Kostiantyn Mizin, V. Kotsur, Liubov Letiucha, Alina Saik
{"title":"验证基于英语网络语料库 iWeb 的定向联想实验(限制对比较连词 as ... as 的反应)的结果","authors":"Kostiantyn Mizin, V. Kotsur, Liubov Letiucha, Alina Saik","doi":"10.31470/2309-1797-2024-35-2-108-133","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Метою статті є розроблення методики для верифікації результатів спрямованого асоціативного експерименту (обмеження асоціацій англійськомовних респондентів компаративним сполучником as … as) на основі даних веб-корпусу iWeb. Шляхом апробації методики перевірена наукова валідність припущень, що (1) корпусні дані слугують надійною базою для верифікації спрямованих асоціативних експериментів та (2) показники частотності окурентів слів-запитів корелюють із показниками частотності реакцій учасників асоціативних експериментів, тому вивчення корпусних даних може замінити в деяких випадках необхідність проведення асоціативних експериментів узагалі. \nДвоетапна методика дослідження передбачала зіставний аналіз (1) результатів асоціативного експерименту (перша вибірка) з матеріалом словника усталених порівнянь англійської мови (друга вибірка) та (2) даних перших двох вибірок з даними третьої – корпусної – вибірки, яка містить найчастотніші окуренції слів-запитів у компаративних конструкціях [As+Adj+As+Def.Art.+N], [As+Adj+As+Indef.Art.+N] та [As+Adj+As+0Art.+N]. Кореляція першої та третьої вибірок додатково перевірена за допомогою статистичного аналізу (визначення показника χ2). \nРезультати. На першому етапі дослідження виявлено помітний розрив між актуальною свідомістю (реакції респондентів) і мовним матеріалом (дані словника). Цей розрив пояснюється різними мовними й культурними чинниками, передусім глобалізацією, редукцією «культурної пам’яті» та тенденцією до економії мовленнєвих зусиль. На другому етапі встановлено, що найбільш частотні окуренти слів-стимулів, які репрезентують образні порівняння, є актуальнішими за матеріал словника. На відміну від останнього, показники окуренцій веб-корпусу iWeb більшою мірою корелюють із показниками реакцій асоціативного експерименту, демонструючи найвищий показник збігів образних порівнянь серед трьох вибірок – 14.4 %. Проте цей показник є занадто низьким, щоб підтвердити наукову валідність згаданих вище припущень. \nВисновки. Здійснена верифікація виявилася недостатньо об’єктивною. Утім, саму ідею такої верифікації не слід відкидати, оскільки кореляцію між даними першої та третьої вибірок довів статистичний аналіз (показник χ2=10.45, що дозволяє прийняти нульову гіпотезу). Тому асоціативні експерименти можуть бути замінені аналізом корпусних даних, але лише у випадку встановлення актуальності (поширеності) певних мовних одиниць або явищ. Хоча і в цьому випадку слід рахуватися з тим, що результати, отримані шляхом вивчення даних корпусів, принципово відрізнятимуться від результатів експериментів.","PeriodicalId":42961,"journal":{"name":"Psycholinguistics","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.5000,"publicationDate":"2024-04-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Верифікація результатів спрямованого асоціативного експерименту (обмеження реакцій порівняльним сполучником as … as) на основі даних англійськомовного веб-корпусу iWeb\",\"authors\":\"Kostiantyn Mizin, V. Kotsur, Liubov Letiucha, Alina Saik\",\"doi\":\"10.31470/2309-1797-2024-35-2-108-133\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Метою статті є розроблення методики для верифікації результатів спрямованого асоціативного експерименту (обмеження асоціацій англійськомовних респондентів компаративним сполучником as … as) на основі даних веб-корпусу iWeb. Шляхом апробації методики перевірена наукова валідність припущень, що (1) корпусні дані слугують надійною базою для верифікації спрямованих асоціативних експериментів та (2) показники частотності окурентів слів-запитів корелюють із показниками частотності реакцій учасників асоціативних експериментів, тому вивчення корпусних даних може замінити в деяких випадках необхідність проведення асоціативних експериментів узагалі. \\nДвоетапна методика дослідження передбачала зіставний аналіз (1) результатів асоціативного експерименту (перша вибірка) з матеріалом словника усталених порівнянь англійської мови (друга вибірка) та (2) даних перших двох вибірок з даними третьої – корпусної – вибірки, яка містить найчастотніші окуренції слів-запитів у компаративних конструкціях [As+Adj+As+Def.Art.+N], [As+Adj+As+Indef.Art.+N] та [As+Adj+As+0Art.+N]. Кореляція першої та третьої вибірок додатково перевірена за допомогою статистичного аналізу (визначення показника χ2). \\nРезультати. На першому етапі дослідження виявлено помітний розрив між актуальною свідомістю (реакції респондентів) і мовним матеріалом (дані словника). Цей розрив пояснюється різними мовними й культурними чинниками, передусім глобалізацією, редукцією «культурної пам’яті» та тенденцією до економії мовленнєвих зусиль. На другому етапі встановлено, що найбільш частотні окуренти слів-стимулів, які репрезентують образні порівняння, є актуальнішими за матеріал словника. На відміну від останнього, показники окуренцій веб-корпусу iWeb більшою мірою корелюють із показниками реакцій асоціативного експерименту, демонструючи найвищий показник збігів образних порівнянь серед трьох вибірок – 14.4 %. Проте цей показник є занадто низьким, щоб підтвердити наукову валідність згаданих вище припущень. \\nВисновки. Здійснена верифікація виявилася недостатньо об’єктивною. Утім, саму ідею такої верифікації не слід відкидати, оскільки кореляцію між даними першої та третьої вибірок довів статистичний аналіз (показник χ2=10.45, що дозволяє прийняти нульову гіпотезу). Тому асоціативні експерименти можуть бути замінені аналізом корпусних даних, але лише у випадку встановлення актуальності (поширеності) певних мовних одиниць або явищ. Хоча і в цьому випадку слід рахуватися з тим, що результати, отримані шляхом вивчення даних корпусів, принципово відрізнятимуться від результатів експериментів.\",\"PeriodicalId\":42961,\"journal\":{\"name\":\"Psycholinguistics\",\"volume\":null,\"pages\":null},\"PeriodicalIF\":0.5000,\"publicationDate\":\"2024-04-12\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Psycholinguistics\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2024-35-2-108-133\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"Q3\",\"JCRName\":\"LINGUISTICS\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Psycholinguistics","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2309-1797-2024-35-2-108-133","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q3","JCRName":"LINGUISTICS","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
摘要
文章的目的是基于 iWeb 语料库,开发一种验证定向联想实验(限制英语受访者对比较连词 as ... as 的联想)结果的方法。通过测试该方法,检验了以下假设的科学性:(1) 语料库数据是验证定向联想实验的可靠依据;(2) 查询词对手的频率与联想实验参与者的反应频率相关,因此语料库数据研究在某些情况下可以取代一般联想实验。该研究采用两阶段方法,包括:(1) 将联想实验结果(第一个样本)与已建立的英语比较词典材料(第二个样本)进行比较分析;(2) 将前两个样本的数据与第三个样本--语料库--的数据进行比较分析,第三个样本包含了比较结构 [As+Adj+As+Def.Art.+N]、[As+Adj+As+Indef.Art.+N] 和 [As+Adj+As+0Art.+N]。此外,还利用统计分析(确定 χ2 指标)检查了第一和第三个样本的相关性。研究结果第一阶段的研究表明,实际意识(受访者的反应)与语言材料(词典数据)之间存在明显差距。造成这种差距的原因有多种语言和文化因素,主要是全球化、"文化记忆 "的减少和省力化倾向。在第二阶段,研究发现,与词典资料相比,代表比喻性比较的刺激词出现频率最高。与后者相比,iWeb 语料库语料的占用率与联想实验的反应有更大程度的相关性,在三个样本中显示出最高的形象对比重合率--14.4%。然而,这一数字太低,无法证实上述假设的科学性。结论。所进行的验证不够客观。然而,我们不应该否定这种验证的想法,因为统计分析证明了第一和第三个样本数据之间的相关性(χ2 = 10.45,允许我们接受零假设)。因此,联想实验可以用语料库数据分析来代替,但前提是必须确定某些语言单位或现象的相关性(普遍性)。不过,即使在这种情况下,我们也应该牢记,研究语料库数据所获得的结果与实验结果会有根本的不同。
Верифікація результатів спрямованого асоціативного експерименту (обмеження реакцій порівняльним сполучником as … as) на основі даних англійськомовного веб-корпусу iWeb
Метою статті є розроблення методики для верифікації результатів спрямованого асоціативного експерименту (обмеження асоціацій англійськомовних респондентів компаративним сполучником as … as) на основі даних веб-корпусу iWeb. Шляхом апробації методики перевірена наукова валідність припущень, що (1) корпусні дані слугують надійною базою для верифікації спрямованих асоціативних експериментів та (2) показники частотності окурентів слів-запитів корелюють із показниками частотності реакцій учасників асоціативних експериментів, тому вивчення корпусних даних може замінити в деяких випадках необхідність проведення асоціативних експериментів узагалі.
Двоетапна методика дослідження передбачала зіставний аналіз (1) результатів асоціативного експерименту (перша вибірка) з матеріалом словника усталених порівнянь англійської мови (друга вибірка) та (2) даних перших двох вибірок з даними третьої – корпусної – вибірки, яка містить найчастотніші окуренції слів-запитів у компаративних конструкціях [As+Adj+As+Def.Art.+N], [As+Adj+As+Indef.Art.+N] та [As+Adj+As+0Art.+N]. Кореляція першої та третьої вибірок додатково перевірена за допомогою статистичного аналізу (визначення показника χ2).
Результати. На першому етапі дослідження виявлено помітний розрив між актуальною свідомістю (реакції респондентів) і мовним матеріалом (дані словника). Цей розрив пояснюється різними мовними й культурними чинниками, передусім глобалізацією, редукцією «культурної пам’яті» та тенденцією до економії мовленнєвих зусиль. На другому етапі встановлено, що найбільш частотні окуренти слів-стимулів, які репрезентують образні порівняння, є актуальнішими за матеріал словника. На відміну від останнього, показники окуренцій веб-корпусу iWeb більшою мірою корелюють із показниками реакцій асоціативного експерименту, демонструючи найвищий показник збігів образних порівнянь серед трьох вибірок – 14.4 %. Проте цей показник є занадто низьким, щоб підтвердити наукову валідність згаданих вище припущень.
Висновки. Здійснена верифікація виявилася недостатньо об’єктивною. Утім, саму ідею такої верифікації не слід відкидати, оскільки кореляцію між даними першої та третьої вибірок довів статистичний аналіз (показник χ2=10.45, що дозволяє прийняти нульову гіпотезу). Тому асоціативні експерименти можуть бути замінені аналізом корпусних даних, але лише у випадку встановлення актуальності (поширеності) певних мовних одиниць або явищ. Хоча і в цьому випадку слід рахуватися з тим, що результати, отримані шляхом вивчення даних корпусів, принципово відрізнятимуться від результатів експериментів.