{"title":"利沃夫贵族法院(1783 - 1855):组织、运作、活动的法律依据","authors":"Ігор СМУТОК, Ігор ЗАВАЛЬНЮК","doi":"10.24919/2519-058x.28.287556","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження – здійснити інституційний аналіз діяльності Львівського шляхетського суду у контексті його виникнення, функціонування, організації роботи. Методологія дослідження базується на принципах історизму, верифікації, а також використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (просопографічних, історико-типологічних, історико-системних) методів. Наукова новизна: висвітлена історія створення і функціонування Львівського шляхетського суду. Проаналізовано урядовий апарат через призму розподілу обов’язків та добору урядовців, окреслено компетенції діяльності суду; з’ясовано правові засади його функціонування. Висновки: Львівський шляхетський суд постав як складова частина нової судової системи, що формувалася у перші десятиліття на теренах Галичини після входження її до складу Австрійської імперії. Львівський шляхетський суд розпочав діяльність у 1783 р. У німецькомовній версії за ним закріпилася назва Landrecht in Lemberg, у польськомовні – “sąd szlachecki”, у латиномовній – “Forum nobilium”. Суд мав розвинутий судово-урядницький апарат, що забезпечував його роботу. Керівний склад був представлений головою і радниками. Поточний документообіг забезпечували численний штат секретарів, протоколістів тощо. Його юрисдикція поширювалася на усю Галичину, а зі створенням аналогічних судів у Станіславові і Тарнові обмежилася територією Бережанського, Жовківського, Золочівського, Львівського, Перемишльського, Самбірського округів. У кожному з округів суд мав своє представництво, що складалося з коморників, таксаторів, інспекторів. Урядовці суду за етнічною, соціальною і конфесійною приналежністю творили строкату групу. Вочевидь, їх добирали, керуючись передовсім професійними якостями. Львівський шляхетський суд розглядав майнові суперечки, де однією зі сторін була шляхта. Насамперед це були власники доміній, однак не відмовляв у розгляді справ “вільній” шляхті. Окремі інституції, територіальні громади також могли звертатися до Львівського шляхетського суду. Правова діяльність суду опиралася на австрійське законодавство, з 1812 р. це був цивільний кодекс. Процесуальні питання також регулювалися окремим нормативним документом. Для організації роботи окремих працівників суд видавав власні нормативні документи. Ключові слова: Львівський шляхетський суд, Landrechte in Lemberg, Forum Nobilium,судочинство у Галичині у ХІХ ст., галицьке суспільство ХІХ ст.","PeriodicalId":41096,"journal":{"name":"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.4000,"publicationDate":"2023-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ЛЬВІВСЬКИЙ ШЛЯХЕТСЬКИЙ СУД (1783 – 1855): ОРГАНІЗАЦІЯ, ФУНКЦІОНУВАННЯ, ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ\",\"authors\":\"Ігор СМУТОК, Ігор ЗАВАЛЬНЮК\",\"doi\":\"10.24919/2519-058x.28.287556\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета дослідження – здійснити інституційний аналіз діяльності Львівського шляхетського суду у контексті його виникнення, функціонування, організації роботи. Методологія дослідження базується на принципах історизму, верифікації, а також використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (просопографічних, історико-типологічних, історико-системних) методів. Наукова новизна: висвітлена історія створення і функціонування Львівського шляхетського суду. Проаналізовано урядовий апарат через призму розподілу обов’язків та добору урядовців, окреслено компетенції діяльності суду; з’ясовано правові засади його функціонування. Висновки: Львівський шляхетський суд постав як складова частина нової судової системи, що формувалася у перші десятиліття на теренах Галичини після входження її до складу Австрійської імперії. Львівський шляхетський суд розпочав діяльність у 1783 р. У німецькомовній версії за ним закріпилася назва Landrecht in Lemberg, у польськомовні – “sąd szlachecki”, у латиномовній – “Forum nobilium”. Суд мав розвинутий судово-урядницький апарат, що забезпечував його роботу. Керівний склад був представлений головою і радниками. Поточний документообіг забезпечували численний штат секретарів, протоколістів тощо. Його юрисдикція поширювалася на усю Галичину, а зі створенням аналогічних судів у Станіславові і Тарнові обмежилася територією Бережанського, Жовківського, Золочівського, Львівського, Перемишльського, Самбірського округів. У кожному з округів суд мав своє представництво, що складалося з коморників, таксаторів, інспекторів. Урядовці суду за етнічною, соціальною і конфесійною приналежністю творили строкату групу. Вочевидь, їх добирали, керуючись передовсім професійними якостями. Львівський шляхетський суд розглядав майнові суперечки, де однією зі сторін була шляхта. Насамперед це були власники доміній, однак не відмовляв у розгляді справ “вільній” шляхті. Окремі інституції, територіальні громади також могли звертатися до Львівського шляхетського суду. Правова діяльність суду опиралася на австрійське законодавство, з 1812 р. це був цивільний кодекс. Процесуальні питання також регулювалися окремим нормативним документом. Для організації роботи окремих працівників суд видавав власні нормативні документи. Ключові слова: Львівський шляхетський суд, Landrechte in Lemberg, Forum Nobilium,судочинство у Галичині у ХІХ ст., галицьке суспільство ХІХ ст.\",\"PeriodicalId\":41096,\"journal\":{\"name\":\"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin\",\"volume\":\"14 1\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.4000,\"publicationDate\":\"2023-09-23\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.24919/2519-058x.28.287556\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"Q1\",\"JCRName\":\"HISTORY\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.24919/2519-058x.28.287556","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q1","JCRName":"HISTORY","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
摘要
研究的目的是对利沃夫乡绅法院在其出现、运作和工作组织方面的活动进行机构分析。研究方法以历史主义原则为基础,采用一般科学方法(分析、综合、概括)和特殊历史方法(前史学、历史类型学、历史系统学)进行验证。科学新颖性:重点介绍了利沃夫乡绅法院的创建和运作历史。作者从责任分配和官员遴选的角度分析了政府机构,概述了法院的权限,并阐明了其运作的法律依据。结论:利沃夫绅士法院是加利西亚并入奥地利帝国后最初几十年形成的新司法体系的组成部分。利沃夫乡绅法院于 1783 年开始运作,其德语版本称为 Landrecht in Lemberg,波兰语称为 sąd szlachecki,拉丁语称为 Forum nobilium。法院拥有完善的司法和政府机构,以确保其工作。管理团队由院长和顾问代表。由秘书、礼宾官等组成的庞大工作人员队伍确保了文件的流通。其管辖范围覆盖整个加利西亚,随着斯坦尼斯拉沃夫和塔尔努夫类似法院的建立,其管辖范围仅限于别列占尼、佐夫克瓦、佐洛奇夫、利沃夫、普热米斯尔和桑比尔区。在每个区,法院都有自己的代表,包括店主、收税员和检查员。法院官员在种族、社会和宗教信仰方面是一个多元化的群体。显然,他们主要是根据自己的专业素质被选拔出来的。利沃夫乡绅法庭负责处理一方为乡绅的财产纠纷。首先,他们是领地的所有者,但法院并不拒绝审理 "自由 "乡绅的案件。个别机构和领地社区也可以向利沃夫乡绅法院提出申请。法院的法律活动以奥地利法律为基础,即 1812 年的《民法典》。程序问题也由单独的规范性文件加以规定。为了组织员工个人的工作,法院颁布了自己的规章制度。关键词利沃夫贵族法院、伦贝格的 Landrechte、Forum Nobilium、十九世纪加利西亚的法律程序、十九世纪的加利西亚社会。
ЛЬВІВСЬКИЙ ШЛЯХЕТСЬКИЙ СУД (1783 – 1855): ОРГАНІЗАЦІЯ, ФУНКЦІОНУВАННЯ, ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ
Мета дослідження – здійснити інституційний аналіз діяльності Львівського шляхетського суду у контексті його виникнення, функціонування, організації роботи. Методологія дослідження базується на принципах історизму, верифікації, а також використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (просопографічних, історико-типологічних, історико-системних) методів. Наукова новизна: висвітлена історія створення і функціонування Львівського шляхетського суду. Проаналізовано урядовий апарат через призму розподілу обов’язків та добору урядовців, окреслено компетенції діяльності суду; з’ясовано правові засади його функціонування. Висновки: Львівський шляхетський суд постав як складова частина нової судової системи, що формувалася у перші десятиліття на теренах Галичини після входження її до складу Австрійської імперії. Львівський шляхетський суд розпочав діяльність у 1783 р. У німецькомовній версії за ним закріпилася назва Landrecht in Lemberg, у польськомовні – “sąd szlachecki”, у латиномовній – “Forum nobilium”. Суд мав розвинутий судово-урядницький апарат, що забезпечував його роботу. Керівний склад був представлений головою і радниками. Поточний документообіг забезпечували численний штат секретарів, протоколістів тощо. Його юрисдикція поширювалася на усю Галичину, а зі створенням аналогічних судів у Станіславові і Тарнові обмежилася територією Бережанського, Жовківського, Золочівського, Львівського, Перемишльського, Самбірського округів. У кожному з округів суд мав своє представництво, що складалося з коморників, таксаторів, інспекторів. Урядовці суду за етнічною, соціальною і конфесійною приналежністю творили строкату групу. Вочевидь, їх добирали, керуючись передовсім професійними якостями. Львівський шляхетський суд розглядав майнові суперечки, де однією зі сторін була шляхта. Насамперед це були власники доміній, однак не відмовляв у розгляді справ “вільній” шляхті. Окремі інституції, територіальні громади також могли звертатися до Львівського шляхетського суду. Правова діяльність суду опиралася на австрійське законодавство, з 1812 р. це був цивільний кодекс. Процесуальні питання також регулювалися окремим нормативним документом. Для організації роботи окремих працівників суд видавав власні нормативні документи. Ключові слова: Львівський шляхетський суд, Landrechte in Lemberg, Forum Nobilium,судочинство у Галичині у ХІХ ст., галицьке суспільство ХІХ ст.