Features of the functional status of cardiovascular system and production of melatonin in boys with hypoandrogenism

Мета роботи — визначити взаємозв’язок між мелатоніном та станом серцево-судинної системи у хлопців з гіпоандрогенією. Матеріали та методи. У хлопців 14—18 років із затримкою статевого розвитку досліджували вміст загального тестостерону у сироватці крові та добову екскрецію мелатоніну. Залежно від рівня загального тестостерону виділено групи: група 1 — 12,0—8,0 нмоль/л; група 2 — 7,0—4,0 нмоль/л; група 3 — < 4,0 нмоль/л. Вивчали функціональний стан серцево-судинної системи на підставі визначення показників частоти серцевих скорочень, артеріального тиску й обчислення функціональних індексів. Статистичний аналіз проводився з використанням пакета прикладних програм SPSS 17.0 методом варіаційної статистики із застосуванням параметричних та непараметричних методів. Критичний рівень значущості для перевірки статистичних гіпотез приймався не вищим за 0,05. Результати та обговорення. Доведено, що прогресування дефіциту андрогенів супроводжувалось погіршенням функціонального стану серцево-судинної системи на тлі зменшення екскреції мелатоніну (Pk-w < 0,05). Найбільші показники мелатоніну були притаманні хлопцям з показниками тестостерону, які перевищували 12,0 нмоль/л, — 53,4 (22,8; 69,6) нмоль/добу. У підлітків групи 1 рівень мелатоніну склав 47,2 (36,9; 68,7) нмоль/добу, групи 2 — 43,9 (23,7; 55,2) нмоль/добу, групи 3 — 36,9 (25,4; 57,1) нмоль/добу. Визначено негативний зв’язок мелатоніну із частотою серцевих скорочень (r = –0,40; p < 0,1), показниками систолічного (r = –0,32; p < 0,1) та діастолічного артеріального тиску (r = –0,38; p < 0,1). Під час проведення регресійного та факторного аналізу підтверджено вплив мелатоніну на стан серцево-судинної системи. Висновки. В умовах зростання ступеня гіпоандрогенії при затримці статевого розвитку у хлопців відбувається зменшення рівня мелатоніну, що найбільш притаманне особам з порушенням функціонального стану серцево-судинної системи.