Олена Демченко, Олександр Родинський, Ю. В. Козлова, Сергій Козлов, Г.О. Родинська, Герман Тітов
{"title":"ФОРМУВАННЯ ЗАХИСНОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДИХ ЩУРІВ ЗА УМОВ ТИРЕОДИСФУНКЦІЇ","authors":"Олена Демченко, Олександр Родинський, Ю. В. Козлова, Сергій Козлов, Г.О. Родинська, Герман Тітов","doi":"10.21856/j-pep.2022.1.12","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Тиреоїдна дисфункція супроводжується розладами психоемоційного статусу організму. Патогенез цих розладів потребує поглибленого дослідження. Мета роботи – дослідження нейромедіаторного механізму когнітивної активності молодих щурів за умов тиреоїдної дисфункції, що може бути основою розробки методів корекції психоемоційного компоненту даних патологій.\nМатеріали і методи. Поведінкову активність досліджували в піднесеному хрестоподібному лабіринті і тесті Полсорта; формування просторової пам’яті вивчали у водному лабіринті Морріса та у 8-променевому харчовому лабіринті. Вміст гліцину, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), глутамату, серотоніну у неокортексі і гіпокампі визначали хроматографічно.\nРезультати. За умов експериментального гіпертиреозу у молодих щурів виявлено підвищення кількості переходів у світлі рукави лабіринту на 88 %, а тривалості знаходження в них у 2,3 рази, а також прискорення появи першої рухової активності в тесті Полсорта на 21 %. Зменшення тривожності й оптимізація просторової пам’яті щурів супроводжувалися суттєвим підвищенням вмісту ГАМК у неокортексі (51 %), глутамату в гіпокампі (25 %) і серотоніну в корі та гіпокампі (25–33 %). Установлено, що за умов експериментального гіпотиреозу формується депресивноподібний стан, що віддзеркалено у значному підвищенні у 4.2 рази тривалості перших завмирань, а також часу появи рухової активності в тесті Полсорта на 32 %. Анксіогенний ефект супроводжується подовженням (22 %) латентного періоду захисної реакції в лабіринті Морріса. Когнітивний і поведінковий дефіцит характеризувався відсутністю накопичення ГАМК за підвищеного рівня серотоніну в неокортексі (37 %), а також суттєвим зростанням вмісту глутамату в гіпокампі (43 %).\nВисновки. Підвищення вмісту ГАМК на фоні збільшення вмісту глутамату в гіпокампі при гіпертиреозі забезпечує анксіолітичний ефект і підтримку мнестичної активності щурів, а надмірне зростання вмісту глутамату в гіпокампі на тлі підвищення вмісту серотоніну в неокортексі за відсутності накопичення ГАМК при гіпотиреозі викликає екзайтотоксичний ефект і супроводжується формуванням депресивноподібного стану та погіршенням просторової пам’яті.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-03-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Problemi Endokrinnoi Patologii","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2022.1.12","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"Medicine","Score":null,"Total":0}
ФОРМУВАННЯ ЗАХИСНОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДИХ ЩУРІВ ЗА УМОВ ТИРЕОДИСФУНКЦІЇ
Тиреоїдна дисфункція супроводжується розладами психоемоційного статусу організму. Патогенез цих розладів потребує поглибленого дослідження. Мета роботи – дослідження нейромедіаторного механізму когнітивної активності молодих щурів за умов тиреоїдної дисфункції, що може бути основою розробки методів корекції психоемоційного компоненту даних патологій.
Матеріали і методи. Поведінкову активність досліджували в піднесеному хрестоподібному лабіринті і тесті Полсорта; формування просторової пам’яті вивчали у водному лабіринті Морріса та у 8-променевому харчовому лабіринті. Вміст гліцину, гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), глутамату, серотоніну у неокортексі і гіпокампі визначали хроматографічно.
Результати. За умов експериментального гіпертиреозу у молодих щурів виявлено підвищення кількості переходів у світлі рукави лабіринту на 88 %, а тривалості знаходження в них у 2,3 рази, а також прискорення появи першої рухової активності в тесті Полсорта на 21 %. Зменшення тривожності й оптимізація просторової пам’яті щурів супроводжувалися суттєвим підвищенням вмісту ГАМК у неокортексі (51 %), глутамату в гіпокампі (25 %) і серотоніну в корі та гіпокампі (25–33 %). Установлено, що за умов експериментального гіпотиреозу формується депресивноподібний стан, що віддзеркалено у значному підвищенні у 4.2 рази тривалості перших завмирань, а також часу появи рухової активності в тесті Полсорта на 32 %. Анксіогенний ефект супроводжується подовженням (22 %) латентного періоду захисної реакції в лабіринті Морріса. Когнітивний і поведінковий дефіцит характеризувався відсутністю накопичення ГАМК за підвищеного рівня серотоніну в неокортексі (37 %), а також суттєвим зростанням вмісту глутамату в гіпокампі (43 %).
Висновки. Підвищення вмісту ГАМК на фоні збільшення вмісту глутамату в гіпокампі при гіпертиреозі забезпечує анксіолітичний ефект і підтримку мнестичної активності щурів, а надмірне зростання вмісту глутамату в гіпокампі на тлі підвищення вмісту серотоніну в неокортексі за відсутності накопичення ГАМК при гіпотиреозі викликає екзайтотоксичний ефект і супроводжується формуванням депресивноподібного стану та погіршенням просторової пам’яті.