ФОРМУВАННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ-МАГІСТРІВ ПРИ НАВЧАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Стаття присвячена проблемі формування перекладацької компетентності у студентів-магістрів. Розглядається проблема визначення перекладу крізь призму вітчизняних та зарубіжних досліджень, види перекладу та їх функціональне навантаження.Визначено мету навчання у технічному вузі, складові компоненти перекладацької компетенції, критерії якості перекладу, що зумовлюють наявність у студента мовної та мовленнєвої компетенцій. Дослідження проблеми формування перекладацької компетентності зумовлює звернення до практичного досвіду організації цього процесу. У роботі проаналізовано особливості навчання магістрів з перекладу науково-технічної літератури: завдання курсу; зміст дисципліни, що збагачує уявлення студентів про стан мови науки; форми атестації за підсумками освоєння дисципліни. У статті окреслено роль самостійної роботи магістрів, яка визначає успішність оволодіння перекладацькими навичками та розширення кругозору; формує вміння та навички самоосвіти, які зумовлюють вирішення поставлених викладачем завдань на якісно іншому рівні. Увага акцентована на специфіці використання перекладацьких трансформацій якаспектів перекладу на словотвірному, морфологічному та синтаксичному мовних рівнях.