The poetics of onymic oxymoron in artistic speech of Maria Matios

Анотація. У статті досліджено поетику онімного оксюморону у романах і поезії Марії Матіос. Описано специфіку оксюморонної образності. Окреслено поняття концептуальний, ментальний та лексичний оксюморони. Мета статті – виокремлення та аналіз оксюморонних конструкцій із поетонімним компонентом у художньому мовленні М. Матіос, з’ясування основи оксюморону, специфіки реалізації протиставлення і протиріччя у тропі, виявлення умов існування оксюморонного смислу, визначення функційно-стилістичних можливостей оксюморона. Об’єктом дослідження є художні тексти М. Матіос, предметом аналізу – поетонімний оксюморон. Матеріалом дослідження обрано романи М. Матіос  « Майже ніколи не навпаки», «Містер і місіс Ю-Ко в країні укрів. Mr. & Ms. U-Ko in country UA», «Щоденник страченої» та збірку поезій «Жіночий аркан у саду нетерпіння». Провідними методами є контекстуально-інтерпретаційний метод, залучений для аналізу семантичної специфіки поетонімних оксюморонів, – та метод лінгвостилістичного аналізу, використаний при інвентаризації, класифікації та інтерпретації оксюморонних конструкцій. У результаті дослідження доведено, що для інтерпретації оксюморонного смислу важливим є як синхронічнічний, так і діахронічний зрізи. Поява оксюморонних смислів сигналізує про інтенсифікацію конотативної семантики поетоніма, що вступає в антитетичне сполучення з апелятивом. Продемонстровано, що такі конструкції є маркером лінгвокреативної діяльності автора, віддзеркаленням його світоглядних орієнтирів, естетичної концепції особистості митця. Практичне використання результатів проведеного дослідження полягає у лексикографічному опрацюванні індивідуально-авторської поетонімії. Досліджені пропріативи уміщено до нашого «Словника поетонімів художньої прози М. Матіос».