РОЛЬ МЕТФОРМІНУ У ЦЕНТРАЛЬНІЙ ТА ПЕРИФЕРИЧНІЙ НЕРВОВІЙ РЕГЕНЕРАЦІЇ

В статі наведені дані щодо профілактики та лікування таких ускладнень, як когнітивні порушення та діабетична периферична нейропатія (ДПН), у пацієнтів з вперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Метою дослідження було визначити частоту виявлення діабетичної периферичної нейропатії та когнітивних порушень у пацієнтів з вперше виявленим цукровим діабетом 2 типу та оцінити вплив метформіну на центральну та периферичну нервову регенерацію шляхом визначення рівня мРНК гена транспортеру SLC2A1 та гена BDNF. Матеріали та методи. У дослідження було включено 38 пацієнтів із вперше виявленим ЦД 2 типу (40 жінок та 17 чоловіків) та 10 осіб контрольної групи. Всі пацієнти отримували в якості цукрознижувальної терапії метформін (глюкофаж ХR або діаформін SR). Середній вік хворих становив 59,76±1,67 роки, індекс маси тіла (ІМТ) – 34,27±0,97 кг/м2, середній рівень глікованого гемоглобіну – 8,12±0,22%. Перед початком дослідження та через 3 місяці вимірювали наявність нейропатії, стан когнітивних функцій, рівень мРНК гена транспортеру SLC2A1 та гена BDNF. Результати. Пацієнти з вперше виявленим ЦД 2 типу мали вірогідно вищі показники ІМТ, рівня глікемії натще та глікованого гемоглобіну, нижчі рівні BDNF та SLC2A1 відносно контрольної групи. Під час обстеження стану когнітивних функцій визначили, що порушення функції пам’яті виявлено у 26,3% пацієнтів, швидкості обробки інформації – у 97,4%, виконавчих здібностей – у 57,9% обстежених осіб. За шкалою Торонто наявність периферичної діабетичної нейропатії виявлено у 68,5% пацієнтів. Після 3-місячного курсу лікування метформіном стан пам’яті у хворих нормалізувався та вдвічі збільшився відсоток осіб з відсутністю ДПН. Даний позитивний ефект може бути наслідком підвищення модулятора регенерації аксонів, зокрема BDNF, та вірогідного збільшення SLC2A1, який є ключовим регулятором транспорту глюкози в головний мозок через гемато-енцефалічний бар’єр. Висновок. Метформін статистично значуще покращував функцію пам’яті, виконавчих здібностей та зменшував прояви периферичної нейропатії, а також підвищував експресію BDNF та SLC2A1 через 3 місяці від початку лікування у осіб із вперше виявленим цукровим діабетом 2 типу, що в подальшому забезпечить комунікацію з лікарем, високу комплаєнтність у лікуванні та знизить ризик розвитку синдрому діабетичної стопи в майбутньому.