МУЗИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ЯК ФОРМА КУЛЬТУРОТВОРЧОЇ ПРАКТИКИ

У період незалежності культурна політика як консолідуючий механізм українського суспільства набула нового статусу. На державному рівні культура позиціонується як система цінностей і соціальних кодів, які інтегрують суспільство, як ресурс розвитку спільноти, важливий чинник гармонійного розвитку особистості. Відповідно до вимог часу, здійснюється пошук ціннісно-смислових орієнтирів культури, які ведуть до реалізації нових форм культурного життя, зокрема музичного. Це музичні фестивалі. У статті підкреслено, що в сучасних умовах музичні фестивалі є однією з найбільш поширених форм культуротворення як різновиду духовного засвоєння дійсності, де співіснують традиції та новації, а творча діяльність виконавських колективів засвідчує їхню повноправну участь у культурному діалозі. Наголошується, що активізація фестивального руху в період незалежності України зумовлена тим, що ця форма художньої практики якнайкраще виявляє здобутки музичного мистецтва. Саме проведення музичних фестивалів різного рівня (регіонального, усеукраїнського, міжнародного) сприяє творчій взаємодії між композиторами та виконавцями, інтеграції національних і субкультур у єдиний художній процес. Акцентується на суттєвому впливі музичних фестивалів на розвиток національного та світового музичного ринку, репрезентацію широкого кола композиторських творів, формування запиту та пропозиції на ті чи ті художні проєкти. Розглядаються особливості сучасних музичних фестивалів відповідно до соціокультурних обставин і запитів слухацької аудиторії. Підтверджено, що музичний фестивальний рух сприяє залученню до єдиного культурного простору нових форм, жанрів і видів музичного мистецтва. Показано, що його завданням є піднесення культурного рівня української громадськості, підтримка творчих колективів.