{"title":"孟琴酒","authors":"Volodymyr Rozumiuk","doi":"10.46493/2663-2675-2020-5-6-4","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу триваючої дестабілізації режиму міжнародної безпеки після холодної війни. Сучасні деструктивні та дестабілізуючі тенденції свідчать про глибоку кризу в євроатлантичному співтоваристві, що проявляється загостренням політичних суперечностей у політиці США, рішенням Великобританії вийти з ЄС, а також тупиковим процесом європейського інтеграційного проекту, занепадом традиційних системних політичних партій, тріумфальний підйом різних радикалів та популістів тощо. Порівнюючи російську \"гібридну війну\" проти України з агресією нацистської Німеччини в 1938-1939 роках, автор проводить паралелі між сучасною міжнародною ситуацією та подіями напередодні Другої світової війни. Схвалено, що так званий підхід „дипломатичної ізоляції” до агресора є нереальним та сумнівним, тоді як м’які форми санкцій щодо заморожування є практично неефективними. Стверджується, що активи більшості російських олігархів та високопосадовців, а також майнові права, юридичні можливості та банківські рахунки членів їх сімей не були обмежені в більшості юрисдикцій ЄС. Подібне м’яке поводження нагадує «дух Мюнхена» як горезвісне явище європейської масової політичної свідомості в 1930-х роках. Здається неправильним, що відповідальність за політику заспокоєння покладена виключно на групу дурних і недалеких поглядів політиків, рішення яких призвели до окупації багатьох країн і мільйонів смертей. На основі історичних фактів автор доводить тезу про те, що Мюнхенська угода 1938 р. Була результатом консенсусу французької та британської правлячих еліт, який був підтриманий переважною більшістю населення цих країн. Сучасна європейська міжнародна ситуація також роз'яснює провал юридичного фетишизму, сумнівну ефективність міжнародних гарантій та виявляє неефективність механізмів колективної безпеки. Аналізуючи ймовірність припинення підходу політики заспокоєння до Росії, ймовірно, європейські громадські лідери все ж відкидають більш принципову та реалістичну стратегію стримування. Це нагадує європейську реакцію на інциденти з Данцигом та заперечення союзних гарантій під приводом того, що деякі люди \"сварились між собою в далекій країні, про яку ми майже нічого не знаємо\".","PeriodicalId":12371,"journal":{"name":"Foreign Affairs","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":6.3000,"publicationDate":"2020-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ДУХ МЮНХЕНА\",\"authors\":\"Volodymyr Rozumiuk\",\"doi\":\"10.46493/2663-2675-2020-5-6-4\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Стаття присвячена аналізу триваючої дестабілізації режиму міжнародної безпеки після холодної війни. Сучасні деструктивні та дестабілізуючі тенденції свідчать про глибоку кризу в євроатлантичному співтоваристві, що проявляється загостренням політичних суперечностей у політиці США, рішенням Великобританії вийти з ЄС, а також тупиковим процесом європейського інтеграційного проекту, занепадом традиційних системних політичних партій, тріумфальний підйом різних радикалів та популістів тощо. Порівнюючи російську \\\"гібридну війну\\\" проти України з агресією нацистської Німеччини в 1938-1939 роках, автор проводить паралелі між сучасною міжнародною ситуацією та подіями напередодні Другої світової війни. Схвалено, що так званий підхід „дипломатичної ізоляції” до агресора є нереальним та сумнівним, тоді як м’які форми санкцій щодо заморожування є практично неефективними. Стверджується, що активи більшості російських олігархів та високопосадовців, а також майнові права, юридичні можливості та банківські рахунки членів їх сімей не були обмежені в більшості юрисдикцій ЄС. Подібне м’яке поводження нагадує «дух Мюнхена» як горезвісне явище європейської масової політичної свідомості в 1930-х роках. Здається неправильним, що відповідальність за політику заспокоєння покладена виключно на групу дурних і недалеких поглядів політиків, рішення яких призвели до окупації багатьох країн і мільйонів смертей. На основі історичних фактів автор доводить тезу про те, що Мюнхенська угода 1938 р. Була результатом консенсусу французької та британської правлячих еліт, який був підтриманий переважною більшістю населення цих країн. Сучасна європейська міжнародна ситуація також роз'яснює провал юридичного фетишизму, сумнівну ефективність міжнародних гарантій та виявляє неефективність механізмів колективної безпеки. Аналізуючи ймовірність припинення підходу політики заспокоєння до Росії, ймовірно, європейські громадські лідери все ж відкидають більш принципову та реалістичну стратегію стримування. Це нагадує європейську реакцію на інциденти з Данцигом та заперечення союзних гарантій під приводом того, що деякі люди \\\"сварились між собою в далекій країні, про яку ми майже нічого не знаємо\\\".\",\"PeriodicalId\":12371,\"journal\":{\"name\":\"Foreign Affairs\",\"volume\":null,\"pages\":null},\"PeriodicalIF\":6.3000,\"publicationDate\":\"2020-01-01\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Foreign Affairs\",\"FirstCategoryId\":\"90\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.46493/2663-2675-2020-5-6-4\",\"RegionNum\":2,\"RegionCategory\":\"社会学\",\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"Q1\",\"JCRName\":\"INTERNATIONAL RELATIONS\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Foreign Affairs","FirstCategoryId":"90","ListUrlMain":"https://doi.org/10.46493/2663-2675-2020-5-6-4","RegionNum":2,"RegionCategory":"社会学","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q1","JCRName":"INTERNATIONAL RELATIONS","Score":null,"Total":0}
Стаття присвячена аналізу триваючої дестабілізації режиму міжнародної безпеки після холодної війни. Сучасні деструктивні та дестабілізуючі тенденції свідчать про глибоку кризу в євроатлантичному співтоваристві, що проявляється загостренням політичних суперечностей у політиці США, рішенням Великобританії вийти з ЄС, а також тупиковим процесом європейського інтеграційного проекту, занепадом традиційних системних політичних партій, тріумфальний підйом різних радикалів та популістів тощо. Порівнюючи російську "гібридну війну" проти України з агресією нацистської Німеччини в 1938-1939 роках, автор проводить паралелі між сучасною міжнародною ситуацією та подіями напередодні Другої світової війни. Схвалено, що так званий підхід „дипломатичної ізоляції” до агресора є нереальним та сумнівним, тоді як м’які форми санкцій щодо заморожування є практично неефективними. Стверджується, що активи більшості російських олігархів та високопосадовців, а також майнові права, юридичні можливості та банківські рахунки членів їх сімей не були обмежені в більшості юрисдикцій ЄС. Подібне м’яке поводження нагадує «дух Мюнхена» як горезвісне явище європейської масової політичної свідомості в 1930-х роках. Здається неправильним, що відповідальність за політику заспокоєння покладена виключно на групу дурних і недалеких поглядів політиків, рішення яких призвели до окупації багатьох країн і мільйонів смертей. На основі історичних фактів автор доводить тезу про те, що Мюнхенська угода 1938 р. Була результатом консенсусу французької та британської правлячих еліт, який був підтриманий переважною більшістю населення цих країн. Сучасна європейська міжнародна ситуація також роз'яснює провал юридичного фетишизму, сумнівну ефективність міжнародних гарантій та виявляє неефективність механізмів колективної безпеки. Аналізуючи ймовірність припинення підходу політики заспокоєння до Росії, ймовірно, європейські громадські лідери все ж відкидають більш принципову та реалістичну стратегію стримування. Це нагадує європейську реакцію на інциденти з Данцигом та заперечення союзних гарантій під приводом того, що деякі люди "сварились між собою в далекій країні, про яку ми майже нічого не знаємо".
期刊介绍:
Founded in 1922, Foreign Affairs is a prominent American magazine that focuses on international relations and U.S. foreign policy. It is published by the Council on Foreign Relations, an esteemed nonpartisan think tank and membership organization dedicated to analyzing U.S. foreign policy and global affairs. While the print magazine is released every two months, the website offers daily articles and publishes anthologies every other month.