{"title":"从宫颈前病变看女性生殖管内细菌性阴道液回收途径的临床诊断期望","authors":"О. О. Приймак, Н. І. Геник","doi":"10.11603/24116-4944.2022.1.13216","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження – оцінити поширеність та клінічну картину вагінального дисбіозу в жінок репродуктивного віку як додаткового фактора, що індукує патологію екзо-ендоцервіксу, та виділити основні тригерні механізми розвитку даної патології. \nМатеріали та методи. Було проведено дослідження 90 пацієнток репродуктивного віку із клінічними та лабораторними проявами бактеріального вагінозу, в якому було сформовано дві групи: 50 осіб із верифікованою патологією екзо-ендоцервіксу (основна група) та 40 пацієнток із проявами бактеріального вагінозу без патології шийки матки (група порівняння). \nРезультати дослідження та їх обговорення. При вивченні етіологічної структури вагінітів в обстежених групах було отримано поєднання урогенітального кандидозу та бактеріального вагінозу – у більшості спостережень (57,8 %) частка рецидивного бактеріального вагінозу переважала у 2,0 рази у пацієнток із патологією екзо-ендоцервіксу, у 2,1 раза більшою була частка вираженого дисбіозу. \nВисновки. У пацієнток із патологією екзо-ендоцервіксу встановлено у 2,0 рази більшу частку рецидивного бактеріального вагінозу та урогенітального кандидозу. Мікробіота вагінального біотопу у випадку патології екзо-ендоцервіксу характеризується дефіцитом лактобактерій (52,0 %), їх низькою концентрацією (42,0 %), високою частотою виділення ентерококів (58,0 %), багатокомпонентних асоціацій (66,0 %).","PeriodicalId":32674,"journal":{"name":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-09-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНІ АСПЕКТИ СТАНУ ЕКОСИСТЕМИ СЛИЗОВОЇ ПРИ РЕЦИДИВНОМУ БАКТЕРІАЛЬНОМУ ВАГІНОЗІ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ІЗ ПАТОЛОГІЄЮ ЕКЗО-ЕНДОЦЕРВІКСУ\",\"authors\":\"О. О. Приймак, Н. І. Геник\",\"doi\":\"10.11603/24116-4944.2022.1.13216\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета дослідження – оцінити поширеність та клінічну картину вагінального дисбіозу в жінок репродуктивного віку як додаткового фактора, що індукує патологію екзо-ендоцервіксу, та виділити основні тригерні механізми розвитку даної патології. \\nМатеріали та методи. Було проведено дослідження 90 пацієнток репродуктивного віку із клінічними та лабораторними проявами бактеріального вагінозу, в якому було сформовано дві групи: 50 осіб із верифікованою патологією екзо-ендоцервіксу (основна група) та 40 пацієнток із проявами бактеріального вагінозу без патології шийки матки (група порівняння). \\nРезультати дослідження та їх обговорення. При вивченні етіологічної структури вагінітів в обстежених групах було отримано поєднання урогенітального кандидозу та бактеріального вагінозу – у більшості спостережень (57,8 %) частка рецидивного бактеріального вагінозу переважала у 2,0 рази у пацієнток із патологією екзо-ендоцервіксу, у 2,1 раза більшою була частка вираженого дисбіозу. \\nВисновки. У пацієнток із патологією екзо-ендоцервіксу встановлено у 2,0 рази більшу частку рецидивного бактеріального вагінозу та урогенітального кандидозу. Мікробіота вагінального біотопу у випадку патології екзо-ендоцервіксу характеризується дефіцитом лактобактерій (52,0 %), їх низькою концентрацією (42,0 %), високою частотою виділення ентерококів (58,0 %), багатокомпонентних асоціацій (66,0 %).\",\"PeriodicalId\":32674,\"journal\":{\"name\":\"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi\",\"volume\":\" \",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2022-09-28\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13216\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Aktual''ni pitannia pediatriyi akusherstva ta ginekologiyi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13216","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНІ АСПЕКТИ СТАНУ ЕКОСИСТЕМИ СЛИЗОВОЇ ПРИ РЕЦИДИВНОМУ БАКТЕРІАЛЬНОМУ ВАГІНОЗІ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ІЗ ПАТОЛОГІЄЮ ЕКЗО-ЕНДОЦЕРВІКСУ
Мета дослідження – оцінити поширеність та клінічну картину вагінального дисбіозу в жінок репродуктивного віку як додаткового фактора, що індукує патологію екзо-ендоцервіксу, та виділити основні тригерні механізми розвитку даної патології.
Матеріали та методи. Було проведено дослідження 90 пацієнток репродуктивного віку із клінічними та лабораторними проявами бактеріального вагінозу, в якому було сформовано дві групи: 50 осіб із верифікованою патологією екзо-ендоцервіксу (основна група) та 40 пацієнток із проявами бактеріального вагінозу без патології шийки матки (група порівняння).
Результати дослідження та їх обговорення. При вивченні етіологічної структури вагінітів в обстежених групах було отримано поєднання урогенітального кандидозу та бактеріального вагінозу – у більшості спостережень (57,8 %) частка рецидивного бактеріального вагінозу переважала у 2,0 рази у пацієнток із патологією екзо-ендоцервіксу, у 2,1 раза більшою була частка вираженого дисбіозу.
Висновки. У пацієнток із патологією екзо-ендоцервіксу встановлено у 2,0 рази більшу частку рецидивного бактеріального вагінозу та урогенітального кандидозу. Мікробіота вагінального біотопу у випадку патології екзо-ендоцервіксу характеризується дефіцитом лактобактерій (52,0 %), їх низькою концентрацією (42,0 %), високою частотою виділення ентерококів (58,0 %), багатокомпонентних асоціацій (66,0 %).