Сучасні форми взаємодії закладу дошкільної освіти і сім᾿ї у векторі професійного зростання вихователя

Вступ. Нині одним із актуальних питань для педагогів є забезпечення ефективності освітнього процесу, пошук дієвих інструментів впливу на розвиток дитини в умовах перебування її в сім᾿ї і закладі освіти для успішної соціалізації та самореалізації, що, вочевидь, залежить як від рівня виконання батьківських функцій і свідомого підходу до виховання нащадків, так і від міри і ступеня взаємодії закладу освіти і родини, упровадження різних форм, методів, прийомів і засобів продуктивної комунікації між педагогами, дітьми і їхніми батьками. Роботу націлено на теоретичне обґрунтування і пошук шляхів вирішення вищевказаного питання в закладі дошкільної освіти, а також на практичну реалізацію системи просвітницьких заходів для батьків вихованців в умовах компетентнісного, особистісного та діяльнісного підходів. Метою статті є обґрунтування потреби урізноманітнення форм ефективної взаємодії закладу дошкільної освіти і сім᾿ї.   Методи та методики дослідження. На основі аналізу й синтезу  нормативно-правових і наукових джерел щодо традиційних й інноваційних шляхів налагодження комунікації з сім᾿єю в закладах дошкільної освіти України та професійного досвіду авторки статті підтверджено вагому роль держави, суспільства й закладів освіти в педагогізації батьків і потребу оновлення форм взаємодії з ними. Для повноти реалізації авторського концепту застосовано метод опитування (анкетування за допомогою сервісу Google Forms), проведеного з метою визначення ефективних сучасних форм взаємодії педагогів, дітей і їхніх батьків. Методи систематизації й узагальнення уможливили впорядкування результатів опитування респондентів щодо форм взаємодії ЗДО і сім’ї у своєрідну систему. Результати. У ході дослідження з᾿ясовано, що педагоги та батьки визнають пряму залежність якості освітнього процесу від форм взаємодії ЗДО і сім᾿ї, переважно оцінюють більшість із відомих їм, як ефективні і продуктивні, а оптимальними вважають ті, що об᾿єднують одночасно представників усіх трьох сторін учасників освітнього процесу. У розвідці вказано чинники гармонійних стосунків закладу освіти та родини; це, зокрема, фахова майстерність вихователів і систематичне її підвищення; зумовлені спільними  діями сторін-учасників освітнього процесу чітко визначені реальні й конкретні цілі та пріоритетні завдання щодо формування дитини; розуміння й усвідомлення батьків цінності власної дитини, її життя, уявлень, емоцій, розвитку здібностей; максимальне використання ресурсів (інтелектуальних, моральних, професійних, фізичних тощо) у співпраці закладу освіти і сім᾿ї на засадах партнерства тощо.   Висновки. Результати опитування дали змогу виявити, що найбільш ефективними та продуктивними у взаємодії закладу дошкільної освіти і сім᾿ї респонденти вважають форми, учасниками яких одночасно є педагоги, діти і їхні батьки; батьківські клуби (студії, школи тощо); батьківські збори; виховні (святкові) заходи, учасниками яких є діти і батьки; комунікація в групах (спільнотах) через мобільні додатки чи соціальні мережі тощо. Майбутні розвідки з окресленого питання будуть тісно пов’язані з дослідженням форм ефективної взаємодії закладу загальної середньої освіти з батьками учнів.