Рада Дмитрівна Михайлова, Олексій Колісник, О. С. Береговий, В. В. Власюк, Д. В. Куровська
{"title":"НЕЙРОМЕРЕЖА MIDJORNEY ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ГЕНЕРУВАННЯ ДИЗАЙН ГРАФІКИ","authors":"Рада Дмитрівна Михайлова, Олексій Колісник, О. С. Береговий, В. В. Власюк, Д. В. Куровська","doi":"10.30857/2617-0272.2023.1.10","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета. Дослідити аспекти міждисциплінарного наукового дискурсу з проблем застосування штучного інтелекту; проаналізувати генеруючі програми штучного інтелекту; з’ясувати специфіку використання нейромережі «Midjorney» у мистецьких практиках та визначити її реальні можливості у створенні візуального контенту. \nМетодологія. Дослідження ґрунтується на соціокультурній, історико-теоретичній, емпіричній та порівняльній методології, використовуються також методи аналізу, синтезу, інформаційного моделювання. \nРезультати. Вивчення виробничого інструментарію штучного інтелекту як технологічного оснащення графічного дизайну, виявило його роль та місце у творчому процесі. Науковий аналіз нейромережі «Midjorney» показав потенціал програми для створення зразків мистецтва та продукту дизайну: в процесі творчого виробництва коди алгоритму перетворюють робочий матеріал на стилістично виразні зображення у низці варіантів, з яких митець формує остаточний. На прикладі сервісу «Midjorney» конкретизовано межі генерування зображень, визначено переваги та недоліки штучного інтелекту у царині образотворення. Скоректовано тлумачення поняття «нейронні мережі». Підсумовано, що штучний інтелект, попри існуючі на даний момент технічні обмеження, є перспективним інструментом дизайну, сприятливим для реалізації творчих ідей та візуалізації образів. \nНаукова новизна дослідження полягає у вивченні можливостей використання штучного інтелекту, розкритті особливостей застосування алгоритмів нейромереж у творчій практиці, зокрема, генеруванні візуальних образів графічного дизайну, що є актуальним як для професійних користувачів, так і масової аудиторії. Виявлено переваги та недоліки застосування штучного інтелекту у створенні образних візуалізацій. \nПрактична значущість дослідження обумовлена розширенням інформації та поглибленням практичних навичок роботи у нейронній мережі, опануванням механізмами продукування зразків графічного дизайну. Отримані результати доводять перспективність штучного інтелекту в реалізації рішень у графічному дизайні. Матеріали роботи можуть бути використані в навчальному процесі, практичній діяльності у сфері творчих індустрій та мистецтва.","PeriodicalId":40169,"journal":{"name":"Journal of Visual Art and Design","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.1000,"publicationDate":"2023-05-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Journal of Visual Art and Design","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.30857/2617-0272.2023.1.10","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"0","JCRName":"ART","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета. Дослідити аспекти міждисциплінарного наукового дискурсу з проблем застосування штучного інтелекту; проаналізувати генеруючі програми штучного інтелекту; з’ясувати специфіку використання нейромережі «Midjorney» у мистецьких практиках та визначити її реальні можливості у створенні візуального контенту.
Методологія. Дослідження ґрунтується на соціокультурній, історико-теоретичній, емпіричній та порівняльній методології, використовуються також методи аналізу, синтезу, інформаційного моделювання.
Результати. Вивчення виробничого інструментарію штучного інтелекту як технологічного оснащення графічного дизайну, виявило його роль та місце у творчому процесі. Науковий аналіз нейромережі «Midjorney» показав потенціал програми для створення зразків мистецтва та продукту дизайну: в процесі творчого виробництва коди алгоритму перетворюють робочий матеріал на стилістично виразні зображення у низці варіантів, з яких митець формує остаточний. На прикладі сервісу «Midjorney» конкретизовано межі генерування зображень, визначено переваги та недоліки штучного інтелекту у царині образотворення. Скоректовано тлумачення поняття «нейронні мережі». Підсумовано, що штучний інтелект, попри існуючі на даний момент технічні обмеження, є перспективним інструментом дизайну, сприятливим для реалізації творчих ідей та візуалізації образів.
Наукова новизна дослідження полягає у вивченні можливостей використання штучного інтелекту, розкритті особливостей застосування алгоритмів нейромереж у творчій практиці, зокрема, генеруванні візуальних образів графічного дизайну, що є актуальним як для професійних користувачів, так і масової аудиторії. Виявлено переваги та недоліки застосування штучного інтелекту у створенні образних візуалізацій.
Практична значущість дослідження обумовлена розширенням інформації та поглибленням практичних навичок роботи у нейронній мережі, опануванням механізмами продукування зразків графічного дизайну. Отримані результати доводять перспективність штучного інтелекту в реалізації рішень у графічному дизайні. Матеріали роботи можуть бути використані в навчальному процесі, практичній діяльності у сфері творчих індустрій та мистецтва.