ДИЗАЙН-МИСЛЕННЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДСТАВИ ТА КРИТИКА

Мета: виявлення підоснов дизайн-мисленнєвого підходу та аналіз критичних засторог щодо теорії та практики дизайн-мислення на цій основі. Методологія. В роботі використано метод структурно-логічного аналізу. Результати. Розглянуто теоретичні основи дизайн-мислення в контексті загальної методології дизайну. Виявлено, що особливостями підходу дизайн-мислення є першочергова увага до процедури «виявлення проблеми»: вирішення проблеми відсувається на друге місце; деконструкція процесу проєктування характеризується поділом на окремі дрібні задачі, для вирішення яких пропонуються численні методи, або «інструменти дизайн-мислення», переважно евристичні. При цьому зазначається, що теорія дизайн-мислення є несистемною, не містить чітких критеріїв ані для побудови дизайн-стратегій, ані для класифікації та вибору методів, і таким чином не може бути названа методологією. Узагальнено критичні зауваги щодо практики дизайн-мислення. Доведено, що виявлені критикою застороги не є недоліками, а спричинені підставовими особливостями дизайн-мислення, і таким чином не можуть бути «виправлені» без руйнування усієї концепції. Наукова новизна. Вперше співвіднесено критику дизайн-мисленнєвого підходу та теоретичні основи цього підходу, виявлено сутнісні підстави критичних зауваг. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого розвитку загальної методології дизайну, а також у викладанні відповідних курсів дизайн-освіти.