КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПРОЄКТИ ОЛЕКСАНДРА СУХОЛІТА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА 1990-х РОКІВ

Abstract

з’ясувати особливості творчості Олександра Сухоліта в контексті розвитку українського мистецтва 1990-х рр.; окреслити основні ідеї скульптурного семінару «Азбука» (1992) та проєкту «Ієрархія простору» (1992), визначити місце постаті скульптора в мистецтві зазначеного періоду. Методологія. У процесі дослідження застосовувалися такі методи: мистецтвознавчого аналізу, аналіз теоретичних передумов розвитку пластичних ідей з аналізом конкретних творів; синтезу, узагальнення та систематизація отриманої інформації; біографічний метод; методи індукції, дедукції та порівняльного аналізу. Результати. Представник київської школи скульптури, вихованець КДХІ (нині НАОМА) у 1990-ті роки створив проєкти, які сьогодні розглядають як важливе явище і називають поворотом у мистецтві скульптури останнього десятиліття ХХ ст. У статті описано історію заснування семінарських практик, зазначаються ідеї, яким слідували художники, мету їх роботи. Визначено основні принципи роботи семінару «Азбука», де працювали окрім О. Сухоліта також А. Полоник, О. Рідний, Р. Кухар. Подано докладний опис експозиції виставки семінару «Ієрархія простору», дано коментарі очевидців, відгуки художників, а також мистецтвознавчі відгуки. Увага приділена ідеям скульптора щодо філософії простору та його значення для скульптури: ритміка, лінія, світло, чергування об’єктів у просторі виставкового залу. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні пошуків та експериментів, характерних рис концептуалізму у творах Олександра Сухоліта в контексті розвитку українського мистецтва останнього десятиліття, у введенні у контекст спеціального мистецтвознавчого дослідження скульптурного семінару «Азбука» (1992) та проєкту «Ієрархія простору» (1992) О. Сухоліта. Практична значущість. Визначено особливості творчого методу художника О. Сухоліта у період 1980–1990-х. рр. Дослідження є важливою ланкою в подальшому вивченні історії української скульптури.