ФОТОПЛЕТИЗМОГРАФІЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДУ КОМПАКТОСТЕОТОМІЇ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ПРИ ЦИСТЕКТОМІЇ

Операція видалення кіст щелеп є однією із найбільш поширених у хірургічній стоматології. Серед амбулаторних втручань вона складає 40,6%. Після проведеного оперативного лікування щелепних кіст залишаються порожнини різних розмірів, які знижують міцність щелепи. Активація кровопостачання тканин кісткової порожнини створює оптимальні умови її регенерації. Метою дослідження є оцінка ефективності удосконалених методик хірургічного лікування кіст фронтальних ділянок щелеп (цистектомія із методом перфорацій та поглиблення) та порівняння результатів із відомою методикою (цистектомія) на основі оцінки тканинної мікроциркуляції з використанням фотоплетизмографічного методу. Матеріали і методи: для проведення дослідження усі пацієнти були поділені на три групи : основна група (25 пацієнтів з кістами фронтальних відділів щелеп, яким застосовували удосконалені методики); група порівняння (лікування 29 пацієнтів з кістами фронтальних відділів щелеп здійснювали за стандартною методикою – цистектомія); контрольна група (21 пацієнт без патологічних уражень фронтальних відділів щелеп). Кровонаповнення судин у післяопераційних ділянках в обох групах протягом трьох днів майже не відрізнялось (126,5 ум.од. – група порівняння; 133,3 ум.од. – основна група). Через п’ять днів після операції простежено різницю у кровонаповненні судин у пацієнтів основної групи (177,4 ум.од.; p<0,05), яким застосовували удосконалену методику лікування, та пацієнтів групи порівняння (162,5 ум.од.; p<0,05). Ефективність удосконаленої методики цистектомії із перфораціями та поглибленням кісткової порожнини визначали за відсотковим співвідношенням показників тканинної мікроциркуляції у пацієнтів основної групи через 10 днів після операції (95,77%) до такого ж показника у пацієнтів групи порівняння (73,68%). Наукова новизна. Вперше проведено порівняння ефективності методик хірургічного лікування кіст щелеп: цистектомії та методу компактостеотомії та поглиблення при цистектомії з використанням фотоплетизмографічного методу. Висновки. Після проведеного дослідження встановлено, що тканинна мікроциркуляція у післяопераційній ділянці при лікуванні кіст фронтальних ділянок щелеп шляхом використання удосконаленої методики цистектомії із перфораціями та поглибленням кісткової порожнини покращується на 29,9% (p < 0,05), у порівнянні із стандартною методикою.