Діагностика особливостей мовленнєвого мислення у дітей з церебральним паралічем

Abstract

Мета. Теоретичний аналіз та висвітлення результатів діагностики особливостей мовленнєвого мислення в дітей з церебральним паралічем. Методи. В якості психолінгводіагностичного інструментарію застосовано методику, вихідним варіантом якої є тест структури вербального інтелекту Р. Амтхауера, модифікований Л. Переслені. Результати. Концептуальну основу статті склали положення про значущість переходу від дошкільного до молодшого шкільного віку  як важливого етапу в мовленнєвому розвитку дитини, оскільки саме в цей період дитина оволодіває усвідомленим алгоритмом користування мовленням. Процедура діагностики охоплювала вивчення таких параметрів: (1) показники розвитку мовленнєвого мислення: активізація словника щодо загальної обізнаності дитини; експлікація здатності до абстрагування; вербалізація здатності до встановлення логічних зв’язків і відношень між предметами; здатність до застосування в мовленні узагальнюючих понять; (2) научуваність дитини, що виявлялася у здатності застосовувати педагогічну допомогу у вигляді алгоритмізованої блок-схеми в процесі виконання завдань. Виявлено диспропорційність структури мовленнєвого мислення, зокрема, на початок шкільного навчання в дошкільників нагромаджено певний запас конкретних знань про предмети навколишнього світу, але ще не сформовані уявлення про кількісні, часові та просторові відношення між ними. Встановлено, що дітям з церебральним паралічем притаманна специфічна група помилок, які мають стійкий характер. Найбільші труднощі в них викликають зв’язки між предметами, що опосередковуються просторовими відношеннями та передбачають використання прийменників. Висновки. Серед чинників розвитку мовленнєвого мислення слід відзначити нейродинамічні особливості цієї категорії дітей, що виявляються в неспроможності повною мірою утримувати всі вихідні дані при сприйнятті смислових одиниць мовлення, труднощах підтримання стабільного рівня діяльності, а також недостатності та неповноцінності минулого досвіду. Зниження психічної активності в цих дітей внаслідок органічного ураження призводить до уповільнення сприймання та розуміння мовленнєвих стимулів. Це обумовлює необхідність надання їм психолого-педагогічної допомоги, що містить алгоритмізовані блок-схеми та дає змогу стимулювати формування мовленнєвого мислення у взаємодії мовленнєвих та пізнавальних компонентів.