{"title":"Ефемерофіт Petunia ×atkinsiana (Sweet) D. Don ex W.H. Baxter (Solanaceae) в Україні","authors":"І. Г. Ольшанський","doi":"10.26661/2410-0943-2024-1-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2410-0943-2024-1-03","url":null,"abstract":"Петунія Аткінса, Petunia × atkinsiana (Sweet) D. Don ex W.H. Baxter (Petunia ×hybrida hort.) – це штучно виведений гібрид P. axillaris (Lam.) Britton, Sterns & Poggenb. × P. integrifolia (Hook.) Schinz & Thell. s.l., трав'яна однорічна або багаторічна рослина, до 60см заввишки, яку часто культивують на квітниках. Іноді P. × atkinsiana трапляється здичавіло. Вона належить до ефемерофітів, тобто до тих неаборигенних таксонів, які періодично заносяться у певну місцевість, але швидко зникають. Оскільки ефемерофіти як правило не спричиняють суттєвих економічних або екологічних проблем, то їх вивченню дослідники приділяють мало уваги. Метою цього дослідження було узагальнити відомості про випадки спонтанного зростання P. ×atkinsiana в Україні. Для збору хорологічних відомостей про спонтанне зростання P. ×atkinsiana проаналізовано літературні джерела та інтернет-ресурси (iNaturalist, UkrBin), опрацьовано матеріали Національного гербарію України (KW) та гербарію Інституту екології Карпат (LWKS), враховані результати власних польових досліджень у Полтавській області та в місті Києві. Карта випадків спонтанного зростання P. × atkinsiana в Україні створена за допомогою SimpleMappr. Узагальнивши наявні відомості, у статті показано що науковці та натуралісти-аматори спостерігали багато випадків спонтанного поширення P. ×atkinsiana по всій території України. Petunia × atkinsiana трапляється переважно поблизу місць її культивування: біля клумб, під парканами, біля будинків, у щілинах на тротуарах, зрідка – на смітниках та на узбіччях доріг, відмічені випадки спонтанного зростання цього виду на кладовищах і навіть на пам'ятках монументального мистецтва. Таким чином, P. ×atkinsiana досить часто росте поза культурою у синантропних біотопах. Стабільних популяцій P. ×atkinsiana не спостерігали. За походженням P. ×atkinsiana належить до ергазіофітів, за ступенем натуралізації – до ефемерофітів, за часом проникнення – до кенофітів.","PeriodicalId":334350,"journal":{"name":"Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu Bìologìčnì nauki","volume":"55 47","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141269442","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Мінливість морфологічних ознак вегетативних органів видів родів Festuca L., Miscanthus Anderss. при інтродукції в степову зону України","authors":"О. М. Зубровська","doi":"10.26661/2410-0943-2024-1-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2410-0943-2024-1-01","url":null,"abstract":"В умовах постійних кліматичних аномалій та швидких змін навколишнього середовища необхідна розробка заходів із упередження й нівелювання близьких і віддалених їх наслідків для біорізноманіття. Це викликає необхідність вивчення перебудов різного рівня розвитку в аборигенних та інтродукованих трав’янистих багаторічників, які зростають в колекціях ботанічних садів. У статті наведено еколого- біологічні особливості розвитку видів родин Poaceae Barnhart та мінливість морфологічних ознак їх асиміляційних органів в умовах Криворізького ботанічного саду НАН України (степова зона України). Встановлено, що Festuca cinerea і Miskantus sinensis, які зростають на території саду значний час, добре пристосовуються до ґрунтово- кліматичних умов району інтродукції, проходять повний цикл розвитку і відзначаються високою декоративністю. Міскантус характеризувався середнім весняним відростанням і розтягнутими фенофазами, тоді як костриця – раннім весняним відростанням зі швидкими темпами розвитку. За життєвою формою обидва види щільнокущові трав‘янисті полікарпіки, гемікриптофіти. Доведено, що рослини F. cinerea за останні 15 років достовірно не змінили ритми розвитку, хоча цвісти починали на 15 діб раніше, ніж в природних ареалах України. У M. sinensis на 35-40 діб збільшився вегетаційний період (за рахунок відносно теплої осені та зими). Порівняно з показниками природних місцезростань в умовах інтродукції рослини M. sinensis формували в 1,5-1,7 раза коротші пагони, тоді як ростові параметри F. cinerea залишалися незмінними. З’ясовано, що довготривала посуха у серпні-вересні 2023 р. впливала на скорочення загальної площі листка на 11% у M. sinensis та 16% у F. cinerea внаслідок зменшення його ширини. Очевидно, більш значні зміни в морфології листка F. cinerea свідчать про здатність виду краще пристосовуватися до зміни сезонних кліматичних умов через прояв ксероморфних ознак.","PeriodicalId":334350,"journal":{"name":"Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu Bìologìčnì nauki","volume":"14 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140240896","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Оксана Ивановна Романюк, Л. З. Шевчик-Костюк, А. С. Долецька
{"title":"Оптимізація технології вирощування енергетичної культури Panicum virgatum L. на нафтозабрудненому грунті","authors":"Оксана Ивановна Романюк, Л. З. Шевчик-Костюк, А. С. Долецька","doi":"10.26661/2410-0943-2023-1-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2410-0943-2023-1-04","url":null,"abstract":"Відновлення земель України, порушених внаслідок воєнних дій є актуальним завданням сьогодення. Забруднена паливно мастильними матеріалами та нафтою частина цих земель може бути відновлена за участі енергетичних культур. Просо лозоподібне Panicum virgatum L. розглядається, як важлива енергетична культура, що широко використовується для виробництва енергії та може бути використане для відновлення земель. Метою роботи було оцінити ефективність технологій для оптимізації вирощування P. virgatum з подальшим використанням у фіторемедіаційних заходах з відновлення нафтозабруднених ґрунтів. Досліджено вплив сорбентів-меліорантів (сухих трав’яних решток/сіна, лушпиння соняшника), мінеральних добрив (NH2)2CO+K2HPO4 і гуматів (гуміфілд форте) на ріст рослин P. virgatum в умовах нафтового забруднення ґрунту (вміст нафти 5 %). Показано, що лушпиння соняшника є найбільш перспективним і доступним агентом пришвидшення фіторемедіації. Вивчено залежності початкових ростових параметрів P. virgatum, від концентрацій розчинів гуматів і встановлено оптимальну концентарацію гуміфілд форте для передпосівної обробки насіння 0,1 г/л. Досліджено окремий і сумісний вплив сорбентів, мінеральних добрив, гуматів на ріст рослин проса лозоподібного. Найкращі результати отримано за сумісного використання, комплексу лушпиння соняшника + гуміфілд форте, що позитивно впливає на ростові показники P. virgatum: збільшення довжини кореня, висоти пагона та сумарного вмісту хлорофілів (а+b). ","PeriodicalId":334350,"journal":{"name":"Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu Bìologìčnì nauki","volume":"52 17","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139385040","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Вплив «Coral-Mine» на життєздатність та розведення медичних п’явок (Hirudo verbana та Hirudo orientalis)","authors":"Р. Ф. Амінов","doi":"10.26661/2410-0943-2023-1-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2410-0943-2023-1-01","url":null,"abstract":"«Coral-Mine» – це порошок, який отримують із глибоководних коралів склерактіній. Він містить комплекс мінеральних солей, кальцій, магній, калій, натрій, залізо, фосфор, сірка, кремній, хром, цинк, марганець та багато інших елементів. Здатний змінювати фізико-хімічні властивості води до лужної, адсорбувати токсичні речовини. Інтенсивне його використання може негативно вплинути на організм тварин. Оскільки не всі живі організми швидко адаптуються до будь-яких змін фізико- хімічного складу води. До них відносяться і медичні п’явки, які чутливі до будь-яких коливань в навколишньому середовищі, особливо у воді. Тому стало актуально проаналізувати, як «Coral-Mine» буде впливати упродовж тривалого часу на життєдіяльність та репродуктивну здатність п’явок. В експерименті було залучені 2-3 річні медичні п’явки двох видів: 300 МП аптечного виду (Hirudo verbana Carena, 1820) та 200 східного (Hirudo orientalis Utevsky & Trontelj, 2005). Проводилися 2 серії дослідів: 1 – з постійним знаходженням порошку «Coral-Mine» з тваринами; 2 – знаходження тварин після годинного очищення проточної води порошком «Coral-Mine». Отримані показники порівнювали з контрольними групами тварин, які знаходилися у проточній відстояній воді. У тварин упродовж цього часу фіксували смертність, поведінку, репродуктивну здатність, появу поясів плодючості, процес копуляції, відкладання коконів, фертильність і дефекти коконів та нитчаток. Застосування порошку «Coral-Mine» негативно впливає на життєдіяльність, репродуктивну здатність та імунну систему обох видів медичних п’явок: Hirudo verbana та Hirudo orientalis. Спостерігається значна смертність, поява дефектів на тілі у вигляді перетяжок, інтенсивне випльовування з’їденої крові, відкладання більшої частини не фертильних і дефектних коконів та нитчаток. Ключові слова: Coral-mine, медичні п’явки, Hirudo verbena, Hirudo orientalis.","PeriodicalId":334350,"journal":{"name":"Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu Bìologìčnì nauki","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134355574","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Софія Шайда, В. С. Дупак, О. О. Мартюшева, Є. Ю. Яніш
{"title":"Зміни чисельності та розподілу ночівель воронових птахів роду Сorvus на зимівлях у м. Київ протягом 1977–2021 рр.","authors":"Софія Шайда, В. С. Дупак, О. О. Мартюшева, Є. Ю. Яніш","doi":"10.26661/2410-0943-2022-1-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.26661/2410-0943-2022-1-06","url":null,"abstract":"У статті представлено результати проведеного нами дослідження багаторічної динаміки чисельності воронових птахів роду Corvus на зимівлях на території м. Київ. Матеріал дослідження включає власні польові дані, а також дані з літературних джерел, та охоплює період 1977–2021 років. Чисельність досліджуваної групи птахів взимку 2020–2021 впала до історичного мінімуму за всі роки досліджень та склала близько 90 000 особин. Таке катастрофічне скорочення ми пояснюємо зниженням частки грака (Corvus frugilegus L., 1758) у спільних зимових зграях воронових практично в два рази за останні 15 років: 70 200 особин взимку 2020-2021 р. порівняно із 137 300 птахів на зимівлі у 2004–2005 р. У той же час було відмічено зростання чисельності ворони сірої (Corvus cornix L., 1758) протягом останніх 40 років, а чисельність галки (Corvus monedula L., 1758) суттєво не змінилася. У попередні роки кількість ночівель зграйних воронових птахів на зимівлі у м. Києві коливалась від трьох до восьми, тоді як взимку 2020–2021 років залишилася лише одна. Ми припускаємо, що такі зміни можуть бути пов’язані зі зниженням чисельності грака на гніздуванні, а також зменшенням кількості птахів, які мігрують на зимівлю в Україну із північного сходу.","PeriodicalId":334350,"journal":{"name":"Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu Bìologìčnì nauki","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124413980","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}