{"title":"УСНІСТЬ ЯК ГАРАНТІЯ ПРАВА НА СПРАВЕДЛИВИЙ СУД","authors":"Н. І. Максимюк","doi":"10.32782/klj/2023.1.55","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У межах даної наукової статті здійснено аналіз кримінального процесуального законодавства, правових позицій Європейського суду з прав людини, наукових підходів до визначення суті усності, як гарантії забезпечення права на справедливий судовий розгляд кримінального провадження. Визначено, що право на справедливий суд є комплексним поняттям, яке наповнене сукупністю елементів. Досліджено взаємозв’язок усності з такими елементами права на справедливий судовий розгляд, як публічність, процесуальна рівність сторін, право на переклад. У статті наведено приклади рішень Європейського суду з прав людини, у який констатовано порушення права особи на справедливий суд, у контексті елементів цього права. Доведено, що публічність є основоположною засадою кримінального провадження і охоплює, як одну з обов’язкових вимог, усне провадження у суді першої інстанції, недотримання якої означає порушення права на справедливий судовий розгляд. Взаємозв’язок усності та рівності процесуальних можливостей сторін, визначено як забезпечення права викладати свою позицію, наводити доводи сторонами кримінального провадження усно, безпосередньо під час судового розгляду у суді першої інстанції. Процесуальна гарантія у вигляді участі перекладача у провадженні означає, передусім, забезпечення здійснення усного перекладу. Звернено увагу, що, на відміну від публічності, процесуальної рівності та мови якою здійснюється провадження, які законодавець визначив як засади кримінального провадження, усність отримала відносну форму виразу у КПК України. Наведено приклад унормування цієї засади у КПК Польщі. Наголошено на необхідності абсолютної форми виразу усності в національному законодавстві з метою дотримання стандартів, визначених практикою Європейського суду з прав людини. Зважаючи на актуальність тематики, встановлено необхідність подальшого наукового вивчення проблеми усності кримінального провадження, адже її зміст, поняття та ознаки досі недостатньо вивчені у вітчизняній науці кримінального процесуального права.","PeriodicalId":165780,"journal":{"name":"Kyiv Law Journal","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-04-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Kyiv Law Journal","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/klj/2023.1.55","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
У межах даної наукової статті здійснено аналіз кримінального процесуального законодавства, правових позицій Європейського суду з прав людини, наукових підходів до визначення суті усності, як гарантії забезпечення права на справедливий судовий розгляд кримінального провадження. Визначено, що право на справедливий суд є комплексним поняттям, яке наповнене сукупністю елементів. Досліджено взаємозв’язок усності з такими елементами права на справедливий судовий розгляд, як публічність, процесуальна рівність сторін, право на переклад. У статті наведено приклади рішень Європейського суду з прав людини, у який констатовано порушення права особи на справедливий суд, у контексті елементів цього права. Доведено, що публічність є основоположною засадою кримінального провадження і охоплює, як одну з обов’язкових вимог, усне провадження у суді першої інстанції, недотримання якої означає порушення права на справедливий судовий розгляд. Взаємозв’язок усності та рівності процесуальних можливостей сторін, визначено як забезпечення права викладати свою позицію, наводити доводи сторонами кримінального провадження усно, безпосередньо під час судового розгляду у суді першої інстанції. Процесуальна гарантія у вигляді участі перекладача у провадженні означає, передусім, забезпечення здійснення усного перекладу. Звернено увагу, що, на відміну від публічності, процесуальної рівності та мови якою здійснюється провадження, які законодавець визначив як засади кримінального провадження, усність отримала відносну форму виразу у КПК України. Наведено приклад унормування цієї засади у КПК Польщі. Наголошено на необхідності абсолютної форми виразу усності в національному законодавстві з метою дотримання стандартів, визначених практикою Європейського суду з прав людини. Зважаючи на актуальність тематики, встановлено необхідність подальшого наукового вивчення проблеми усності кримінального провадження, адже її зміст, поняття та ознаки досі недостатньо вивчені у вітчизняній науці кримінального процесуального права.