Світлана Остафійчук, Володимир Дзьомбак, Ігор Левицький, Інна Кравчук, Наталія Кінаш, Ю. Б. Моцюк
{"title":"КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕПТИНУ СИРОВАТКИ КРОВІ ПРИ ЕНДОМЕТРІОЗІ","authors":"Світлана Остафійчук, Володимир Дзьомбак, Ігор Левицький, Інна Кравчук, Наталія Кінаш, Ю. Б. Моцюк","doi":"10.21856/j-pep.2022.2.07","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Актуальність. Вивчення ендометріозу визначаються значним поширенням даної патології, прогресуючим перебігом, розвитком хронічного тазового болю, диспареунії, непліддя, що порушує якість життя жінки. \nМета дослідження. Дослідили асоціацію рівня лептину в сироватці крові жінок з ендометріозом зі стадією тяжкості патологічного процесу. \nМатеріали та методи. У дослідження залучено 69 пацієнток з діагнозом ендометріозу (основна група) і 47 жінок без гінекологічної патології (контрольна група), які проходили обстеження і оперативне лікування у міському клінічному перинатальному центрі, м. Івано-Франківськ, Україна. Ступінь тяжкості ендометріозу встановлювали згідно наказу МОЗ України № 319 від 6.04.2016 року. Кількісне визначення лептину в сироватці крові проводили методом імуноферментного аналізу (ELISA Kit № CAN-L-4260, Canada). Результати статистично аналізували за допомогою Statistica 12.0 (StatSoft Inc., США) та пакету статистичного аналізу Microsoft Excel. \nРезультати. Пацієнтки обох груп вірогідно не різнилися за індексом маси тіла (р˃0,05). Середній показник лептину у жінок основної групи у 3,2 рази перевищував рівень гормону у контрольній групі (28,94±7,20 нг/мл проти 12,11±4,16 нг/мл) (р<0,05). 55,1 % жінок з ендометріозом мали показник лептину від 20,00 до 29,99 нг/мл, що у 6,5 разів перевищувало частоту жінок контролю (р<0,05). Встановлено збільшення показника лептину при прогресуванні стадії тяжкості ендометріозу: при І стадіїї середня різниця становила 8,82±2,71 нг/мл (р<0,05), при ІІ – 14,86±2,63 нг/мл (р<0,001), при ІІІ – 18,12±3,69 нг/мл (р<0,001), при ІV – 26,99±3,52 нг/мл (р<0,001) порівняно з показником лептину групи контролю (12,11±4,16 нг/мл). Отже, зростання рівня лептину у 1,7 разів збільшує шанси ендометріозу І стадії тяжкості (OR=4,43; 95% CІ: 2,01-9,78; р<0,001), у 2,2 рази – ІІ стадії (OR=4,09; 95% CІ: 1,29-12,94; р<0,05), збільшення гормону у 2,4 рази підвищує шанси ІІІ стадії (OR=3,51; 95% CІ: 1,10-11,23; р<0,05), а у 3,2 рази – ІV стадії тяжкості (OR=3,79; 95% CІ: 1,19-12,07; р<0,05). \nВисновки. Лептин можна вважати прогностичним маркером встановлення ендометріозу та діагностики ступеня тяжкості.","PeriodicalId":37370,"journal":{"name":"Problemi Endokrinnoi Patologii","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-06-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Problemi Endokrinnoi Patologii","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.21856/j-pep.2022.2.07","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"Medicine","Score":null,"Total":0}
КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕПТИНУ СИРОВАТКИ КРОВІ ПРИ ЕНДОМЕТРІОЗІ
Актуальність. Вивчення ендометріозу визначаються значним поширенням даної патології, прогресуючим перебігом, розвитком хронічного тазового болю, диспареунії, непліддя, що порушує якість життя жінки.
Мета дослідження. Дослідили асоціацію рівня лептину в сироватці крові жінок з ендометріозом зі стадією тяжкості патологічного процесу.
Матеріали та методи. У дослідження залучено 69 пацієнток з діагнозом ендометріозу (основна група) і 47 жінок без гінекологічної патології (контрольна група), які проходили обстеження і оперативне лікування у міському клінічному перинатальному центрі, м. Івано-Франківськ, Україна. Ступінь тяжкості ендометріозу встановлювали згідно наказу МОЗ України № 319 від 6.04.2016 року. Кількісне визначення лептину в сироватці крові проводили методом імуноферментного аналізу (ELISA Kit № CAN-L-4260, Canada). Результати статистично аналізували за допомогою Statistica 12.0 (StatSoft Inc., США) та пакету статистичного аналізу Microsoft Excel.
Результати. Пацієнтки обох груп вірогідно не різнилися за індексом маси тіла (р˃0,05). Середній показник лептину у жінок основної групи у 3,2 рази перевищував рівень гормону у контрольній групі (28,94±7,20 нг/мл проти 12,11±4,16 нг/мл) (р<0,05). 55,1 % жінок з ендометріозом мали показник лептину від 20,00 до 29,99 нг/мл, що у 6,5 разів перевищувало частоту жінок контролю (р<0,05). Встановлено збільшення показника лептину при прогресуванні стадії тяжкості ендометріозу: при І стадіїї середня різниця становила 8,82±2,71 нг/мл (р<0,05), при ІІ – 14,86±2,63 нг/мл (р<0,001), при ІІІ – 18,12±3,69 нг/мл (р<0,001), при ІV – 26,99±3,52 нг/мл (р<0,001) порівняно з показником лептину групи контролю (12,11±4,16 нг/мл). Отже, зростання рівня лептину у 1,7 разів збільшує шанси ендометріозу І стадії тяжкості (OR=4,43; 95% CІ: 2,01-9,78; р<0,001), у 2,2 рази – ІІ стадії (OR=4,09; 95% CІ: 1,29-12,94; р<0,05), збільшення гормону у 2,4 рази підвищує шанси ІІІ стадії (OR=3,51; 95% CІ: 1,10-11,23; р<0,05), а у 3,2 рази – ІV стадії тяжкості (OR=3,79; 95% CІ: 1,19-12,07; р<0,05).
Висновки. Лептин можна вважати прогностичним маркером встановлення ендометріозу та діагностики ступеня тяжкості.