Історія військової медицини та її роль у патріотичному вихованні українських військових медиків

Мета статті спрямована на комплексний аналіз матеріалів навчальної дисципліни з історії військової медицини та визначення її ролі в реалізації освітнього процесу, який поєднує навчальний, науковий і виховний компоненти. Особлива увага акцентується на історико-патріотичному напрямку освітньої діяльності в Українській військово-медичній академії (УВМА). Матеріали і методи. Дослідження ґрунтується на оригінальних матеріалах та документах архіву та військово-медичного музею УВМА, які висвітлюють вплив заходів військово-патріотичного виховання на слухачів академії. Також долучені науково-дослідні публікації викладачів УВМА. У статті використані загально-наукові методи – аналіз-синтез і спеціальні історичні методи: історико-системний і біографічний. Результати. Доведено, що викладання нормативного курсу «Історія військової медицини» формує у слухачів УВМА світоглядні та громадянські якості та морально-етичні цінності, необхідні для забезпечення потреб медичних служб Сил оборони України. Також сприяє опануванню системним історичним мисленням і здатністю аналітичного сприйняття науково-освітніх досягнень у військовій медицині минулого і сучасності. Висновки. В рік 30-річчя створення УВМА, маючи певний досвід з організації та проведення освітнього процесу і підводячи підсумки у діяльності з патріотичного виховання маємо констатувати наступне. Історико-патріотичне виховання в даний час розглядається як один з найбільш пріоритетних напрямків роботи освітніх установ в Україні і є важливою складовою навчального процесу в УВМА. В умовах загострення воєнно-політичної ситуації у геополітичному масштабі, актуалізується проблема патріотичного виховання військово-медичних кадрів для Збройних Сил (ЗС) України. Особливого значення патріотичне виховання набуває в умовах повномасштабної війни рф проти України. Цінний досвід організації медичного забезпечення ЗС України в роки збройного протистояння воєнній агресії рф має бути використаний не лише для удосконалення функціонування і остаточного переведення на стандарти НАТО Медичних сил ЗС України, але й військово-медичною службою наших союзників і партнерів. Вивчення поступу української військової медицини як складової національної медичної науки і освіти та української культури в цілому реалізується через осмислення інтелектуальної спадщини української медицини, з необхідністю повернути українській культурі та історії імен видатних її представників, які незаслужено забуті або несправедливо присвоєні іншими державами. Об’єктивний підхід до вивчення історії військової медицини забезпечує уникнення фальсифікування та применшення здобутків української військової медицини і прививає повагу до інтелектуальної спадщини нашого народу.