O. I. Ulianych, S. Shchetina, G. Y. Slobodyanyk, O. D. Lukyanets, L. I. Voivoda, O. V. Kukhnyuk
{"title":"СУЧАСНИЙ СПОСІБ РОЗМНОЖЕННЯ ЦИКОРІЮ САЛАТНОГО","authors":"O. I. Ulianych, S. Shchetina, G. Y. Slobodyanyk, O. D. Lukyanets, L. I. Voivoda, O. V. Kukhnyuk","doi":"10.32717/0131-0062-2019-65-58-65","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета. В статті викладено матеріали щодо вивчення особливостей розмноження цикорію салатного ендивій та ескаріол in vitro. Методи. Вивчення особливостей розмноження цикорію салатного ендивій та ескаріол in vitro проводилося в лабораторії мікроклонального розмноження Національного дендропарку «Софіївка» НАН і у проведенні досліджень передбачався підбір вихідного рослинного матеріалу (насіння) для введення in vitro; стерилізація рослинного матеріалу та введення в культуру in vitro; підбір живильного середовища з додаванням регуляторів росту; гемогенез та розсаджування вторинних експлантів; ризогенез експлантів; адаптація регенерантів до умов exvitro. Результати. Проведеними дослідженнями встановлено, що метод мікроклонального розмноження in vitro є однією із перспективних ланок технології вирощування цикорію салатного ендивій та ескаріол. В результаті досліджень встановлено, що найбільш ефективною (85,2 %) була 1-хвилинна стерилізація експлантів розчином дихлориду ртуті (HgCl2). За використання нітрату срібла стерильність становила 63,4 %, а за обробки мертиолятом натрію – 58,2%. Збільшення експозиції стерилізації зменшувало вихід стерильного насіння через пошкодження зародка насінини. Кращі показники – 65,4 – 72,8 % одержали за розмноження експлантів на середовищі MS 3 з концентрацією 0,5 мг/л БАП та 0,1 мг/л НОК, а для індукції ризогенезу найбільш ефективним виявилося живильне середовище MS 2 з концентрацією ІМК 0,5 мг/л. Коефіцієнт розмноження для досліджуваних сортів цикорію салатного становив 12,1 – 20,4. Доведено, що значних відмінностей у показниках гемогенезу у сортів цикорію салатного ендивій та ескаріол не виявлено. Встановлено, щонайбільша кількість укорінених мікроклонів (88,7%) була отримана за використання модифікованого живильного середовища MS 2 з додаванням ІМК у концентрації 0,5 мг/л, де кількість утворених коренів становила 8,1 шт. Підвищення концентрації до 1,0 мг/л призводило до зниження ризогенезу, а за комплексного використання у середовищі ІОК та НОК в різних концентраціях, відбувалося зниження кількості укорінених експлантів. Висновки. До-слідженнями умов адаптування укорінених рослин-регенерантів встановлено, що ефективними методами є адаптація пробіркових рослин з використанням субстрату Eco-plus універсальний. Приживлюваність рослин-регенерантів становила 81,8 – 88,9%.","PeriodicalId":337923,"journal":{"name":"Vegetable and Melon Growing","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2019-07-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Vegetable and Melon Growing","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-58-65","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Мета. В статті викладено матеріали щодо вивчення особливостей розмноження цикорію салатного ендивій та ескаріол in vitro. Методи. Вивчення особливостей розмноження цикорію салатного ендивій та ескаріол in vitro проводилося в лабораторії мікроклонального розмноження Національного дендропарку «Софіївка» НАН і у проведенні досліджень передбачався підбір вихідного рослинного матеріалу (насіння) для введення in vitro; стерилізація рослинного матеріалу та введення в культуру in vitro; підбір живильного середовища з додаванням регуляторів росту; гемогенез та розсаджування вторинних експлантів; ризогенез експлантів; адаптація регенерантів до умов exvitro. Результати. Проведеними дослідженнями встановлено, що метод мікроклонального розмноження in vitro є однією із перспективних ланок технології вирощування цикорію салатного ендивій та ескаріол. В результаті досліджень встановлено, що найбільш ефективною (85,2 %) була 1-хвилинна стерилізація експлантів розчином дихлориду ртуті (HgCl2). За використання нітрату срібла стерильність становила 63,4 %, а за обробки мертиолятом натрію – 58,2%. Збільшення експозиції стерилізації зменшувало вихід стерильного насіння через пошкодження зародка насінини. Кращі показники – 65,4 – 72,8 % одержали за розмноження експлантів на середовищі MS 3 з концентрацією 0,5 мг/л БАП та 0,1 мг/л НОК, а для індукції ризогенезу найбільш ефективним виявилося живильне середовище MS 2 з концентрацією ІМК 0,5 мг/л. Коефіцієнт розмноження для досліджуваних сортів цикорію салатного становив 12,1 – 20,4. Доведено, що значних відмінностей у показниках гемогенезу у сортів цикорію салатного ендивій та ескаріол не виявлено. Встановлено, щонайбільша кількість укорінених мікроклонів (88,7%) була отримана за використання модифікованого живильного середовища MS 2 з додаванням ІМК у концентрації 0,5 мг/л, де кількість утворених коренів становила 8,1 шт. Підвищення концентрації до 1,0 мг/л призводило до зниження ризогенезу, а за комплексного використання у середовищі ІОК та НОК в різних концентраціях, відбувалося зниження кількості укорінених експлантів. Висновки. До-слідженнями умов адаптування укорінених рослин-регенерантів встановлено, що ефективними методами є адаптація пробіркових рослин з використанням субстрату Eco-plus універсальний. Приживлюваність рослин-регенерантів становила 81,8 – 88,9%.