Інноваційні освітні практики: створення та впровадження в Новій українській школі

У статті проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід створення й використання інноваційних практик для потреб Нової української школи. Окреслено актуальність сучасних підходів і практик у системі загальної середньої освіти як природний процес поєднання еволюційних і революційних змін в освіті та управління ними. Зосереджено увагу на створенні сприятливих умов щодо актуалізації в особистому практичному досвіді педагога комплексу знань, умінь, навичок із предмета викладання, єдності загальних і професійних компетентностей як цілісної педагогічної практики, що відбувається у процесі набуття педагогічної майстерності та впливу змін в освіті й перероджується у педагогічний професіоналізм і новаторство вчителя. Розкрито сутнісне наповнення інноваційних практик в освіті як виду педагогічної діяльності, що спрямовується на конструювання, апробацію, впровадження й поширення досягнень педагогічного досвіду і нових підходів до оновлення системи освіти загалом та освітнього процесу зокрема. Наголошено, що інноваційні практики в Новій українській школі є результатом когнітивного компонента реформи освіти й інноваційного процесу створення, впровадження й поширення в освітній практиці нових ідей, засобів, освітніх і педагогічних управлінських технологій. Окреслено особливості й підходи впровадження нового змісту компетентнісної освіти за новими Державними стандартами початкової і базової середньої освіти для реалізації відомих освітніх практик. Зосереджено увагу на результатах експериментів та проєктів регіонального рівня, а також їхнього наповнення створеними інноваційними освітніми практиками із позицій новаторського досвіду й інноваційної освітньої діяльності педагогів закладів освіти Рівненщини.