Олександр О. Пасенко, Єлизавета С. Хрупчик, Євген С. Осокін, Віктор Г. Верещак
{"title":"水溶液中锆(iv)的甲烷磺酸盐和硫酸盐络合物建模","authors":"Олександр О. Пасенко, Єлизавета С. Хрупчик, Євген С. Осокін, Віктор Г. Верещак","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.282043","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Реакцію розкриття циклу 2-(хлорметил)оксирану (епіхлоргідрину) третинними амінами досліджено методом ab initio у газовій фазі. Для моделювання обрана серія амінів MenEt3–nN з варійованим стеричним фактором. Локалізовано перехідні стани на шляху реакції, для них встановлено геометричні параметри, порядки розриву й утворення зв’язків, які характерні для SN2-процесів. За процедурою внутрішньої координати реакції одержано енергетичні профілі реакції кватернізації амінів епоксидом. Розраховано активаційні параметри процесу. Показано, що енергетичний бар’єр і швидкість реакції розкриття циклу епіхлоргідрину залежать від стеричного ефекту у структурі амінів. Визначено, що реакція третинних амінів з неактивованим циклом 2-(хлорметил)оксирану є ендотермічною. За допомогою діаграми енергії молекулярних орбіталей показано, що швидкість кватернізації визначається зарядовим контролем. Виходячи зі значень порядків зв’язків, побудовано діаграми Мор О’Феррелла – Дженкса, за якими встановлено дисоціативний характер перехідних станів у дослідженій реакції. Розраховано топологічні індекси стеричного ефекту TSEI для серії третинних амінів. Одержано кореляційні рівняння, що пов’язують стеричні ефекти (TSEI) і нуклеофільність амінів (індукційні константи) з енергіями їх вищих зайнятих молекулярних орбіталей, а також з їх реакційною здатністю відносно 2-(хлорметил)оксирану.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"73 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.5000,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"МОДЕЛЮВАННЯ МЕТАНСУЛЬФОНАТНИХ ТА СУЛЬФАТНИХ КОМПЛЕКСІВ ЦИРКОНІЮ(IV) У ВОДНОМУ РОЗЧИНІ\",\"authors\":\"Олександр О. Пасенко, Єлизавета С. Хрупчик, Євген С. Осокін, Віктор Г. Верещак\",\"doi\":\"10.15421/jchemtech.v31i3.282043\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Реакцію розкриття циклу 2-(хлорметил)оксирану (епіхлоргідрину) третинними амінами досліджено методом ab initio у газовій фазі. Для моделювання обрана серія амінів MenEt3–nN з варійованим стеричним фактором. Локалізовано перехідні стани на шляху реакції, для них встановлено геометричні параметри, порядки розриву й утворення зв’язків, які характерні для SN2-процесів. За процедурою внутрішньої координати реакції одержано енергетичні профілі реакції кватернізації амінів епоксидом. Розраховано активаційні параметри процесу. Показано, що енергетичний бар’єр і швидкість реакції розкриття циклу епіхлоргідрину залежать від стеричного ефекту у структурі амінів. Визначено, що реакція третинних амінів з неактивованим циклом 2-(хлорметил)оксирану є ендотермічною. За допомогою діаграми енергії молекулярних орбіталей показано, що швидкість кватернізації визначається зарядовим контролем. Виходячи зі значень порядків зв’язків, побудовано діаграми Мор О’Феррелла – Дженкса, за якими встановлено дисоціативний характер перехідних станів у дослідженій реакції. Розраховано топологічні індекси стеричного ефекту TSEI для серії третинних амінів. Одержано кореляційні рівняння, що пов’язують стеричні ефекти (TSEI) і нуклеофільність амінів (індукційні константи) з енергіями їх вищих зайнятих молекулярних орбіталей, а також з їх реакційною здатністю відносно 2-(хлорметил)оксирану.\",\"PeriodicalId\":41282,\"journal\":{\"name\":\"Journal of Chemistry and Technologies\",\"volume\":\"73 1\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.5000,\"publicationDate\":\"2023-10-28\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Journal of Chemistry and Technologies\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.282043\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"Q4\",\"JCRName\":\"CHEMISTRY, MULTIDISCIPLINARY\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Journal of Chemistry and Technologies","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.282043","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"CHEMISTRY, MULTIDISCIPLINARY","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
摘要
本文采用 ab initio 方法研究了 2-(氯甲基)环氧乙烷(环氧氯丙烷)与叔胺在气相中的开环反应。模拟选择了立体因子可变的 MenEt3-nN 系列胺。对反应路径上的过渡态进行了定位,并确定了它们的几何参数、键的断裂和形成顺序,这些都是 SN2 过程的典型特征。利用内部反应坐标程序获得了胺与环氧化物季铵化反应的能量曲线。计算了该过程的活化参数。结果表明,环氧氯丙烷循环开放的能垒和反应速率取决于胺结构中的立体效应。研究发现叔胺与失活的 2-(氯甲基)环氧乙烷循环的反应为内热反应。利用分子轨道能量图,可以看出季铵化速率是由电荷控制决定的。根据键序值,构建了莫尔-奥费雷尔-詹克斯图,揭示了所研究反应中过渡态的解离性质。计算了一系列叔胺的拓扑立体效应指数 TSEI。得出了将立体效应(TSEI)和胺的亲核性(感应常数)与其最高占据分子轨道的能量以及它们对 2-(氯甲基)环氧乙烷的反应性联系起来的相关方程。
МОДЕЛЮВАННЯ МЕТАНСУЛЬФОНАТНИХ ТА СУЛЬФАТНИХ КОМПЛЕКСІВ ЦИРКОНІЮ(IV) У ВОДНОМУ РОЗЧИНІ
Реакцію розкриття циклу 2-(хлорметил)оксирану (епіхлоргідрину) третинними амінами досліджено методом ab initio у газовій фазі. Для моделювання обрана серія амінів MenEt3–nN з варійованим стеричним фактором. Локалізовано перехідні стани на шляху реакції, для них встановлено геометричні параметри, порядки розриву й утворення зв’язків, які характерні для SN2-процесів. За процедурою внутрішньої координати реакції одержано енергетичні профілі реакції кватернізації амінів епоксидом. Розраховано активаційні параметри процесу. Показано, що енергетичний бар’єр і швидкість реакції розкриття циклу епіхлоргідрину залежать від стеричного ефекту у структурі амінів. Визначено, що реакція третинних амінів з неактивованим циклом 2-(хлорметил)оксирану є ендотермічною. За допомогою діаграми енергії молекулярних орбіталей показано, що швидкість кватернізації визначається зарядовим контролем. Виходячи зі значень порядків зв’язків, побудовано діаграми Мор О’Феррелла – Дженкса, за якими встановлено дисоціативний характер перехідних станів у дослідженій реакції. Розраховано топологічні індекси стеричного ефекту TSEI для серії третинних амінів. Одержано кореляційні рівняння, що пов’язують стеричні ефекти (TSEI) і нуклеофільність амінів (індукційні константи) з енергіями їх вищих зайнятих молекулярних орбіталей, а також з їх реакційною здатністю відносно 2-(хлорметил)оксирану.