{"title":"俄罗斯专制条件下伏林省教派格局的演变","authors":"Вікторія БІЛИК, Михайло ВІХЛЯЄВ","doi":"10.24919/2519-058x.28.287541","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження – на основі аналізу архівних матеріалів та статистичних даних визначити приналежність населення Волині до певних релігійних деномінацій та показати як упродовж ХІХ – початку ХХ ст. змінювався кількісний склад цих конфесій. Методологія дослідження. Дослідження спирається на принципи історизму, науковості й авторської об’єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний) методів. На етапi опрацювання архівних матеріалів використовувався метод критики i класифікації, а при визначенні кількісних показників автор опиралася на статистичний метод. Наукова новизна полягає у тому, що у дослідженні не лише визначені основні конфесії, до яких належало населення Волинської губернії, але й показано процес зміни приналежності місцевого населення до різних деномінацій та з’ясовано, як упродовж довгого ХІХ ст. в результаті цілеспрямованої церковно-релігійної політики царату одні конфесії зникали або послаблювалися, натомість Православна церква почала домінувати у регіоні. Висновки. У результаті трьох поділів Речі Посполитої до Російської імперії відійшла значна частина українських земель. З метою їх якнайшвидшої інкорпорації російська влада на законодавчому рівні здійснювала не лише їхнє територіально-адміністративне оформлення, але й проводила активну церковно-релігійну політику. Її суть полягала у тому, аби максимально ослабити Римо-католицьку церкву і повністю ліквідувати Греко-уніатську церкву, що й вдалося здійснити вже у першій третині ХІХ ст. У тому ж часі влада займалася врегулюванням юдейського питання, адже територія Волинської губернії була віднесена російським урядом до таких, де мали право проживати представники єврейської національності – саме тут проходила смуга єврейської осілості, запроваджена указом Катерини ІІ ще у 1791 р. З другої половини ХІХ ст. конфесійний склад населення губернії змінювався ще й тому, що серед місцевого населення почав ширитися протестантизм, спочатку такий його напрям, як баптизм, а з початку ХХ ст. – й адвентисти сьомого дня. Усі ці конфесії перебували під суворим наглядом російської влади, яка видавала обмежувальні закони у такий спосіб, що на початок ХХ ст. у Волинській губернії переважна більшість населення були парафіянами прийнятної для держави Православної церкви. Ключові слова: Волинська губернія, конфесія, православ’я, греко-уніати, римо-католики,старовіри, юдеї, протестантизм.","PeriodicalId":41096,"journal":{"name":"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.4000,"publicationDate":"2023-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ЕВОЛЮЦІЯ КОНФЕСІЙНОГО ЛАНДШАФТУ ВОЛИНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОГО САМОДЕРЖАВСТВА\",\"authors\":\"Вікторія БІЛИК, Михайло ВІХЛЯЄВ\",\"doi\":\"10.24919/2519-058x.28.287541\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета дослідження – на основі аналізу архівних матеріалів та статистичних даних визначити приналежність населення Волині до певних релігійних деномінацій та показати як упродовж ХІХ – початку ХХ ст. змінювався кількісний склад цих конфесій. Методологія дослідження. Дослідження спирається на принципи історизму, науковості й авторської об’єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний) методів. На етапi опрацювання архівних матеріалів використовувався метод критики i класифікації, а при визначенні кількісних показників автор опиралася на статистичний метод. Наукова новизна полягає у тому, що у дослідженні не лише визначені основні конфесії, до яких належало населення Волинської губернії, але й показано процес зміни приналежності місцевого населення до різних деномінацій та з’ясовано, як упродовж довгого ХІХ ст. в результаті цілеспрямованої церковно-релігійної політики царату одні конфесії зникали або послаблювалися, натомість Православна церква почала домінувати у регіоні. Висновки. У результаті трьох поділів Речі Посполитої до Російської імперії відійшла значна частина українських земель. З метою їх якнайшвидшої інкорпорації російська влада на законодавчому рівні здійснювала не лише їхнє територіально-адміністративне оформлення, але й проводила активну церковно-релігійну політику. Її суть полягала у тому, аби максимально ослабити Римо-католицьку церкву і повністю ліквідувати Греко-уніатську церкву, що й вдалося здійснити вже у першій третині ХІХ ст. У тому ж часі влада займалася врегулюванням юдейського питання, адже територія Волинської губернії була віднесена російським урядом до таких, де мали право проживати представники єврейської національності – саме тут проходила смуга єврейської осілості, запроваджена указом Катерини ІІ ще у 1791 р. З другої половини ХІХ ст. конфесійний склад населення губернії змінювався ще й тому, що серед місцевого населення почав ширитися протестантизм, спочатку такий його напрям, як баптизм, а з початку ХХ ст. – й адвентисти сьомого дня. Усі ці конфесії перебували під суворим наглядом російської влади, яка видавала обмежувальні закони у такий спосіб, що на початок ХХ ст. у Волинській губернії переважна більшість населення були парафіянами прийнятної для держави Православної церкви. Ключові слова: Волинська губернія, конфесія, православ’я, греко-уніати, римо-католики,старовіри, юдеї, протестантизм.\",\"PeriodicalId\":41096,\"journal\":{\"name\":\"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin\",\"volume\":\"42 1\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.4000,\"publicationDate\":\"2023-09-23\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.24919/2519-058x.28.287541\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"Q1\",\"JCRName\":\"HISTORY\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.24919/2519-058x.28.287541","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q1","JCRName":"HISTORY","Score":null,"Total":0}
ЕВОЛЮЦІЯ КОНФЕСІЙНОГО ЛАНДШАФТУ ВОЛИНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОГО САМОДЕРЖАВСТВА
Мета дослідження – на основі аналізу архівних матеріалів та статистичних даних визначити приналежність населення Волині до певних релігійних деномінацій та показати як упродовж ХІХ – початку ХХ ст. змінювався кількісний склад цих конфесій. Методологія дослідження. Дослідження спирається на принципи історизму, науковості й авторської об’єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний) методів. На етапi опрацювання архівних матеріалів використовувався метод критики i класифікації, а при визначенні кількісних показників автор опиралася на статистичний метод. Наукова новизна полягає у тому, що у дослідженні не лише визначені основні конфесії, до яких належало населення Волинської губернії, але й показано процес зміни приналежності місцевого населення до різних деномінацій та з’ясовано, як упродовж довгого ХІХ ст. в результаті цілеспрямованої церковно-релігійної політики царату одні конфесії зникали або послаблювалися, натомість Православна церква почала домінувати у регіоні. Висновки. У результаті трьох поділів Речі Посполитої до Російської імперії відійшла значна частина українських земель. З метою їх якнайшвидшої інкорпорації російська влада на законодавчому рівні здійснювала не лише їхнє територіально-адміністративне оформлення, але й проводила активну церковно-релігійну політику. Її суть полягала у тому, аби максимально ослабити Римо-католицьку церкву і повністю ліквідувати Греко-уніатську церкву, що й вдалося здійснити вже у першій третині ХІХ ст. У тому ж часі влада займалася врегулюванням юдейського питання, адже територія Волинської губернії була віднесена російським урядом до таких, де мали право проживати представники єврейської національності – саме тут проходила смуга єврейської осілості, запроваджена указом Катерини ІІ ще у 1791 р. З другої половини ХІХ ст. конфесійний склад населення губернії змінювався ще й тому, що серед місцевого населення почав ширитися протестантизм, спочатку такий його напрям, як баптизм, а з початку ХХ ст. – й адвентисти сьомого дня. Усі ці конфесії перебували під суворим наглядом російської влади, яка видавала обмежувальні закони у такий спосіб, що на початок ХХ ст. у Волинській губернії переважна більшість населення були парафіянами прийнятної для держави Православної церкви. Ключові слова: Волинська губернія, конфесія, православ’я, греко-уніати, римо-католики,старовіри, юдеї, протестантизм.