{"title":"ВПЛИВ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО МЕДІА» НА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВУ ОХОРОНУ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЖУРНАЛІСТІВ","authors":"Є. Г. Ісаєнко","doi":"10.32782/klj/2023.1.42","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Євроінтеграційні процеси України зумовили прийняття Верховною Радою України Закону України «Про медіа» № 2849-IX від 13.12.2022 року, який набирає чинності 31.03.2023 року. Цим законом започатковується реформа правового регулювання діяльності засобів масової інформації в Україні, а саме медіа, як засобу поширення масової інформації. Разом із вказаним законом, окрім іншого, набуває змін низка нормативних-правових актів, які стосуються діяльності журналістів, їх прав та обов’язків, що безпосередньо має вплив на журналістську діяльність в цілому. Нормативні акти, які стосувалися діяльності засобів масової інформації до набрання чинності Законом України «Про медіа» взагалі втрачають чинність. Зазначене має як негативні так і позитивні наслідки для кримінально-правової охорони професійної діяльності журналістів. З урахуванням Закону України «Про медіа», а також змін, які вносяться до інших нормативно-правових актів у зв’язку із набранням чинності цим Законом, з боку Верховної Ради України доцільно було б застосувати єдиний підхід до визначення поняття журналіста та професійної журналістської діяльності, що подолало б існуючі прогалини. Зокрема, шляхом внесення змін до примітки ст. 345-1 КК України необхідно було б привести визначення професійної діяльності журналіста у відповідність до законодавства у сфері медіа, або ж навпаки, привести законодавство у сфері медіа у відповідність до вимог не лише КК України, а також рекомендаціям міжнародних організацій, членами яких є Україна. Формування єдиного висновку в частині подолання існуючої правової невизначеності під час застосування законодавства у сфері захисту професійних прав журналістів та їх кримінально-правової охорони, було б передчасним робити категоричні висновки до набрання чинності відповідних змін у законодавстві, з огляду на відсутність досвіду правозастосування окреслених норм.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Kyiv Law Journal","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.42","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ВПЛИВ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО МЕДІА» НА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВУ ОХОРОНУ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЖУРНАЛІСТІВ
Євроінтеграційні процеси України зумовили прийняття Верховною Радою України Закону України «Про медіа» № 2849-IX від 13.12.2022 року, який набирає чинності 31.03.2023 року. Цим законом започатковується реформа правового регулювання діяльності засобів масової інформації в Україні, а саме медіа, як засобу поширення масової інформації. Разом із вказаним законом, окрім іншого, набуває змін низка нормативних-правових актів, які стосуються діяльності журналістів, їх прав та обов’язків, що безпосередньо має вплив на журналістську діяльність в цілому. Нормативні акти, які стосувалися діяльності засобів масової інформації до набрання чинності Законом України «Про медіа» взагалі втрачають чинність. Зазначене має як негативні так і позитивні наслідки для кримінально-правової охорони професійної діяльності журналістів. З урахуванням Закону України «Про медіа», а також змін, які вносяться до інших нормативно-правових актів у зв’язку із набранням чинності цим Законом, з боку Верховної Ради України доцільно було б застосувати єдиний підхід до визначення поняття журналіста та професійної журналістської діяльності, що подолало б існуючі прогалини. Зокрема, шляхом внесення змін до примітки ст. 345-1 КК України необхідно було б привести визначення професійної діяльності журналіста у відповідність до законодавства у сфері медіа, або ж навпаки, привести законодавство у сфері медіа у відповідність до вимог не лише КК України, а також рекомендаціям міжнародних організацій, членами яких є Україна. Формування єдиного висновку в частині подолання існуючої правової невизначеності під час застосування законодавства у сфері захисту професійних прав журналістів та їх кримінально-правової охорони, було б передчасним робити категоричні висновки до набрання чинності відповідних змін у законодавстві, з огляду на відсутність досвіду правозастосування окреслених норм.