Вплив імерсійних технологій на психофізіологічний статус курсантів Національної академії Національної гвардії України

Вступ. В наш час актуальною проблемою є полишення професії спеціалістами в перші роки, коли вони тільки приступають до виконання своїх службових обов’язків. В першу чергу це стосується людей, чия професійна діяльність пов’язана з екстремальними умовами праці. Одним з факторів цього є низька стресостійкість, яка в подальшому може стати причиною виникнення захворювань як на фізичному, так і на психоемоційному рівні. Використання сучасних імерсійних технологій може допомогти на етапі навчання виявляти людей з низькою стійкістю до стресових чинників та розробити для них комплекс превентивної реабілітації для збільшення кількості спеціалістів, які будуть залишатися в професії. Мета. Оцінити стресостійкість курсантів Національної академії Національної гвардії України третього та четвертого року навчання на основі їх психофізіологічного статусу до та після впливу імерсійних технологій. Матеріали та методи. Проведено обсерваційне дослідження, на протязі якого було обстежено 88 курсантів НАНГУ з вересня по жовтень 2021 року. В обстеженні респондентів використовувався програмно-апаратний комплекс професійного психологічного відбору та психофізіологічної експертизи «Психолот-1». В основу дослідження було покладено моделювання мікро-стресового навантаження з використанням тренажеру екіпажів БТР-4E, на якому курсанти працювали протягом 25-30 хвилин. Зняття показників психофізіологічного статусу курсантів проводилося двічі, до та після роботи на тренажері БТР-4Е. Статистична обробка даних проводилася з використанням ліцензійного статистичного пакету IBM SPSS Statistics Base v.22. Результати. При аналізі мінімального часу експозиції фігури (до - 0,27±0,008, після - 0,25±0,008, p=0,002), який характеризує функціональну рухливість нервових процесів у респондентів, виявлено, що робота з тренажером БТР-4Е мала вплив на показник в бік його зменшення, а також була виявлена статистично значуща різниця середнього значення помилкових реакцій на коло (до - 8,24±0,35, після - 9,1±0,39, p=0,028) при використанні ІмТ. Проаналізувавши інтегральну оцінку стійкості до екстремальних умов до та після використання ІмТ статистично значущої різниці виявлено не було (до -0,287±0,25, після -0,382±0,3, p=0,61), що корелює із показником норми для інтегральної оцінки стійкості респондентів до стресових факторів, відхилення від якого не було виявлено. Висновки. В ході нашого дослідження доведено, що використання імерсійних технологій має вплив на стресостійкість курсантів, а саме відмічається зниження процесів пізнання при роботі з тренажером БТР-4Е в умовах як відсутності подразника зорового аналізатора (p=0,008), так і при його наявності (p<0,001). Ми виявили залежність між врівноваженістю нервових процесів та функціональною рухливістю нервових процесів після використання тренажеру БТР-4Е.