на забезпечення здатності контролювати та захищати свій психо- логічний простір та забезпечувати власне психічне здоров’я від негативного впливу медіаперцептивної комунікації. Метою роботи є обґрунтування структурно-функціональної моделі розвитку психологічного самозахисту військо- вослужбовців Збройних Сил України від негативного впливу медіаперцептивної комунікації. Методологію дослідження становлять загальнотеоретичні, методологічні принципи наукового пізнання та психологічне моделювання. Наукова новизна полягає в уточненні поняття «медіаперцептивна комункація», «психологічний самозахист від негативного впливу медіаперцептивної комунікації»; визначено змістові характеристики компонентів психологічного самозахисту від негативного впливу медіаперцептивної комунікації; розроблено та обґрунтовано зміст структурно- функціональної моделі розвитку психологічного самозахисту військовослужбовців Збройних Сил України від негативного впливу медіаперцептивної комунікації. Висновки. На основі проведеного аналізу наукової літератури, методу кластерного аналізу було виявлено особливості психологічного самозахисту військовослужбовців Збройних Сил України від негативного впливу медіаперцептивної комунікації та розроблено структурно-функціональну модель його розвитку.","PeriodicalId":486351,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом","volume":"67 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135387154","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КРЕАТИВНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ ТА ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ","authors":"Марія ШПАК","doi":"10.32689/maup.psych.2023.2.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.psych.2023.2.9","url":null,"abstract":"У статті аналізується проблема креативності особистості як складова особистісного розвитку та професійного становлення студентів. Зазначається, що в сучасних умовах українське суспільство потребує фахівців з високим рівнем творчого мислення, креативності, які здатні критично осмислювати проблеми і творчо вирішувати завдання у процесі професійної діяльності. Мета статті – здійснити теоретичний аналіз наукових підходів вітчизняних і зарубіжних учених до розуміння і змістового наповнення поняття «креативність», розкрити психолого-педагогічні умови розвитку креативності студентів в освітньому середовищі вищої школи. Встановлено, що дослідження розвитку креативності особистості ускладнюється різними науковими підходами вчених до розуміння і визначення поняття «креативність», разом з яким у психологічній науці використовуються як синоніми поняття «творчість», «творчі здібності», «творчий потенціал». Наведені у статті дефініції креативності вказують на широке і багатоаспектне тлумачення цього феномена – від діяльнісного підходу до його породження і прояву як творчості до суб’єктивно-неповторного змісту і розуміння як особистісної характеристики, яка забезпечує продукування нових ідей, нестандартних рішень, оригінальних винаходів. Визначено, що креативність є інтегральною властивістю особистості, яка забезпечує її успішну і продуктивну творчу діяльність. Особливо важливого значення набуває розвиток креативності у студентські роки. Якість вищої освіти повинна визначатися здатністю навчального закладу і науково-педагогічних працівників створювати сприятливе освітнє середовище для розвитку креативності, творчого мислення студентів. З цією метою визначено психолого-педагогічні умови, які сприяють розвитку креативності студентів у процесі їх професійної підготовки в закладі вищої освіти.","PeriodicalId":486351,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом","volume":"69 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135387136","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ПРОЯВІВ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ В СТРУКТУРІ ОРГАНІЗАЦІЇ","authors":"Олег ДРУЗЬ, Лариса РОДЧЕНКО, Інна ЧЕРНЕНКО","doi":"10.32689/maup.psych.2023.2.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.psych.2023.2.1","url":null,"abstract":"Управління організацією вимагає чіткої координації та прагматизму. Однак у більшості організацій для досягнення високих результатів необхідні нові підходи до управління. Одним з таких підходів є сприятливий соціально-психологічний клімат, управління емоціями, елементи якого так чи інакше були присутні в усі часи і в будь-якій організації. Актуальність обраної теми обумовлена тим, що на більшості підприємств і організацій питанням психологічних і соціально-психологічних характеристик персоналу приділяється мало уваги. Як правило, виникають конфліктні ситуації, які можуть ускладнити діяльність підприємств. Все це також ускладнює процес розробки стратегічних рішень підприємства з розвитку системи управління персоналом. Предметом наукового дослідження є особливості поведінки людей на етапі соціально-економічної та політичної трансформації суспільства. Людина в структурі організації, в структурі управління формується як особистість, індивід у всіх його проявах. У науці управління існують досить просунуті соціально-психологічні методи, які можуть бути використані для досягнення бажаного ефекту поведінки людини в структурі організації. Формування та вдосконалення особистісних навичок-постійне практичне завдання менеджерів будь-якого рангу. У результаті формування відносин між індивідами в структурі організації завжди виникають конфлікти. Це природне явище, так як воно притаманне будь-якому суспільству. Значною мірою стабільність залежить від правильної організації процесу управління. Вивчення конфліктів сьогодні має більш практичну спрямованість: вивчаються засоби і методи вирішення конфліктів. У статті розглянуто конкретні прийоми і методи впливу на процес формування і розвитку як самої команди, так і окремих співробітників. Одним з аспектів соціально-психологічних досліджень є вивчення закономірностей психічної взаємодії індивідів і способів впливу однієї людини на іншу, а також впливу індивіда на колектив конкретної організації або компанії.","PeriodicalId":486351,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом","volume":"95 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135581059","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ ЗАСОБАМИ БІБЛІОТЕРАПІЇ","authors":"Артем МАКОВСЬКИЙ, Валентина МАКОВСЬКА","doi":"10.32689/maup.psych.2023.2.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.psych.2023.2.2","url":null,"abstract":"У статті представлено наукову розвідку щодо актуальної для сучасної української психології теми – пошуку додаткового психологічного інструментарію у роботі зі збереження психічного здоров’я військовослужбовців, як в місцях постійної дислокації військових частин, так і безпосередньо в зоні ведення бойових дій. Метою статті є огляд вітчизняних підходів та напрацьованого досвіду у процесі надання психологічної допомоги населенню України в цілому, та військовослужбовцям зокрема. Методологія: у дослідженні використовувалися загальнонаукові та спеціальні наукові методи, основою яких є застосування результатів теоретичних досліджень та інших узагальнених відомостей про основи бібліотерапії. Застосовано історичний метод та метод теоретичного аналізу через його теоретико- множинний різновид за підходами реалізації. Наукова новизна у цій роботі ми розглянули теоретичне підґрунтя щодо застосування бібліотерапії під час процесу надання психологічної допомоги клієнтам (військовослужбовцям), що напрацьовані психологами та військовими капеланами. А також висвітлили практичні напрацювання працівників Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки у напрямку інтеграції бібліотерапії у свою професійну діяльність. Висновки. Вивчивши передовий досвід українських бібліотечних працівників, психологів та військових капеланів щодо застосування у своїй діяльності пасивної форми арттерапії (бібліотерапії) – встановлено, що на сьогодні бібліотерапія як засіб надання психологічної допомоги все, ще перебуває на стадії розвитку, та потребує додаткової роботи щодо її інтеграції у процес надання психологічної допомоги як військовослужбовцям зокрема, так і громадянам України в цілому.","PeriodicalId":486351,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом","volume":"51 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135581064","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІННОВАЦІЙНІ ЗАСОБИ РОЗВИТКУ ПАРИТЕТНОЇ ОСВІТНЬОЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗВО","authors":"Тетяна НАДВИНИЧНА, Оксана ЯРЕМКО","doi":"10.32689/maup.psych.2023.2.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.psych.2023.2.3","url":null,"abstract":"В статті закцентовано увагу на тому, що вміння налагоджувати паритетні, партнерські стосунки – пріоритет сьогодення, особливо за умов освітньої взаємодії. Зазначено, що сучасний заклад вищої освіти, у період входження в європейський простір, має не лише забезпечувати здобувачів освіти певним об’ємом теоретичних знань та практичних вмінь, а й формувати необхідні професійні компетентності, серед яких – самостійність, критичність мислення, вміння вирішувати складні професійні задачі, працювати у команді тощо. Вказується, що таке завдання можливо виконати лише за умов впровадження інноваційних підходів, моделей, форм, засобів та інструментів навчання. Визначено, що нова освітня парадигма, в основі якої лежить особистісно зорієнтований, студентоцентрований підхід, визнає пріоритетом т. зв. діалогові освітні моделі, засадничою ідеєю яких є паритетність, партнерство та рівність усіх суб’єктів освітнього процесу. Доведено, що одним з вдалих прикладів практичного втілення такої концепції є авторська освітня модель підготовки фахівців соціогуманітарної сфери (А. В. Фурман), яка не лише забезпечує дотримання основних парадигмальних принципів, а й містить апробовану та дієву систему інноваційного методично-засобового інструментарію, що дає можливість створення ціннісно-комунікативного поля паритетної взаємодії, сприяє формуванню у майбутніх фахівців тих якостей, які є системоутворюючим ядром партнерства: активності, самостійності, автономності, відповідальності, тощо. Дана система презентована як набір послідовних етапів, які логічно взаємопов’язані із основними структурними компонентами моделі партнерства і домінантами кредитно-модульного освітнього циклу. Кожен із етапів наповнено змістом та конкретними прикладами ефективних форм і методів роботи, які враховують не лише специфіку навчального матеріалу, відповідають вимогам, що закладені в освітніх стандартах, а й враховують особистісні та вікові особливості студентів різних навчальних курсів ЗВО.","PeriodicalId":486351,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135581066","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З РАС","authors":"Олександра СЕМЕНЮК, Вікторія ДРАЧЕНКО","doi":"10.32689/maup.psych.2023.2.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.psych.2023.2.6","url":null,"abstract":"Стаття розглядає теоретичні аспекти особливостей аутизму у дітей молодшого шкільного віку у зарубіжній та українській психології, специфіки психологічної діагностики. Визначено діагностичні критерії аутизму, які характеризується: стійким дефіцитом соціальної комунікації та соціальної взаємодії, не враховуючи загальної затримки розвитку; обмеженими, повторюваними формами поведінки, інтересів та активностей; появою порушень у ранньому дитинстві (які можуть не проявлятися до того моменту, поки соціальні вимоги не перевищують можливості дитини); порушеннями повсякденного функціонування. Надано характеристику особливостям розвитку пізнавальної сфери дітей аутизмом: виснажуваність психічних процесів, дефіцит стійкої уваги, слабкість мислення тощо. Когнітивний розвиток співвідноситься з психічними процесами. Характеризується навчальна діяльність. Виокремлюється один із компонентів когнітивного розвитку, – соціальна взаємодія, який ускладнюється негативізмом, сенсорними перенасиченнями, бажанням ізолюватися. Діти не можуть реагувати на любов і увагу оточуючих очікуваним прийнятним способом. Вони складно приймають тактильні контакти, ігнорують і погано визначають поведінку інших людей, не розуміють почуттів. Дефіцит емпатії є причиною неадаптованої неприйнятної поведінки. Такі когнітивні викривлення проявляються на всіх рівнях поведінки і соціалізації дитини, ускладнюють взаємодію, комунікацію, взаємодію з навколишнім середовищем. Метою статті є теоретичний аналіз стану проблеми та експериментальне дослідження когнітивної сфери дітей молодшого шкільного віку з розладами аутистичного спектру. При проведенні дослідження були застосовані наступні методи: спостереження, статистична обробка емпіричних даних та використані такі методики: Шкала оцінювання проявів дитячого аутизму (CARS), «Проба Хеда», «Діагностика зорової пам’яті», «Діагностика слухової пам’яті», «4 зайвий», «Дошка Сегена», «Кулак-палець», «Копіювання простих фігур». Шкала оцінювання проявів дитячого аутизму (CARS) має наступні градації: 15–30 – не аутизм; 30–37 – легка або помірна форма аутизму; 37–60 – важкий аутизм. Варто зазначити, що бальна оцінка параметрів за використаними методиками організована як система штрафів: 6 – найнижчий, 5 – низький, 4 – нижче середнього, 3 – середній, 2 – достатній, 1 – високий. Тобто, чим вищий бал у цифровому еквіваленті, тим гірше виконана проба, а отже, тим нижчий рівень функціонування тих чи інших психічних функцій. Важливість вивчення складнощів і дефіцитів когнітивних функцій полягає у формуванні розуміння та узагальнення феномену того, чому аутизм має так багато різноманітних форм. Це дозволяє ефективно планувати навчальну, психокорекційну роботу з групою таких дітей. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дістало подальшого дослідження проблема розвитку когнітивної сфери дітей молодшого шкільного віку з аутичним спектром. Висновок. Аналіз кореляцій ступеня аутизму та рівня розумового розвитку з виділеними факторами та параметрами засв","PeriodicalId":486351,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135580762","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗОВНІШНІ ТА ВНУТРІШНІ ДЕТЕРМІНАНТИ УСПІШНОЇ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КУРСАНТІВ ВІЙСЬКОВИХ ЗВО","authors":"Юлія НЕСТЕРЕНКО","doi":"10.32689/maup.psych.2023.2.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.psych.2023.2.4","url":null,"abstract":"У статті розглянуто питання, котрі торкаються окремих особливостей підготовки курсантів військових ЗВО. Аргументовано надзвичайну актуальність дослідження даної проблематики в умовах ведення активних бойових дій на території нашої держави. Проаналізовано основні відмінності організації освітнього процесу у цивільних та військових закладах вищої освіти. Зауважено, що підготовка майбутніх офіцерів вимагає особливого підходу у зв'язку із необхідністю одночасного дотримання та виконання освітніх стандартів та специфічних вимог щодо підготовки військових фахівців, які містяться в керівних документах Збройних Сил України. У цьому контексті зосереджено увагу на особливостях трактування поняття «освітня діяльність» та його змістового наповнення. Запропоновано розглядати його з позиції особистісно зорієнтованого та студентоцентрованого підходу, який є засадничим у міждисциплінарній методологічній моделі модульно-розвивального навчання. Основна перевага останнього полягає у тому, що у відповідності до його засадничих положень, освітня діяльність трактується як безперервна взаємодія учасників освітнього процесу, під час якої вони не просто обмінюються знаннями, вміннями та навичками, а й власним досвідом вирішення особистісних та професійних задач і проблем, які вимагають складного морального чи етичного вибору. При цьому курсант має можливість не лише опанувати певні професійні компетентності, а й зробити їх особистісно значимими. Зважаючи на високі вимоги до особистості майбутнього офіцера, коли він має не просто виконувати свій фаховий обов’язок, а й бути відповідальним за збереження життя і здоров’я своїх підлеглих, така позиція є максимально прийнятною та відповідає основним вимогам військового ЗВО. Відтак визначено зовнішні та внутрішні детермінанти, які впливають на успішність освітньої діяльності курсантів. Серед перших пріоритетними визначаються спеціально створені психолого-педагогічні умови освітнього закладу, в основу яких покладений принцип проблемності та діалогічності, другі ж пов’язані із необхідністю належного рівня розвитку внутрішньоособистісних характеритик самих здобувачів освіти – мотивації до навчання, відповідальності, саморегуляції тощо.","PeriodicalId":486351,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135580449","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АРТТЕРАПЕВТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ, ЯКІ ОПИНИЛИСЬ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ","authors":"Оксана ПАРКУЛАБ, Наталія ДМЕТЕРКО","doi":"10.32689/maup.psych.2023.2.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.psych.2023.2.5","url":null,"abstract":"У статті висвітлено особливості застосування арттерапевтичних технологій психологічної допомоги дітям під час війни, що передбачає їх творче самовираження у процесі групової роботи. Розкрито специфіку тренінгових занять з використанням техніки малювання, які проводилися в межах діяльності Центру психологічної підтримки «Razom з тобою». З’ясовано, що у складних життєвих обставинах діти відчувають ті самі сильні почуття, що й дорослі (безпорадність, розгубленість, злість, страх повторення події, руйнування ілюзії справедливості світу тощо). Проаналізовано досвід діяльності міжнародних організацій (War Child, Save the Children, UNICEF, PIN тощо) з психосоціальної підтримки дітей і дорослих, що постраждали внаслідок військових дій. Визначено, що метою психологічної допомоги дітям в екстремальних ситуаціях є збереження їх фізичного та психічного здоров’я, повернення втраченого почуття безпеки та залучення до активного повсякденного життя. Оскільки дитяча психотерапія належить до індивідуально орієнтованої сфери застосування психологічних знань, то пропонується неекспериментальна дослідницька стратегія. Для досягнення поставленої мети використано комплекс методів: теоретичні (аналіз і синтез, порівняння, систематизація й узагальнення представлених у науковій літературі концептуальних положень з досліджуваної проблематики), емпіричні (спостереження, бесіда, аналіз продуктів діяльності), проєктивні та герменевтичний (розуміння, інтерпретація). Значну увагу приділено змісту тренінгової роботи з дітьми із застосуванням арттерапевтичних технології (недирективна ігрова терапія, ізотерапія. казкотерапія тощо). Показано, що у процесі групових форм роботи діти можуть виявити назовні свої болісні переживання й почуття, навчитися розпізнавати й розуміти свої емоції та інших учасників групи, набути просоціальних навичок взаємодії шляхом ідентифікації з різними іграшковими персонажами й фокусування на бажаних патернах поведінки. Обґрунтовано переваги застосування арттерапії у відновленні психоемоційного стану дітей, які пережили психотравмуючі події.","PeriodicalId":486351,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135581063","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОГНІТИВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ КРИТЕРІЙ ЯК ПІДГРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ","authors":"Олена ВЛАСЕНКО","doi":"10.32689/maup.psych.2022.3.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.3.1","url":null,"abstract":"Опанування професійно-мовленнєвої компетентності є однією із основних частин набуття інтегральної компетентності зі спеціальності «менеджмент». Це обумовлено важливістю професійного мовлення, яке є інструментом професійної комунікації між менеджерами всіх рівнів. Саме воно допомагає зрозуміти та усвідомити всі аспекти професії, що обговорюються в процесі фахової діяльності. Метою статті є визначення сутності когнітивно-функціонального критерію та його впливу на професійно-мовленнєву компетентність майбутніх менеджерів. За допомогою загальнонаукових теоретичних методів дослідження, аналізу і синтезу, порівняння і узагальнення, із використанням конкретизації було проаналізовано та сформовано підходи до визначення сутності когнітивно-функціонального критерію професійно-мовленнєвої компетентності майбутніх менеджерів та запропоновані основні показники для його оцінки. Когнітивно-функціональний критерій відображає процес пізнання та інтелект індивіда. Цей критерій на перше місце ставить інтелектуальні процеси, що відбуваються у свідомості особистості. Результатом цих процесів є знання, які допомагають формалізувати наявні професійні вміння у слова та словосполучення, які можуть бути зрозуміли іншим учасником професійної комунікації. Пропонуємо для оцінки когнітивно-функціонального критерію використати два показника: показник мовної обізнаності та показник засвоєння професійний категорій. Висновки. Когнітивно-функціональний критерій є основою для дослідження професійно-мовленнєвої компетентності майбутніх менеджерів. Подальший аналіз цього напрямку дозволить сформувати відповідний комплекс освітніх компонентів, які забезпечать найкраще опанування професійно-мовленнєвої компетентності, що підвищить професійний рівень абітурієнтів зі спеціальності «менеджмент».","PeriodicalId":486351,"journal":{"name":"Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136334773","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}