О.В. Данильчук, Л. О. Бойко, Ю. С. Юхименко, Н. М. Данильчук
{"title":"克列伊里沙柳属植物园的多样性和植物检疫状况","authors":"О.В. Данильчук, Л. О. Бойко, Ю. С. Юхименко, Н. М. Данильчук","doi":"10.53904/1682-2374/2023-25/15","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Досліджено видове представництво роду Salix L., використане в озелененні м. Кривий Ріг, а також їх життєвий стан та коефіцієнт трапляння. Вивчення реального стану зелених насаджень проводили методом маршрутних обстежень. Ступінь поширення виду або культивару визначали за коефіцієнтом трапляння виду. Життєздатність дерев характеризували за 9-бальною шкалою деревних порід у захисних насадженнях. В зелених насадженнях міста рід Salix представлений 5 видами (S. acutifolia Willd., S. alba L., S. babylonica L., S. exelsa S.G. Gmel., S. fragilis L.) та 2 декоративними культиварами (S. alba ʹVitellina pendulaʹ Rehd., S. matsudana Koidz. ʹTortuosaʹ). В ході досліджень встановлено, що верби в паркових насадженнях міста використані нерівномірно, тому за ступенем поширення їх можна розподілити на три категорії: I – найпоширеніші; II – середньопоширені; ІІІ – малопоширені таксони. До першої категорії належить культивар S. alba ʹVitellina pendulaʹ Rehd., який зростає майже в половині з досліджених парків та скверів міста. До другої категорії належать S. alba L., S. babylonica L., S. matsudana Koidz. ʹTortuosaʹ та S. fragilis. Третю категорію складають малопоширені види: S. acutifolia Willd. та S. exelsa S.G. Gmel. За переважанням типів насаджень можна побудувати наступний ряд: поодинокі екземпляри → групові насадження → насадження рядами → масиви. У Криворізькому ботанічному саду НАН України рід Salix представлений 10 видами (S. caprea L., S. viminalis L., S. schwerinii E.L.Wolf, S. argyracea E.L.Wolf, S. ledebouriana Trautv., S. purpurea L., S. acutifolia Willd., S. fragilis L., S. excelsa S.G.Gmel., S. pentandra L.) та 6 культиварами (S. alba L. ʹVitellina pendulaʹ, S. alba L. ʹVitellina pyramidalisʹ, S. caprea L. ʹKilmarnokʹ, S. matsudana ʹTortuosaʹ, S. × rubra і S. × forbiane). Із зазначеного переліку найбільш перспективними для використання можуть бути культивари верб S. caprea ʹKilmarnokʹ, S. × rubra, які практично не використовуються в озелененні. Уперше в культивованих ценозах Правобережного степового Придніпровʹя на прикладі великого індустріального міста вивчено та узагальнено інформацію щодо поширення верб, а також визначено їх життєвий стан та коефіцієнт трапляння. Отримані дані дають змогу вдосконалити систему планування парків та скверів з метою збагачення та підвищення в них цінності зелених насаджень за рахунок використання перспективних видів та культиварів роду Salix.","PeriodicalId":516629,"journal":{"name":"Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»","volume":"245 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"РІЗНОМАНІТТЯ ТА ФІТОСАНІТАРНИЙ СТАН НАСАДЖЕНЬ РОДУ SALIX L. МІСТА КРИВИЙ РІГ\",\"authors\":\"О.В. Данильчук, Л. О. Бойко, Ю. С. Юхименко, Н. М. Данильчук\",\"doi\":\"10.53904/1682-2374/2023-25/15\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Досліджено видове представництво роду Salix L., використане в озелененні м. Кривий Ріг, а також їх життєвий стан та коефіцієнт трапляння. Вивчення реального стану зелених насаджень проводили методом маршрутних обстежень. Ступінь поширення виду або культивару визначали за коефіцієнтом трапляння виду. Життєздатність дерев характеризували за 9-бальною шкалою деревних порід у захисних насадженнях. В зелених насадженнях міста рід Salix представлений 5 видами (S. acutifolia Willd., S. alba L., S. babylonica L., S. exelsa S.G. Gmel., S. fragilis L.) та 2 декоративними культиварами (S. alba ʹVitellina pendulaʹ Rehd., S. matsudana Koidz. ʹTortuosaʹ). В ході досліджень встановлено, що верби в паркових насадженнях міста використані нерівномірно, тому за ступенем поширення їх можна розподілити на три категорії: I – найпоширеніші; II – середньопоширені; ІІІ – малопоширені таксони. До першої категорії належить культивар S. alba ʹVitellina pendulaʹ Rehd., який зростає майже в половині з досліджених парків та скверів міста. До другої категорії належать S. alba L., S. babylonica L., S. matsudana Koidz. ʹTortuosaʹ та S. fragilis. Третю категорію складають малопоширені види: S. acutifolia Willd. та S. exelsa S.G. Gmel. За переважанням типів насаджень можна побудувати наступний ряд: поодинокі екземпляри → групові насадження → насадження рядами → масиви. У Криворізькому ботанічному саду НАН України рід Salix представлений 10 видами (S. caprea L., S. viminalis L., S. schwerinii E.L.Wolf, S. argyracea E.L.Wolf, S. ledebouriana Trautv., S. purpurea L., S. acutifolia Willd., S. fragilis L., S. excelsa S.G.Gmel., S. pentandra L.) та 6 культиварами (S. alba L. ʹVitellina pendulaʹ, S. alba L. ʹVitellina pyramidalisʹ, S. caprea L. ʹKilmarnokʹ, S. matsudana ʹTortuosaʹ, S. × rubra і S. × forbiane). Із зазначеного переліку найбільш перспективними для використання можуть бути культивари верб S. caprea ʹKilmarnokʹ, S. × rubra, які практично не використовуються в озелененні. Уперше в культивованих ценозах Правобережного степового Придніпровʹя на прикладі великого індустріального міста вивчено та узагальнено інформацію щодо поширення верб, а також визначено їх життєвий стан та коефіцієнт трапляння. Отримані дані дають змогу вдосконалити систему планування парків та скверів з метою збагачення та підвищення в них цінності зелених насаджень за рахунок використання перспективних видів та культиварів роду Salix.\",\"PeriodicalId\":516629,\"journal\":{\"name\":\"Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»\",\"volume\":\"245 1\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-01-22\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/15\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/15","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
摘要
调查了用于克里维里景观美化的沙柳属树种的代表性及其生命状态和出现率。对绿地实际状况的研究是通过路线调查法进行的。物种或栽培品种的分布程度由物种出现率决定。保护性种植园中的树种以 9 分制表示。在城市绿地中,柳属有 5 个物种(S. acutifolia Willd.、S. alba L.、S. babylonica L.、S. exelsa S.G. Gmel.、S. fragilis L.)和 2 个观赏栽培品种(S. alba ʹVitellina pendulaʹ Rehd.、S. matsudana Koidz.ʹTortuosaʹ)。研究发现,柳树在城市公园种植园中的使用并不均衡,因此可根据分布程度将其分为三类:I - 最常见;II - 中等常见;III - 稀有类群。第一类包括栽培品种 S. alba ʹVitellina pendulaʹRehd.第二类包括 S. alba L.、S. babylonica L.、S. matsudana Koidz.ʹTortuosaʹ和 S. fragilis。第三类是稀有物种:S. acutifolia Willd.和 S. exelsa S.G. Gmel。根据种植类型的主导地位,可以构建以下系列:单个标本 → 群植 → 行植 → 阵植。在乌克兰国家科学院的 Kryvyi Rih 植物园中,沙柳属有 10 个物种(S. caprea L.、S. viminalis L.、S. schwerinii E.L. Wolf、S. argyracea E.L. Wolf、S. ledebouriana Trautv、S. acutifolia Willd.、S. fragilis L.、S. excelsa S.G.Gmel.、S. pentandra L.)和 6 个栽培品种(S. alba L. ʹVitellina pendulaʹ、S. alba L. ʹVitellina pyramidalisʹ、S. caprea L. ʹKilmarnokʹ、S. matsudana ʹTortuosaʹ、S. × rubra 和 S. × forbiane)。在这份清单中,最有希望使用的可能是柳树 S. caprea ʹKilmarnokʹ、S. × rubra 的栽培品种,这些品种几乎没有在园林绿化中使用过。以一个大型工业城市为例,首次研究和总结了右岸草原 Prydniprovia 种植区柳树的分布信息,并确定了它们的生命状态和出现率。所获得的数据有助于改进公园和广场的规划系统,以便通过使用有前途的柳属树种和栽培品种来丰富和提高绿地的价值。
РІЗНОМАНІТТЯ ТА ФІТОСАНІТАРНИЙ СТАН НАСАДЖЕНЬ РОДУ SALIX L. МІСТА КРИВИЙ РІГ
Досліджено видове представництво роду Salix L., використане в озелененні м. Кривий Ріг, а також їх життєвий стан та коефіцієнт трапляння. Вивчення реального стану зелених насаджень проводили методом маршрутних обстежень. Ступінь поширення виду або культивару визначали за коефіцієнтом трапляння виду. Життєздатність дерев характеризували за 9-бальною шкалою деревних порід у захисних насадженнях. В зелених насадженнях міста рід Salix представлений 5 видами (S. acutifolia Willd., S. alba L., S. babylonica L., S. exelsa S.G. Gmel., S. fragilis L.) та 2 декоративними культиварами (S. alba ʹVitellina pendulaʹ Rehd., S. matsudana Koidz. ʹTortuosaʹ). В ході досліджень встановлено, що верби в паркових насадженнях міста використані нерівномірно, тому за ступенем поширення їх можна розподілити на три категорії: I – найпоширеніші; II – середньопоширені; ІІІ – малопоширені таксони. До першої категорії належить культивар S. alba ʹVitellina pendulaʹ Rehd., який зростає майже в половині з досліджених парків та скверів міста. До другої категорії належать S. alba L., S. babylonica L., S. matsudana Koidz. ʹTortuosaʹ та S. fragilis. Третю категорію складають малопоширені види: S. acutifolia Willd. та S. exelsa S.G. Gmel. За переважанням типів насаджень можна побудувати наступний ряд: поодинокі екземпляри → групові насадження → насадження рядами → масиви. У Криворізькому ботанічному саду НАН України рід Salix представлений 10 видами (S. caprea L., S. viminalis L., S. schwerinii E.L.Wolf, S. argyracea E.L.Wolf, S. ledebouriana Trautv., S. purpurea L., S. acutifolia Willd., S. fragilis L., S. excelsa S.G.Gmel., S. pentandra L.) та 6 культиварами (S. alba L. ʹVitellina pendulaʹ, S. alba L. ʹVitellina pyramidalisʹ, S. caprea L. ʹKilmarnokʹ, S. matsudana ʹTortuosaʹ, S. × rubra і S. × forbiane). Із зазначеного переліку найбільш перспективними для використання можуть бути культивари верб S. caprea ʹKilmarnokʹ, S. × rubra, які практично не використовуються в озелененні. Уперше в культивованих ценозах Правобережного степового Придніпровʹя на прикладі великого індустріального міста вивчено та узагальнено інформацію щодо поширення верб, а також визначено їх життєвий стан та коефіцієнт трапляння. Отримані дані дають змогу вдосконалити систему планування парків та скверів з метою збагачення та підвищення в них цінності зелених насаджень за рахунок використання перспективних видів та культиварів роду Salix.