ЕМОЦІЙНО-ЕТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

У статті на основі аналізу-психолого-педагогічних та нормативних джерел розкрито сутність понять «емоційний інтелект», «емоційна компетентність», «етична компетентність» та «емоційно-етична компетентність вчителя початкової школи». З’ясовано, що в наукових доробках як зарубіжних, так і вітчизняних учених емоційно-етичну компетентність особистості розглядають як інтегроване поняття, що базується на змістових характеристиках емоційної та етичної компетентностей. Встановлено, що емоційна компетентність є динамічною комбінацію поглядів, цінностей, знань про емоції, вміння вираження, розуміння, керування власними емоціями та емоційним станом учнів, особистих якостей, що формує здатність успішно організовувати освітній процес на емоційній основі, засадах емпатії, поваги, співпраці. Емоційний інтелект є базисною основою для її формування. Уточнено, що етична компетентність педагога презентує рівень сформованості моральних цінностей і принципів особистості та проявляються в умінні реагувати в різних психолого-педагогічних ситуаціях без порушення норм педагогічної етики. Доведено, що емоційно-етична компетентність вчителя закладу загальної середньої освіти є однією з фахових компетентностей та полягає в здатності усвідомлення особистісних відчуттів, почуттів та емоцій, потреб, керуванні власними емоційними станами; здатності до конструктивної та безпечної взаємодії з учасниками освітнього процесу.