Pìvdennij arhìvPub Date : 2023-11-10DOI: 10.32999/ksu2663-2691/2023-94-8
Марта Анатоліївна Гамор
{"title":"ПОЛІТИЧНИЙ АНЕКДОТ У МОВНІЙ КАРТИНІ НІМЕЦЬКОМОВНОГО СВІТУ","authors":"Марта Анатоліївна Гамор","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2023-94-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-94-8","url":null,"abstract":"Мета. Статтю присвячено вивченню лінгвокультурної специфіки політичного анекдоту у Мовній картині німецькомовного світу. Метою статті є дослідження впливу політичного анекдоту на динаміку формування Мовної картини світу та її взаємодії з елементами Культурної картини світу задля репрезентації результатів політичної діяльності в межах цільової лінгвокультури. Методи. З метою отримання вірогідних результатів дослідження застосовано традиційні методи лінгвістичних досліджень, зокрема: компонентний з метою експлікації культурного компонента значення у політичному анекдоті та описовий задля виявлення національно-специфічних елементів у політичному анекдоті. Етнолінгвістичний метод застосовано для окреслення ціннісних орієнтирів та стереотипних образів у формуванні комічного світу цільової лінгвокультури. З метою вивчення комунікативних (діалогічних або монологічних) інтенцій мовних особистостей, які безпосередньо створюють дискурсивний продукт, застосовано дискурс-типологічний аналіз та інтент-аналіз. Результати. У Мовній картині світу збережено фонові знання, індивідуальний та колективний досвід та ментальний образ лінгвокультури. Мовна картина світу розвивається лише у взаємодії з елементами Культурної картини світу. Політичний анекдот як елемент Мовної та Культурної картин світу формує у свідомості представників німецької лінгвокультури уявлення про моделі політичного світу (партії, членство у партіях, джерела фінансування громад, ідеологічні смисли, політичні постаті) та мовні засоби їх вербалізації (найвища ступінь порівняння прикметників, мовна гра слів, синтаксичні конструкції, вживання символів, реалій та фразеологічних одиниць, географічних найменувань). Висновки. У Мовній картині німецькомовного світу політичний анекдот є дискурсивним утворенням з проявом комічного ефекту та наявним пуантом. Політичний анекдот у німецькомовному просторі накопичує та передає національні, національно-специфічні та міжкультурними риси політичного простору цільової лінгвокультури задля формування національного ідентичного менталітету.","PeriodicalId":474360,"journal":{"name":"Pìvdennij arhìv","volume":"115 23","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135137649","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pìvdennij arhìvPub Date : 2023-11-10DOI: 10.32999/ksu2663-2691/2023-94-2
Тереза Петрівна Левчук
{"title":"РОМАНТИЗМ В ІНТОНАЦІЙНІЙ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ: РИТМОМЕЛОДИКА ВОЛОДИМИРА САМІЙЛЕНКА","authors":"Тереза Петрівна Левчук","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2023-94-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-94-2","url":null,"abstract":"У статті порушено проблему стильової ідентифікації поезії В. Самійленка. Незважаючи на чималу кількість досліджень його поетики, питання індивідуального стилю митця в диспозиції до стилів епохи залишилася на рівні декларативних тверджень про рух до модернізму. Дослідницька гіпотеза – розглянути проблему приналежності В. Самійленка до романтизму і (частково) неоромантизму через ритмомелодику віршів. Мета розвідки – показати вплив романтичного світогляду і відповідного типу творчості В. Самійленка на ритмомелодику його поезії; головне завдання – простежити риси неоромантизму в поетиці. Методи дослідження – віршознавчий і жанрово-стильовий аналіз. Результати. Критерій віршувальної техніки не завжди беруть до уваги у дослідженнях стилю. Тим часом саме віршування і його ритміко-тональні та риторичні засоби творять інтонаційний малюнок поетичної творчості й відображають її емоційну складову. Етапи розвитку національного віршування суголосні розвиткові методів і стилів. Для романтизму характерний розвиток класичного віршування із залученням народного мелосу, натомість для доби модернізму властивий рух у протилежному напрямку – до зміни канону, опанування некласичного віршування. Поети кінця ХІХ – початку ХХ ст. часто свій шлях до модернізму прокладали через експерименти з віршуванням. Але для більшості митців цього періоду визначальною є орієнтація на силабо-тоніку в поєднанні з народним мелосом, оскільки саме така поетична форма найбільш відповідна романтичному світовідчуттю. Висновки. Простежені у статті особливості віршувальної техніки В. Самійленка та ритмомелодики його поезій загалом показують, що занурення митця в народно-пісенну стихію є цілком романтичним. Навіть у творах іронічно-сатиричного спрямування поет зберігає інтонацію піднесеної емоційності. Фольклорна пісенність, що домінує, не дає змоги шукати ритми, в яких голос поета переважить більш потужну й універсальну народну мелодику.","PeriodicalId":474360,"journal":{"name":"Pìvdennij arhìv","volume":"114 14","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135138399","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"«ПЕРША ЧИТАНКА ДЛЯ НАРОДНИХ ШКІЛ» А. КРУШЕЛЬНИЦЬКОГО, О. ПОПОВИЧА, Б. ЛЕПКОГО (1918 Р.): ПРАВОПИСНО-ГРАМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА","authors":"Лілія Валеріївна Харчук, Мирослава Василівна Гнатюк","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2023-94-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-94-7","url":null,"abstract":"Статтю присвячено лінгвістичній характеристиці навчально-методичної праці А. Крушельницького, О. Поповича, Б. Лепкого «Перша читанка для народних шкіл», що вийшла у Відні 1918 р. Мета дослідження – охарактеризувати правописно-граматичні риси «Читанки», виявити ступінь їхньої відповідности тодішнім (поч. ХХ ст.) і теперішнім мовним нормам. Використано такі основні методи мовознавчих досліджень: метод суцільної вибірки, порівняльно-описовий, аналітичний, синтетичний, статистичний. Результати. У статті з’ясовано історичний та соціолінгвістичний контексти появи «Читанки». Праця вийшла у складний період української історії: 1915 р. Галичина пережила російську окупацію, тож посилилися національно-визвольні рухи й українське шкільництво потребувало особливої уваги. «Першу читанку для народних шкіл» укладено відповідно до норм фонетичного правопису – желехівки, що був чинним у Галичині для народних шкіл і діловедення з кінця ХІХ ст. У статті проаналізовано правописно-фонетичні особливості тексту «Читанки», зокрема, з’ясовано відмінності вживання літер ї/і для пом’якшення зубних приголосних відповідно до етимології; описано позиції вживання знаку м’якшення та апострофа тощо. Виявлено морфонологічні явища. Також досліджено словозміну іменників і дієслів та визначено ступінь їх відповідности тодішнім і теперішнім морфологічним нормам. Загалом граматичний корпус «Читанки» збігається з нормами «Граматики руської мови» С. Смаль-Стоцького і Ф. Ґартнера (1914), що була кодифікаційною працею для народних шкіл Галичини в Австро-Угорщині кінця ХІХ – поч. ХХ ст., а також із нормами сучасної літературної мови. Виявлено особливості в іменниковій парадигмі кожної відміни та в категоріях роду й числа іменників. Простежено моделі майбутнього часу дієслова: виявлено препозицію допоміжного елемента му, меш, мемо та ін. З’ясовано причини окремого написання постфікса ся у зворотних дієсловах. Висновки. У статті простежено динаміку формування сучасних норм української літературної мови, визначено шляхи практичного застосування отриманих результатів.","PeriodicalId":474360,"journal":{"name":"Pìvdennij arhìv","volume":"115 12","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135137500","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pìvdennij arhìvPub Date : 2023-11-10DOI: 10.32999/ksu2663-2691/2023-94-6
Руслан Леонідович Сердега
{"title":"НОВІ ЛЕКСИЧНІ ЕЛЕМЕНТИ В МОВІ УКРАЇНСЬКОГО АНЕКДОТУ В ЛЕКСИКОГРАФІЧНОМУ ВИСВІТЛЕННІ","authors":"Руслан Леонідович Сердега","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2023-94-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-94-6","url":null,"abstract":"Мета. Метою статті є виокремлення нових лексичних елементів у мові українського анекдоту, що з’явилися під час російсько-української війни 2022–2023 рр., їх аналіз та лексикографічне висвітлення. Методи. Методом суцільної вибірки з усних анекдотичних розповідей респондентів було виокремлено нові лексичні елементи, пов’язані з повномасштабним військовим вторгненням Росії на територію України. Фактаж для аналізу також вилучався з різних Інтернет-джерел. Для інтерпретації вилученого матеріалу застосовувався до відповідних мовних фактів загальнонауковий метод спостереження та описовий – для систематизації зібраного фактажу та його подальшої лексикографічної інтерпретації. Результати. У статті здійснено лексикографічний опис переважно іменникових нових лексичних елементів, уживання яких у мові українського фольклору активізувалося у період російсько-української війни 2022–2023 рр. Деякі з таких елементів існували в мові й до цього, але активно почали використовуватися безпосередньо в мові українського анекдоту лише в період російсько-української війни, зазнали в них певної актуалізації та переосмислення, а то й зовсім набули нових значень під час вищезгаданих подій. Інші слова постали в мові українського фольклору та й у мові українській загалом унаслідок запозичень, переважно з англійської мови. Лексикографуванню, передусім, піддано численні назви на позначення окупантів, назви військової техніки та зброї й деякі інші суспільно-політичні явища, що постали внаслідок війни. Відзначено, що назви на позначення агресора зазвичай мають у семантиці емоційний складник. Також нами було запропоновано придатну для опису аналізованих словесних фактів структуру словникової статті та подано зразки лексикографування нових лексичних елементів, наявних у мові українського анекдоту. Висновки. Під час російсько-української війни 2022–2023 рр. з’явилося чимало нових лексичних елементів, які проникли до мовної тканини народного анекдоту й потребують опрацювання у спеціальних словниках. Зазначимо, що описувані назви, окрім традиційних елементів будь-якої словникової статті, використовуваної у лінгвістичних лексикографічних розробках (реєстрового слова, мінімальної граматичної інформації, стилістичних позначок, тлумачення, стійких зворотів, ілюстрацій, указівки на їх джерельну базу), у реєстровій частині словникової статті обов’язково мають відбивати різні фонетичні та інші варіанти, уживані в усному мовленні для називання певної відносно нової реалії, а в інтерпретаційній частині словникової статті деякі лексеми поряд із традиційним тлумаченням потребуватимуть подекуди й коментарів щодо їх утворення. Перспективи подальших досліджень убачаємо в підготовці словників, спрямованих на опис мови різних жанрів фольклору, виокремленні нового напряму лінгфольклористичних досліджень – фольклорної лексикографії, реалізації масштабного проєкту «Словник мови усної народної словесності».","PeriodicalId":474360,"journal":{"name":"Pìvdennij arhìv","volume":"115 16","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135137496","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pìvdennij arhìvPub Date : 2023-11-10DOI: 10.32999/ksu2663-2691/2023-94-4
Олег Анатолійович Семенюк, Дар’я Юріївна Семенюк
{"title":"НАЗВИ МАГАЗИНІВ МІСТА КРОПИВНИЦЬКOГО В ЛІНГВІСТИЧНОМУ ТА ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНОМУ АСПЕКТАХ","authors":"Олег Анатолійович Семенюк, Дар’я Юріївна Семенюк","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2023-94-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-94-4","url":null,"abstract":"Метою статті є опис особливостей місцевої прагматонімної лексики у лінгвістичному та екстралінгвістичному аспектах. Об’єктом аналізу є магазиноніми – власні назви приміщень торгових закладів: магазинів, універмагів, гастрономів, супер- та гіпермаркетів тощо. На прикладі назв підприємств торгівлі міста Кропивницького розглядаються певні аспекти, пов’язані з їх функціональними і ономастичними характеристиками. Серед методів, застосованих у дослідженні – описовий, зіставний, кількісний підрахунків та ін. Результати. У суспільстві споживання підприємства торгівлі є ключовими чинниками економіки та соціального життя, а їхні назви – важливими елементами мовної картини світу особистості. Україна доєдналася до глобальної економічної системи, і одним із наслідків цього процесу, який віддзеркалився в українській мові, стало зростання кількості мовних одиниць, що позначають товари, торгові марки, об’єкти торгівлі, називають професії та сфери, які з ними пов’язані, тощо. Аналізовані лексеми відносяться до власних назв, більш точно – до прагматонімів. Це збірний термін для позначення груп власних назв предметів, які були задумані та реалізовані людиною, тобто за денотатно-номінативною класифікацією онімів вони є об’єктами, пов’язаними з матеріальною діяльністю людини. Висновки. Дослідники часто акцентують увагу на тому, що створення і функціонування прагматонімів, як і будь-яких власних назв, завжди відчувають на собі помітний вплив екстралінгвістичних чинників. Визнається, що прагматоніми є ключовими одиницями рекламного дискурсу, які функціонують на когнітивному рівні рекламного впливу. Назви магазинів останнім часом ілюструють процеси швидкого пристосування бізнес-сфери до динамічної зміни пріоритетів і смаків суспільства. Вплив магазинонімів на містян не можна недооцінювати, тому що в мовно-культурному просторі сучасного міста рекламні вивіски магазинів реалізують свої функції у взаємодії з іншими семіотичними елементами: візуальними, звуковими, що надає їм додаткових можливостей впливу і маніпулювання. Цей семіотичний комплекс зазвичай сприймається мовцями автоматично, підсвідомо, але ефективно засвоюється і може як віддзеркалювати певну лінгвокультурну ситуацію і мовні смаки періоду, так і впливати на їх формування.","PeriodicalId":474360,"journal":{"name":"Pìvdennij arhìv","volume":"115 14","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135137498","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pìvdennij arhìvPub Date : 2023-11-10DOI: 10.32999/ksu2663-2691/2023-94-1
Жанна Іванівна Бортнік
{"title":"ПОЕТИКА МАГІЧНОГО РЕАЛІЗМУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ДРАМАТУРГІЇ","authors":"Жанна Іванівна Бортнік","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2023-94-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-94-1","url":null,"abstract":"Метою статті є спроба схарактеризувати поетику магічного реалізму в сучасній українській драматургії в контексті лімінальної концепції. У сучасній літературі сформувалася нова генерація драматургів, щодо творчості яких є потреба залучити термінологію лімінальності, аби усвідомити сутність процесів, які відбуваються з сучасною драмою. Методи. Дослідження базується на працях науковців у царині вивчення лімінальності, герменевтичний та міфопоетичний методи уможливили аналіз драматургічних творів як єдиної смислової цілісності усіх складників у контексті функціонування в лімінальній фазі, крізь призму жанрової матриці ритуалів переходу. Результати. Розглянувши сучасну українську драматургію, яка проходить лімінальний етап (за термінологією А. ван Геннепа і В. Тернера), було визначено, що сучасна драма втілює поетику магічного реалізму, щоб реалізувати ідею деконструкції міфологічної свідомості (художньо увиразнює в містичному колективні уявлення про міф та архетип, сформовані в сучасному дискурсі, створює іронічну дистанцію, руйнує смислові нашарування, реконструює міф через особистісну інтерпретацію); стає ефективною стратегією деколонізації – особистісної та національної; залучає міфологічне як містичне для пошуків власної ідентичності; передбачає критику образів, на яких базується традиція та сформувався кіч; магічне формує спосіб висловлення для тих, кого не чути в суспільстві – прихованих системою як маргіналів; увиразнює закони-стереотипи системи в образах містичних світів; втілює лімінальний принцип рівності; уможливлює переосмислення національного наративу, нав’язаного колонізатором; шукає відповіді в історичному минулому, повертаючи історію магічним переміщенням поміж світами; демонструє образ лімінара, трікстера; актуалізує міфи та архетипи як елементи колективної пам’яті українця, що формують образ спільного, притлумленого колонізатором історичного досвіду помсти, допомагає художньо маркувати образи свого/чужого. Висновки. Концепція лімінальності є дієвою стратегією в літературознавчих дослідженнях, яка уможливила дослідження специфічних стратегій сучасної української драми в контексті поетики магічного реалізму.","PeriodicalId":474360,"journal":{"name":"Pìvdennij arhìv","volume":"115 15","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135137497","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pìvdennij arhìvPub Date : 2023-11-10DOI: 10.32999/ksu2663-2691/2023-94-9
Галина Іванівна Матусяк
{"title":"ЕКОНОМІЧНА ТЕРМІНОСИСТЕМА В АНГЛОМОВНИХ ІНТЕРНЕТ-ЗМІ, ЩО ВИСВІТЛЮЮТЬ СТАН КАВОВОЇ ІНДУСТРІЇ","authors":"Галина Іванівна Матусяк","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2023-94-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-94-9","url":null,"abstract":"Мета статті – згрупувати англомовну економічну термінологію, яка використовується в Інтернет-ЗМІ, що висвітлюють стан кавової індустрії, на основі усталених класифікацій, і виявити специфіку її функціонування на матеріалі американського новинного ресурсу Sprudge. Методи. Для реалізації наукових завдань у дослідженні використано загальнонаукові (узагальнення, індукція і дедукція) та емпірико-теоретичні (аналіз і синтез) методи. Процес відбору термінів проводився методом суцільної вибірки. Дескриптивний метод і методика семантико-компонентного аналізу використовувалися для інвентаризації і розподілу досліджуваних термінів у групи та виявлення їхньої специфіки. Результати. Контент англомовного новинного сайту Sprudge є відображенням поточного стану розвитку підприємств кавової індустрії, що охоплюють виробництво і реалізацію сировини та готової продукції. Цей американський Інтернет-ресурс має постійні рубрики, які спрямовані на популяризацію кавової культури у світі, тому призначений для широкого кола читачів – від фахівців у цій сфері до пересічних любителів популярного напою. Відповідно, мовний аспект новинного контенту містить як загальновживану лексику, так і термінологію, передусім економічного спрямування. Дописи сайту Sprudge висвітлюють діяльність учасників кавового бізнесу – від безпосередніх виробників до кінцевих споживачів, тому на мовному рівні це відображається у широкому використанні іменників та іменникових виразів, що позначають суб’єктів економічних процесів; дієслів, які відображають їхні відносини; прикметників і дієприкметників, що переважно характеризують фінансові тенденції. Висновки. Ідентифіковані в проаналізованому матеріалі терміни належать до загальноекономічних, проте здебільшого їх значення конкретизується/звужується за рахунок атрибутивних одиниць, що безпосередньо стосуються кавової індустрії, що зумовлює їх перехід до вузькогалузевих термінів. Екстралінгвістичні процеси, спрямовані на реалізацію практик сталого розвитку й екодружніх підходів до ведення бізнесу на мовному рівні, відображено у функціонуванні термінологічних словосполучень, утворених шляхом поєднання економічних та екологічних термінів. Загалом специфіку виявленої економічної термінології становлять дифузійні процеси, які спричиняють перехід значної її частини до загальновживаної лексики, що зумовлено високою частотністю використання у побутовому мовленні.","PeriodicalId":474360,"journal":{"name":"Pìvdennij arhìv","volume":"114 8","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135138403","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pìvdennij arhìvPub Date : 2023-11-10DOI: 10.32999/ksu2663-2691/2023-94-3
Ірина Григорівна Павлова
{"title":"ФУНКЦІЮВАННЯ СУРЯДНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ У СКЛАДІ ПАРЕМІЙ","authors":"Ірина Григорівна Павлова","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2023-94-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-94-3","url":null,"abstract":"Мета статті – виявити сурядні словосполучення у складі українських прислів’їв, з’ясувати особливості їх функціювання та дослідити конотативні відтінки домінувальних семантико-синтаксичних відношень, зреалізовані в зазначених синтаксемах. Методи. Для реалізації поставленої мети використано такі методи: метод суцільної вибірки (з його допомогою виокремлено сурядні словосполучення в межах паремій); метод аналізу (досліджено семантико-синтаксичні відношення, що функціюють між компонентами сурядних словосполучень); контекстний метод та метод лінгвістичної інтерпретації (декодовано конотативні відтінки семантико-синтаксичних відношень, які накладаються на сурядні словосполучення як компоненти прислів’їв); метод класифікації (упорядковано сурядні словосполучення на групи відповідно до семантико-синтаксичних відношень та їхніх відтінків). Результати. Аналіз українських прислів’їв засвідчив, що сурядні словосполучення є важливими носіями семантичного складника означених сталих виразів. Установлено, що в пареміях, які репрезентують досліджувані синтаксеми, основне смислове навантаження припадає саме на сурядні словосполучення. Це є свідченням того, що окреслені синтаксичні одиниці належать не лише до абстрактного рівня мови, а й мають значний прагматичний потенціал. Виявлено, що в прислів’ях функціонують сурядні словосполучення як відкритого, так і закритого типу. У межах першого сурядні словосполучення зреалізовують єднальні та розділові семантико-синтаксичні відношення з їхніми відтінками. Другий тип репрезентовано синтаксемами з протиставно-зіставними й приєднувальними відношеннями, що також зазнають певних модифікацій на тлі реченнєвої організації прислів’їв. Розкрито природу ускладнених сурядних словосполучень, у яких одночасно функціонує кілька семантико-синтаксичних відношень. Висновки. У розкритті смислового навантаження прислів’їв важливу роль відіграє рівень їх синтаксичної організації. Сурядні словосполучення на структурному та комунікативному рівнях мають різну запроєктованість семантики. Як одиниці лінгвальної системи аналізовані синтаксеми характеризуються інваріантними виявами єднальних, розділових, протиставних, приєднувальних та інших семантико-синтаксичних відношень, однак у складі реченнєвої структури прислів’їв ці відношення зазнають модифікацій та набувають додаткових відтінків.","PeriodicalId":474360,"journal":{"name":"Pìvdennij arhìv","volume":"115 20","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135137492","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pìvdennij arhìvPub Date : 2023-06-08DOI: 10.32999/ksu2663-2691/2023-92-3
Олена Сергіївна Кольцова
{"title":"СТРАХ, ГНІВ, СМУТОК ЯК ЯДЕРНІ КОНЦЕПТИ ЕМОЦІЙНОЇ КАРТИНИ СВІТУ В АНГЛІЙСЬКІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ","authors":"Олена Сергіївна Кольцова","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2023-92-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2023-92-3","url":null,"abstract":"Мета статті – визначити специфіку репрезентації ядерних емоційних концептів страху, гніву, смутку емоційної картини світу в англійській фразеології. Методи: дефініційний аналіз (для визначення специфіки поняття «емоційний концепт»), метод суцільної вибірки (для формування джерельної бази дослідження – фразеологічних одиниць, що репрезентують ядерні емоційні концепти страху, гніву, смутку емоційної картини світу англійців), концептуальний аналіз (для опрацювання особливостей вияву зазначених емоційних концептів в англійській фразеології). Результати: 1) визначено ключові кваліфікаційні ознаки емоційного концепту як явища мови, мовлення, комунікації; 2) окреслено методику вивчення емоцій на фразеологічному рівні англійської мови; 3) охарактеризовано особливості репрезентації ядерних емоційних концептів страху (стан хвилювання / тривоги / неспокою, спричинений очікуванням чого-небудь неприємного, небажаного для особистості), гніву (почуття сильного обурення; стан інтенсивного нервового збудження і/або роздратування особистості), смутку (невеселий, важкий настрій, спричинений горем, невдачею, іншими несприятливими для особистості обставинами) на матеріалі англійської фразеології. Висновки. Визначено, що емоційний концепт – складне багатовимірне утворення ментально-афективного характеру, ядром якого є власне емоція, що відчувається мовцем у певний момент мовлення а знаходить свій вияв у його вербаліці та невербаліці. Доведено, що ядром емоційної картини світу англійців виступають емоційні концепти страху, гніву, смутку. Виявлено, що фразеологічні одиниці, які їх вербалізують, описують різноманітні емоційні відтінки, що переживає мовець у певний момент свого існування: почуття страху, яке переживає особистість, та почуття страху, яке особистість викликає; почуття відсутності страху, сміливості, упевненості в собі; почуття роздратування та злості, спричинені іншими людьми або ж об’єктивними обставинами; додаткові почуття, що супроводжують основну емоцію смутку; фізичні відчуття, які переживає засмучена людина.","PeriodicalId":474360,"journal":{"name":"Pìvdennij arhìv","volume":"47 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135269028","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pìvdennij arhìvPub Date : 2023-02-28DOI: 10.32999/ksu2663-2691/2022-91-4
Ольга Віталіївна Черненко
{"title":"СЕМІОТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНФЛІКТНОГО ДИСКУРСУ","authors":"Ольга Віталіївна Черненко","doi":"10.32999/ksu2663-2691/2022-91-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2022-91-4","url":null,"abstract":"Мета статті полягає у виявленні специфіки семіотичного аспекту дослідження конфліктного дискурсу з позицій семіотичної епістемологічної парадигми та теорії мультимодальності. Методи. У статті використано методи аналізу та синтезу, індуктивний та дедуктивний метод як загальнонаукові методи для вивчення історії становлення семіотики та передумов дослідження конфліктної комунікації з позицій лінгвосеміотичного аналізу. Також застосовано метод лінгвопрагматичного, контекстуального та мультимодального аналізу для з’ясування характеру семіозисних процесів у конфліктному дискурсі. Результати. Результати дослідження засвідчують наявність глибоко семіотичної внутрішньої структури конфлікту, представленого у художньому дискурсі. Лінгвосеміотична модель будь-якого типу конфлікту передбачає поєднання і комбінацію вербальних, невербальних та паравербальних семіотичних ресурсів як центрального компонента моделі, що знаходиться у площині перетину інтенційної та результативної інтерпретанти, формуючи спільну комунікаційну інтерпретанту, що дозволяє трактувати взаємодію як конфліктну. Динамічні фази розгортання конфліктного дискурсу передбачають функціонування структурних одиниць кожної фази – конфліктивів, семіозис якого у художньому дискурсі здійснюється за допомогою комплементарної взаємодії знакових систем та характеризуються дисгармонізацією інтра- та інтерперсональних стосунків комунікантів. Висновки. Отримані результати дослідження дозволяють окреслити загальну модель семіозису різних типів конфліктів у сучасному художньому дискурсі з позицій семіотики як матричної дисципліни. Побудова семіотичної моделі інтраперсональних конфліктів дозволяє вдосконалювати та уніфікувати схему лінгвосеміотичного аналізу інших мультимодальних типів дискурсу.","PeriodicalId":474360,"journal":{"name":"Pìvdennij arhìv","volume":"450 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135827850","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}