International Science Journal of Engineering & Agriculture最新文献

{"title":"Дослідження наявних проблем організації міських пасажирських перевезень","authors":"Євгенія Миколаївна Шапенко, Оксана Дмитрівна Гульчак, Світлана Олександрівна Котова, Олександр Валерійович Білоног, Валерій Вікторович Ярошевський","doi":"10.46299/j.isjea.20230204.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230204.10","url":null,"abstract":"Роль міського пасажирського транспорту в народному господарстві є надзвичайно важливою, і її значення важко переоцінити. Цей вид транспорту, який функціонує як галузь, задовольняючи особисті та суспільні потреби громадян, є неодмінною складовою єдиної системи, взаємодія всіх її складових визначає господарський механізм міста і прилеглих регіонів. Розвиток міського пасажирського транспорту є актуальною проблемою в будь-якій економічній системі. Він становить невід’ємну частину сучасної міської інфраструктури, маючи велике соціально-економічне значення для кожного міста та держави в цілому, оскільки виконує різноманітні важливі функції - соціальні, економічні, культурні та інші. Система міського пасажирського транспорту забезпечує надійні транспортні зв’язки між різними частинами міста, гарантує доступні транспортні послуги для всіх верств населення та сприяє ефективному функціонуванню економіки та життєдіяльності людей. Він також є індикатором розвитку міста, а рівень розвитку пасажирської транспортної системи визначає тривалість переміщення мешканців та транспортну втому, що впливає на продуктивність праці. З уростанням рухливості мешканців та зміною культури споживання, ефективне функціонування системи пасажирського транспорту стає необхідною умовою сталого розвитку сучасного міста. Діяльність міського пасажирського транспорту супроводжується рядом економічних, технічних, технологічних та організаційно-управлінських проблем, і їх ігнорування може призвести до недостатнього забезпечення населення міст транспортом, стримування економічного розвитку, погіршення якості транспортних послуг та зниження рівня транспортної та екологічної безпеки. У даній статті був проведений аналіз проблем організації міських пасажирських перевезень, що існують на сьогоднішній день в Україні.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126391534","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"A system of automated power control during disturbances that occur inside a PWR nuclear reactor","authors":"V. Vataman, Christina Zhanko, O. Maksymova","doi":"10.46299/j.isjea.20230203.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230203.08","url":null,"abstract":"In order to increase the service life of NPPs is proposed to change the power of the nuclear reactor depending on the needs of consumers. However, power maneuvering increases the risk of an emergency situation, since it is very difficult to maintain a steady state of the reactor when moving from one power level to another. For this, it is necessary to adapt the methods of operational control when changing the power of a nuclear reactor. An approximation model is proposed, with the help of which it is possible to improve the system of automated power control in case of internal disturbances of a nuclear reactor. The change in reactivity that occurs as a result of a change in the concentration of xenon when maneuvering the power of a nuclear power plant was attributed to internal disturbances. An approximation model of the processes was built using the Padé approximation.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122315235","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив вівсяних висівок в поєднанні з фосфоліпідами на перерозподіл структурних груп в тісті та хлібі з пшеничного борошна","authors":"Анастасія Шевченко, Світлана Літвинчук, Віра Дробот","doi":"10.46299/j.isjea.20230203.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230203.05","url":null,"abstract":"Метою роботи було визначення впливу вівсяних висівок на зміну структурних груп тіста та хліба з пшеничного борошна, до рецептури якого внесено лецитин. Було досліджено вівсяні висівки, їхній хімічний склад та розподіл білкових фракцій, вплив на якість і кількість клейковини в тісті. Конформаційні перетворення структурних елементів в тісті та хлібі досліджували методом інфрачервоної спектроскопії у ближній інфрачервоній області. У вівсяних висівках підвищений вміст білка – 17,1% та харчових волокон – 15,4% порівняно з пшеничним борошном – 11,3% та 3,5%, відповідно. Встановлено, що білки вівсяних висівок є глобулярними, адже вміст глобулінів найбільший – в 7,4 рази більше, ніж у пшеничному борошні. Завдяки низькому вмісту проламінів і високому вмісту глобулінів, вівсяний білок здатен забезпечити хороший баланс амінокислот, на відміну від багатьох інших зернових культур. Внесення лецитину та в поєднанні його з вівсяними висівками негативно вплинуло на кількість відмитої з тіста клейковини в більшій мірі зі збільшенням дозування висівок: на 2,84-8,72% відмилось менше сирої клейковини. Додавання вівсяних висівок призвело до збільшення розтяжності білка та швидкості розгалуження, порівняно з контролем. Висівки також послаблюють структуру клейковини замішаного тіста, що знижує стійкість системи. Інфрачервоні спектри тіста на довжині хвилі 2100 нм показали, що харчові волокна вівсяних висівок, включених в рецептуру, затримують розвиток глютенової мережі, вклинюючись в глютенову сітку у вигляді включень. На довжині хвилі 1770 нм спектральний індекс зразків з заміною борошна висівками нижче, ніж контролю, що сприятиме кращій формоутримувальній здатності тіста та меншому розрідженню. Зважаючи на високий вміст білка та харчових волокон у вівсяних висівках, використання цієї сировини є доцільним з метою підвищення харчової цінності хліба, надання йому оздоровчих властивостей та використання вторинних продутків переробки зернових. Однак варто застосовувати технологічні прийоми для мінімізації негативного впливу висівок зокрема на структурно-механічні властивості тіста та хліба.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125699123","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Механічний аспект результуючої поздовжніх сил в осередку деформації при прокатці","authors":"О.О. Максименко, Олександр Нікулін, Вадим Петрашов, Руслан Павлюк","doi":"10.46299/j.isjea.20230203.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230203.03","url":null,"abstract":"У даній роботі розвинуто інженерну методику розрахунку моментів сил, діючих в осередку деформації при прокатці на сучасних станах, з урахуванням рівноваги металу в валках та поздовжньої стійкості процесу. На цієї основі розкривається додатковий фізичний аспект результуючої поздовжніх сил в осередках деформації. Результати тестових розрахунків показують синхронність зміни моментів, розрахованих відповідно формули Фінка та за пропонованою формулою з використанням середньої результуючої поздовжніх сил. При цьому енерговитрати на деформацію металу визначаються аналітично з більшою відповідністю до відомих експериментальних даних. Встановлено системний вплив результатів розрахунку діючих моментів сил на можливість енергозбереження та підвищення стабільності процесу.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124969212","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Отримання композиційних порошкових матеріалів та покриттів на основі дибориду титану","authors":"Вячеслав Сироватка","doi":"10.46299/j.isjea.20230203.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230203.02","url":null,"abstract":"Досліджено структуру та властивості композиційних порошкових матеріалів і детонаційних покриттів в залежності від їх складу і методу отримання. Встановлено, що при детонаційному напиленні отримання покриттів не відбувається поділ компонентів, що сприяє утворенню рівномірної дрібнодисперсної структури покриттів, подібний структурі композиційних матеріалів. Проведено порівняльні дослідження поведінки композиційних детонаційних покриттів в умовах сухого тертя в парі зі сталлю.  Проаналізовано структуру композиційних порошків та покриттів залежно від їх складу. Встановлено, що детонаційні покриття володіють високою зносостійкістю, ніж покриття отримані по методу 2. Ймовірно  причина полягає в тому, що структура складається з зерен дибориду титану, складних боридів титану, молібдену та заліза, а також металевої фази, яка є твердим розчином молібдену в залізі та наявності  у структурі детонаційних покриттів складних боридів титану. Борид  титану сприяє формуванню тонкокристалічної структури, а також зменшує схильність  к утворенню  оксидів металів та інтерметалідів. Оцінюючи ступінь однорідності  структури  отриманих  порошкових матеріалів, необхідно відмітити  те, що вона в значній мірі  залежить від розміру вихідних часток порошкового сплаву. Структура порівняно крупних часток може успадковуватися  структурою спеченого матеріалу. В процесі спікання при більш високій температурі матеріалу видні світлі титанові часточки з оболонками з алюмінію. В процесі спікання при високій температурі алюміній з оболонки може дифундувати в матрицю, але титанові ділянки залишаються. Порівняльними дослідженнями на зносостійкість детонаційних покриттів встановлено, що розроблені композиційні покриття можуть бути рекомендовані для використання у вигляді підшипників ковзання за важких умов роботи.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121100469","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Патології у кішок та принципи їх терапії у клініці “ЗооВетЦентр” м. Дніпро","authors":"Р. О. Гончар, Т. Г. Панасова","doi":"10.46299/j.isjea.20230203.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230203.09","url":null,"abstract":"Серед домашніх утриманців значне місце посідають кішки. Не всі власники кішок уважно ставляться до здоров'я своїх утриманців, займаються профілактикою їх хвороб, вакцинацією, забезпечують повноцінне збалансоване харчування. Тому кішки хворіють і в останні роки серед звернень до ветеринарних лікарень найчастіше фіксуються  саме звернення власників кішок. У статті наведено дані про аналіз звернень власників котів до ветеринарної клініки “ЗооВетЦентр”, розташованої у м. Дніпро. Виявлено найбільш часті патології та фактори ризику їх утворення у кішок, наведено  задіяні практики терапії лікарями клініки. Досліджено праці вчених з вивчення психологічного аспекту вибору домашніх тварин, ознак захворювань у кішок, принципів діагностики та терапії, приділяючи особливу увагу захворюванням сечостатевої системи, шлунково-кишкового тракту, шкіри та вовни, зубів, алергічних реакцій як захворювань, які часто діагностувалися у кішок (за даними програмного комплексу “Enote”, який використовується в клініці “ЗооВетЦентр”). \u0000Метою роботи було виконання аналізу причин звернень до клініки власників кішок, з’ясування поставлених їм діагнозів, методів терапії та профілактики  захворювань. \u0000Завдання полягало у відокремленні окремих випадків звернення, розподіл захворювань по окремим системам видам захворювань, збір інформації щодо проведеного лікування та використаних медичних препаратів, запропонованих заходів щодо профілактики існуючого вже захворювання та унеможливлення інших патологій у домашніх кішок. Під час проведення досліджень використовувалися дані лабораторних обстежень тварин, ультразвукової діагностики, інструментальних методів діагностики, візуального огляду.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126971578","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Методи рішення задач з організації пасажирських перевезень автомобільним транспортом","authors":"Олена Доля, Костянтин Доля","doi":"10.46299/j.isjea.20230203.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230203.10","url":null,"abstract":"Одним із напрямів обслуговування населення є надання пасажирам якісних та своєчасних послуг з перевезення. Організація пасажирських перевезень автомобільним транспортом – це комплекс заходів, метою яких є створення умов сприятливого пересування населення. Від правильної організації роботи міського громадського пасажирського транспорту залежить соціальний розвиток місцевості. Створення універсальної структури системи управління перевізниками різних форм власності є важливим малих міст та селищ міського типу, так як більшість населення у таких містах користуються громадським транспортом. Невпинно зростаюча мобільність населення у світі, переформатування управлінських зв’язків між різними галузями суспільного виробництва пред’являють пiдвищенi вимоги щодо побудови маршрутних систем, та до якості планування та управління ними. В цих умовах, як показує зарубіжний досвід, найважливішим напрямком ефективності функціонування систем пасажирського транспорту є науково-технічне обґрунтування їх оптимальної побудови. Комплексно розглянемо перелік проблем раціональної побудови маршрутних систем, а саме: методи збору i обробки інформації про пасажиропотоки, моделювання системи  пасажирського транспорту міст, а також методи, моделі i програмне забезпечення маршрутизації перевезень пасажирів.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129966081","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Using Sentinel 2A spectral-zone images for qualitative assessment of soils in the Northern Forest-Steppe of Ukraine","authors":"P. Trofymenko, T. Myslyva, D. Stepanenko, Mykola Mohylko, V. Zatserkovnyi, N. Trofimenko","doi":"10.46299/j.isjea.20230203.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230203.06","url":null,"abstract":"The research described in this paper is aimed at developing a methodology for remote determination of arable soil quality in the form of a bonita score using high-resolution spectral images. To achieve this goal, the dependencies between the values of the soil bonitet score and the spectral characteristics of satellite images of land cover areas were established. The geospatial models of soil cover scoring were verified, the results of which show a fairly high degree of correlation between the results of traditional soil scoring and remote sensing (NDSI, r = 0.91), the error value of the soil cover score for individual agricultural production groups of soils ranges from 1 to 12 points. It is found that despite the traditionally established use of vegetation indices to determine the state of crops, their use to determine the level of soil fertility is no less informative. It has been shown that the paired use of NDVI and NDSI values allows for the construction of relevant equations for remote determination of soil fertility, where the first of them acts as an auxiliary (clarifying) index, and the second as an effective working index.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114994912","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Обґрунтування конструкції і технологічних параметрів мішалки метантенка","authors":"Петро Краснолуцький","doi":"10.46299/j.isjea.20230203.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230203.04","url":null,"abstract":"У статті викладені результати початкових експериментальних досліджень мішалки метантенка біогазової установки з гідравлічною системою транспортування та змішування субстрату. На попередніх етапах наукової розробки було теоретично визначено склад і параметри гідравлічної системи, а також гідромеханічної мішалки за типом колеса Сегнера. Зважаючи на реальні матеріально-технічні можливості і у заборону проводити досліди із справжнім гноєм в умовах навчального закладу,  пошукові експерименти проводились з моделлю мішалки на модельній рідині. Оскільки розміри моделі значно відрізняються від натурального зразка, було застосовано критерій подібності Фруда, який по суті є мірою співвідношення енергії масових сил до сил інерції потоку. Як визначальний розмір прийнято радіус лопаті. Тоді для натурного зразка l1 = 1,5 м; для моделі l2 = 0,15 м. За критерієм Фруда, для збереження подібності швидкість руху лопаті повинна бути 0,158 м/с, кутова швидкість обертання моделі 1,05 рад/с; потрібна частота обертання 10 хв-1. Для оцінки якості перемішування прийнято коефіцієнт варіації, а за ключовий компонент -  концентрація сухої речовини. Тому у ході дослідів потрібно визначалась вологість 6 проб, взятих у трьох точках ємності на верхньому і на нижньому рівні. Результати аналізу отриманих даних показала, що майже у всіх варіантах встановлення лопаті  концентрація сухої речовини більше у пробах з верхнього шару суміші. Тобто мішалка точно буде запобігати сегрегації (розшаровуванню) суміші. Однак коефіцієнт варіації демонструє, що найкраща якість змішування (не більше 10) буде у тому випадку, коли кут відхилення лопаті знаходиться у діапазоні β1 =-150…+300. При куті понад 450 якість стає незадовільною, оскільки коефіцієнт варіації  Vс>20.  Як свідчать одержані результати, зміна кута β2 сильніше впливає на якісні показники процесу. Припустима якість змішування забезпечується у діапазоні β2 = -15…+200, але найкращим цей показник є при β2 =0…100. При нахилі лопаті на кут понад -200 (тобто верхньою кромкою у напрямку руху) якість змішування стає незадовільною. З даних дослідів встановлено, що при розвороті лопаті проти ходу обертання потужність зменшується, очевидно, за рахунок зменшення площі міделя. Але водночас стрімко погіршується якість змішування. Точка мінімуму відповідає вертикальному положенні лопаті. У всіх інших варіантах потужність поступово зростає, очевидно через утворення зон підвищеного тиску. В цілому визначені нами теоретичним шляхом кути встановлення лопаті β1=29° та β2=12° близькі до таких, при яких забезпечується належна якість змішування при мінімумі споживаної потужності.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116584879","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Ефективність обробляння насіння сої культурної Glycine max (L.) Merr. біопрепаратами у підвищенні її продуктивності","authors":"С.Г. Димитров, В.Т. Саблук","doi":"10.46299/j.isjea.20230203.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230203.07","url":null,"abstract":"Мета. Встановлення ефективності обробляння насіння сої біопрепаратами у підвищенні її продуктивності. Методи. Польові, лабораторні та статистичні. Результати. За використання біопрепаратів для обробляння насіння сої перед сівбою отримано позитивні результати щодо їх впливу на ріст та розвиток рослин і формування врожаю цієї культури. Зокрема, площа листків у варіантах з грибами Glomus VS і Trichoderma harzianum RIFAI. (препарат Мікофренд) та Tuber melanosporum VITTAD. (препарат Міковітал) і бактеріями Bacillus subtilis Cohn. (препарат Флоробацилін) за обліків на 30, 60 і 90 днів органогенезу була на 24,4–69,8 % більшою порівняно з контролем. Так само маса листків та маса кореневої системи переважали показники контролю відповідно на 8,3–40,5 % і 9,3–59,8 %. Разом з тим, у варіантах з мікоризоутворювальними грибами підвищувалась вологоутримуюча здатність ґрунту на 11,4–14,8 % та його структурно-агрегатний стан – частка грудочок розміром – 0,25–10,0 мм була більшою за контроль на 0,9–5,2 %. Відповідно підвищувалась порівняно з контролем урожайність насіння сої культурної на 0,14–0,89 т/га. Особливо високу ефективність у покращені росту та розвитку рослин сої отримано за використання біопрепарату Мікофренд. Зокрема, у варіантах з ним наростання площі листкової поверхні було більшим за контроль у 40,9–89,8 % тоді як з іншими препаратами (Міковітал і Флоробацилін) ці показники становили 24,5–47,9 %, що на 12,8–16,4 % менше. Така ж різниця проявляється і в інших елементах росту та розвитку рослин таких зокрема як маса кореневої системи, висота рослин, фотосинтетичний потенціал і продуктивність фотосинтезу тощо. Висновки. Використання мікоризоутворювальних грибів Glomus VS і Trichoderma harzianum RIFAI. (препарат Мікофренд) і Tuber melanosporum VITTAD. (препарат Міковітал), а також азотфіксуючих бактерій Bacillus subtilis Cohn. (препарат Флоробацилін) за допосівного обробляння ними насіння сприяють покращенню росту та розвитку рослин сої культурної та підвищенню їхньої продуктивності.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129970916","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}