СИСТЕМА СТЕГАНОГРАФІЧНОГО ЗАХИСТУ ФОТОГРАФІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ КРИХКИХ ВОДЯНИХ ЗНАКІВ

Abstract

У статті представлено огляд досліджень, присвячених розгляду сучасної стеганології, завданням яких є не тільки розробка, аналіз або протидія засобам стеганографії, а й кваліфікований вибір існуючих засобів та їхнє уміле використання для вирішення конкретних прикладних завдань захисту інформації. Наявні в даний час публікації, присвячені стеганографії, або є науково-популярними, що не зачіпають математичних аспектів зазначеної науки, або зачіпають лише вузькі аспекти цієї науки. І тому, вони не в змозі повною мірою забезпечити зазначені потреби. Проведено аналіз стеганографічних методів захисту цифрових зображень, виокремлено можливі види атак на них. Наведено опис типів цифрових водяних знаків та їхнє призначення. Детально розглядаються крихкі цифрові водяні знаки, їхнє призначення, властивості та методи вбудовування в зображення. Виконано аналіз методу американського вченого P.W.Wong-а вбудовування цифрових водяних знаків у зображення. Показано, що для вирішення цілої низки практичних завдань інформаційної безпеки сьогодні недостатньо зробити інформацію недоступною для порушника (як відомо, вирішенням цього завдання займається криптографія). Найчастіше потрібно приховати сам факт її передавання – таким є класичне завдання стеганографії. Стеганографічний захист фотографій з використанням тендітних водяних знаків можна застосувати в тих випадках, коли перевірити справжність і цілісність цифрової фотографії може тільки її власник, оскільки секретний ключ і ЦВЗ зберігаються тільки у нього. Перевагою цього підходу є те, що під час перевірки не потрібне оригінальне зображення. Обґрунтовано вбудовування цифрових водяних знаків призначених для захисту авторських і майнових прав на цифрову інформацію різного роду, і впровадження в цифрові дані ідентифікаційних міток, призначених для маркування об’єктів у цифрових сховищах даних. На прикладі аналіз методу вбудовування цифрових водяних знаків у зображення Розроблено модифікований алгоритм, у якому використовуються конкретні функції, параметри яких узгоджені одна з одною. Цей алгоритм реалізовано мовою програмування С++. При цьому показано, що використання цифрових водяних знаків не регламентується спеціальними законами, сам цифровий водяний знак, секретний ключ шифрування, а також увесь алгоритм вбудовування і перевірки автентичності рекомендується засвідчити в нотаріуса. Після чого бажано записати на знімний носій, призначений тільки для читання і помістити до банківського сейфу або залишити на відповідальне зберігання в нотаріуса. Крихкі цифрові водяні знаки можуть застосовуватися в поєднанні з електронним цифровим підписом для забезпечення більшої надійності.