{"title":"Вплив нейрофідбек-тренінгу на виконавчі функції в осіб похилого віку","authors":"Sergiy Braniuk","doi":"10.29038/2617-4723-2018-381-96-101","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Похилий вік відзначається підвищеним ризиком розвитку малих когнітивних порушень різної етіології. Проблема загострюється після досягнення шістдесяти річного віку, коли в разі ігнорування вона може стрімко переростати в деменції різного генезу й тяжкості, котрі часто супроводжуються емоційними розладами. Із метою покращення когнітивних здібностей використовують різноманітні методи, один із яких є нейрофідбек-тренінг. Існують дослідження, що підтверджують позитивний вплив останнього на когнітивну активність мозку людини при діагностуванні гіперактивності, аутизму, епілепсії, перенесених черепно-мозкових травм та інсультів. Водночас у сучасній літературі недостатньо відомостей щодо ефектів такого тренінгу у похилому віці. Тому мета нашого дослідження – виявити зміни виконавчих функцій після проходження нейрофідбек тренінгу в осіб похилого віку.У дослідженні взяли участь 25 жінок віком 60–75 років, з яких сформовано дві групи – експериментальну (12 осіб) й контрольну (13 осіб). Дослідження включало такі етапи: 1-й та 3-й етап – оцінка когнітивних функцій (МоСа), рівня короткочасної просторової пам’яті (Corsi), тривоги та депресії (НАDS) обстежуваних; 2 етап – нейрофідбек-тренінг, у котрому взяли участь особи лише експериментальної групи.Відповідно до одержаних результатів, в обстежуваних експериментальної групи після проходження нейрофідбек тренінгу встановлено значуще покращення зорово-конструктивних навичок, робочої пам’яті, короткочасної просторової пам’яті, уваги й концентрації, мовлення. Виявлено зниження рівня тривоги й депресії. У контрольній групі таких змін не простежували.","PeriodicalId":33251,"journal":{"name":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","volume":"9 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2019-02-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovii visnik Skhidnoievropeis''kogo natsional''nogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Seriia Biologichni nauki","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.29038/2617-4723-2018-381-96-101","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Похилий вік відзначається підвищеним ризиком розвитку малих когнітивних порушень різної етіології. Проблема загострюється після досягнення шістдесяти річного віку, коли в разі ігнорування вона може стрімко переростати в деменції різного генезу й тяжкості, котрі часто супроводжуються емоційними розладами. Із метою покращення когнітивних здібностей використовують різноманітні методи, один із яких є нейрофідбек-тренінг. Існують дослідження, що підтверджують позитивний вплив останнього на когнітивну активність мозку людини при діагностуванні гіперактивності, аутизму, епілепсії, перенесених черепно-мозкових травм та інсультів. Водночас у сучасній літературі недостатньо відомостей щодо ефектів такого тренінгу у похилому віці. Тому мета нашого дослідження – виявити зміни виконавчих функцій після проходження нейрофідбек тренінгу в осіб похилого віку.У дослідженні взяли участь 25 жінок віком 60–75 років, з яких сформовано дві групи – експериментальну (12 осіб) й контрольну (13 осіб). Дослідження включало такі етапи: 1-й та 3-й етап – оцінка когнітивних функцій (МоСа), рівня короткочасної просторової пам’яті (Corsi), тривоги та депресії (НАDS) обстежуваних; 2 етап – нейрофідбек-тренінг, у котрому взяли участь особи лише експериментальної групи.Відповідно до одержаних результатів, в обстежуваних експериментальної групи після проходження нейрофідбек тренінгу встановлено значуще покращення зорово-конструктивних навичок, робочої пам’яті, короткочасної просторової пам’яті, уваги й концентрації, мовлення. Виявлено зниження рівня тривоги й депресії. У контрольній групі таких змін не простежували.