{"title":"Клінічний “портрет” хворого з гострим коронарним синдромом у поєднанні з критичною ішемією нижніх кінцівок як критерій прогнозування та вибору тактики лікування","authors":"Т. О. Добрянський, М. І. Швед, І. К. Венгер","doi":"10.11603/2414-4533.2021.4.12712","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета роботи: визначити вплив атеростенотичного ураження клубово-стегнового артеріального сегмента на тяжкість клінічного перебігу, вираження змін лабораторно-інструментальних параметрів та прогноз у хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST. \nМатеріали і методи. Обстежено 105 хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST в поєднанні з критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК) внаслідок стенотичного атеросклерозу клубово-стегнового артеріального сегмента (ІІІ–ІV ст. ХАІ) та 38 хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST без КІНК (група порівняння). Окрім загальноклінічних, лабораторних та інструментальних методів, додатково проводили ЕКГ, УЗД аорто-клубового та стегнового артеріальних сегментів, трансторакальну ЕхоКГ та КАГ для оцінки тяжкості анатомічного ураження ВА. Ризик внутрішньогоспітальної летальності прогнозували за шкалою GRACE. \nРезультати досліджень та їх обговорення. На ГКС (ІМ) у поєднанні з КІНК суттєво частіше (у 73 % випадків) хворіють чоловіки середнього і похилого віку (понад 55 років), які за гендерним цензом переважають над хворими жінками (10,7:1). Для них характерна наявність коморбідних станів (АГ, некомпенсованого ЦД 2 типу, МС, ХОЗЛ та таких факторів ризику ІХС, як дисліпідемія, куріння, вживання надмірних доз алкоголю та обтяжена спадковість). \nХарактерними рисами клінічного “портрету” хворого на ГКС (ІМ) з КІНК є тяжкий загальний стан хворого, який зумовлений наявністю комбінованого багатосудинного ураження вінцевих артерій (в 4,78 раза частіше, ніж при ізольованому ГКС) та більшим обʼємом міокардіального некрозу, ознаки гіпертрофії та ремоделювання з суттєвим зниженням систолічної (ФВ менше 50 %) та діастолічної функцій. Часта наявність життєво загрозливих ускладнень гострого періоду ІМ (порушень ритму і провідності та гострої серцевої недостатності визначали прогнозування високого ризику смертності за шкалою GRACE (172,7±12,7 бала)).","PeriodicalId":411721,"journal":{"name":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-02-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12712","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
摘要
本研究旨在确定髂股动脉粥样硬化病变对 ST 段抬高型急性冠状动脉综合征(STEMI)患者临床病程的严重程度、实验室和仪器参数变化的表现以及预后的影响。材料与方法我们对 105 例 ST 段抬高型心肌梗死(STEMI)合并因髂股动脉段狭窄性动脉粥样硬化导致的下肢严重缺血(CLI)的患者(CABG III-IV 期)和 38 例 ST 段抬高型心肌梗死且无 CLI 的患者(对比组)进行了研究。除了一般的临床、实验室和仪器方法外,还进行了心电图、主动脉髂段和股动脉段超声波检查、经胸超声心动图检查和 CAG 检查,以评估 VA 解剖病变的严重程度。院内死亡风险由 GRACE 量表预测。结果与讨论合并 CINC 的 ACS(心肌梗死)明显多见于中老年男性(55 岁以上)(占 73%),他们的性别比高于女性(10.7:1)。他们的特点是存在合并症(高血压、未获补偿的 2 型糖尿病、多发性硬化症、慢性阻塞性肺病以及血脂异常、吸烟、过量饮酒和遗传等导致冠心病的危险因素)。冠状动脉综合征(心肌梗死)合并 CINC 患者的临床 "画像 "特征是,由于合并多支冠状动脉疾病(比孤立的冠状动脉综合征高 4.78 倍)、心肌坏死体积增大、心肌肥厚和重塑的迹象以及收缩(EF 小于 50%)和舒张功能的显著下降,患者的全身状况严重。根据GRACE量表(172.7±12.7分),急性心肌梗死危及生命的并发症(心律和传导障碍以及急性心力衰竭)的频繁出现预示着较高的死亡风险。
Клінічний “портрет” хворого з гострим коронарним синдромом у поєднанні з критичною ішемією нижніх кінцівок як критерій прогнозування та вибору тактики лікування
Мета роботи: визначити вплив атеростенотичного ураження клубово-стегнового артеріального сегмента на тяжкість клінічного перебігу, вираження змін лабораторно-інструментальних параметрів та прогноз у хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST.
Матеріали і методи. Обстежено 105 хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST в поєднанні з критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК) внаслідок стенотичного атеросклерозу клубово-стегнового артеріального сегмента (ІІІ–ІV ст. ХАІ) та 38 хворих на ГКС (ІМ) з елевацією сегмента ST без КІНК (група порівняння). Окрім загальноклінічних, лабораторних та інструментальних методів, додатково проводили ЕКГ, УЗД аорто-клубового та стегнового артеріальних сегментів, трансторакальну ЕхоКГ та КАГ для оцінки тяжкості анатомічного ураження ВА. Ризик внутрішньогоспітальної летальності прогнозували за шкалою GRACE.
Результати досліджень та їх обговорення. На ГКС (ІМ) у поєднанні з КІНК суттєво частіше (у 73 % випадків) хворіють чоловіки середнього і похилого віку (понад 55 років), які за гендерним цензом переважають над хворими жінками (10,7:1). Для них характерна наявність коморбідних станів (АГ, некомпенсованого ЦД 2 типу, МС, ХОЗЛ та таких факторів ризику ІХС, як дисліпідемія, куріння, вживання надмірних доз алкоголю та обтяжена спадковість).
Характерними рисами клінічного “портрету” хворого на ГКС (ІМ) з КІНК є тяжкий загальний стан хворого, який зумовлений наявністю комбінованого багатосудинного ураження вінцевих артерій (в 4,78 раза частіше, ніж при ізольованому ГКС) та більшим обʼємом міокардіального некрозу, ознаки гіпертрофії та ремоделювання з суттєвим зниженням систолічної (ФВ менше 50 %) та діастолічної функцій. Часта наявність життєво загрозливих ускладнень гострого періоду ІМ (порушень ритму і провідності та гострої серцевої недостатності визначали прогнозування високого ризику смертності за шкалою GRACE (172,7±12,7 бала)).