КАРІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ БУКАЛЬНИХ ЕПІТЕЛІОЦИТІВ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ У ЗДОРОВИХ ТА ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІ-ЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ

Для вивчення внутрішньоклітинних механізмів формування генералізованого пародонтиту (ГП) досліджу-вали каріологічні показники букальних епітеліоцитів слизової оболонки ротової порожнини у 88 обстежених, поділених на групи: І – 20 здорових (10 чоловіків і 10 жінок); ІІ – 48 хворих на ГП початкового-І ступеня (24 чоловіків і 24 жінок) і ІІІ – 20 хворих на ГП ІІ-ІІІ ступеня (10 чоловіків і 10 жінок).Вивчали по 100 інтерфазних ядер епітеліоцитів і оцінювали їхні структурні характеристики у препара-тах, зафарбованих ацетоорсеїном, за допомогою мікроскопа ,,MICROmed” XS 3320, зб.:х720. Для ідентифіка-ції ядерець препарати дофарбовували метиленовим синім. Визначали чотири групи каріологічних показників (12 варіантів ядерних порушень), а саме: цитогенетичні показники: індекс хроматизації, протрузія ядра, ати-пові ядра, ядра з ядерцями; показники проліферації: два ізольовані ядра, здвоєні ядра (ядра з перетяжкою); по-казники ранньої деструкції ядра: перинуклеарна вакуоля, вакуолізація ядра, гетерохроматинові (ГХ) ядра; по-казники завершення деструкції ядра: каріопікноз, каріорексис, каріолізис.У хворих на ГП зростала частота виявлення всіх ядерних порушень порівняно з даними здорових. При цьо-му збільшення кількості цитологічних показників було вірогідним (р≤0,005; р<0,001). Серед показників ранньої деструкції ядра достовірно зростало число вакуолізованих і ГХ ядер (р<0,005; р<0,001), а серед показників завершення деструкції ядра – каріорексис і каріолізис (р=0,005; р<0,001). Із наростанням ступеня розвитку ГП підвищувалася кількість усіх каріологічних порушень, особливо число протрузій і каріорексису (р1<0,005; р1<0,05).